Відповідно до ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та з метою встановлення єдиного порядку планування продукції (робіт, послуг), ведення обліку і калькулювання собівартості продукції на підприємствах з газопостачання та газифікації

1. Затвердити Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах з газопостачання та газифікації (далі - Методичні рекомендації), що додаються.

2. Ввести в дію Методичні рекомендації з травня 2003 року.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Державного секретаря Міністерства палива та енергетики України - голову правління НАК "Нафтогаз України" Бойка Ю.А.

1.1. Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) (далі - Рекомендації) за економічними елементами витрат мають рекомендаційний характер для всіх підприємств з експлуатації систем газопостачання і газифікації, що здійснюють виробничу діяльність з транспортування та постачання природного та скрапленого газу (далі - газу) і виконують інші види робіт, послуг.

1.2. Рекомендації застосовується з метою дотримання єдиного порядку планування (прогнозування), ведення обліку і калькулювання собівартості транспортування та постачання газу, виробництва продукції (послуг) на підприємствах з експлуатації систем газопостачання і газифікації, що здійснюють виробничу діяльність.

1.3. Собівартість виробництва продукції (робіт, послуг) з транспортування та постачання газу є одним з найважливіших показників, що характеризують якісний рівень роботи підприємств з газопостачання та газифікації. Поточні витрати підприємств з газопостачання та газифікації на виробництво продукції (робіт, послуг), на транспортування та постачання газу пов'язані з використанням в процесі виробничої діяльності природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, трудових ресурсів та інш.

1.4. Перелік включених до собівартості поточних витрат визначено Положенням (стандартом) 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів Україні від 31.12.99 N 318, зі змінами та доповненнями, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2000 р. N 131, зареєстрованим Міністерством юстиції України від 19 січня 2000 р. за N 27/4248.

1.5. Виробнича собівартість продукції (робіт, послуг), транспортування та постачання природного газу і реалізації скрапленого газу включає:

- прямі матеріальні витрати, тобто вартість сировини, основних матеріалів та інших матеріальних цінностей, використання яких може бути прямо віднесено до конкретного об'єкта витрат або конкретного виду діяльності: постачання (реалізація) газу, його транспортування, інших видів робіт (послуг);

- прямі витрати на оплату праці з відрахуванням на соціальні заходи та інші виплати і заохочення;

- інші прямі витрати, які включають, наприклад, амортизацію, орендну плату, послуги банку, опалення, водопостачання, водовідведення та інші витрати;

- загальні виробничі витрати, які пов'язані з організацією виробництва, розподіляються за видами діяльності за конкретною базою розподілу.

2.1. Планування собівартості виробництва продукції (робіт, послуг), транспортування та постачання газу є складовими частинами планування діяльності підприємств з газопостачання та газифікації та являє собою систему техніко-економічних розрахунків, які відображають величину (зміну величини) поточних витрат, що включаються до складу собівартості.

Метою планування собівартості продукції (робіт, послуг), транспортування і постачання газу на підприємствах з газопостачання і газифікації є економічно обґрунтоване визначення величини витрат, необхідних у плановому періоді на обслуговування систем газопостачання, виробництво продукції (робіт, послуг), постачання газу і його транспортування до споживачів, що відповідають вимогам щодо якості обслуговування за найбільш раціонального використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів і забезпечують нормальні умови роботи систем газопостачання.

Розрахунки планової собівартості продукції (робіт, послуг), транспортування і постачання газу використовуються для визначення потреби в обігових коштах, планового прибутку, визначення економічної ефективності окремих організаційно-технічних заходів, а також для формування цін і тарифів.

2.2. Основними завданнями планування собівартості слід вважати:

- визначення потреби в обігових коштах;

- планування прибутку;

- визначення економічної ефективності окремих заходів та виробництва в цілому;

- планування тарифів.

Визначення оптимального рівня витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) транспортування і постачання газу зумовлює застосування особливих методів планових розрахунків, основними з яких є нормативний, пофакторний методи і калькулювання собівартості.

