Відповідно до підпункту 32 пункту 4 Положення про Міністерство соціальної політики України , затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 389 (зі змінами),

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо проведення супервізії у соціальних службах, що додаються.

2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра з питань європейської інтеграції С. Устименка.

1.1. Методичні рекомендації щодо проведення супервізії у соціальних службах (далі - методичні рекомендації) розроблено з метою встановлення єдиних засад проведення супервізії у соціальних службах.

Методичні рекомендації пропонується застосовувати соціальним службам для забезпечення дотримання стандартів надання послуг, підтримки персоналу та реалізації політики соціальної служби.

1.2. У цих методичних рекомендаціях супервізія розглядається, як процес надання супервізором працівнику соціальної служби, по відношенню до якого здійснюється супервізія, професійної допомоги, спрямованої на аналіз й подолання професійних труднощів, удосконалення організації роботи, підтримку мотивації до роботи, дотримання етичних норм та стандартів надання послуг, запобігання виникненню професійного вигорання, забезпечення емоційної підтримки, підвищення професійної кваліфікації.

Супервізора пропонується призначати наказом керівника соціальної служби, відповідального за проведення супервізії у межах виконання посадових обов'язків.

1.3. Супервізія у соціальних службах може здійснюватися для забезпечення ефективного виконання посадових обов'язків і завдань працівниками соціальної служби, запобігання професійному та емоційному вигоранню, підвищення рівня їхньої професійної кваліфікації.

Супервізія, як професійна допомога та підтримка працівників соціальної служби (соціальний працівник, фахівець із соціальної роботи, соціальний робітник, інший фахівець, залучений до надання соціальних послуг), може бути спрямована на:

надання допомоги працівникам соціальної служби у визначенні цілей та пріоритетів у процесі роботи;

надання допомоги у визначенні результативних методів та засобів надання допомоги отримувачу соціальних послуг;

здійснення об'єктивної оцінки з розв'язання проблемних ситуацій, пов'язаних із виконанням професійних обов'язків;

визначення сильних професійних якостей, навчальних потреб та необхідності підвищення кваліфікації;

розподіл професійного навантаження з метою попередження професійного вигорання;

дотримання етичних норм у процесі роботи;

вираження почуттів щодо роботи, стосунків із колегами та отримувачами послуг в умовах конфіденційності;

управління власними почуттями й поведінкою в стресових ситуаціях;

формування позитивного ставлення до своєї роботи;

формування мотивації до професійного зростання.

1.4. Супервізія у соціальних службах може забезпечувати виконання таких функцій:

управління - планування діяльності; реалізація політики організації; дотримання стандартів роботи; моніторинг та оцінка, виконання посадових інструкцій; ефективне використання ресурсів;

навчання - опанування аспектів діяльності, пов'язаних із політиками, процедурами та стандартами роботи організації, підходами до надання послуг різним групам сімей, осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах; визначення індивідуальних потреб у професійному розвитку; мобілізація особистісних ресурсів; стимулювання розвитку професіоналізму через систематичне навчання; управління стресом;

підтримка - орієнтація на сильні особистісні якості, необхідні для виконання професійних обов'язків; підтримка мотивації до роботи через надання конструктивного зворотного зв'язку; наснаження щодо ефективного використання професійних повноважень; надання емоційної підтримки в стресових ситуаціях; визначення джерел підтримки, мобілізація ресурсів для подолання професійних труднощів.

Основними принципами проведення супервізії можуть бути:

поінформованість: перед проведенням супервізії працівника соціальної служби доцільно поінформувати про цілі й умови проведення супервізії, використання результатів супервізії;

дотримання етичних норм: під час проведення супервізії особливу увагу слід звертати на дотримання конфіденційності;

дотримання антидискримінаційного підходу щодо віку, статі, етнічної, сексуальної та релігійної приналежності працівника;

регулярність та систематичність супервізії;

доступність супервізії: кожен працівник соціальної служби має можливість пройти супервізію у разі необхідності (екстрена супервізія) або згідно з планом;

розподіл відповідальності: доцільно визначити відповідальність супервізора та працівника соціальної служби за впровадження результатів супервізій.

Основними методами проведення супервізії можуть бути:

Сократівський метод діалогу, коучинг, спостереження, інформування, консультування, аналіз документів (звітів, планів роботи, інших документів, відповідно до виконання службових обов'язків), інтерактивні методи тощо.

Супервізору рекомендовано обирати методи здійснення супервізії відповідно до конкретної ситуації. У процесі супервізії можуть використовуватися як усні, так і письмові відгуки отримувачів соціальних послуг, колег та керівництва про роботу працівника соціальної служби.

Основними видами супервізії можуть бути:

За призначенням:

навчальна (наставницька) супервізія може здійснюватися особою, яку доцільно призначити наказом керівника соціальної служби відповідальною за проведення супервізії. Під час її проведення пропонується передбачати здійснення адаптації працівника до нових умов і специфіки роботи, до зміни функціональних обов'язків, а також передбачає розвиток професійної компетенції працівників;

консультаційна супервізія може здійснюватися залученим фахівцем чи особою, яку доцільно призначити наказом керівника соціальної служби відповідальною за проведення супервізії. Під час її проведення пропонується передбачати обговорення індивідуальних потреб супервізованого та/або покликана сприяти розв'язанню спірних ситуацій у роботі.

