У Департаменті з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці розглянуто звернення і повідомляється.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про відпустки" промислово-виробничому персоналу вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також зайнятому на відкритих гірничих роботах, на роботах на поверхні шахт, розрізів, кар'єрів і рудників, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на 2 календарних дні, але не більше 28 календарних днів.

Формулювання "за кожних два відпрацьованих роки" означає, що час виконання зазначених робіт має підсумовуватися незалежно від наявності перерв у роботі, у т.ч. і їх тривалості, та незалежно від того, в одному чи декількох підприємствах виконувалися ці роботи. При цьому слід мати на увазі, що стаж роботи, який дає право на збільшення тривалості щорічної основної відпустки, повинен обчислюватися з дати набрання чинності Закону України "Про відпустки", тобто з 1 січня 1997 року, оскільки раніше такої норми у законодавстві не було. Однак загальна тривалість щорічної основної відпустки для цієї категорії працівників не повинна перевищувати 28 календарних днів.