Відповідно до Положення про державну систему моніторингу довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року N 391, та з метою забезпечення єдиного порядку в організації та здійсненні моніторингу меліорованих і прилеглих до них земель

1. Затвердити Інструкцію з організації та здійснення моніторингу зрошуваних та осушуваних земель, що додається.

2. Юридичному сектору (Н.Вітряк) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Відділу наукового та інформаційно-технічного забезпечення (О.Варницький) і Відділу моніторингу та водопостачання (Ю.Яковенко) довести цей наказ до відома водогосподарських організацій.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Комітету О.Романова.

1.1. Ця Інструкція встановлює вимоги щодо організації та проведення спостережень за станом зрошуваних та осушуваних і прилеглих до них земель за гідрогеологічними, інженерно-геологічними, гідрохімічними показниками, показниками хімічного складу ґрунтів та технічного стану меліоративних систем, підтопленням сільських населених пунктів у межах зони дії меліоративних систем, а також до обробки, узагальнення і надання інформації з цих показників.

1.2. У цій Інструкції терміни і поняття вживаються у такому значенні:

зрошення земель - підведення води на поля для штучного зволоження ґрунту з метою поліпшення живильного і теплового режиму рослин, мікроклімату ґрунту і приземного шару повітря; вид меліорації;

зрошувальна система - земельна територія з розміщеними на ній гідротехнічними спорудами, що забезпечують зрошення цієї території;

осушення земель - видалення надлишку вологи з кореневмісного шару ґрунту; вид меліорації;

осушувальна система - надмірно зволожена земельна ділянка з гідротехнічними спорудами, що забезпечують її осушення;

осушувані землі - земельна територія, обладнана осушувальною мережею для ліквідації надлишкової зволоженості кореневмісного шару ґрунту, підтримання в ньому оптимального водно-повітряного режиму.

Інші терміни в цій Інструкції вживаються у значенні, наведеному у Водному кодексі України, Законі України "Про меліорацію земель" та інших нормативно-правових актах.

1.3. Моніторинг меліорованих земель є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля і здійснюється Державним комітетом України по водному господарству (далі - Держводгосп) у встановленому порядку відповідно до чинного законодавства України.

1.4. Моніторинг меліорованих земель здійснюється з метою забезпечення раціонального використання земельних і водних ресурсів, виявлення причин їх незадовільного стану, якості та забрудненості, своєчасного виконання меліоративних заходів із запобігання деградації ґрунтів та шкідливої дії вод, відтворення родючості ґрунтів, охорони вод і земель від забруднення, своєчасного виконання ремонту (реконструкції) меліоративних систем.

1.5. До моніторингу меліорованих земель належать роботи, що здійснюються експлуатаційною та гідрогеолого-меліоративною службами Держводгоспу, організаційно-методичною та базовими науковими установами і метрологічною службою, які виконують роботи за рахунок фінансування з державного бюджету відповідно до затверджених програм робіт з моніторингу меліорованих земель та тематики, що розробляється за договорами.

1.6. Завданнями моніторингу меліорованих земель є:

спостереження за геоекологічними процесами на зрошуваних, осушуваних і прилеглих до них землях, у тому числі за інженерно-геологічними процесами;

спостереження за якістю зрошувальних вод, ґрунтовими і поверхневими водами на зрошуваних і осушуваних землях, дренажними та скидними водами меліоративних систем;

спостереження за зміною родючості ґрунтів меліорованих земель;

оцінка еколого-меліоративного стану зрошуваних й осушуваних земель і виявлення тенденцій його зміни та причин, що їх обумовлюють;

оцінка технічного стану меліоративних систем та його впливу на еколого-меліоративний стан зрошуваних і осушуваних земель та прилеглих територій;

прогнозування еколого-меліоративного стану зрошуваних та осушуваних земель;

розробка пропозицій з поліпшення еколого-меліоративного стану зрошуваних і осушуваних земель та ліквідації підтоплення;

ведення обліку та оцінка стану меліорованих земель і меліоративних систем.

1.7. Комплекс робіт з моніторингу зрошуваних, осушуваних та прилеглих до них земель включає збирання, обробку, зберігання та передачу інформації стосовно стану меліорованих земель і меліоративних систем, їх водного балансу, а також аналіз, оцінку та прогнозування можливого впливу меліоративних заходів на навколишнє природне середовище. Підготовка та надання результатів моніторингу меліорованих земель здійснюється на всіх рівнях (національному, регіональному, локальному).

1.8. Моніторинг меліорованих земель виконує функції інформаційно-аналітичної підтримки здійснення державного контролю за меліоративним станом зрошуваних і осушуваних земель, технічним станом меліоративних систем.

1.9. Положення цієї Інструкції є обов'язковими для експлуатаційної та гідрогеолого-меліоративної служб, що належать до сфери управління Держводгоспу, які здійснюють спостереження за станом меліорованих і прилеглих до них земель та підтопленням сільських населених пунктів, а також інших підприємств, організацій і установ, які виконують роботи з моніторингу за програмами, затвердженими Держводгоспом.

