Верховна Рада України

1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань на тему: "Створення в Україні сприятливих умов для розвитку індустрії програмного забезпечення" (далі - Рекомендації парламентських слухань), що додаються.

2. Кабінету Міністрів України до 1 липня 2012 року поінформувати Верховну Раду України про стан реалізації зазначених Рекомендацій парламентських слухань.

3. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти.

4. Апарату Верховної Ради України забезпечити у встановленому порядку видання збірки матеріалів за результатами цих парламентських слухань.

5. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Учасники парламентських слухань на тему: "Створення в Україні сприятливих умов для розвитку індустрії програмного забезпечення" відзначають, що майбутнє країни залежить від визначення позитивних тенденцій і напрямів розвитку її економіки. Досвід розвинених країн переконує, що сьогодні найбільш перспективною парадигмою розвитку економіки виступає глобальна модель "суми високих технологій", яка базується на сучасній світовій інформаційно-комунікаційній структурі, що розвивається швидкими темпами. Передові країни світу розбудовують новий технологічний уклад, який забезпечує інтенсивну взаємодію та взаємозбагачення різних технологічних напрямів (мікроелектроніка, нанонаука, інформатика, біотехнологія тощо).

Аналіз стратегічних пріоритетів розвитку показує, що на інноваційний режим галузей економіки визначальний вплив на даному етапі має індустрія інформаційних технологій (ІТ) та програмного забезпечення (ПЗ). Внесок ІТ-індустрії у світову економіку становить майже 1 трлн доларів на рік.

Важливою інтелектуальною складовою ІТ є програмні засоби. Розробка ПЗ та послуг з їхнього впровадження в країнах - технологічних лідерах стала самодостатньою індустрією й суттєвим елементом відповідних національних стратегій. Якщо число робочих місць у світовій ІТ-індустрії в цілому за останні шість років виросло на 40 відсотків, то в галузі програмних засобів - на 76 відсотків. Завдяки своїм особливостям індустрія програмування, як ніяка інша, опинилась у центрі процесів глобалізації світової економіки.

На сьогодні індустрія програмного забезпечення є найбільш високотехнологічною й високорентабельною сферою економіки України. Її особливість та відмінність від інших ділянок технології полягає в тому, що вона не потребує з боку держави значних капітальних вкладень та інвестицій, не вимагає великих природних ресурсів, є екологічно чистою, сприяє реалізації високого наукового, інтелектуального і технологічного потенціалу країни.

За даними статистики в Україні на ринку ІТ функціонують дві тисячі компаній, в яких працює понад 150 тисяч осіб. За експертними оцінками валовий дохід компаній індустрії ПЗ становить понад 15 млрд гривень з середнім приростом щороку у 30-40 відсотків. Близько 80 відсотків загального доходу галузі припадає на експортні послуги.

Накопичено досвід підготовки спеціалістів у ІТ-сфері в межах інтеграції до світового науково-освітнього простору. Науково-дослідна мережа НАН України "УАРНЕТ" та національна грід-інфраструктура за рахунок доступу до світових інформаційних ресурсів, баз даних і знань, віддалених центрів суперкомп’ютерних обчислень відкривають нові перспективи міжнародної співпраці в науці та освіті. Науково-освітня мережа УРАН Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України підключена до науково-освітньої мережі GEANT2, з’єднана з 34 європейськими країнами, до неї мають доступ більше 3500 університетів та наукових установ Європи, США та інших країн світу.

Розвиток ринку ІТ-аутсорсингу. Найбільш характерним виявом специфіки індустрії ПЗ стало широке використання провідними світовими ІТ-компаніями фахових ресурсів з інших країн (так званий ІТ-аутсорсинг).

У світовому рейтингу виробників ПЗ Україна посідає 15 місце. У нашій країні налічується близько двох тисяч компаній, що займаються розробкою ПЗ. Тут зайнято близько 25-30 тисяч вітчизняних фахівців, причому 55-60 відсотків нашого аутсорсингу - це продукція на експорт. Індустрія ПЗ добре розвинена в Києві, де працевлаштовано більше 50 відсотків усіх фахівців у сфері розробки ПЗ, швидко розвивається у Львові, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Сімферополі та інших містах.