Під факторами розуміють технічні, економічні та інші причини у виробничо-господарській діяльності підприємств з газопостачання, наслідком яких є зміна абсолютної величини витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), транспортування і постачання газу. За допомогою економічних розрахунків дається кількісна оцінка впливу різних факторів на зміну рівня витрат, що склалася в базовому році, та на величину витрат в плановому році.

Зміна рівня витрат розраховується за такими факторами:

- підвищення технічного рівня виробництва;

- удосконалення організації виробництва та праці;

- зміна структури та обсягу виробничої програми (обсяги транспортування та реалізації газу);

- галузеві та інші фактори.

2.3. Визначення величини витрат на підприємствах з газопостачання та газифікації виконується для обчислення собівартості:

- транспортування природного газу;

- постачання природного газу;

- реалізації скрапленого газу;

- робіт (послуг) іншої діяльності.

2.4. Вихідними даними для планування є:

- планові обсяги постачання і транспортування природного та скрапленого газу;

- обсяги виконаних робіт, наданих послуг в натуральному і вартісному виразі;

- норми витрат матеріальних ресурсів для виробництва, виконання робіт, надання послуг з обслуговування систем газопостачання і розрахунки потреби в ресурсах у натуральному виразі;

- норми затрат праці, розрахунки чисельності та професійного складу робітників, умов оплати їх праці, що передбачені законодавством і визначаються колективними договорами і контрактами з окремими фахівцями;

- економічні нормативи: норми амортизаційних відрахувань, відрахувань на соціальні заходи, податки, збори та інші обов'язкові платежі,, передбачені законодавством тощо;

- плани організаційно-технічних заходів щодо технічного переоснащення та удосконалення роботи систем газопостачання.

2.5. Розробка планів про зміну вартості послуг повинна доповнюватись складанням планових калькуляцій за кожним видом діяльності підприємства:

- транспортування та постачання природного газу;

- реалізація скрапленого газу;

- інші види діяльності.

2.6. Під час складання планових калькуляцій визначається величина прямих і непрямих витрат на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг) в плановому періоді.

При цьому більша частина витрат включається до собівартості у вигляді прямих витрат.

До прямих витрат належать витрати, пов'язані з виробництвом окремих видів продукції та здійсненням робіт, послуг (на сировину, основні матеріали, куповані вироби і напівфабрикати тощо), які можуть бути безпосередньо включені до їх собівартості.

До непрямих витрат належать витрати, пов'язані з виробництвом кількох видів продукції (робіт, послуг), витрати на утримання та експлуатацію устаткування систем газопостачання і споруд на них, загальновиробничі, загальногосподарські витрати, що включаються до собівартості за допомогою спеціальних методів їх розподілу.

За ступенем впливу на рівень обсягу виробництва продукції (робіт, послуг) витрати поділяються на умовнозмінні та умовнопостійні.

До умовнозмінних витрат належать витрати, абсолютна величина яких зростає із збільшенням обсягу випуску продукції (робіт, послуг) і знижується з його зменшенням.

Умовнопостійні - це витрати, абсолютна величина яких із збільшенням (зменшенням) випуску продукції (робіт, послуг) істотно не змінюється.

До умовнопостійних належать витрати, безпосередньо пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробничою діяльністю та експлуатацією систем газопостачання і споруд на них, структурних підрозділів, цехів, служб підприємств, загальноексплуатаційні витрати, крім частини, яка пропорційна обсягу робіт тощо, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва (робіт, послуг).

До умовнопостійних витрат належать:

- сума амортизаційних відрахувань в частині, що відноситься на регульовану діяльність;

- витрати на утримання служби аварійно-відновлювальних робіт;

- загальновиробничі витрати в частині, що відноситься на регульовану діяльність;

- загальногосподарські витрати в частині, що відноситься на регульовану діяльність;

- витрати на матеріали, паливо, електроенергію, заробітну плату (основну і додаткову) з нарахуваннями, матеріальну допомогу, компенсаційні виплати, оплату відпусток та іншого невідпрацьованого часу, витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), що зумовлені технологією і організацією виробництва на утримання і експлуатацію обладнання, цехові і загальноексплуатаційні витрати, крім тієї частини, яка пропорційна обсягу робіт тощо;

- витрати на створення нових газових господарств;

- витрати на створення нових служб, цехів на діючих підприємствах;

- витрати на введення в дію нових газопроводів і споруд на них;

- інші фактори.

