Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист щодо змін до статті 121 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) і повідомляє.

Відповідно до статті 121 КЗпП України працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Прийняті зміни до статті 121 КЗпП України дають можливість виплачувати працівникам заробітну плату за виконану роботу у відрядженні у разі, коли її розмір вищий збереженого середнього заробітку за цей період. Якщо за виконану у відрядженні роботу заробітна плата працівників нижче їх середнього заробітку, що зберігається, то їм виплачується середній заробіток.

Слід враховувати, що службове відрядження - це поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства). При цьому інший населений пункт може знаходитись на значній відстані від місця роботи та проживання працівника, що потребує певного часу для того, щоб добратись до місця відрядження.

Керівник підприємства або його заступник направляє працівників у відрядження наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджається працівник, строку й мети відрядження.

Отже, за час перебування працівника у відрядженні згідно з наказом керівника підприємства йому мають здійснити виплати, передбачені статтею 121 КЗпП України.