За останні три роки Україна стала одним з найпривабливіших об’єктів для аутсорсингу в Східній Європі. Згідно з даними goaleurope.com офшорний аутсорсинговий ринок в Україні за останні роки зріс на 47 відсотків. При цьому щорічно на ринку праці з’являється до 30 тисяч випускників вищих навчальних закладів (ВНЗ) - фахівців у сфері ІТ-послуг.

За даними аналізу "Щорічної Глобальної Аутсорсингової Доповіді GS100" Україна перебуває на 11-му місці в Tоп-20 найбільших світових центрів за кількістю зайнятих у галузі людей. Україна є першою також у списку серед країн Центральної та Східної Європи, випереджаючи Росію, Білорусь і Польщу.

Однак в останні роки, на додаток до глобальної кризи в світовій економіці, український ІТ-аутсорсинг значною мірою постраждав від економічної та політичної ситуації в країні. Багато країн - конкурентів України в ІТ-аутсорсингу заснували спеціальні податкові структури контролю аутсорсингу, виводячи в такий спосіб галузь у більш вигідне становище і стимулюючи її зростання. Наприклад, Індія, Китай, Бразилія, Росія, Румунія ввели податкові ставки для постачальників ПЗ у декілька разів нижчі, ніж в Україні. У Білорусі прийнято спеціальну урядову програму стимулювання індустрії розробки ПЗ - "Білоруський Хай-Тек Парк", де запроваджено особливі умови оподаткування розвитку ІТ-бізнесу, безпрецедентні для європейських країн.

Для українських виробників ПЗ існують й інші негативні чинники, що стримують розвиток галузі: недостатній рівень проектного та організаційного менеджменту в українських компаніях, юридична неврегульованість відносин суб’єктів ринку ПЗ, недостатній рівень володіння англійською мовою у фахівців. До того ж "експортоорієнтований" характер розвитку галузі не спроможний забезпечити створення повноцінної самодостатньої індустрії програмного продукту (далі - ПП), стимулюючи тільки окремі її складові. Деякі з негативних факторів носять характер загроз безпеці країни (нівелювання національних рис культури, "відтік мізків", неконтрольований експорт стратегічної інформації тощо).

Піратство програмного забезпечення. В Україні згідно з дослідженням Асоціації виробників програмного забезпечення (Business Software Alliance), що охопило 32 країни, 69 відсотків користувачів комп’ютерів використовують ПЗ, отримане з нелегальних джерел. У середньому в усіх країнах частка користувачів, які використовують ПЗ нелегально, становить 47 відсотків. В Україні 16 відсотків користувачів завжди отримують ПЗ із нелегальних джерел (купують піратські диски на ринках або завантажують програми з локальних мереж та Інтернету), а 53 відсотки - вчиняють так у більшості випадків. Сьогодні 26 відсотків усіх торговельних точок в Україні, які продають програмне забезпечення для комп’ютерів, активно пропонують саме неліцензійне ПЗ. Високий рівень піратства (40 відсотків і вище) відзначають експерти в таких містах, як Вінниця, Луганськ, Полтава, Черкаси, Кривий Ріг.

За експертними оцінками ринок послуг з установлення неліцензійного ПЗ домашнім користувачам становить 11 млн доларів. Ціни за встановлення неліцензійного ПЗ залежно від кількості програм і регіону варіюються від 250 до 800 гривень. Установлення піратського ПЗ може завдавати шкоди і самим споживачам послуг - починаючи від втрати продуктивності комп’ютера і закінчуючи розповсюдженням шкідливих програм і втратою особистих даних. За останні два роки щорічно відбувається подвоєння кількості звернень, пов’язаних із проблемами, викликаними зараженням вірусними програмами. Можна зробити висновок про те, що за два роки загроза зросла в середньому в 4 рази. Використання неліцензійного ПЗ - одна з найсерйозніших загроз для легального бізнесу. Крім штрафів, пов’язаних із перевірками, йому загрожує ряд негативних наслідків: втрата довіри клієнтів і самих клієнтів, зниження інвестиційної привабливості, втрата даних, підвищена вразливість, відсутність оновлень ПЗ. Крім того, такий бізнес не зможе ні пройти сертифікацію, ні вийти на міжнародний ринок. За даними інвентаризації у 2011 році в органах виконавчої влади України використовується 45,5 відсотка неліцензійних комп’ютерних програм.

