Відповідно до частини другої статті 3 Кодексу законів про працю України особливості праці членів фермерських господарств визначаються законодавством та їх статутами.

При цьому Закон України "Про фермерське господарство" (далі - Закон) визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України.

Так, згідно із частиною першою статті 4 Закону головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа.

Частиною першою статті 3 Закону встановлена заборона бути членами фермерського господарства особам, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

Відповідно до норм статті 27 Закону трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів.

Трудові відносини членів фермерського господарства регулюються Статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), - законодавством України про працю.

Враховуючи зазначене, з членами фермерського господарства трудові договори не укладаються, а особливості їхньої праці регулюються статутом відповідного фермерського господарства.

Інші питання не відносяться до компетенції Мінсоцполітики.

Одночасно повідомляємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони носять інформаційний, рекомендаційний та необов'язковий характер.