Міністерство соціальної політики розглянуло звернення і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших, передбачених законодавством процедур, набуває статусу фізичної особи - підприємця.

Відповідно до статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Згідно зі статтею 48 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації.

Заповнення трудових книжок провадиться власником або уповноваженим ним органом, у якого працює (стажується) особа.

Виходячи зі змісту підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України фізична особа - підприємець є самозайнятою особою.

Враховуючи вище викладене, запис про період зайняття особою підприємницькою діяльністю не вноситься до трудової книжки.

Статтею 6 Закону України "Про засади державної мовної політики" визначено, що державною мовою України є українська мова.