Управління нагляду Міністерства соціальної політики розглянуло лист редакції газети "Оплата праці" від 21.05.2020 р. N 9 стосовно виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності під час запровадження простою на підприємстві та повідомляє.

Статтею 34 Кодексу законів про працю України визначено, що простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (абзац перший статті 113 Кодексу законів про працю України).

Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон).

Відповідно до статті 22 Закону допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати у разі настання в неї страхового випадку.

Разом з тим Законом встановлено підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, зокрема, статтею 23 Закону визначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:

у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;

у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби;

за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;