Проведений МВС України аналіз викритих протягом 2002-2011 років злочинів, пов’язаних з порушенням авторського права і суміжних прав, свідчить про те, що серед 3364 виявлених злочинів 1842 (55 відсотків) - злочини, пов’язані з порушенням прав на комп’ютерне ПЗ.

Інтелектуальна власність в індустрії програмного забезпечення. Світовий софтверний бізнес - ринок інтелектуальної власності (ІВ) у вигляді відчуження майнових прав ІВ, ліцензійних угод про використання ПЗ, баз даних і роздрібних продажів примірників програмних продуктів у супроводі "коробкових ліцензій".

Водночас за останні 5 років в Україні зареєстровано лише 4,5 тисячі комп’ютерних програм і 235 баз даних, хоча створюється їх на декілька порядків більше. Вартість затрачених інтелектуальних ресурсів значно перевищує вартість використаних матеріальних. Програмне забезпечення постійно перебуває під загрозою несанкціонованого копіювання, що ускладнює отримання правовласником належної винагороди. Больові точки вітчизняного софтверного бізнесу - відсутність чи недоліки оформлення нематеріальних активів, невирішені проблеми з авторами і первинними правовласниками програм для ЕОМ (працівниками) і як наслідок - "торгівля повітрям", введення в оману і порушення податкового законодавства.

Розвитку ІТ-технологій в країні сприятиме здійснення комплексу заходів, спрямованих на використання у всіх сферах діяльності лише ліцензійного програмного забезпечення, зокрема удосконалення законодавства про авторське право і суміжні права щодо використання ПЗ з урахуванням його специфіки та прийняття спеціальних законів України про охорону комп’ютерних програм і про охорону баз даних.

У галузі законодавства необхідно навести системний лад у нормах чинних законів з інтелектуальної власності, в першу чергу тих, що регулюють авторське право розробників комп’ютерних програм, їх відносини з роботодавцями, запровадити організаційно-правові механізми їх використання. Це дозволить знизити рівень піратства та підвищити податкові надходження до державного бюджету. Так, у країнах з рівнем піратства меншим, ніж 30 відсотків, ІТ- сектор економіки продукує більш як 3,5 відсотка ВВП, у країнах з рівнем піратства більшим, ніж 85 відсотків, - менше ніж 1,5 відсотка.

Податкова, фінансово-кредитна та інвестиційна політика держави повинна стимулювати розробку ПП як вид діяльності та реінвестування доходів софтверних компаній у свій розвиток. У цьому напрямі можливі такі заходи, як зниження ставки соціальних податків для підприємств - розробників ПП, частка витрат яких на оплату праці в собівартості продукції чи послуг перевищує 50 відсотків, звільнення від оподаткування експортних доходів від ліцензійних платежів за ПП, розроблений в Україні, тощо.

Підготовка фахівців. До навчальних програм ВНЗ та наукових установ, що готують фахівців у галузі ІТ, необхідно ввести курси з конструювання ПЗ, менеджменту якості ПП, систем менеджменту якості софтверних організацій, стандартів у галузі програмної інженерії, управління проектами, реінжинірингу бізнес-процесів, маркетингу, основ організаційного менеджменту, а до навчальних програм ВНЗ юридичного профілю - курси з правового регулювання відносин у галузі програмної індустрії, яка функціонує в умовах ринку. Кардинальне вирішення проблеми підготовки фахівців для індустрії ПП лежить через розробку та впровадження у ВНЗ нового напряму навчання - "програмна інженерія" (software engineering).