У Департаменті заробітної плати та умов праці розглянуто лист і в межах компетенції повідомляється.

<...>

До прийняття у 1996 році Закону України "Про відпустки" в Україні відповідно до чинної на той час статті 75 Кодексу законів про працю України щорічна відпустка надавалася тривалістю не менше як 15 робочих днів. Деяким працівникам були установлені відпустки подовженої тривалості. Крім того, відповідно до статті 76 Кодексу могли надаватися щорічні додаткові відпустки, зокрема працівникам з ненормованим робочим днем. Тому загальна тривалість щорічної відпустки до 1 січня 1997 могла складатися із щорічної основної відпустки та щорічної додаткової відпустки за роботу з ненормованим робочим днем, що в загальній сумі становило 24 робочих (28 календарних) дні.

З дати набрання чинності Законом України "Про відпустки" для всіх категорій працівників, за винятком працівників, яким законодавством визначена більша тривалість щорічної основної відпустки, тривалість щорічної основної відпустки має становити 24 календарні дні. Крім того, відповідно до умов, визначених у статтях 7 та 8 цього Закону, працівникам може бути надана щорічна додаткова відпустка. Зокрема, працівникам з ненормованим робочим днем надається додаткова щорічна відпустка за особливий характер праці тривалістю до 7 календарних днів згідно зі списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Згідно з пунктом 2 Постанови Верховної Ради України від 15 листопада 1996 року N 505/96-ВР "Про порядок введення в дію Закону України "Про відпустки", із змінами, внесеними Законом України від 2 листопада 2000 року N 2073 "Про внесення змін до Закону України "Про відпустки" працівникам, які до введення в дію Закону України "Про відпустки" користувалися відпусткою більшої загальної тривалості, ніж визначена відповідно до законів та інших нормативно-правових актів України, зберігається відпустка раніше встановленої загальної тривалості на весь час їх роботи на даному підприємстві, в установі, організації на посадах, професіях, роботах, що давало їм право на цю відпустку, та за наявності умов, за якими вона надавалася.