На виконання пункту 6 статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та протоколу засідання Методологічної ради з питань бухгалтерського обліку при Міністерстві палива та енергетики від 20 вересня 2002 року N 1 З О Б О В' Я З У Ю:

1. Керівників, головних бухгалтерів підприємств, що належать до сфери управління Міністерства палива та енергетики:

1.1. Привести бухгалтерський облік на підвідомчих підприємствах відповідно до рекомендацій Методологічної ради з питань бухгалтерського обліку при Міністерстві палива та енергетики (додаються).

1.2. Розпочати роботу з переоцінки необоротних активів відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" та Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

1.3. Взяти до відома, що відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

2. Державний департамент вугільної промисловості (Краська) з метою упорядкування бухгалтерського обліку витрат майбутніх періодів у термін до 01.12.2002 розробити та затвердити в установленому порядку перелік матеріалів довготривалого використання, витрати щодо яких відносяться на видобуток вугілля.

3. Головному управлінню кадрової політики (Мамчій), Головному управлінню методології бухгалтерського обліку та фінансування (Лесик) організувати навчання з підвищення кваліфікації керівників та головних бухгалтерів з питань застосування Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

4. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на Головне управління методології бухгалтерського обліку та фінансування (Лесик).

Порядок денний:

Застосування вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" на підприємствах ПЕК.

Проблемні питання у практиці застосування Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

Інші питання.

Присутні члени методради: Голова Методологічної ради Лесик Л.С., заступники голови Методологічної ради: Федорова Г.М., Дейнеко Л.І., члени Методологічної ради: від ДХК "Лисичанськвугілля" - Ступченко Л.В., від ДХК "Краснодонвугілля" Нікіфорчук Т.В., від ДХК "Павлоградвугілля" - Бєлошицька Г.І., від ДП "Укренергоінформатизація" - Толочко Л.Г., від ДХК "Донбасвуглезбагачення" - Сімонова Т.В., від ДНВП "Цирконій" Каптанна Т.І., від ДХК "Селидіввугілля" - Просоленко О.М., від ДХК "Львіввугілля" - Бойчун Я.П., від ВАТ "Крименерго" - Малєва Н.А., від ВАТ "Центренерго" - Костельнюк А.А., від НАЕК "Енергоатом" - Нікулін О.А.

Запрошені: ВАТ "Донецькобленерго" - Топоркова А.В., ДПЗД "Укрінтеренерго" - Ковальчук В.Л., ВАТ ЕК "Дніпрообленерго" - Ребікова Н.Н., Венгер О.Л.

Виступила: Лесик Л.С.

Вирішено:

1. Методичні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні активи, визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" (далі - П(С)БО 7), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року N 92, яке набуло чинності з 1 липня 2000 року.

1.1. Підприємствам надано право самостійно встановлювати вартісну ознаку предметів, що включаються до складу малоцінних необоротних активів. Предмети вартістю вище встановленої межі та очікуваним строком корисного використання більше одного року враховують у складі основних засобів. Об'єктом аналітичного обліку основних засобів та інших необоротних матеріальних активів є окремий інвентарний об'єкт. Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби згруповано у 9 класифікаційних груп. Облік інвентарних об'єктів основних засобів ведеться із застосуванням типових форм первинного обліку. Дотримання цих положень стандарту є обов'язковим для всіх підприємств.

1.2. Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства первісною вартістю. П(С)БО 7 "Основні засоби" передбачено, що до первісної вартості включаються суми непрямих податків, нарахованих у зв'язку з їх придбанням (створенням), якщо вони не відшкодовуються підприємству. Первісна вартість - це історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Шахта, купуючи (створюючи) основні засоби за рахунок бюджетного фінансування на капітальні інвестиції, оплачує їх вартість з урахуванням податку на додану вартість. Оскільки ці витрати здійснюються за рахунок капітальних трансфертів, тобто фактично понесені державою, а не шахтою, то у цілях бухгалтерського обліку не має підстав для включення податку на додану вартість до первісної вартості основних засобів як таких, що не відшкодовуються підприємству. З цієї ж причини (у податковому обліку) відповідно до пункту 7.4.4 Закону України "Про податок на додану вартість" у підприємства відсутнє право на податковий кредит. Законом визначено (пункт 7.4.4): "У разі якщо платник податку придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються".

