Міністерство палива та енергетики України розглянуло звернення ДП "Донузлавська ВЕС" щодо відключення вітроелектричної станції від електричних мереж ВАТ "Крименерго" та застосування до вітрових електростанцій (ВЕС) діючої Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами (далі - Методика) і повідомляє.

Вітрові електростанції працюють в режимах:

генерації при робочому вітрі з видачею електроенергії від 5 до 100% робочої потужності електростанції;

генерації при слабкому вітрі з видачею електроенергії до 5% робочої потужності;

споживання електроенергії при безвітряній погоді для власних виробничих і технологічних потреб від 0,2% до 3% робочої потужності електростанції.

В системі обліку електроенергії для зазначених режимів використовуються одні й ті ж технічні засоби і електричні кола, що призводить до певних ускладнень в забезпеченні роботи пристроїв обліку за межами нормованих величин.

Існуючі засоби вимірювальної техніки, що застосовуються, при обліку електроенергії, не забезпечують якісного вимірювання параметрів електроенергії, коли електростанція працює в режимі споживача. Вимірювальні трансформатори струму мають нормовані метрологічні характеристики в діапазоні від 5 до 120% номінального струму (з індексом "s" - 1-120%), електронні лічильники класу точності 0,2s, 0,5s - від 1% до максимального значення, яке може бути 120-1000% номінального струму. Тобто, простим вибором технічних засобів задачу обліку електроенергії на вітрових електростанціях вирішити не можна, а тому потрібні спеціальні рішення.

На підставі зазначеного, обом суб'єктам господарювання пропонуємо тимчасово, до остаточного вирішення питань обліку, розрахунки виконувати за показаннями електронних лічильників без застосування вимог п. 6.21 (п. 7.15 в старій редакції) Правил користування електричною енергією.

На даному етапі, для вирішення задачі обліку електроенергії на вітрових електростанціях пропонуємо створити робочу групу із фахівців Донузлавської ВЕС, ВАТ "Крименерго", НЕК "Укренерго", Держенергонагляду та НКРЕ, яка розгляне питання щодо:

проведення відповідних вимірів та визначення похибок обліку в діапазоні малих струмів;

перевірки відхилення результатів обліку в діапазоні малих струмів від розрахунку споживання;

розроблення методики обліку електроенергії на вітрових електростанціях,

а також надасть інші пропозиції щодо можливого вирішення питання.

Відключення ВЕС, як суб'єкта електроенергетики, від електромереж ВАТ "Крименерго" здійснено в порядку, передбаченому для споживачів електроенергії, що суперечить вимогам чинного законодавства.

У 2005 р. Державним проектно-вишукувальним та науково-дослідним інститутом (ДПВ та НДІ) "Укренергомережпроект" була проведена науково-дослідна робота "Розроблення рекомендацій щодо роботи вітрових електростанцій у складі енергосистеми в режимах споживання та генерації реактивної електроенергії", яка присвячена аналізу режимів електричних мереж, що мають у своєму складі вітрові електростанції і впливають на мережеві режимні характеристики (втрати активної та реактивної потужності, рівні напруги) за рахунок власної генерації (споживання) активної потужності і споживання (генерації) реактивної потужності. Цільовою задачею роботи була розробка обґрунтованих рекомендацій щодо застосування до ВЕС діючої Методики.

Розрахунки та аналіз режимів ВЕС виконано на основі конкретного матеріалу Західного та Центрального Криму (Донузлавська, Мирнівська, Тарханкутська, Чорноморська, Судакська та інші ВЕС), даних перспективного режиму живильних електричних мереж ("Схема розвитку ОЕС України до 2010 року з перспективою до 2015 року". ДПВ та НДІ "Укренергомережпроект", Харьків, 2005 р.), характеристик реального генеруючого обладнання (вітроустановки Т 600-48 F1/00-0-000, ВЕУ Т 600-48, ВЕУ USW 56-100), застосування сучасних комп'ютерних комплексів тощо.

В роботі акцентуються наступні режимно-технологічні реальності:

ВЕС встановленої потужності до 70-100 МВт в умовах України приєднуються до периферійних електричних мереж напругою 10, 35 та 110 кВ, віддалених від генеруючих джерел активної та реактивної електроенергії;

виділяються два режими ВЕС - робочий та неробочий хід станції (відповідно річний ресурс станції сягає 35% та 65%);