3.1. Однією з основних вимог щодо удосконалення управління виробництвом є підвищення його оперативності.

Оперативне управління спрямовано на забезпечення надійної, безперервної і ритмічної роботи підприємств з газопостачання та газифікації на всіх стадіях транспортування та постачання газу і потребує постійного контролю за господарськими процесами.

Система інформації для оперативного управління економічними процесами на підприємствах з газопостачання та газифікації будується, перш за все, на даних первинного обліку.

Первинний облік є однією з функцій управління.

3.2. Метою обліку собівартості продукції (робіт, послуг), транспортування та постачання (реалізації) газу споживачам є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з постачанням, реалізацією газу, його транспортуванням до споживачів, обчислення фактичної собівартості, а також контроль за використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів.

Дані обліку витрат використовуються для оцінки та аналізу виконання планових показників, визначення результатів діяльності структурних підрозділів та підприємств з газопостачання в цілому, фактичної ефективності організаційно-технічних заходів, спрямованих на розвиток та удосконалення обслуговування систем газопостачання, для планово-економічних та аналітичних розрахунків, формування цін і тарифів.

3.3. Завданнями обліку фактичної собівартості продукції (робіт, послуг), постачання (реалізації) та транспортування газу до споживачів є:

- своєчасне, повне і достовірне відображення фактичних витрат, пов'язаних з постачанням (реалізацією) газу, його обліком та транспортуванням до споживачів;

- правильне використання трудових, матеріальних і грошових ресурсів;

- виявлення непродуктивних витрат і втрат та винуватців цього;

- складання звітів про виконання кошторисів витрат по окремих службах і дільницях;

- виявлення результатів виробничої, фінансової і господарської діяльності газових господарств в цілому і окремих підрозділів.

3.4. Облік витрат на виробництво продукції (робіт, послуг), постачання (реалізацію) газу та транспортування газу, як і весь бухгалтерський облік, повинен базуватись на первинних і розрахункових документах.

3.5. Витрати, які відносяться на звітний період, незалежно від часу їх оплати, включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), постачання (реалізації) газу, його обліку та транспортування у даному звітному періоді. Витрати, що підлягають погашенню протягом тривалого часу, включаються до витрат звітного періоду лише частково, виходячи з встановленого порядку рівномірного їх розподілу.

3.6. За видами витрати класифікуються за економічними елементами та за статтями калькуляції.

Під елементами витрат розуміють економічно однорідні види витрат.

Витрати за статтями калькуляції - це витрати на окремі види робіт, а також витрати на основне і допоміжне виробництво.

3.7. За способами віднесення на собівартість продукції (робіт, послуг), транспортування та постачання газу, витрати поділяються на прямі і непрямі.

До прямих витрат належать витрати, пов'язані з газопостачанням газу, його транспортуванням, роботами і послугами, які можуть бути безпосередньо включені до їх собівартості економічно доцільним шляхом, а саме:

- усі витрати на оплату праці персоналу служб: керівництво, службовці, спеціалісти, обслуговуючий персонал; відносно об'єму одного з видів діяльності - постачання (реалізації), транспортування природного газу, іншим роботам (послугам);

- витрати на утримання будівель, приміщень та інвентарю, що можуть бути віднесені до служб, які обслуговують певний вид діяльності. До цих витрат належать витрати на оплату праці, обчислені згідно з прийнятими підприємством системами оплати праці, включаючи будь-які види грошових і матеріальних допомог з відповідними нарахуваннями, робітників, службовців, зайнятих на роботах з опалення, утримання та прибирання будівель і приміщень, в яких розташовані служби за видами діяльності, витрати на енергозабезпечення, водопостачання, освітлення, опалення приміщень, їх прибирання та утримання в належному санітарному стані, розчищення проїзду і тротуарів, які прилягають до даної служби тощо.

До непрямих витрат належать витрати, пов'язані з виробництвом кількох видів продукції (робіт, послуг), які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом, а включаються до собівартості за допомогою спеціальних методів (ті, які потребують розподілу).

