1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Про соціальне, медичне і пенсійне забезпечення ветеранів війни та відзначення 65-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років"
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 4, ст.37 )
Верховна Рада України
постановляє:
1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань на тему: "Про соціальне, медичне і пенсійне забезпечення ветеранів війни та відзначення 65-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" (додаються).
2. Кабінету Міністрів України до 1 січня 2010 року проінформувати Верховну Раду України про хід виконання Рекомендацій парламентських слухань на тему: "Про соціальне, медичне і пенсійне забезпечення ветеранів війни та відзначення 65-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" органами виконавчої влади.
3. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.
Голова Верховної Ради України В.ЛИТВИН
м. Київ, 9 жовтня 2009 року
N 1642-VI
СХВАЛЕНО
Постановою Верховної Ради України
від 9 жовтня 2009 року
N 1642-VI
РЕКОМЕНДАЦІЇ
парламентських слухань на тему: "Про соціальне, медичне і пенсійне забезпечення ветеранів війни та відзначення 65-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років"
Учасники парламентських слухань, що відбулися 3 червня 2009 року, проаналізувавши стан соціального захисту ветеранів війни, зазначають, що органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування разом з ветеранськими організаціями проводять відповідну роботу щодо соціального забезпечення ветеранів війни.
Станом на 1 січня 2009 року в Україні проживало понад 2,4 млн ветеранів війни. Серед них майже 1,9 млн осіб мають статус учасника війни, 316,7 тис. осіб є учасниками бойових дій, а 213,2 тис. осіб - інвалідами війни. Чисельність ветеранів війни в Україні, на жаль, щороку суттєво зменшується. Якщо п'ять років тому в Україні проживало близько 4,5 млн ветеранів війни, то вже у 2006 році їх чисельність зменшилася до 3,2 млн осіб, а у 2007 році - до 2,9 млн осіб.
Політика держави щодо соціального захисту ветеранів війни ґрунтується на Конституції України, законах України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" та інших законодавчих актах України. Верховною Радою України 26 квітня 1996 року ратифіковано Угоду про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців від 15 квітня 1994 року. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2007 року N 731-р затверджено план дій щодо поліпшення життєзабезпечення ветеранів війни на 2007-2010 роки. На виконання зазначеного плану в областях розроблені та затверджені регіональні програми поліпшення життєзабезпечення ветеранів війни, осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та жертв нацистських переслідувань, відповідно до яких у регіонах здійснюється робота щодо посилення їх соціального захисту.
Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", прийнятий у 1993 році, спрямований на визначення правового статусу ветеранів війни, створення належних умов життєзабезпечення ветеранів. Основне завдання цього Закону полягає у захисті ветеранів війни шляхом створення належних умов для підтримання їх здоров'я та активного довголіття.
З метою вдосконалення законодавчої бази з питань поліпшення пенсійного та соціально-медичного забезпечення ветеранів війни, посилення їх прав і свобод внесено низку змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Цими змінами дещо розширено коло осіб, на яких поширюється дія зазначеного Закону, зокрема, на дружин (чоловіків), які не одружилися вдруге, батьків, неповнолітніх дітей померлих учасників бойових дій, партизанів, підпільників, військовослужбовців та учасників війни, нагороджених за бойові дії державними нагородами та орденами і медалями колишнього Союзу РСР.
Заслуговує на увагу практика взаємодії виконавчих та представницьких органів влади з ветеранськими та благодійними організаціями Автономної Республіки Крим, Запорізької, Черкаської, Дніпропетровської та деяких інших областей щодо соціального захисту ветеранів. Тут реалізуються такі регіональні програми, як "Турбота", "Назустріч людям", "Знайти солдата", в окремих містах і районах створено державні та громадські фонди матеріальної підтримки, вшанування пам'яті учасників бойових дій і учасників трудового фронту Великої Вітчизняної війни, діють волонтерські організації.
Здійснені Кабінетом Міністрів України, за підтримки парламенту, упродовж 2008 року заходи (збільшення величини оцінки одного року страхового стажу, осучаснення заробітку, з якого обчислено пенсію, збільшення найменшої пенсійної виплати інвалідам війни та учасникам бойових дій) забезпечили зростання розміру пенсійних виплат для переважної більшості ветеранів війни на 52 відсотки.
Ветеранам війни, інвалідам та одиноким особам похилого віку надаються різноманітні послуги, зокрема, доставка продуктів харчування, медикаментів, приготування їжі, прання білизни, обробіток присадибних ділянок тощо. Однією з нових форм соціального обслуговування, що активно впроваджується у регіонах, стало надання особам похилого віку та інвалідам транспортних послуг. Якщо у 2007 році було надано близько 150 тисяч таких послуг, то у 2008 році - вже 190,5 тисячі. Спеціально створені транспортні служби діють у ряді областей, зокрема, у Волинській, Одеській, Харківській, Полтавській, Кіровоградській та м. Києві. Звичайно, потреба у таких послугах значно більша, про що свідчать численні звернення громадян, тому транспортні служби мають бути створені у всіх без винятку регіонах.
Починаючи з 2008 року започатковано надання такого виду інноваційних послуг, як "Університети третього віку". Передбачається, що їх буде відкрито на базі соціальних установ системи Міністерства праці та соціальної політики України, зокрема, будинків-інтернатів, територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян. Такий університет уже діє в м. Ковелі Волинської області.