1.10. Водогосподарські організації та служби, що здійснюють спостереження за станом меліорованих і прилеглих до них земель та підтопленням сільських населених пунктів, а також підготовку та подання результатів моніторингу меліорованих земель на всіх рівнях (національному, регіональному, локальному), зобов'язані безстроково зберігати первинні й узагальнені дані та безкоштовно надавати дані спостережень або іншу інформацію відповідно до вимог чинних нормативних актів і в обсягах, передбачених ними.

1.11. За надання свідомо неправдивої інформації організації, що здійснюють моніторинг меліорованих земель, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2.1. Забезпечення моніторингу зрошуваних і осушуваних земель відповідно до Закону України "Про меліорацію земель" належить до повноважень Держводгоспу, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 N 391 "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля" є суб'єктом державної системи моніторингу довкілля.

2.2. Об'єктами моніторингу меліорованих земель є:

землі в межах меліоративних систем незалежно від форми власності;

землі, прилеглі до меліоративних систем у зоні впливу останніх, незалежно від форми власності;

ґрунтові води на території меліоративних систем;

ґрунтові води на території, прилеглій до меліоративних систем у зоні дії останніх;

ґрунтові води на території підтоплених сільських населених пунктів;

води, що використовуються для зрошення;

дренажні й скидні води меліоративних систем;

меліоративні системи (зрошувальні, осушувальні, колекторно-дренажні) та їх окремі елементи, які впливають на стан меліорованих земель.

2.3. Суб'єктами моніторингу меліорованих земель є:

Держводгосп;

басейнові управління водних ресурсів (далі - БУВР), обласні управління меліорації і водного господарства (далі - облводгоспи);

підрозділи гідрогеолого-меліоративної служби: гідрогеолого-меліоративні експедиції та гідрогеолого-меліоративні партії (далі - ГГМЕ, ГГМП).

У частині виконання наукових, інформаційно-аналітичних або інших спеціальних видів робіт статус суб'єктів моніторингу меліорованих земель мають:

Державне підприємство "Укрводсервіс" Держводгоспу (далі - ДП "Укрводсервіс");

Інститут гідротехніки і меліорації Української академії аграрних наук (далі - ІГіМ УААН);

Національний науковий центр "Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. О.Н.Соколовського" (далі - ННЦ "Інститут ґрунтознавства і агрохімії");

Рівненський національний університет водного господарства та природокористування.

Зазначені роботи можуть здійснюватись іншими спеціалізованими підприємствами, установами та організаціями.

2.4. Держводгосп як суб'єкт державної системи моніторингу довкілля:

подає на національному рівні відповідно до встановленого порядку оцінки, прогнози та рекомендації щодо поліпшення еколого-меліоративного стану земель у зоні впливу об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем і запобігання та ліквідації підтоплення сільських населених пунктів;

надає відповідно до вимог чинного законодавства і в обсягах, що передбачені ним, інформацію про стан меліорованих і прилеглих до них земель іншим суб'єктам державної системи моніторингу довкілля;

організовує ведення моніторингу меліорованих земель;

є замовником робіт з моніторингу меліорованих земель та споживачем його інформаційних матеріалів;

є замовником робіт на розробку нормативно-методичної документації з моніторингу меліорованих земель;

затверджує обсяги фінансування робіт, програми робіт з моніторингу меліорованих земель, укладає договори про проведення окремих робіт з моніторингу меліорованих земель;

забезпечує фінансування робіт з моніторингу меліорованих земель відповідно до затверджених програм та укладених договорів;

виконує роботи з моніторингу меліорованих земель відповідно до затверджених програм і укладених договорів;

здійснює організацію проведення атестації вимірювальних лабораторій організацій, що здійснюють моніторинг меліорованих земель;

контролює надання інформаційних матеріалів з моніторингу меліорованих земель відповідно до чинних нормативних актів.

2.5. БУВР, облводгоспи, ГГМЕ та ГГМП як суб'єкти моніторингу меліорованих земель:

виконують відповідно до затверджених програм роботи з моніторингу меліорованих земель;

надають Держводгоспу пропозиції до програми щорічних робіт з моніторингу меліорованих земель та виробничі й економічні показники з виконання цих робіт;

подають Раді міністрів АР Крим, обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям оцінки та прогнози еколого-меліоративного стану зрошуваних, осушуваних і прилеглих до них земель та підтоплення сільських населених пунктів, а також рекомендації щодо поліпшення еколого-меліоративного стану та ліквідації підтоплення;

надають Держводгоспу інформаційні матеріали щодо еколого-меліоративного стану зрошуваних, осушуваних земель і прилеглих до них територій та підтоплення сільських населених пунктів на регіональному рівні, а також по окремих кризових локальних об'єктах згідно з переліком та строками подання матеріалів, наведених у додатку 1 до цієї Інструкції.