1.3. Відповідно до П(С)БО 7 "Основні засоби" підприємство самостійно обирає метод нарахування амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів). Стандарт пропонує нарахування амортизації основних засобів за нормами і в порядку, передбаченому податковим законодавством, або за такими методами:

1. прямолінійний,

2. зменшення залишкової вартості,

3. подвійного залишку, що зменшується,

4. кумулятивний,

5. виробничий.

На підприємствах ПЕК внаслідок застосування тільки податкового методу нарахування амортизації фактичні терміни експлуатації основних засобів перевищують нормативні і фізично можливі. Необхідно у бухгалтерському обліку обрати методи нарахування амортизації, визначені пп.1-5 п.26 П(С)БО 7, а у податковому обліку нараховувати амортизацію відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями), тобто вести подвійний облік.

1.4. Чи припиняється нарахування амортизації по основних засобах, які виведено з експлуатації та які тимчасово знаходяться на складі підприємства? Пунктом 23 стандарту визначено, що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Якщо такі основні засоби визнаються активом і в майбутньому очікується отримання від них економічної вигоди, то амортизацію слід нараховувати.

1.5. Відповідно до П(С)БО 7 підприємство, у випадку істотного відхилення (збільшення або зменшення) балансової (первісна мінус знос) вартості об'єкта основних засобів від його справедливої вартості (більш ніж на 10%) здійснює його переоцінку на дату балансу. У випадку переоцінки об'єкта основних засобів на ту ж дату проводиться переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить даний об'єкт. Правові засади здійснення оцінки майна регламентовані Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Обов'язковим є проведення незалежної оцінки майна у випадках його застави, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

1.6. Ліквідація основних засобів відображається з використанням субрахунка 976 "Списання необоротних активів" рахунка 97 "Інші витрати". Субрахунок 972 "Собівартість реалізованих необоротних активів" указаного рахунку застосовується при продажу об'єктів основних засобів. У випадку часткової ліквідації об'єкта основних засобів його первинна (переоцінена) вартість і знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об'єкта.

1.7. Ведення обліку господарських операцій згідно з П(С)БО здійснюється відповідно до плану рахунків та Інструкції N 291 з його застосування. На сьогодні ними конкретно не визначено порядок відображення у бухгалтерському обліку приватизованого житла. Як обліковувати приватизовану квартиру у житловому будинку? Чи вилучається така квартира зі складу активів підприємства?

2. На сьогодні виникла необхідність визначитись щодо єдиної облікової політики підприємств ПЕК за окремими нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" (далі - П(С)БО 16).

2.1. Відповідно до П(С)БО 16 витрати відображаються у бухгалтерському обліку одночасно із зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно із визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Облік витрат на виробництво готової продукції в енергетиці та вугледобувній галузі провадиться відповідно до галузевих методичних рекомендацій, які розроблені на основі П(С)БО 16.

2.2. Якщо у звітному періоді здійснюються витрати, від яких очікується отримання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визначаються шляхом їх систематичного розподілу між відповідними звітними періодами. Для обліку таких витрат передбачено рахунок 39 "Витрати майбутніх періодів". На шахтах до витрат майбутніх періодів відноситься вартість матеріалів на облаштування гірничих виробок, зокрема - ланцюги, залізобетонна затяжка, мехкріплення (стійки) та інше. Необхідно визначити конкретний перелік матеріалів довготривалого користування та їх нормативні строки використання, що потрібно для визначення суми витрат, яка підлягає включенню до складу витрат звітного періоду. До роботи над цим питанням доцільно залучити фахівців Держвуглепрому.