Верховна Рада України

1. Внести до Кримінально-виконавчого кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 3-4, ст. 21) такі зміни:

1) статтю 5 після слів "перед законом" доповнити словами "поваги до прав і свобод людини";

2) у статті 7:

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду";

доповнити частиною п'ятою такого змісту:

"5. Дискримінація засуджених за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками забороняється";

3) абзац шостий частини першої статті 8 після слів "на охорону здоров'я" доповнити словами "в обсязі, встановленому Основами законодавства України про охорону здоров'я, за винятком обмежень, передбачених законом";

4) статтю 11 після частини п'ятої доповнити новою частиною такого змісту:

"6. У виправних колоніях середнього рівня безпеки можуть створюватися сектори максимального рівня безпеки для відбування покарання чоловіками, засудженими до довічного позбавлення волі.

У виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання можуть створюватися сектори середнього рівня безпеки для відбування покарання жінками, засудженими до довічного позбавлення волі".

У зв'язку з цим частини шосту і сьому вважати відповідно частинами сьомою і восьмою;

5) у частині другій статті 18:

абзац третій доповнити реченням такого змісту: "У секторі середнього рівня безпеки виправної колонії цього виду можуть відбувати покарання також жінки, засуджені до довічного позбавлення волі";

абзац четвертий доповнити реченням такого змісту: "У секторі максимального рівня безпеки виправної колонії цього виду можуть відбувати покарання також чоловіки, засуджені до довічного позбавлення волі";

6) у частині першій статті 24:

абзац четвертий доповнити словами "або спеціально уповноважені ним представники";

після абзацу четвертого доповнити трьома новими абзацами такого змісту:

"голова, заступники голови та члени Комісії при Президентові України у питаннях помилування;

Міністр юстиції України;

члени Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню".

У зв'язку з цим абзаци п'ятий - восьмий вважати відповідно абзацами восьмим - одинадцятим;

після абзацу десятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Голова, заступник голови та члени спостережної комісії, які здійснюють організацію громадського контролю за дотриманням прав і законних інтересів засуджених під час виконання кримінальних покарань".

У зв'язку з цим абзац одинадцятий вважати абзацом дванадцятим;

7) текст статті 25 викласти в такій редакції:

"1. Об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації, окремі особи в порядку, встановленому цим Кодексом і законами України, можуть надавати допомогу органам та установам виконання покарань у виправленні засуджених і проведенні соціально-виховної роботи.

2. Громадський контроль за дотриманням прав засуджених під час виконання кримінальних покарань здійснюють спостережні комісії, які діють на підставі цього Кодексу та Положення про спостережні комісії, що затверджується Кабінетом Міністрів України. У випадках, встановлених цим Кодексом та законами України, громадський контроль за дотриманням прав засуджених під час виконання кримінальних покарань можуть здійснювати об'єднання громадян";

8) у статті 59:

доповнити новою частиною першою такого змісту:

"1. Усі новоприбулі до виправного центру засуджені тримаються в окремих приміщеннях, де протягом чотирнадцяти діб проходять медичне обстеження для виявлення інфекційних та інших захворювань, а також первинне психолого-педагогічне та інше вивчення".

У зв'язку з цим частини першу - дев'яту вважати відповідно частинами другою - десятою;

в абзаці другому частини п'ятої слова "гроші, цінності та інші речі за рішенням суду можуть бути передані в доход держави" виключити;

абзац другий частини шостої після слова "засуджений" доповнити словами "із сім'єю";

у частині восьмій слово "території" виключити;

частину дев'яту викласти в такій редакції:

"9. Стосовно особи, яка після постановлення вироку визнана інвалідом першої чи другої групи або досягла пенсійного віку, або захворіла на тяжку хворобу, яка перешкоджає відбуванню покарання, а також стосовно жінки, яка завагітніла, кримінально-виконавча інспекція чи адміністрація виправного центру вносить до суду подання про звільнення такої особи від відбування покарання";

9) у статті 68:

у частині першій:

абзац п'ятий виключити;

в абзаці сьомому слово "гуртожитку" замінити словами "виправного центру";

10) частину п'яту статті 71 викласти в такій редакції:

"5. На засуджених військовослужбовців, які тримаються в дисциплінарному батальйоні, поширюються положення цього Кодексу щодо суспільно корисної праці, соціально-виховної роботи, загальноосвітнього і професійно-технічного навчання, громадського впливу. Із засудженими також проводяться військові навчання";

11) частину четверту статті 73 викласти в такій редакції:

"4. У порядку, встановленому командиром дисциплінарного батальйону, засуджені військовослужбовці можуть вести телефонні розмови без обмеження їх кількості";

12) в абзаці четвертому частини першої статті 81 слова "чи телефонної розмови на місяць" виключити;

13) частину четверту статті 94 доповнити абзацом другим такого змісту:

"У виправних колоніях для тримання засуджених жінок дільниця посиленого контролю не створюється";

14) статтю 97 викласти в такій редакції:

"Стаття 97. Тримання засуджених до позбавлення волі в дільниці посиленого контролю

1. У дільниці посиленого контролю виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і виправних колоній середнього рівня безпеки засудженим встановлюється режим, передбачений для тримання засуджених у виправній колонії максимального рівня безпеки.

2. У дільниці посиленого контролю виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і виправних колоній середнього рівня безпеки засуджені тримаються в ізольованих жилих приміщеннях, а в дільниці посиленого контролю виправних колоній максимального рівня безпеки - у приміщеннях камерного типу.

3. На кожного засудженого розробляється спеціальна індивідуальна програма, яка передбачає заходи індивідуально-виховного, психотерапевтичного, психокорегуючого характеру.

4. Після виконання зазначеної програми за клопотанням начальника відділення соціально-психологічної служби постановою начальника колонії засуджений переводиться до дільниці ресоціалізації";

15) у частині другій статті 99:

в абзаці другому слова "а на території житлової зони - під охороною" виключити;

в абзаці сьомому слова "на території дільниці" виключити;

16) у статті 102:

частину третю викласти в такій редакції:

"3. Режим створює умови для суспільно корисної праці засуджених, загальноосвітнього і професійно-технічного навчання, соціально-виховної роботи та громадського впливу";

друге речення абзацу другого частини сьомої замінити двома реченнями такого змісту: "Виявлені в засуджених гроші, цінності та інші речі за рішенням суду можуть бути передані в доход держави. Про вилучення грошей, цінних паперів та речей посадовою особою колонії складається протокол";

17) у частині першій статті 107:

в абзаці десятому слова "і з питань, що стосуються їх особисто" виключити;

доповнити абзацом шістнадцятим такого змісту:

"звертатися до адміністрації з проханням внести подання щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання чи щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням";

18) частину другу статті 109 виключити;

19) у статті 110:

частину п'яту викласти в такій редакції:

"5. Засудженим надається право на телефонні розмови без обмеження їх кількості під контролем адміністрації. Телефонні розмови оплачуються з особистих коштів засуджених. Телефонні розмови між засудженими, які перебувають у місцях позбавлення волі, заборонені";

у частині шостій слова "а також тривалі або короткострокові побачення - телефонними розмовами" виключити;

20) частини третю і четверту статті 111 замінити трьома частинами такого змісту:

"3. Засудженим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, може бути дозволено короткочасний виїзд за межі виправної колонії на території України для влаштування дітей у родичів, опікунів або в дитячих будинках тривалістю не більш як десять діб без урахування часу перебування в дорозі (не більш як три доби).