Відповідно до статті 70 Закону України "Про ветеринарну медицину" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила виписування та видачі рецептів на ветеринарні препарати, що додаються.

2. Управлінню організації ветеринарної справи Державного комітету ветеринарної медицини України (Маковський М.І.) подати наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Голови Державного комітету ветеринарної медицини України Горжеєва В.М.

1. Ці Правила розроблено відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину", якими встановлюються вимоги до форми та оформлення рецептів на ветеринарні препарати.

2. У Правилах терміни вживаються у тому значенні, що й у Законі України "Про ветеринарну медицину".

3. Забороняється роздрібна торгівля без рецепта таких ветеринарних препаратів:

1) ветеринарних лікарських засобів, використання та обіг яких обмежуються відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) ветеринарних лікарських засобів, застосування яких потребує вжиття спеціальних застережних заходів або які мають застосовуватися тільки під контролем державного або ліцензованого лікаря ветеринарної медицини для уникнення небажаного ризику, що може загрожувати тваринам, особам, які вводять препарат тварині, споживачам продуктів тваринного походження, отриманих від тварин, що лікувалися відповідним ветеринарним лікарським засобом, або навколишньому середовищу;

3) ветеринарних лікарських засобів, призначених для лікування, яке вимагає попереднього діагнозу, або застосування яких може спричинити процеси, що перешкоджатимуть подальшим діагностичним або терапевтичним заходам;

4) ветеринарних імунобіологічних засобів, призначених для профілактики або лікування інфекційних хвороб, зазначених у додатку 1 до цих Правил.

4. Рецепт - письмове звернення лікаря, фельдшера ветеринарної медицини до фармацевта (ветеринарної аптеки) щодо виготовлення та/або відпуску необхідного ветеринарного лікарського засобу в зазначеній формі та кількості.

5. Забороняється виписувати рецепти на ветеринарні лікарські засоби, що не дозволені до застосування у ветеринарній медицині України.

6. Виписувати рецепти мають право лікарі та фельдшери ветеринарної медицини лікувально-профілактичних закладів ветеринарної медицини різної форми власності, у т.ч. державних установ ветеринарної медицини, науково-дослідних інститутів, навчальних закладів ветеринарної медицини, які здійснюють діяльність з ветеринарної практики на підставі ліцензії, виданої в установленому порядку.

7. Державні установи ветеринарної медицини, науково-дослідні інститути та навчальні заклади ветеринарної медицини можуть отримувати ветеринарні імунобіологічні засоби, реалізація та використання яких потребують рецепта з ветеринарних аптек за листком-замовленням (додаток 5).

8. Рецепт виписують після огляду хворої тварини та з обов'язковим записом про призначення ветеринарних лікарських засобів у відповідних документах (ветеринарна картка амбулаторного чи стаціонарного хворого).

Рецепти на ветеринарні лікарські засоби (препарати) виписують для тварини на курс її лікування або для профілактики хвороб.

9. Рецепти виписуються чітко і розбірливо чорнилом або кульковою ручкою з обов'язковим заповненням належної інформації та необхідних реквізитів у бланку. Виправлення в рецепті не дозволяються.

10. Рецепт пишуть на бланку розміром 105х150 мм спеціальної форми латинською мовою, крім заголовка, сигнатури і підпису лікаря, фельдшера, що пишуться державною мовою або мовою міжнародного спілкування відповідно до Закону Української РСР "Про мови в Українській РСР" (далі - державною мовою або мовою міжнародного спілкування).

11. На рецептурному бланку дозволяється виписувати тільки одне найменування ветеринарного лікарського засобу, що належить до списку отруйних, сильнодіючих, снодійних; в інших випадках - не більше трьох найменувань. У такому разі їх відділяють один від одного знаком # і кожний наступний рецепт починають словом Recipe (Rp.:), а закінчують сигнатурою (S.:). Незалежно від кількості рецептів на бланку рецепт має один заголовок і лікар підписує його один раз.

12. Якщо припис другого рецепта не вміщується на одному боці бланка, його продовжують на звороті, а внизу на лицьовому боці пишуть: - Verte! (переверни).

13. Склад ветеринарного лікарського засобу, визначення лікарської форми, звернення до фармацевтичного працівника про виготовлення та видачу лікарських засобів пишуться латинською мовою. Використання при цьому скорочень дозволяється лише відповідно до прийнятих у фармацевтичній практиці (додаток 4).

14. Назви отруйних ветеринарних лікарських засобів пишуться на початку рецепта, далі - усі інші ліки.

15. Спосіб застосування ліків пишеться державною мовою або мовою міжнародного спілкування із зазначенням дози, частоти, часу введення (до чи після годівлі) та їх тривалості. Забороняється обмежуватись загальними вказівками типу "Зовнішнє", "Відомо" тощо.

16. При необхідності негайного відпуску ліків у верхній частині рецепта проставляється позначка "Cito" (швидко), "Statim" (негайно) або "Antidotum" (протиотрута).

17. При виписуванні рецепта кількість рідких лікарських засобів указується в мілілітрах, краплях, усі інші - у грамах, а в окремих випадках - в одиницях дії (ОД).

18. У разі потреби дозволяється виписувати в рецепті ветеринарні лікарські засоби в кількостях, що необхідні для продовження або повторення курсу лікування, за винятком ветеринарних лікарських засобів, для яких установлені норми відпуску. На рецепті при цьому робиться відповідний запис лікаря, який додатково завіряється його підписом і особистою печаткою.

19. Рецепти на ветеринарні препарати з групи антидепресантів, нейролептиків, анаболічних стероїдів та транквілізаторів у чистому вигляді або в суміші з іншими ветеринарними лікарськими речовинами виписуються на рецептурних бланках (додаток 2), підписуються особою, яка виписала рецепт, та завіряються печаткою закладу ветеринарної медицини "Для рецептів".

20. Отруйні, сильнодіючі та снодійні ветеринарні лікарські засоби в чистому вигляді або в суміші з індиферентними речовинами виписуються на спеціальних рецептурних бланках розміром 75х120 мм (додаток 3); рецепт додатково підписується керівником закладу ветеринарної медицини або його заступником і завіряється печаткою цього закладу.

21. Фельдшери ветеринарної медицини, які за посадою є завідувачі клінік і дільниць ветеринарної медицини, мають право виписувати рецепти хворим тваринам, за винятком отруйних (крім таких, що випускаються промисловістю в терапевтичних дозах), зазначивши свою посаду і завіривши рецепт своїм підписом та печаткою закладу ветеринарної медицини.

22. Рецепт, який виписано з порушенням вимог даних Правил або містить несумісні лікарські засоби, вважається недійсним і ліки за ним відпуску не підлягають. Такий рецепт погашається штампом "Рецепт недійсний".

23. Забороняється завіряти печаткою закладу ветеринарної медицини не заповнені та не підписані працівником ветеринарної медицини рецептурні бланки.

24. Особи, які виписали рецепт, на вимогу власника або утримувача тварини зобов'язані надати його копію.

25. Заклади ветеринарної медицини та ветеринарні аптеки повинні зберігати копії рецептів протягом трьох років.

Віспа птиці;

Вірусна діарея великої рогатої худоби;

Емфізематозний карбункул;

Інфекційна агалактія овець та кіз;

Епідидиміт овець;

Лептоспіроз;

Сальмонельоз;

Сибірка;

Сказ;

Класична чума свиней;

Чума (високопатогенний грип) птиці;

Інфекційний ларинготрахеїт птиці;

Хвороба Марека;

Хвороба Ньюкасла;

Хвороба Тешена;

Хвороба Ауєскі.