Службове відрядження - це поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Керівник підприємства або його заступник направляє працівників у відрядження наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджається працівник, строку й мети відрядження.

Весь період перебування у відрядженні є робочим часом працівника, за який відповідно до статті 121 Кодексу законів про працю України має виплачуватись заробітна плата згідно з умовами трудового або колективного договору і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Тобто у випадку направлення працівника у відрядження необхідно порівняти суму середньоденного заробітку і денного заробітку працівника відповідно до умов трудового договору і у випадку, коли заробітна плата вища його середнього заробітку, заплатити за час відрядження заробітну плату, а якщо вищий середній заробіток, то виплачується середня заробітна плата.

До денного заробітку працівника, який має порівнюватись із середньоденним заробітком, включаються всі елементи заробітної плати, які працівник отримає згідно з умовами трудового, колективного договору у місяці, в якому його направляють у відрядження: оклад, доплати, надбавки, премії, індексація тощо.

Середньоденний заробіток визначається з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати за два місяці включаються: основна заробітна плата, доплати і надбавки, премії, які мають постійний характер, індексації тощо.

Пунктом 4 Порядку передбачені виплати, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження, в т.ч. і за час відрядження, зокрема, не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.