Департамент заробітної плати розглянув лист стосовно оплати праці селищних, сільських старост і в межах компетенції повідомляє. Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" у селах, селищах, визначених за рішенням місцевої ради об'єднаної територіальної громади, утвореної відповідно до Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад", за винятком її адміністративного центру, обирається староста на строк повноважень місцевої ради.

Положення про старосту затверджується сільською, селищною чи міською радою.

Так, положенням передбачається, що староста села є посадовою особою місцевого самоврядування села, яке перебуває у складі відповідної селищної об'єднаної територіальної громади.

Посада "староста" передбачена додатками 50 і 54 до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 N 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 р. N 1044 "Деякі питання оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування об'єднаних територіальних громад".

Згідно із змінами до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 N 268, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 N 386, умови оплати праці посадових осіб об'єднаних територіальних громад визначаються відповідним органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування та схем посадових окладів згідно з додатками 50 і 51.

Враховуючи наведене, на нашу думку, умови оплати праці посадових осіб об'єднаних територіальних громад мають визначатись за умовами оплати праці та схем посадовихокладів керівних працівників і спеціалістів апарату міських (крім м.м. Києва та Севастополя)рад та їх виконавчих комітетів, департаментів, самостійних управлінь, відділів, виконавчих органів міських (крім м.м. Києва та Севастополя) рад.

Водночас зазначаємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони носять інформаційний, роз'яснювальний та рекомендаційний характер і не повинні встановлювати нових правових норм.