У Департаменті заробітної плати та умов праці розглянуто звернення і повідомляємо.

Відповідно до статті 54 КЗпП України при роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу (пункт 2 частини першої і частина третя статті 51).

Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема, у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.

Це означає, що при роботі в нічний час може скорочуватися лише тривалість зміни, а тижнева норма годин робочого часу не скорочується. Тобто в одну ніч тривалість роботи може бути скорочена на одну годину, а через декілька днів на цей же час має бути продовжена тривалість роботи у денний час. Тому скорочення тривалості роботи у нічний час провадиться в межах встановленого працівнику режиму робочого часу. Графіки змінності мають забезпечити відпрацювання 40-годинного робочого тижня.

Враховуючи вищезазначене, у випадку, коли працівник прийнятий для роботи у нічні зміни, їх тривалість не скорочується.

Також роботодавець може у разі необхідності за умовами виробництва встановити однакову тривалість змін, тобто зрівняти денну зміну з нічною, якщо працівник працює змінами.

Загального нормативно-правового акта, який би давав право встановлювати тривалість зміни 24 чи 12 годин, на даний час немає.

Згідно з пунктом 4 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138, виходячи з виробничих потреб, роботодавець за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації або в колективному договорі може встановлювати з урахуванням характеру і умов праці тривалість роботи протягом до 12 годин робочого часу на зміну. Не рекомендується встановлювати продовжену тривалість робочого часу умовами праці.