За кількістю учасників:

індивідуальна - пропонується проводити віч-на-віч із супервізованим (у процесі адаптації нового працівника, під час виконання поточних завдань та/або складних ситуацій під час роботи), триває від 30 хв. до 1 години;

парна/командна - пропонується проводити з працівниками, залученими до виконання спільного завдання, проекту та/або у процесі розв'язання спірних ситуацій, триває до 1 години;

групова - пропонується проводити під час розробки нових програм, планування послуг, вирішення питань, пов'язаних із командною взаємодією, триває від 1 до 1,5 години.

За строками проведення:

планова - пропонується проводити згідно з графіком проведення супервізії, затвердженим наказом керівника соціальної служби;

позапланова (екстрена) - пропонується проводити за усним запитом особи, яка через непередбачувані труднощі потребує невідкладної супервізії.

За форматом проведення:

внутрішня супервізія може здійснюватися залученим фахівцем чи особою, яку доцільно призначити наказом керівника соціальної служби відповідальною за проведення супервізії;

зовнішня супервізія може проводиться із залученням іншого фахівця з відповідною кваліфікацією і досвідом роботи.

2.1. Процес супервізії може складатися з наступних етапів: підготовчий - забезпечення умов для проведення супервізій; основний - проведення супервізійних зустрічей; кінцевий - використання (реалізація) результатів супервізії.

2.2. Рекомендується визначити організаційно-технічні умови проведення супервізії, визначити супервізора/ів та узгодити його/їх функціональні обов'язки, сформувати план та графік проведення супервізії у соціальних службах.

2.2.1. Для забезпечення ефективності супервізії рекомендується дотримуватися наступних організаційно-технічних умов:

територіальна доступність місця проведення супервізії для працівника соціальної служби та супервізора (супервізію, за можливості, доцільно проводити в окремій кімнаті в приміщенні соціальної служби чи за її межами);

ізольованість приміщення, його достатня освітленість;

наявність необхідного обладнання (стільці, папір, ручка);

попередньо погоджений супервізором та супервізованим графік та тривалість супервізії;

конфіденційність (інформація не підлягає розголошенню поза межами супервізії; керівникові соціальної служби інформація про результати супервізії подається в узагальненому вигляді);

дотримання професійних і етичних меж;

дотримання антидискримінаційного підходу щодо віку, статі, етнічної, сексуальної та релігійної приналежності працівника;

створення атмосфери довіри між працівником та супервізором.

2.2.2. Супервізію у соціальних службах може здійснювати:

- працівник соціальної служби, який пройшов внутрішню супервізію, призначений наказом керівника соціальної служби відповідальним за проведення супервізії;

- залучений фахівець, який має необхідну кваліфікацію, досвід практичної роботи у сфері соціальної сфері, практичний досвід в установі певного типу у сфері надання соціальних послуг не менше 5 років, зокрема володіння необхідними знаннями й навичками щодо соціально-психологічних характеристик, методів роботи з різними категоріями сімей/осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, досвід консультативної роботи не менше 2 року, а також практичний досвід проведення супервізії (зовнішня супервізія).

Для забезпечення ефективної супервізії особі, яка її проводить, рекомендовано використовувати професійні навички: демонстрація емпатії структурування розмови, аналіз ризиків під час прийняття рішень, підсумовування, надання інформації, дотримання професійних та часових меж, надання професійної та емоційної підтримки.

У соціальній службі рекомендується на регулярній основі проводити внутрішню супервізію, що є важливою складовою управління якістю надання соціальних послуг й забезпечує ефективне виконання покладених на соціальну службу завдань.

Внутрішня супервізія може здійснюватися досвідченим працівником соціальної служби, якого доцільно призначити наказом керівника соціальної служби відповідальним за проведення супервізії. Функцію з проведення супервізії доцільно зазначити в посадовій інструкції працівника/працівників соціальної служби, відповідального/відповідальних за проведення супервізії, та передбачити час на її проведення в його/їх плановому навантаженні та плані роботи.

Зовнішню супервізію із залученням іншого фахівця з відповідною кваліфікацією й досвідом роботи рекомендується проводити під час вирішення спірних ситуацій, що позначаються на діяльності соціальної служби, а також під час стратегічного планування, розробки нових напрямів діяльності соціальної служби, апробації інноваційних форм та методів роботи.

У випадку проведення зовнішньої супервізії між соціальною службою та залученим фахівцем рекомендуємо, у разі необхідності, укладати угоду про надання супервізійних послуг, що визначає обов'язки сторін, час проведення супервізії, термін дії угоди, її перегляд та осіб, які матимуть доступ до інформації про результати супервізії. Документ можуть підписувати обидві сторони - керівник соціальної служби і залучений супервізор.

Залежно від призначення та виду супервізії супервізор може виступати переважно в ролі наставника, який акцентує увагу на професійному розвитку працівника соціальної служби, разом із ним визначає навчальні потреби та ресурси для їх задоволення; в ролі консультанта, який надає зворотний зв'язок з приводу предмета супервізії, пропонуючи шляхи вирішення спірної ситуації, звертає увагу працівника на можливі ризики професійного та емоційного вигорання; в ролі експерта, дає чітку фахову оцінку щодо предмета супервізії.