Демографічна ситуація, що склалася в Україні у зв'язку із значним зростанням кількості осіб похилого віку та інвалідів у загальній структурі населення, стала суттєво впливати на зростання потреби в соціальному обслуговуванні та наданні соціальних послуг. Два роки тому було схвалено Концепцію реформування системи соціальних послуг, яка визначила головні стратегічні засади та напрями реформування. Кінцевою метою реалізації цієї Концепції визначено посилення індивідуального підходу в організації та наданні соціальних послуг, поглиблення адресності послуг, покращення їх якості, застосування методології планування та оцінювання послуг, удосконалення механізму фінансування, міжбюджетних та міжгалузевих відносин у цій сфері.
Вагоме місце у роботі з соціального обслуговування ветеранів займають інтернатні установи та реабілітаційні центри системи соціального захисту ветеранів.
Народними депутатами України Сушкевичем В.М. та Цибенком П.С. подано до Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (реєстр. N 4431), яким передбачається надати дітям війни право на стаціонарну медичну допомогу в госпіталях ветеранів війни.
Життєзабезпечення ветеранів війни підтримується системою пільг та компенсацій, які визначені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та іншими законодавчими актами України. Ветеранам війни передбачені пільги, зокрема, щодо знижки плати за житлово-комунальні послуги в межах середніх норм споживання, оплати послуг зв'язку, встановлення телефонів, оплати водопостачання та водовідведення, спожитої електроенергії, квартирної плати тощо. Починаючи з 2008 року завдяки внесеним Верховною Радою України змінам до цього Закону інваліди війни отримали право на безплатний капітальний ремонт квартир. Впродовж 2008 року капітальний ремонт будинків та поточний ремонт жилих будинків та квартир було здійснено для 2,2 тис. ветеранів війни.
У той же час учасники парламентських слухань вважають, що здійснювані заходи ще не відповідають у повному обсязі вимогам Конституції та законів України щодо пенсійного, соціально-медичного, житлово-комунального і транспортного забезпечення ветеранів війни.
Серед питань, які мають суттєвий вплив на покращення рівня соціально-побутового обслуговування інвалідів війни, особливе місце належить питанню забезпечення цієї категорії громадян спеціальним автотранспортом. У даний час на черзі перебувають майже 100 тис. інвалідів різних категорій, з яких майже 23 тисячі - інваліди війни.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в межах бюджетної програми "Забезпечення інвалідів та інвалідів-чорнобильців автомобілями" було передбачено 114,9 млн гривень, що дало можливість забезпечити 4,5 тис. інвалідів автотранспортними засобами, з них 1,7 тис. осіб - інваліди війни. На жаль, у поточному році через фінансово-економічну кризу в країні у Державному бюджеті на 2009 рік зазначена бюджетна програма і відповідні видатки на забезпечення інвалідів автомобілями відсутні. Певною мірою покращить становище прийнятий 21 травня 2009 року Верховною Радою України Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", яким покращено фінансування санаторно-курортного оздоровлення інвалідів та медичної реабілітації інвалідів-спинальників, а також передбачено відновлення зазначеної бюджетної програми та виділення в її межах із спеціального фонду Державного бюджету України коштів у сумі 1 млн 218 тис. гривень.
Лише частково задовольняються потреби ветеранів та інвалідів війни щодо забезпечення безоплатним зубопротезуванням, кардіостимуляторами, пільговими ліками та виробами медичного призначення.
В умовах економічної кризи поки що не вдається збільшити розміри грошових компенсацій інвалідам війни на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування.
У цілому ряді областей незадовільно вирішується питання пільгового проїзду ветеранів війни, особливо у приміському та міжміському транспорті на комерційних, орендних, приватних автобусах.
Упродовж останніх років більшість місцевих органів влади самоусунулася від належної фінансової та організаційної підтримки підприємств роздрібної торгівлі, які забезпечували ветеранів війни товарами першої необхідності за пільговими цінами. Як наслідок - багато таких магазинів фактично припинили свою соціально спрямовану діяльність.
У результаті приватизації великої кількості аптек значно ускладнилося забезпечення ветеранів війни необхідними їм ліками за пільговими цінами.
Вкрай гострою залишається проблема санаторно-курортного оздоровлення ветеранів війни та виплати їм грошової компенсації за невикористану путівку або за самостійне санаторне лікування. Ветерани вимагають суттєвого підвищення розміру зазначеної компенсації до рівня реальної вартості путівки.
Дуже болючим на сьогодні є питання виконання судових рішень щодо виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань одноразової допомоги до Дня Перемоги за 2006 та попередні роки у збільшеному розмірі.
Мають місце факти неуважного ставлення представників органів виконавчої влади до розгляду звернень ветеранів війни та ветеранських організацій, необґрунтованих зволікань у вирішенні питань, порушених у цих зверненнях. Трапляються випадки ігнорування окремими представниками влади вимог законів і норм християнської моралі, що має наслідком незабезпечення належного віддання останньої шани ветерану війни після його смерті та ненадання фінансової допомоги в організації його поховання.
У ветеранів війни викликає занепокоєння те, що центральні та місцеві органи виконавчої влади нерідко приймають нормативно-правові акти щодо порядку надання житлово-комунальних пільг, медичного, транспортного обслуговування, виплати грошових компенсацій тощо, які ускладнюють механізм його реалізації або навіть суперечать йому.

................
Перейти до повного тексту