Директоратом норм та стандартів гідної праці Міністерства соціальної політики України розглянуто лист стосовно включення винагороди, отриманої за участь у роботі виборчої комісії, до середньої заробітної плати і в межах компетенції повідомляється.

1. Нарахування середньої заробітної плати за час щорічної та інших видів відпусток проводиться з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки з проводиться дз виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

Згідно з пунктом 3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки включаються основна заробітна плата (оклад, тарифна ставка), доплати, надбавки, премії, що не носять разового характеру, індексація, виплати за час, протягом якого за працівником зберігається середня заробітна плата, та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю тощо.

Разом з тим пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2004 №966 "Про умови оплати праці членів виборчих комісій, комісій всеукраїнського референдуму" встановлено, що заробітна плата, нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму, включається до фактичної заробітної плати за основним місцем роботи при обчисленні пенсії та середньої заробітної плати у випадках, передбачених законодавством.

Тобто заробітна плата, нарахована за час роботи у виборчих комісіях, включається при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки за основним місцем роботи.

У разі якщо робота члена виборчої комісії провадилася на безоплатній основі, то абзацом шостим пункту 2 Порядку встановлено, що час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

2. Статтею 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 №1105 (далі - Закон №1105) установлено, що право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням страхового випадку в період роботи, зайняття підприємницькою та іншою діяльністю.

Статтею 30 Закону №1105 передбачено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).

Допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які провадять підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) та за сумісництвом (наймом) у порядку,