У Департаменті заробітної плати та умов праці розглянуто ваше звернення і повідомляється.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про відпустки" (далі — Закон) право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Згідно з Положенням про дитячий будинок сімейного типу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.02 р. № 564 (далі — Положення), за рішенням районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконкомами міських рад (міст республіканського АР Крим і міст обласного значення) можуть створюватись і функціонувати дитячі будинки сімейного типу.

Дитячий будинок сімейного типу — це окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (п. 2 Положення).

Батьки-вихователі — особи, які беруть на виховання та спільне проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

На підставі рішення про створення дитячого будинку сімейного типу між батьками-вихователями та органом, який прийняв рішення про його створення, укладається угода (договір) про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу, якою визначаються права і обов’язки сторін. При цьому щомісяця передбачається виплачувати батькам-вихователям державну соціальну допомогу і грошове забезпечення.

Виховання дітей не кваліфікується як трудові відносини, а батьки-вихователі, які беруть на виховання та спільне проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, є особами, які надають соціальні послуги і не перебувають у трудових відносинах із виконкомом міської ради, що прийняла рішення про створення такої сім’ї. Отже, такі батьки-вихователі не мають права на відпустки згідно із законодавством.