Департамент соціального страхування та партнерства Мінсоцполітики розглянув лист та повідомляє.

Статтею 15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) визначено обов'язок роботодавця як страхувальника надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та страхових виплат.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 22 Закону).

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за місцем роботи застрахованої особи у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати.

17.07.2015 р. набрав чинності Порядок оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 р. N 440 (далі - Порядок N 440).

Відповідно до Порядку N 440 дні тимчасової непрацездатності оплачуються залежно від страхового стажу в розмірах, визначених частиною першою статті 24 Закону.

При цьому Порядком N 440 встановлено, що застраховані особи, страховий стаж яких за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку становить, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, менше шести місяців, мають право на оплату днів тимчасової непрацездатності в розмірі, який визначається виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але не перевищує в розрахунку на місяць розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.