3.8. Під час складання звітної калькуляції для визначення умовнозмінних і умовнопостійних витрат слід керуватись п. 2.6 даних Рекомендацій.

3.9. Витрати на виробництво поділяються за календарними періодами на поточні та одноразові.

Поточні, тобто постійні звичайні витрати, або витрати, у яких періодичність менша ніж місяць.

Одноразові, тобто однократні витрати, або витрати, які здійснюються періодично (періодичність більша ніж місяць) і спрямовуються на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.

3.10. Об'єкти обліку витрат, які потребують визначення за їх виробництвом, наданням послуг, виконанням робіт розподіляються на:

- постачання природного газу споживачам України;

- транспортування природного газу до споживачів України;

- реалізація скрапленого газу споживачам;

- інший вид діяльності (робіт, послуг).

4.1. Кінцевим результатом експлуатаційно-господарської діяльності підприємств з газопостачання є поставлений, протранспортований споживачам природний газ або реалізований зріджений газ, що визначається:

- природний - в тис. м3;

- зріджений - в тоннах.

У зв'язку з цим встановлюються такі калькуляційні одиниці:

- для природного газу - 1000 м3 поставленого або транспортованого споживачам газу;

- для зрідженого - 1 тонна реалізованого споживачам газу.

Форми прогнозних (планових), звітних калькуляцій складаються з двох частин:

- основні натуральні показники;

- витрати.

Основні натуральні показники природного газу

4.2. Кількість природного газу, яка одержана від постачальника і подана в мережу, визначається на підставі показань вимірювальних приладів, зафіксованих щоденними записами в технічних журналах, документів первинного обліку та двосторонніх актів.

Кількість поставленого природного газу включає:

- газ, поставлений, протранспортований споживачам;

- газ, використаний на власні потреби, виробничо-технологічні витрати і втрати (технічно неминучий природний убуток) за встановленими нормативами.

4.3. Кількість природного газу, протранспортованого та поставленого споживачам визначається за даними книг обліку або карток на підставі показів вимірювальних приладів обліку газу, встановлених у споживачів.

У разі їх відсутності або несправності - за даними технічних характеристик фактично встановлених потужностей пальникових систем і часу їх роботи. Для населення - за встановленими нормами.

4.4. Кількість природного газу, використаного на власні потреби, виробничо-технологічні витрати і втрати (технічно неминучий природний убуток) за встановленими нормами визначається за розрахунками згідно із затвердженими нормативними положеннями.

4.5. Втрати природного газу понад встановлені граничні норми визначаються як різниця між кількістю газу, яка подана в мережу, і кількістю газу, яка поставлена, протранспортована усім споживачам та використана на власні потреби, виробничо-технологічні витрати і втрати (технічно неминучий природний убуток) за встановленими нормативами.

Вартість природного газу, витраченого понад встановлені граничні норми, до собівартості послуг з транспортування природного газу не включається. Понаднормативні витрати природного газу покриваються тільки за рахунок прибутку.

Загальні витрати поставленого, протранспортованого природного газу

4.6. Облік і прогнозування (калькулювання) витрат на постачання, транспортування природного газу здійснюється відповідно до форми, затвердженої підприємством самостійно.

4.7. Перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), постачання і транспортування природного газу встановлюються підприємством самостійно згідно з вимогами П(с)БО-16 і затверджуються наказом про облікову політику підприємства.

Перелік основних витрат і рекомендації з їх розподілу за видами діяльності відповідно до конкретної бази наведено у Додатку 1.

Характеристика загальногосподарських витрат наведена у Додатку 4.

5.1. Залишок скрапленого газу на початок звітного періоду визначається за даними бухгалтерського обліку.

Фактично отриманий скраплений газ зараховується на підставі товаро-транспортних та інших документів постачальника.

Крім того, окремим рядком відображається кількість скрапленого газу, повернутого від споживачів (товарний газ).

Кількість реалізованого скрапленого газу визначається за витратними накладними.

Планові витрати визначаються в межах затверджених норм.

