Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальні послуги" , пункту 8 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 (зі змінами),

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо супервізії працівників, які надають соціальні послуги, що додаються.

2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Лебедцова Б.Б.

Статтею 1 Закону України "Про соціальні послуги" супервізія визначена як професійна підтримка працівників, які надають соціальні послуги, спрямована на подолання професійних труднощів, аналіз та усунення недоліків, вдосконалення організації роботи, стимулювання мотивації до роботи, дотримання етичних норм та стандартів надання соціальних послуг, запобігання виникненню професійного вигорання, забезпечення емоційної підтримки і проводиться за рахунок власних коштів надавачів соціальних послуг.

Відповідно до підпункту 7 частини десятої статті 13 Закону "Про соціальні послуги" надавачі соціальних послуг за рахунок власних коштів гарантують працівникам, які надають соціальні послуги, забезпечення супервізії.

Для забезпечення проведення супервізії надавач соціальних послуг може залучати спеціалістів із практичним досвідом її проведення, досвідом практичної роботи у сфері надання соціальних послуг, консультативної роботи, які володіють необхідними знаннями, навичками, методиками роботи з різними категоріями сімей / осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Супервізію рекомендується проводити за заздалегідь складеним планом, в обумовлений час та визначати індивідуально за потребою для кожного працівника надавача соціальних послуг, але для найкращого результату пропонується встановити таку періодичність:

не рідше ніж один раз на 2 тижні впродовж місяця для працівників у період адаптації (при прийнятті на роботу або переведенні на іншу посаду);

не рідше ніж один раз на квартал для нових працівників упродовж першого року роботи;

не рідше ніж один раз на півроку для всіх працівників.

Для досягнення максимального результату від проведеної супервізії рекомендується:

пересвідчитися в тому, що працівник працює в найкращий спосіб;

надати підтримку при обговоренні труднощів у роботі;

навчити працівника новим підходам та методикам роботи.

Крім того, рекомендується допомогти працівнику з оцінюванням гендеру як фактора, що істотно впливає на вибір стратегії, розроблення та виконання індивідуального плану надання соціальних послуг при веденні випадку.

При проведенні супервізії можуть обговорюватись індивідуальні та професійні якості працівника, його очікування від роботи, взаємодія із членами колективу, вмотивованість, обсяг роботи, знання, навички, професійне зростання, можливий рівень вигорання, а також його взаємодія з отримувачами соціальних послуг, урахування їхніх потреб та особливостей, якість наданих послуг, задоволеність отримувачів послугами.

Основними методами проведення супервізії можуть бути:

діалог;

рольові ігри;

презентації;

інформування;

консультування;

аналіз документів (звітів, планів роботи, інших документів);

інтерактивні методи;

спостереження.

Для забезпечення ефективності проведення супервізії рекомендується дотримуватися таких організаційно-технічних та етичних умов:

територіальна доступність місця проведення супервізії для працівника та супервізора (супервізію, за можливості, доцільно проводити в окремій кімнаті в приміщенні надавача соціальних послуг чи за його межами);

ізольованість приміщення, його достатня освітленість;

наявність необхідного обладнання (стільці, папір, ручка);

наявність попередньо погодженого супервізором та супервізованим графіка та тривалості супервізії;

дотримання антидискримінаційного підходу щодо раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання тощо;

створення атмосфери довіри між супервізованим та супервізором;

дотримання балансу між відповідальністю за роботу супервізованого і повагою до його самостійності;

відмова від використання насильницьких дій;

відкритість критиці та зворотньому зв'язку разом із зобов'язанням супервізованого продовжувати вчитися.

Супервізія може складатися з таких етапів:

підготовчий етап, під час якого рекомендується визначити особу, з якою буде проводитися супервізія; попередньо ознайомитися із запитом щодо предмета супервізії; окреслити її мету та завдання; визначити повноваження супервізора; погодити принципи проведення супервізії; обрати вид супервізії згідно з її метою; сформувати графік проведення супервізії і визначити тривалість однієї супервізійної сесії; підготувати місце проведення і забезпечити його необхідним обладнанням; погодити обов'язки, обговорити оплату праці (у разі необхідності), укласти угоду (у разі необхідності та у випадку зовнішньої супервізії);

етап реалізації, під час якого рекомендується налагодити контакт із працівником, з'ясувати мету та очікування щодо супервізії, обговорити умови проведення супервізії, зокрема етичні норми, тривалість супервізії; визначити предмет супервізії, окреслити актуальні питання, обговорити варіанти вирішення спірної ситуації;

заключний етап, під час якого рекомендується підсумувати результати супервізії, з'ясувати ступінь досягнення мети і виправдання очікувань; попередньо визначити предмет і час проведення наступної супервізії.

Корисно заздалегідь планувати деякі питання проведення супервізії, щоб супервізор і супервізований мали можливість підготуватися, але разом із тим варто залишати час для розв'язання непередбачуваних проблем, які могли виникнути в проміжку між зустрічами.