2.6. ДП "Укрводсервіс" на договірних засадах:

подає пропозиції Держводгоспу щодо вдосконалення нормативно-методичних документів з моніторингу меліорованих земель та проводить їх розробку;

здійснює експертизу документів і бере участь у проведенні атестацій вимірювальних лабораторій територіальних підрозділів, які здійснюють моніторинг меліорованих земель;

бере участь у підготовці нарад та семінарів з питань моніторингу меліорованих земель, подає пропозиції щодо проведення технічних нарад комітету з питань еколого-меліоративного стану по особливо важливих та складних об'єктах, а також бере участь у роботі комісій з питань поліпшення еколого-меліоративного стану зрошуваних та осушуваних земель і ліквідації підтоплення сільських населених пунктів;

надає організаційно-методичну допомогу іншим організаціям, підприємствам та установам Держводгоспу, які залучаються до ведення роботи з моніторингу меліорованих земель.

2.7. ІГіМ УААН, ННЦ "Інститут ґрунтознавства і агрохімії", Рівненський національний університет водного господарства та природокористування на договірних засадах:

проводять науковий аналіз процесів, що відбуваються на меліорованих і прилеглих до них землях та в підтоплених сільських населених пунктах;

розробляють та вдосконалюють наукові основи одержання, обробки та зберігання інформації з моніторингу меліорованих земель;

подають Держводгоспу пропозиції щодо забезпечення служби моніторингу меліорованих земель науково-методичною документацією та здійснюють її розробку;

надають допомогу БУВР, облводгоспам, ГГМЕ та ГГМП з питань наукового забезпечення ведення робіт з моніторингу меліорованих земель.

3.1. Вимоги до вимірювальних лабораторій:

3.1.1. Вимірювальні лабораторії (далі - лабораторії), які виконують роботи з моніторингу меліорованих земель, мають бути атестованими в порядку, визначеному чинними нормативно-правовими актами.

3.1.2. Виконання вимірювань має проводитися згідно з атестованими методиками виконання вимірювань.

3.1.3. Обробка, обчислення та оформлення результатів вимірювань мають відповідати вимогам чинних нормативних документів.

3.1.4. Перевірка якості вимірювань здійснюється відповідно до порядку, передбаченого нормативними документами Держводгоспу.

3.2. Вимоги до системи спостережень, обробки, узагальнення і надання інформацій:

3.2.1. Спостереження з метою оцінки еколого-меліоративного стану зрошуваних і осушуваних земель виконуються на всіх об'єктах моніторингу меліорованих земель.

3.2.2. Спеціалізований моніторинг меліорованих земель здійснюється за відповідною цільовою програмою вивчення змін у природних процесах під впливом меліорації за більш детальною системою спостережень на найбільш характерних типових меліорованих землях, які визначаються на основі еколого-меліоративного районування території. До таких меліоративних об'єктів належать об'єкти, що розташовані в різних природних умовах (за кліматичними, геоморфологічними, геолого-гідрогеологічними ознаками), з різними видами і засобами меліорації, площами і конструктивними особливостями зрошувальних і осушувальних систем, рівнем експлуатації і сільськогосподарського використання меліорованих земель.

3.2.3. Еколого-меліоративне районування меліорованих земель виконується за чинними нормативними та методичними документами.

3.2.4. Усі пункти мережі спостереження з моніторингу зрошуваних, осушуваних і прилеглих до них земель, на яких ведуться відповідні роботи, повинні мати код відповідно до Системи кодифікації пунктів спостереження за станом зрошуваних, осушуваних та прилеглих до них земель, затвердженої наказом Держводгоспу від 10.10.2002 N 238 (ВНД 33-5.5-12-2002).

3.2.5. Отримані в результаті польових та лабораторних вимірювань матеріали (первинні дані спостережень) заносяться у спеціальні форми, журнали та карти польових робіт і журнали лабораторних вимірювань.

3.2.6. При вимірюванні показників складу і властивостей води, для яких діапазон і характеристики похибок не встановлено діючими нормативними документами, необхідно користуватись ДСТУ ГОСТ 27384:2005 "Вода. Норми похибки вимірювань показників складу і властивостей (ГОСТ 27384-2002, IDT)".

3.2.7. Одержані в результаті спостережень первинні дані підлягають опрацюванню з метою отримання узагальнювальної технічної інформації у розрізі меліоративних систем, районів, областей, Автономної Республіки Крим та України в цілому (додаток 1).

3.2.8. Узагальнення та надання інформації здійснюються відповідно до пункту 2.5.

3.2.9. Таблиці, які містять технічну інформацію з моніторингу меліорованих земель, повинні мати єдину нумерацію, визначену в додатку 2.

3.3. Склад спостережень і звітності з оцінки еколого-меліоративного стану меліорованих земель:

3.3.1. До спостережень за еколого-меліоративним станом належать спостереження на зрошуваних, осушуваних і прилеглих до них землях і в підтоплених сільських населених пунктах у межах зони дії меліоративних систем.

3.3.2. До складу спостережень за еколого-меліоративним станом зрошуваних і прилеглих до них земель входять спостереження за:

глибиною залягання рівнів ґрунтових вод;

мінералізацією та хімічним складом ґрунтових і зрошувальних вод;

засоленням та солонцюватістю ґрунтів;

підтопленням сільських населених пунктів у зоні дії меліоративних систем;

технічним станом зрошувальних, колекторно-дренажних та скидних систем, у тому числі водоприймачів, що впливають на еколого-меліоративний стан земель.

3.3.3. До складу спостережень за еколого-меліоративним станом осушуваних і прилеглих до них земель входять спостереження за:

глибиною залягання рівнів ґрунтових вод;

хімічним складом ґрунтових і поверхневих вод;

кислотністю ґрунтів;

технічним станом осушувальних систем;

підтопленням та затопленням поверхневими водами сільськогосподарських земель;

підтопленням сільських населених пунктів у межах зони дії меліоративних систем.

3.3.4. До складу спостережень за еколого-меліоративним станом на типових осушувальних системах входять спостереження, перелічені у підпункті 3.3.3 цієї Інструкції, а також за:

вологістю ґрунтів;

зміною родючості ґрунтів.

3.3.5. Результати спостережень надаються гідрогеолого-меліоративною службою БУВР, облводгоспам та Держводгоспу в технічних інформаціях про еколого-меліоративний стан зрошуваних і осушуваних земель:

інформація про еколого-меліоративний стан зрошуваних земель надається на початок вегетаційного (за станом на 1 квітня) і кінець поливного (за станом на 1 жовтня) періодів;

інформація про еколого-меліоративний стан осушуваних земель надається на передпосівний (за станом на 1 квітня) та середину вегетаційного (за станом на 30 червня) періодів;

інформація про еколого-меліоративний стан земель на типових осушувальних системах надається в цілому за рік один раз на два роки.

3.3.6. Інформація про еколого-меліоративний стан зрошуваних і осушуваних земель та типових осушувальних систем надається у строки, установлені в додатку 1.

3.3.7. Склад і зміст технічних інформацій про еколого-меліоративний стан зрошуваних та осушуваних земель визначаються чинними макетами інформацій, які розробляються і затверджуються Держводгоспом залежно від умов і технологій виконання робіт з моніторингу зрошуваних та осушуваних земель:

Макети інформацій про меліоративний стан зрошуваних земель на початок вегетаційного та кінець поливного періодів, затверджені відповідним протоколом секції експлуатації водогосподарських систем науково-технічної ради Держводгоспу.

Макети інформацій про меліоративний стан осушуваних земель на передпосівний і середину вегетаційного періодів та прогноз меліоративного стану осушуваних угідь, затверджені відповідним протоколом секції експлуатації меліоративних систем технічної ради Держводгоспу.

3.4. Прогноз еколого-меліоративного стану осушуваних земель:

3.4.1. Прогноз еколого-меліоративного стану виконується за Методикою прогнозування глибин залягання рівнів ґрунтових вод на осушуваних землях України на передпосівний період.

3.4.2. Прогноз еколого-меліоративного стану осушуваних земель надається на передпосівний (за станом на 1 квітня) і середину вегетаційного (станом на 30 червня) періоди.

3.4.3. Прогноз еколого-меліоративного стану включає прогноз рівнів ґрунтових вод на осушуваних і прилеглих до них землях та вологозапасів у верхньому 0,5-метровому шарі ґрунту.

3.4.4. Склад і зміст технічної інформації з прогнозу еколого-меліоративного стану осушуваних земель визначається Макетами інформації про меліоративний стан осушуваних земель на передпосівний і середину вегетаційного періодів та прогноз меліоративного стану осушуваних земель.

3.5. Облік та оцінка стану меліорованих земель і меліоративних систем

3.5.1. Облік та оцінка стану меліорованих земель і меліоративних систем (за показниками звітності за формами 1-ОВГ "Показники з обліку та оцінки меліоративного стану зрошуваних сільськогосподарських угідь і технічного стану зрошувальних систем" та 2-ОВГ "Показники з обліку та оцінки меліоративного стану осушуваних сільськогосподарських угідь і технічного стану осушувальних систем", наведені в додатку 3, 4) є складовою частиною робіт з моніторингу зрошуваних та осушуваних земель.

3.5.2. Метою обліку та оцінки стану меліорованих земель і меліоративних систем є визначення пріоритетних напрямків меліорації земель та розробки відповідних загальнодержавних, міждержавних, місцевих і виробничих програм, а також проведення першочергових меліоративних заходів на зрошуваних та осушуваних землях.

3.5.3. Завданням обліку та оцінки стану меліорованих земель і меліоративних систем є розподіл фізичних площ зрошуваних та осушуваних земель за показниками стану та критеріями оцінки меліорованих земель і меліоративних систем, а також установлення наявності підтоплених сільських населених пунктів у зоні дії меліоративних систем.

3.5.4. Форми звітності 1-ОВГ і 2-ОВГ складаються один раз на рік за станом на 1 січня.

3.5.5. Показники меліоративного та технічного стану визначаються у всіх меліорованих землях та меліоративних системах, що віднесені за державним статистичним спостереженням до зрошуваних або осушуваних сільськогосподарських угідь.

3.5.6. Ведення, складання та затвердження показників меліоративного та технічного стану здійснюються експлуатаційною і гідрогеолого-меліоративною службами, що належать до сфери управління Держводгоспу, за погодженням з територіальними органами Міністерства аграрної політики України та Державного комітету України із земельних ресурсів.

4.1. Спостереження за станом вод

4.1.1. Спостереження за режимом ґрунтових вод

Спостереження за режимом ґрунтових вод меліорованих земель включають спостереження на зрошуваних, осушуваних і прилеглих до них землях та в сільських населених пунктах у зоні впливу меліоративних об'єктів.

До складу спостережень входить:

вимірювання глибини залягання рівнів ґрунтових вод;

вимірювання складу і властивостей ґрунтових вод.

Спостереження за рівневим та гідрохімічним режимом ґрунтових вод виконуються на стаціонарній мережі спостережних свердловин.

У місцях можливого впливу промислових та природних об'єктів на глибину залягання рівнів і хімічний склад ґрунтових вод на меліорованих землях спостережні свердловини повинні розташовуватись з урахуванням цього впливу.

Відбір проб підземних вод для вимірювання їх хімічного складу і властивостей на зрошуваних землях здійснюється двічі на рік (на початок вегетаційного та кінець поливного періодів).

Відбір проб ґрунтових та напірних підземних вод для вимірювання їх складу і властивостей на типових осушувальних системах здійснюється 4 рази на рік (за сезонами року).

Залежно від складності гідрогеолого-меліоративних умов території досліджень і вивченості режиму ґрунтових вод періодичність замірів може бути зменшена або збільшена за умови відповідного обґрунтування.

Дані спостережень за рівневим і гідрохімічним режимом ґрунтових вод входять до складу технічних інформацій: про еколого-меліоративний стан зрошуваних та осушуваних земель, про еколого-меліоративний стан на типових осушувальних системах. За даними режимних спостережень за рівнями ґрунтових вод виконується прогноз еколого-меліоративного стану осушуваних земель.

Обстеження підтоплених сільськогосподарських земель та сільських населених пунктів у межах зони дії меліоративних систем виконується відповідно до чинних відомчих нормативних документів, інструкцій і методик.

4.1.2. Спостереження за якістю зрошувальних вод

До спостереження за якістю зрошувальних вод уключають спостереження на зрошувальних каналах меліоративних систем та безпосередньо у джерелах зрошення.

До складу спостережень за якістю зрошувальних вод входять вимірювання їх мінералізації та визначення хімічного складу.

Відбір проб води для визначення якості зрошувальних вод здійснюється на стаціонарних та тимчасових пунктах спостережень за встановленими методиками. Місця розташування пунктів спостереження визначаються відповідно до чинних відомчих нормативних документів.

У разі неможливості відбору проб води із зрошувальних каналів (канали не заповнені водою або інші причини) проби відбираються в зазначені строки безпосередньо з джерела зрошення.

Оцінка якості зрошувальних вод виконується відповідно до ДСТУ 2730-94 "Система стандартів у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання ресурсів. Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії".

Інформація про якість зрошувальних вод надається на початок поливного (за станом на 30 квітня) і кінець поливного (за станом на 1 жовтня) періодів. Склад і зміст інформації про якість зрошувальних вод на початок та кінець поливного періоду визначаються згідно з Макетом інформації про якість поливної води на початок та кінець поливного періоду, затвердженим відповідним протоколом секції експлуатації водогосподарських систем науково-технічної ради Держводгоспу.

4.1.3. Спостереження за забрудненістю дренажних та скидних вод

Спостереження за забрудненістю дренажних та скидних вод включають спостереження на дренажних колекторах та скидних каналах меліоративних систем (для гумідної зони - на типових осушувальних системах).

До складу спостережень за забрудненістю дренажних та скидних вод входять спостереження за їх мінералізацією та хімічним складом.

Відбір проб води для визначення забрудненості дренажних та скидних вод здійснюється на стаціонарних точках спостережень не менше ніж 4 рази на рік (березень-квітень, червень, серпень та листопад).

Розташування пунктів спостереження за забрудненістю дренажних та скидних вод визначається відповідно до Системи контролю якості зрошувальних і забрудненості дренажних та скидних вод, затвердженої наказом Держводгоспу від 28.12.2001 N 291 (ВНД 33-5.5-09-2001).

Інформація про забрудненість дренажних та скидних вод надається за узагальненими даними спостережень, проведених протягом року. Ця інформація складається з пояснювальної записки та доданих до неї таблиць.

Пояснювальна записка повинна містити:

аналіз чинників (природних, техногенних, іригаційних тощо), що впливають на забрудненість дренажних та скидних вод, та їх зіставлення з відповідними даними попередніх років і деталізацію їх впливу;

аналіз та оцінку забрудненості дренажних та скидних вод та їх зіставлення з відповідними даними попередніх років;

перелік необхідних заходів з недопущення скидання у водоприймачі дренажних та скидних вод, показники забруднення яких перевищують норму, та заходів, проведених останнім часом;

висновки;

пропозиції з недопущення скидання у водоприймачі дренажних та скидних вод, показники забруднення яких перевищують норму, та поліпшення їх якості (заходи оперативного та довгострокового характеру).

До інформації про забрудненість дренажних та скидних вод додаються таблиці, зазначені в додатку 2:

таблиця 2.22 - забрудненість зрошувальної (дренажної, скидної) води;

таблиця 2.23 - розподіл за забрудненістю річних обсягів скидання дренажних та скидних вод у водоприймачі.

4.2. Спостереження за станом меліорованих земель за окремими показниками

4.2.1. Сольові зйомки здійснюються відповідно до Інструкції з проведення ґрунтово-сольової зйомки на зрошуваних землях України, затвердженої наказом Держводгоспу від 20.08.2002 N 204 (ВНД 33-5.5-11-2002). Кислотні зйомки здійснюються відповідно до Інструкції з проведення кислотної зйомки на осушуваних землях України, затвердженої наказом Держводгоспу від 06.09.2005 N 258 (НД 33-5.5-16-2005).

До складу спостережень за засоленістю (кислотністю) ґрунтів входять спостереження за вмістом і хімічним складом у них солей та водневим показником (рН).

Сольові (на зрошуваних землях) та кислотні (на осушуваних землях) зйомки виконуються у масштабі 1:50000 щороку в обсязі 20-30% від площі зрошуваних та осушуваних земель відповідно. За п'ять років сольовими (кислотними) зйомками має бути охоплена вся площа зрошуваних (осушуваних) земель.

Звіт щодо результатів сольових (кислотних) зйомок надається у строки, установлені в додатку 1 до цієї Інструкції.

Звіт щодо результатів сольової (кислотної) зйомки складається з пояснювальної записки, карт засоленості земель з виявленими процесами розвитку вторинного засолення, солонцюватості (за наявності) та кислотності ґрунтів і доданих таблиць з показниками.

Пояснювальна записка повинна містити:

аналіз чинників (природних, іригаційних та інших), що впливають на засоленість і солонцюватість (кислотність) зрошуваних (осушуваних) земель, та їх зіставлення з даними попередніх років і деталізацією їх впливу;

аналіз засоленості і солонцюватості (кислотності) меліорованих земель та їх зіставлення з відповідними даними попередніх зйомок на цих самих площах та (за наявності) даними природної засоленості і солонцюватості (кислотності) цих земель;

перелік заходів з поліпшення еколого-меліоративного стану за показниками засоленості, солонцюватості та кислотності зрошуваних і осушуваних земель, що були проведені останнім часом;

висновки;

пропозиції з поліпшення еколого-меліоративного стану за показниками засоленості, солонцюватості зрошуваних і кислотності осушуваних земель (заходи оперативного та довгострокового характеру).

Карти засоленості щодо земель з виявленими процесами розвитку вторинного засолення, солонцюватості (за наявності) та кислотності мають бути складені в масштабі 1:50000.

До звіту щодо результатів сольової (кислотної) зйомки зрошуваних (осушуваних) земель додаються такі таблиці, зазначені в додатку 2:

таблиця 2.5. Розподіл зрошуваних земель за ступенем засолення;

таблиця 2.6. Розподіл зрошуваних земель за ступенем солонцюватості;

таблиця 2.7. Еколого-меліоративний стан зрошуваних земель;

таблиця 2.11. Розподіл осушуваних земель за ступенем кислотності ґрунтів;

таблиця 2.13. Еколого-меліоративний стан осушуваних земель;

таблиця 2.24. Розподіл зрошуваних земель за ступенем та типом засолення ґрунтів.

4.2.2. Оцінка зміни родючості ґрунтів на меліорованих землях

Оцінка зміни родючості ґрунтів на меліорованих землях проводиться за даними спостережень на ґрунтових та ґрунтово-сольових стаціонарах (для зрошуваних земель) та на типових осушувальних системах (для осушуваних земель).

До складу спостережень щодо оцінки зміни родючості ґрунтів на меліорованих землях входять спостереження за:

агрофізичними параметрами ґрунту (потужністю орного шару, щільністю орного та підорного шарів, механічним складом ґрунтів у шарі від 0 до 2 м, шпаруватістю, усмоктуванням та фільтрацією, вологістю в'янення, польовою та найменшою вологістю);

агрохімічними та фізико-хімічними параметрами ґрунту (потужністю гумусного чи торф'яного горизонту, увмістом гумусу чи торфу, ступенем розкладання торфу, зольністю торфу, увмістом азоту, рухомим фосфором та обмінним калієм, нітрифікаційною спроможністю, насиченістю основами, рН, активністю іонів Na та Ca);

гідрогеологічними та гідрологічними параметрами (середньою за вегетаційний період глибиною залягання рівнів ґрунтових вод та їх динамікою, мінералізацією ґрунтових вод та їх хімічним складом, термінами відводу поверхневих вод);

ґрунтовими режимами (лужно-кислотним, поживним, окислювально-відновлювальним потенціалом);

біопродуктивністю ґрунту (урожайністю - при можливості її визначення);

екологічними (мінералізація зрошувальної води та її хімічний склад, еродованість земель, увміст токсичних сполук та елементів у ґрунтових водах та ґрунтах).

Узагальнення оцінки зміни родючості ґрунтів на меліорованих землях проводиться один раз на п'ять років.

Узагальнений (за п'ятирічний період спостережень) звіт надається у строки, установлені додатком 1 до цієї Інструкції.

Звіт з оцінки зміни родючості ґрунтів на меліорованих землях (за п'ятирічний період спостережень) повинен складатися з пояснювальної записки, карт меліоративного стану і таблиць з відповідними показниками.

Пояснювальна записка має містити:

аналіз чинників (природних, іригаційних та інших), що впливають на родючість меліорованих земель, та їх зіставлення з даними відповідних попередніх п'ятирічних періодів і деталізацією впливу;

оцінку зміни родючості ґрунтів (за п'ятирічний період спостережень) за показниками, переліченими в абзацах 3-9 цього пункту даної Інструкції, та зіставлення (за наявності матеріалів) з природними показниками (до проведення меліорації);

перелік заходів з поліпшення родючості, що були проведені останнім часом на меліорованих землях;

висновки;

пропозиції з поліпшення родючості зрошуваних і осушуваних земель (заходи оперативного та довгострокового характеру).

До звіту про зміну родючості меліорованих земель додається інформація за показниками, переліченими в абзацах 3-9 цього пункту Інструкції.

Спостереження за проявами екзогенних процесів

Спостереження за проявами екзогенних процесів проводяться щороку на зрошуваних і осушуваних землях під час рекогносцирувальних обстежень меліорованих земель.

До складу спостережень за проявами екзогенних процесів на зрошуваних землях входять спостереження за процесами ерозії, суфозії, подоутворення, карстопроявів, яругоутворення, зсувів, змитості тощо.

До складу спостережень за проявами екзогенних процесів на осушуваних землях входять спостереження за процесами ерозії, просідання ґрунту та торфовищ, занесення земель наносами, суфозії, ущільненням ґрунтів тощо.

Звіт про прояви екзогенних процесів на зрошуваних та осушуваних землях подається на вимогу Держводгоспу, БУВР або облводгоспу.

Узагальнений звіт про прояви екзогенних процесів, що відбуваються на зрошуваних та осушуваних землях, складається з пояснювальної записки і таблиць.

Пояснювальна записка про прояви екзогенних процесів має містити:

короткий фізико-географічний опис;

аналіз чинників (природних, техногенних, іригаційних та інших), що впливають на розвиток екзогенних процесів на зрошуваних та осушуваних землях;

аналіз екзогенних процесів, які відбуваються на меліорованих землях;

перелік заходів з попередження та ліквідації проявів екзогенних процесів, що були проведені останнім часом;

висновки;

пропозиції з попередження та ліквідації проявів екзогенних процесів (заходи оперативного та довгострокового характеру).

До звіту про прояви екзогенних процесів додаються таблиці, які наведені в додатку 2 до цієї Інструкції:

таблиця 2.15. Оцінка ситуації на зрошуваних землях за ступенем прояву екзогенних процесів;

таблиця 2.16. Оцінка ситуації на осушуваних землях за ступенем прояву екзогенних процесів.

4.3. Спеціальні види моніторингу меліорованих земель

4.3.1. Спеціальні види моніторингу меліорованих земель проводяться за окремими програмами в місцях наявності або можливої наявності радіаційного, токсикологічного або теплового забруднення ґрунтів та ґрунтових вод.

4.3.2. Радіаційний контроль води та ґрунту забезпечується відбором проб та вимірюванням у них вмісту радіонуклідів та потужності дози гамма-випромінювання.

4.3.3. Відбір проб проводять відповідно до чинних методик та інструкцій залежно від методів виконання вимірювань.

4.3.4. Здійснення контролю за зрошувальними, скидними та дренажними водами як джерелами забруднення навколишнього природного середовища забезпечується вимірюванням питомої радіоактивності в місцях головних водозаборів (для зрошувальних вод) та кінцевих скидів (для скидних та дренажних вод).

4.3.5. Токсикологічний контроль води та ґрунту забезпечується відбором та аналізом проб на вміст у них токсичних речовин.