Кількість відпущеного газу іншим областям відображається окремим рядком.

Повна собівартість реалізованого скрапленого газу

5.2. Облік і калькулювання собівартості скрапленого газу здійснюється за формою, визначеною підприємством самостійно.

5.3. Перелік і склад статей калькуляції виробничої продукції (робіт, послуг) відпуску (реалізації) скрапленого газу встановлюється підприємством самостійно згідно з вимогами П(с)БО-16 і затверджуються наказом про облікову політику підприємства.

Загальновиробничі витрати, пов'язані з організацією виробництва, виконанням робіт, наданням послуг з постачання і транспортування газу, які не можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного виду діяльності, розподіляються відповідно до конкретної бази.

6.1. До таких витрат належать:

- витрати на управління виробництвом (робіт, послуг) - оплата основної і додаткової праці апарату управління цехами, дільницями тощо, включаючи премії і заохочення, матеріальну допомогу, компенсаційні виплати, оплату відпусток та іншого невідпрацьованого часу;

- відрахування на соціальні заходи й медичне страхування працівників апарату управління, цехів, дільниць, служб;

- витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць, служб тощо;

- матеріально-технічне і транспортне забезпечення їх діяльності, витрати на утримання службового автотранспорту і компенсації (в межах установлених законодавством норм) за використання для службових поїздок власних автомобілів та інші витрати загальновиробничого призначення;

- оплата послуг з розміщення реклами щодо безпечного використання газових приладів;

- витрати на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників;

- амортизація основних засобів загальновиробничого призначення (цехового, дільничного, лінійного та різних служб);

- амортизація нематеріальних активів загальновиробничого призначення (цехового, дільничного, лінійного та різних служб);

- витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальногосподарського призначення, що можуть бути віднесені на певний вид діяльності;

- витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорону та інше утримання виробничих приміщень;

- витрати на удосконалення технології й організації виробництва (робіт, послуг), поліпшення якості продукції (робіт, послуг), оплату праці та відрахування на соціальні потреби працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва (робіт, послуг), поліпшенням якості продукції (робіт, послуг), підвищенням надійності, довговічності та інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі;

- управління й обслуговування технічних засобів управління: вузлів зв'язку, обчислювальних центрів, засобів сигналізації та інших технічних засобів управління;

- обов'язкове відрахування до пенсійного фонду, відрахування на соціальне страхування з безробіття, страхування з непрацездатності, страхування від нещасних випадків на виробництві незалежно від джерела фінансування витрат на оплату праці;

- виплати працівникам, звільненим з підприємств і організацій у зв'язку з їх реорганізацією, скороченням чисельності працівників і штатів;

- витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо;

- витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу, відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом, витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції (робіт, послуг));

- витрати на оплату робіт із сертифікації продукції;

- витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища;

- інші витрати (витрати від браку продукції, послуг, простоїв);

- податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі, відрахування від витрат на оплату праці працівників підприємства (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до собівартості продукції, робіт, послуг);

- оплата послуг банків, оплата відсотків за короткостроковими позиками банків, з виплати працівникам підприємства заробітної плати через установи банків;

- вартість проїзних квитків;

- оплата послуг ЖЕК;

- інші витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів із складів до цехів, дільниць і готової продукції на склади або між структурними підрозділами);

- нестача незавершеного виробництва;

- нестача і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах, службах, дільницях;

- оплата простоїв з внутрішньовиробничих причин тощо;

- оплата послуг державної повірки приладів обліку газу;

- витрати на спецодяг і спецхарчування робітників цехів, служб, дільниць;

- інші витрати загальногосподарського призначення.

Номенклатура статей та характеристика загальновиробничих витрат наведені у Додатку 3.

6.2. До адміністративних витрат належать загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

- витрати на утримання апарату управління виробництвом та іншого загальногосподарського персоналу;

- загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення щорічних зборів, представницькі витрати тощо);

- витрати на службові відрядження;

- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

- винагороди за професійні консультативні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

- витрати на участь в семінарах, виставках;

- обслуговування комп'ютерної та іншої техніки;

- витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телефакс, факс тощо);

- канцелярські витрати, підписка на періодичні видання;

- плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

- амортизація нематеріальних активів загальногосподарського призначення;

- витрати на врегулювання спорів у судових органах;

- податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

- податок на землю, воду, транспорт, комунальний податок, охорону навколишнього середовища тощо;

- інші витрати загальновиробничого призначення.

Усі витрати підприємства поділяються на виробничі витрати та витрати іншого періоду.

До виробничих витрат належать прямі витрати на виготовлення продукції, робіт, надання послуг з транспортування та постачання природного газу, реалізацію скрапленого газу, іншої діяльності, робіт (послуг) та загальновиробничі витрати.

Особливістю загальновиробничих (накладних) витрат є те, що вони поділяються на постійні та змінні.

До постійних загальновиробничих (накладних) витрат належать витрати на обслуговування та управління виробництвом, які не змінюються у разі змін обсягу виробництва, а саме: амортизація виробничого обладнання, приміщень, орендна плата за основні засоби виробничого призначення, витрати на утримання будівель та обладнання цехів (дільниць, служб), опалювання, освітлення цехів (служб, дільниць), витрати на управління виробництвом (оплата праці управлінського персоналу тощо).

Враховуючи специфіку роботи підприємств з постачання і транспортування природного газу, де базові показники мають стабільний характер, тобто загальновиробничі витрати належать до постійних витрат, поділяти загальновиробничі витрати на постійні і змінні недоцільно.

6.3. Витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг - Витрати на збут.

До них належать:

- витрати пакувальних матеріалів для тарування готової продукції на складах готової продукції;

- витрати на ремонт тари;

- оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам і працівникам підрозділів, які забезпечують збут;

- витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

- витрати на підготовку товарів до перепродажу;

- витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

- витрати на утримання основних засобів, інших необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона тощо);

- витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) згідно з умовами договору на поставку;

- витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

- інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

Перелік основних витрат з експлуатаційної діяльності, що включаються до виробничої собівартості та їх розподіл за видами діяльності наведено у Додатку 2

Витрати, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) з постачання та транспортування газу, що зазнало підприємство у процесі своєї діяльності протягом звітного періоду, тобто операційні витрати підприємства на виробництво і збут, управління та інші операційні витрати за звітний період групуються відповідно до їх економічного змісту за такими елементами:

- матеріальні витрати (за винятком вартості зворотних відходів);

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація основних фондів та нематеріальних активів;

- інші операційні витрати.

7.1. До складу елемента "Матеріальні витрати" належать витрати на:

- сировину та матеріали (включаючи вартість природного, зрідженого газу та газу, використаного на власні потреби, виробничо-технічні витрати і втрати (технічно неминучий природний убуток) за встановленими нормативами, що придбані у сторонніх організацій і входять до складу виробленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг), утворюючи її основу, або є необхідним компонентом для виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг з обслуговування систем газопостачання;

- куповані матеріали, що використовуються в процесі виробництва продукції (робіт, послуг) для забезпечення нормального технологічного процесу з обслуговування систем газопостачання або інших виробничих та господарських потреб (проведення випробувань, контролю, ремонту і експлуатації систем газопостачання, устаткування, будівель, споруд, інших основних засобів тощо), а також запасні частини для ремонту обладнання, устаткування, пристроїв, інвентарю, приладів лабораторного обладнання та інших засобів і предметів праці, які не належать до основних виробничих фондів; знос інструментів, спецодягу, спецвзуття, інших засобів індивідуального захисту, мило, інші миючі та знешкоджуючі засоби, молоко і лікувально-профілактичне лікування; інші малоцінні предмети;

- куповані комплектуючі вироби і напівфабрикати, що підлягають монтажу або додатковій обробці на даному підприємстві;

- роботи і послуги виробничого (експлуатаційного) характеру, які виконуються сторонніми підприємствами або структурними підрозділами (виробництвами і господарствами) підприємства, що належать до основного виду його діяльності.

