Департамент соціального захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Міністерства соціальної політики України розглянув лист щодо надання відпусток за роботу у зонах радіоактивного забруднення, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та у межах компетенції повідомляє.

Законом України від 28.12.2014 N 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 1 січня 2015 року, внесено зміни до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно яких абзац п'ятий частини другої, у якому надається визначення зони посиленого радіологічного контролю, виключено, та Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон).

За інформацією Державного агентства України з управління зоною відчуження буде внесено зміни до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, затверджених постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.91 N 106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію Законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до статті 47 Закону працівникам, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях зони посиленого радіоекологічного контролю, надається щорічна відпустка тривалістю пропорційно відпрацьованому на цих територіях часу 30 календарних днів.

Статтю 47 Закону залишено без змін, тобто працівникам, які працюють (перебувають у відрядженні) на території, що до 01 січня 2015 року була віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю, надаватиметься щорічна відпустка пропорційно відпрацьованому до 01 січня 2015 року на цих територіях часу. З 01 січня 2015 року така відпустка не надається.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про відпустки" щорічна основна відпустка надається працівникам за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Статтею 10 Закону України "Про відпустки" визначено, що щорічні основні відпустки надаються працівнику з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року. Згідно зі статтею 24 цього Закону за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної відпустки не повинна бути меншою 24 календарних днів.

Якщо працівник з будь-яких причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку за кілька попередніх років, він має право використати їх, а у разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток. Законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки, воно не містить заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання.