Всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців, професійних спілок, профоб'єднань та Уряд України (далі - Сторони Угоди),

спираючись на положення Глобального пакту про робочі місця , ухваленого 19 червня 2009 року Міжнародною конференцією праці, та Цілей розвитку тисячоліття ООН;

усвідомлюючи необхідність створення умов для забезпечення реалізації конституційного права на працю та достатній життєвий рівень, збереження та розвитку трудового потенціалу, поліпшення соціально-трудових відносин та колективно-договірного їх регулювання між роботодавцями та працівниками;

визнаючи, що пріоритетним завданням у сфері зайнятості є підвищення ефективності економіки, покращення інвестиційного клімату, створення нових, збереження та легалізація існуючих робочих місць, розвиток людського капіталу, здійснення заходів для створення умов до повернення трудових мігрантів, як головних чинників зміцнення конкурентоспроможності України;

прагнучи розвивати соціальний діалог з метою забезпечення соціального захисту і підвищення добробуту в країні;

уклали наступну Угоду.

Метою укладення цієї Угоди є визначення та реалізація збалансованих заходів, які сприятимуть стимулюванню зростання національної економіки, розширенню сфери застосування праці, підвищенню рівня зайнятості та реалізації права громадян на гідну працю, збереженню та розвитку трудового потенціалу України.

Сторони Угоди домовились про необхідність консолідації зусиль на формуванні та реалізації державної політики, спрямованої на:

неухильне дотримання Сторонами Угоди законодавства України у сфері зайнятості та трудових відносин;

розвиток економіки, модернізацію виробництва з метою збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції;

створення максимально сприятливих умов для активної інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання;

сприяння розвитку середнього класу, стимулювання підприємницьких ініціатив та підвищення конкурентоздатності національних товаровиробників;

збереження та розвиток трудового потенціалу; створення нових високотехнологічних робочих місць;

збільшення рівня зайнятості в різних видах діяльності, зокрема в промисловості, з метою зменшення соціальної напруги, викликаної безробіттям, особливо у депресивних регіонах та монофункціональних містах;

легалізацію трудових відносин та посилення мотивації до легальної праці, мінімізацію тіньових схем у трудових відносинах;

сприяння розширенню сфери дії та охоплення працівників легальними формами зайнятості та загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;

забезпечення високих стандартів та доступності навчання протягом життя, підвищення конкурентоспроможності та мобільності працівників на ринку праці.

Виходячи з мети та принципів, визначених Угодою, Сторони домовились спільно розробляти програмні заходи з метою реалізації таких стратегічних завдань:

1) створення сприятливих умов для збереження існуючих та створення нових робочих місць шляхом:

реалізації програм модернізації реального сектора економіки та підтримки конкурентоспроможності національного бізнесу на внутрішньому та зовнішньому ринках;

подальшої дерегуляції підприємницької діяльності;

розширення можливостей для кредитування бізнесу;

створення сприятливих умов для залучення інвестицій;

2) сприяння розвитку малого та середнього підприємництва;

3) запобігання втраті робочих місць, надання підприємствам підтримки у їх збереженні, включаючи дієві програми пільгового кредитування та виплати допомоги по частковому безробіттю;

4) удосконалення державного та договірного регулювання оплати праці, забезпечення зростання заробітної плати відповідно до росту продуктивності праці;

5) сприяння розширенню сфери застосування праці у сільській місцевості, в тому числі за рахунок розвитку фермерства, сімейного бізнесу, зеленого туризму, кластерних промислів, економічного стимулювання роботодавців, що створюють робочі місця в сільській місцевості;

6) законодавче врегулювання соціального захисту працівників, залучених до роботи в рамках нетипових форм зайнятості;

7) запровадження механізмів легалізації зайнятості;