Відповідно до підпункту 2 пункту 1 завдань і заходів з виконання Державної соціальної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2018 року № 273,

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо оцінювання гендерного впливу галузевих реформ, що додаються.

2. Директорату стратегічного планування, координації політики та євроінтеграції (Ю. Цапенко) забезпечити розміщення цього наказу на офіційному веб-сайті Міністерства соціальної політики України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра з питань європейської інтеграції Т. Сальнікову.

1. Цими Методичними рекомендаціями визначено алгоритм оцінювання ймовірних та/або наявних результатів/наслідків реалізації галузевої реформи на становище різних соціальних груп жінок і чоловіків.

Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади доцільно застосовувати ці Методичні рекомендації під час оцінювання гендерного впливу галузевих реформ.

2. Метою оцінювання гендерного впливу галузевих реформ (далі - оцінювання) є визначення прямого або опосередкованого впливу (позитивного, негативного, нейтрального), коротко- та довгострокових результатів/наслідків реалізації державної політики на становище різних груп хлопців і дівчат, жінок і чоловіків для своєчасного усунення диспропорцій та гендерної нерівності.

3. Завданнями оцінювання є:

виявлення відмінностей у становищі, потребах, доступі до ресурсів різних груп жінок і чоловіків, на які має/матиме вплив галузева реформа;

визначення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади можливих позитивних і негативних наслідків реалізації галузевої реформи для різних груп та/або конкретної групи жінок/чоловіків (це даватиме змогу розробляти заходи, спрямовані на зменшення чи усунення негативного впливу галузевої реформи, посилити очікуваний позитивний вплив галузевої реформи або ж розширити перелік цільових груп жінок/ чоловіків, які його відчують).

4. Принципами оцінювання є:

достовірність та актуальність (при оцінюванні використовується лише достовірна та актуальна інформація);

добросовісність (структурні підрозділи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, відповідальні за планування та впровадження галузевих реформ, дотримуються положень цих Методичних рекомендацій на всіх етапах оцінювання).

5. Оцінювання організовується та проводиться самостійними структурними підрозділами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, відповідальними за планування та впровадження галузевих реформ.

6. Ці Методичні рекомендації застосовуються стосовно галузевих реформ, які вже проведено, або які впроваджуються.

7. При розробленні нормативно-правових актів, спрямованих на правове регулювання впровадження галузевої реформи, застосовується Інструкція щодо інтеграції гендерних підходів під час розроблення нормативно-правових актів, затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 07.02.2020 № 86, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.02.2020 за № 211/34494, а також цими Методичними рекомендаціями.

8. Для проведення оцінювання рекомендується розробити та затвердити план заходів з оцінювання гендерного впливу галузевої реформи з урахуванням етапів, визначених розділом II цих Методичних рекомендацій, із зазначенням відповідальних за виконання та строків виконання заходів (додаток 1).

До процесу оцінювання можуть залучатися міжнародні та національні експерти (зокрема ті, співпраця з якими здійснюється у межах реалізації проектів міжнародної технічної допомоги), науковці в установленому законодавством порядку.

9. Результати оцінювання гендерного впливу галузевих реформ оформляються за формою, викладеною в додатку 2.

10. У цих Методичних рекомендаціях терміни вживаються у значеннях, наведених у законах України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", "Про засади запобігання та протидію дискримінації в Україні".

Під цільовими групами у цих Методичних рекомендаціях розуміється сукупність людей (двоє і більше) за ознаками статі, раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними ознаками тощо.

1. Оцінювання проводиться у такій послідовності:

Етап 1. Огляд галузевої реформи.

Етап 2. Аналіз становища осіб та/або груп, які зазнають/зазнаватимуть впливу галузевої реформи.

Етап 3. Оцінювання впливу галузевої реформи на становище різних груп жінок і чоловіків.

Етап 4. Узагальнення результатів оцінювання.

Етап 5. Прийняття рішень за результатами оцінювання.

2. Етап 1. Огляд галузевої реформи.

Огляд галузевої реформи передбачає:

1) аналіз мети галузевої реформи щодо її спрямованості на людину, відображення у її напрямах забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, у тому числі відповідності Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" , міжнародним договорам України;

2) аналіз нормативно-правових актів, які регулюють впровадження галузевої реформи (щодо встановлення ними нових вимог або умов для особи, або різних груп осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками).

У разі встановлення нових вимог/умов для осіб та/або груп за ознакою статі (в т.ч. у поєднанні із зазначеними вище іншими ознаками) вивчається спрямованість галузевої реформи на забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

3. Етап 2. Аналіз становища осіб та/або груп, які зазнають/зазнаватимуть впливу галузевої реформи:

1) оцінюванню передує якісний збір та ґрунтовний аналіз даних про становище жінок і чоловіків та/або груп, які зазнаватимуть впливу реформи.

Під час збору даних доцільно визначити:

загальні характеристики жінок і чоловіків - цільової групи реформи (беручи до уваги вік, місце проживання, освіту, сімейний та майновий стан / рівень забезпечення, інші якості та особливості, вивчення яких є доцільним в оцінюванні галузевої реформи);

відмінності у становищі жінок і чоловіків (наприклад: доступ до прийняття рішень, зайнятості, освіти, соціальних послуг, медичного забезпечення; розмір заробітної плати, пенсійних та соціальних виплат тощо). Якщо відмінності у становищі жінок і чоловіків існують, визначаються фактори, що їх спричиняють;

чи проводилися під час розроблення галузевої реформи дослідження, а також консультації, опитування, засідання фокус-груп тощо із представниками громадських об'єднань, що репрезентують різні групи жінок і чоловіків, на яких поширюватиметься дія цієї реформи, для визначення їхніх потреб, інтересів, проблем (якщо такі заходи проводились, необхідно вказати, з ким саме);

чи проводились інформаційні кампанії під час запровадження галузевої реформи; які цільові групи жінок і чоловіків підтримують галузеву реформу, які її не підтримують і чому;

2) джерелами отримання інформації є:

офіційна державна звітність (статистична, фінансова, адміністративна та інша з розподілом за статтю, віком, інвалідністю, етнічним і соціальним походженням, громадянством, сімейним та майновим станом, місцем проживання, іншими ознаками, доцільними для врахування при оцінюванні галузевої реформи);

звіти України щодо виконання міжнародних зобов'язань у сфері захисту прав людини ( Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права, Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Конвенції про права дитини, Конвенції про права осіб з інвалідністю, Цілей сталого розвитку (національних індикаторів), Європейської соціальної хартії та інших, урахування положень яких є доцільним при оцінюванні галузевої реформи);

дослідження/звіти науково-дослідних установ, міжнародних організацій, громадських об'єднань (у разі відсутності даних про становище окремої групи жінок/чоловіків);