<...>

Відповідно до пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі - Порядок), якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з поважних причин, що зазначені у пункті 4 Порядку (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.

Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з вищезазначених поважних причин, але знаходилась протягом цього періоду в трудових відносинах, середньоденна заробітна плата за один робочий день, з якої призначаються страхові виплати та оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) або її частини на середньомісячну кількість робочих днів, встановлених на підприємстві (у структурному підрозділі) або за індивідуальним графіком роботи.

Якщо застрахована особа захворіла в перший день роботи, середньомісячна заробітна плата визначається, як зазначено в прикладі до пункту 10 Порядку, шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) або її частини на кількість робочих днів (годин) за графіком роботи застрахованої особи у місяці, у якому настав страховий випадок.