У Департаменті заробітної плати та умов праці розглянуто ваше звернення і повідомляється.

Відповідно до параграфа 2 статті 7 Конвенції № 132 "Про оплачувані відпустки (переглянута в 1970 році)", ратифікованої Законом України від 29.05.2001 року № 2481-III, суми, що належать до виплати за час відпустки, виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачено в угоді, що стосується цієї особи і роботодавця.

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про відпустки" (далі — Закон) заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.

Таким чином, у зазначений строк має виплачуватися заробітна плата за час всіх видів відпусток, передбачених статтею 4 Закону, в тому числі і за час додаткової відпустки у зв’язку з навчанням.

Статтею 22 Закону передбачено, що у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.

Оскільки навчальна відпустка, на відміну від щорічної, надається протягом навчального, а не робочого року, незалежно від відпрацьованого в році часу, норми статті 22 Закону в даному випадку не застосовуються.

Тому якщо працівник під час оплаченої навчальної відпустки написав заяву про звільнення до її закінчення, не вбачається правових підстав для відрахування коштів за частину невикористаної відпустки.