Департаментом заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України розглянуто '...' листа і повідомляється.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про оплату праці" компенсація за роботу у святкові (неробочі), вихідні дні є обов'язковою для підприємств (установ, організацій) усіх форм власності і господарювання, в тому числі для закладів охорони здоров'я державної та комунальної форм власності.

Режим роботи (в т. ч. і вихідні дні) затверджує роботодавець або уповноважена ним особа за погодженням з профспілковим комітетом або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом в правилах внутрішнього розпорядку або графіках виходу на роботу.

Вихідні дні визначаються залежно від встановленого на підприємстві для відповідної категорії працівників режиму робочого часу.

При п'ятиденному робочому тижні працівникам надається два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні визначається графіком роботи підприємства (установи, організації), і як правило, надається підряд з загальним вихідним днем (ст. 67 КЗпП України).

Згідно зі статтею 72 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) робота у вихідний день може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі за правилами статті 107 цього Кодексу.

Спосіб компенсації роботи у вихідний день (надання іншого дня відпочинку чи підвищена оплата) визначається за угодою сторін трудового договору в наказі про залучення працівника до роботи у вихідний день.

Підвищеній оплаті у подвійному розмірі підлягає робота у вихідний день, якщо вона не компенсована наданням іншого дня відпочинку.

Робота у святкові та неробочі дні (стаття 73 КЗпП України) також підлягає компенсації відповідно до статті 107 КЗпП України.

Оплата праці за роботу у вихідний, святковий та неробочий день працівникам, які одержують місячний оклад, провадиться у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у вихідний, святковий, неробочий день провадилася у межах місячної норми часу і в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилась понад місячну норму. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у вихідний, святковий і неробочий день. При визначенні годинної ставки для оплати відпрацьованих годин у святкові, неробочі, вихідні дні місячний посадовий оклад працівника ділиться на місячну норму тривалості робочого часу, затверджену правилами внутрішнього трудового розпорядку для даного підрозділу (працівника).