<...>

Згідно з законодавством службове відрядження - це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

За час перебування працівника у відрядженні згідно з наказом керівника підприємства (установи, організації) йому мають здійснити виплати, передбачені статтею 121 КЗпП України .

Працівникам, які направляються у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим від середнього заробітку.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 02.02.2011 р. № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів".

Відповідно до пункту 14 розділу 1 "Загальні положення" Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон , затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59 (зі змінами), працівнику, який направлений у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється за всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи, та відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим від середнього заробітку.

Якщо працівник, у тому числі лікар, направляється у відрядження одночасно з основного місця роботи й роботи за сумісництвом, то йому здійснюються виплати, передбачені статтею 121 КЗпП України , окремо за кожним робочим місцем. У випадку розрахунку середньої заробітної плати за кожним з цих робочих місць застосовується Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100.