5.1. Програма робіт з моніторингу меліорованих земель є основним документом на виконання робіт, у якому передбачаються види, обсяги та строки виконання гідрогеолого-меліоративних робіт, методика їх виконання, а також очікувані результати.

5.2. Програма робіт з організації та здійснення моніторингу зрошуваних та осушуваних земель складається відповідно до чинних інструкцій і методичних указівок про порядок складання програм.

5.3. Програма робіт включає перелік робіт з моніторингу меліорованих земель, визначений чинними нормативними документами, методиками і цією Інструкцією з урахуванням зони діяльності ГГМЕ, ГГМП та особливостей регіону.

Склад основних технологічних робіт при проведенні спостережень за еколого-меліоративним станом зрошуваних і осушуваних сільськогосподарських земель і підтопленням сільських населених пунктів у зоні діяльності меліоративних систем наведений у додатку 5.

5.4. Програма робіт з моніторингу меліорованих земель погоджується БУВР, облводгоспами за підпорядкуванням і затверджується Держводгоспом.

5.5. Програма робіт на здійснення моніторингу меліорованих та прилеглих до них земель складається з таких розділів:

вступ;

гідрогеолого-меліоративна частина (характеристика природних умов району робіт, характеристика еколого-меліоративного стану меліорованих земель, видів, обсягів та методики виконання робіт, техніки безпеки та охорони праці);

виробничо-технічна частина;

річний календарний план обсягів основних видів робіт з їх поквартальним розподілом;

карта-схема зони обслуговування.

5.6. Для забезпечення своєчасної організації робіт з моніторингу меліорованих земель, їх фінансування складання програм робіт на наступний рік повинно бути закінчено не пізніше 1 грудня поточного року.

5.7. Програма робіт затверджується до 1 січня року, на який вона складається.

5.8. Унесення змін і уточнень до програми робіт і кошторисної документації допускається у випадках:

зміни обсягів фінансування робіт;

зміни обсягів і складу робіт;

зміни норм виробітку і умов оплати праці працівників гідрогеолого-меліоративної служби.

5.9. У разі зміни (зменшення або збільшення) обсягів фінансування робіт проводиться коригування обсягів основних видів робіт календарного плану за укрупненими показниками.

5.10. Коригування календарного плану обсягів основних видів робіт для ГГМЕ, ГГМП за укрупненими показниками повинно бути затверджене не пізніше ніж за 15 днів до завершення кварталу.

5.11. За підсумками діяльності ГГМЕ та ГГМП складається річний технічний звіт про господарську діяльність протягом звітного року.

5.12. Технічний звіт складається за формою Макета технічного звіту гідрогеолого-меліоративної експедиції (партії), затвердженою відповідним протоколом секції експлуатації меліоративних систем технічної ради Держводгоспу.

5.13. Технічний звіт подається на затвердження в Держводгосп до 15 березня року, наступного за звітним.

5.14. Технічний звіт розглядається технічною радою відповідного БУВР, облводгоспу і в установленому порядку подається на затвердження до Держводгоспу.

Примітки:

1. Інформація про еколого-меліоративний стан зрошуваних земель на післяполивний період, матеріали щодо спостереження за рівнями ґрунтових вод та контролю підтоплення земель і сільських населених пунктів (за станом на 1 жовтня) та інформація про якість зрошувальних вод на кінець поливного періоду (пункти 6, 7, 8) можуть бути об'єднані в одну інформацію.

2. При виникненні природних явищ або надзвичайних ситуацій, що впливають на еколого-меліоративний стан земель, перелік і терміни подання технічних інформаційних матеріалів можуть бути змінені за розпорядженням Держводгоспу.

Таблиця 2.1. Дані основних метеорологічних елементів за період з _________до_________

Таблиця 2.2. Розподіл зрошуваних земель за виконанням поливів сільськогосподарських земель

Таблиця 2.3.1. Розподіл зрошуваних та прилеглих до них земель за глибиною залягання рівнів ґрунтових вод

Таблиця 2.3.2. Розподіл площ за глибиною залягання рівнів ґрунтових вод на дренажних системах

Таблиця 2.4. Розподіл зрошуваних та прилеглих до них земель за мінералізацією ґрунтових вод

Таблиця 2.5. Розподіл зрошуваних земель за ступенем засолення

Таблиця 2.6. Розподіл зрошуваних земель за ступенем солонцюватості

Таблиця 2.7. Еколого-меліоративний стан зрошуваних земель

Таблиця 2.8. Фактична еколого-меліоративна стійкість земель до зрошення

Таблиця 2.9. Підтоплені в зоні впливу меліоративних систем сільські населені пункти

Таблиця 2.10. Розподіл осушуваних та прилеглих до них земель за глибиною залягання рівнів ґрунтових вод

Таблиця 2.11. Розподіл осушуваних земель за ступенем кислотності ґрунтів

Таблиця 2.12. Оцінка вологозапасів у кореневмісному шарі

Таблиця 2.13. Еколого-меліоративний стан осушуваних земель