До робіт і послуг виробничого характеру належать: здійснення окремих операцій з виготовлення продукції, обробка сировини і матеріалів, проведення випробувань з метою визначення якості сировини і матеріалів, що споживаються. Транспортні послуги сторонніх організацій на перевезення вантажу по території підприємства: переміщення сировини, матеріалів, інструментів, деталей, заготовок, інших видів вантажу з базового (центрального) складу до цехів (відділень) і доставка готової продукції на склади зберігання, а також інші послуги виробничого характеру:

- витрати, пов'язані з використанням природної сировини, в частині відрахувань на покриття витрат на геологорозвідку та геологопошук корисних копалин, на рекультивацію земель, плата за деревину, продану на пні, та за воду, що вибирається з водогосподарських систем у межах затверджених лімітів, відшкодування у межах нормативу втрат сільськогосподарського виробництва під час вилучення угідь для розширення видобутку мінеральної сировини, а також платежі за використання інших природних ресурсів;

- придбане у сторонніх підприємств і організацій будь-яке паливо, газ, що витрачається з виробничо-технологічною метою на виготовлення всіх видів енергії, опалення виробничих приміщень, транспортні роботи, пов'язані з обслуговуванням виробництва власним транспортом;

- придбана енергія всіх видів, що витрачається на виробничо-технологічні, енергетичні, рухові та інші виробничі потреби підприємства.

Витрати на власне виробництво електричної та інших видів енергії, а також на трансформацію та передачу придбаної енергії до місця її споживання включаються до відповідних елементів витрат:

- втрати внаслідок нестачі матеріальних цінностей у межах норм природного убутку.

Вартість матеріальних ресурсів формується, виходячи з цін їх придбання на день оприбуткування (без урахування податку на додану вартість за винятком передбачених законодавчими актами випадків), включаючи націнки і комісійні винагороди постачальним та зовнішньоекономічним організаціям, вартість послуг товарних бірж, брокерські послуги, суму мита і митних зборів, витрати на транспортування, зберігання та доставку, що здійснюється сторонніми організаціями.

Витрати, пов'язані з доставкою (в тому числі вантажно-розвантажувальні роботи) матеріальних ресурсів, транспортом і персоналом газозбутового підприємства, включаються до відповідних елементів витрат на виробництво (витрати на оплату праці, амортизація основних фондів та нематеріальних активів, матеріальні витрати тощо).

До вартості матеріальних ресурсів включаються також витрати підприємства на придбання пакувальних матеріалів і тари, одержаних від постачальників матеріальних ресурсів, за винятком вартості цієї тари за ціною її можливого повторного використання і у тих випадках, коли ціни на тару встановлюються окремо понад ціни на матеріальні ресурси.

У разі включення вартості тари, прийнятої від постачальника разом з матеріальними ресурсами, до ціни ресурсів, із загальної суми витрат на їх придбання вираховується вартість тари за ціною її можливого використання чи реалізації з урахуванням витрат на придбання матеріалів для її ремонту.

З витрат на матеріальні ресурси, що включаються до собівартості постачання (реалізації) газу, його транспортування, виконаних робіт (послуг), вираховується вартість зворотніх відходів.

Зворотні відходи - це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, що утворилися в процесі постачання (реалізації) газу, його транспортування, виконання робіт (послуг), втратили повністю або частково споживачі важливості початкового ресурсу (хімічні та фізичні) і через це використовуються з підвищеними витратами або зовсім не використовуються за прямим призначенням.

До зворотніх відходів не належать: залишки матеріальних ресурсів, які відповідно до встановленої технології передаються до інших цехів, підрозділів як повноцінний матеріал для виробництва інших видів продукції, виконаних робіт (послуг).

Зворотні відходи оцінюються у такому порядку:

- за нижчими цінами від матеріального ресурсу (за ціною можливого використання), якщо відходи можуть бути використані для основного виробництва, але з підвищеними витратами (зниженим виходом готової продукції) або для потреб допоміжного виробництва, виготовлення предметів широкого вжитку (товарів культурно-побутового призначення);

- за діючими цінами на відходи за вилученням витрат на їх збирання і обробку, коли відходи переробляються на підприємстві або реалізуються стороннім організаціям для використання його як повноцінного ресурсу.