Верховна Рада України

1. Схвалити Звернення Верховної Ради України до Президента України з приводу указів Президента України щодо дострокового припинення повноважень Верховної Ради України п'ятого скликання (додається).

2. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

26 квітня 2007 року Президент України видав Указ "Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів", яким припинив чинність свого попереднього Указу від 2 квітня 2007 року N 264/2007 "Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України", що нині є предметом розгляду в Конституційному Суді України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Незважаючи на наведену норму Конституції України, Указ Президента України N 355/2007 від 26 квітня 2007 року "Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів" виданий з порушенням Конституції України, що може призвести до порушення закріплених у Конституції України прав, інтересів громадян України. Незаперечним є об'єктивний факт, що Президент України має право достроково припинити повноваження лише недієздатного парламенту, і лише у статті 90 Конституції України визначені для того підстави. Діяльність нинішньої Верховної Ради України свідчить про відсутність таких підстав.

Згідно з частиною другою статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Частиною другою статті 5 і частиною першою статті 38 Конституції України визначено, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Порядок організації та проведення позачергових виборів народних депутатів України регулюється Конституцією і законами України, зокрема Законом України "Про вибори народних депутатів України".

Відповідно до частини першої статті 1 та статті 4 Закону України "Про вибори народних депутатів України" народні депутати України обираються громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Вибори є прямими. Громадяни України обирають депутатів безпосередньо шляхом голосування за кандидатів у народні депутати України, включених до списку політичної партії (виборчого блоку політичних партій).

Відповідно до частини другої статті 77 Конституції України позачергові вибори до Верховної Ради України призначаються Президентом України і проводяться в період 60 днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

Також відповідно до частин третьої та четвертої статті 16 Закону України "Про вибори народних депутатів України" позачергові вибори народних депутатів України відбуваються в останню неділю 60-денного строку з дня опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України, виданого відповідно до Конституції України. Виборчий процес позачергових виборів народних депутатів України починається з дня, наступного після дня опублікування зазначеного Указу Президента України.

Таким чином, усі виборчі процедури процесу позачергових виборів народних депутатів України від його початку й до дня виборів мають відбутися в стислі строки.

Проте Закон України "Про вибори народних депутатів України" є таким, що не забезпечує проведення позачергових виборів, оскільки ним не врегульовано питання проведення всіх етапів процесу позачергових виборів.

Це не лише унеможливить проведення позачергових виборів народних депутатів України у повній відповідності з принципами відкритості, законності та демократичності, а й не дозволить сформувати український парламент, що не викликав би сумнівів щодо його легітимності як в Україні, так і за її межами.

Так, передбачені Законом України "Про вибори народних депутатів України" окремі виборчі процедури на різних етапах виборчого процесу неможливо виконати.

Так, у Державному бюджеті України на 2007 рік не передбачені кошти на підготовку та проведення позачергових виборів народних депутатів України.

Частина перша статті 48 Закону України "Про вибори народних депутатів України" передбачає, що витрати на підготовку і проведення виборів народних депутатів України здійснюються виключно за рахунок коштів Державного бюджету України та виборчих фондів політичних партій (виборчих блоків політичних партій), кандидатів у народні депутати України від яких зареєстровано Центральною виборчою комісією, тобто використання інших джерел фінансування виборів є порушенням законодавства України про вибори народних депутатів України, за яке передбачається кримінальна, адміністративна або інша відповідальність згідно зі статтею 117 Закону України "Про вибори народних депутатів України".

22 лютого 2007 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про Державний реєстр виборців", який набирає чинності з 1 жовтня 2007 року, крім розділу VI "Перехідні положення" та пунктів 4-6 розділу VII "Прикінцеві положення" цього Закону, які вже набрали чинності і передбачають порядок і строки утворення органів Державного реєстру виборців, порядок первинного формування і уточнення бази даних реєстру та внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів. На сьогодні ця робота тільки розпочинається.

З огляду на те, що Закон України "Про Державний реєстр виборців" діє нині не в повному обсязі, питання, пов'язані зі складанням та уточненням списків виборців для проведення позачергових виборів народних депутатів України, не врегульовані.

Згідно з частиною другою статті 102 Закону України "Про вибори народних депутатів України" звичайні та спеціальні виборчі дільниці утворюються не пізніш як за 19 днів до дня виборів.

Водночас строки подання до окружної виборчої комісії пропозицій та подань відповідних органів чи посадових осіб щодо утворення звичайних виборчих дільниць (частина друга статті 20), спеціальних виборчих дільниць (частина друга статті 21) і спеціальних виборчих дільниць на території військової частини (формування), дислокованої за межами населеного пункту на значній віддалі від нього (частина п'ята статті 21), становлять відповідно 58 і 55 днів до дня виборів, а тому не можуть застосовуватися на позачергових виборах народних депутатів України.

Згідно із частинами другою, четвертою статті 42 Закону України "Про вибори народних депутатів України" форму відкріпного посвідчення встановлює Центральна виборча комісія не пізніш як за 60 днів до дня виборів, а бланки цих посвідчень виготовляються у кількості 2 відсотки від кількості виборців, внесених до уточнених загальних списків виборців, складених відповідно до частини тринадцятої статті 40 вищезазначеного Закону.

Проте такий строк для встановлення Центральною виборчою комісією форми відкріпного посвідчення для участі в позачергових виборах є неприйнятним, оскільки він закінчився не розпочавшись. Форма відкріпного посвідчення, затверджена постановою Центральної виборчої комісії від 24 січня 2006 року N 268, встановлена лише для конкретного виду виборів народних депутатів України - чергових виборів 26 березня 2006 року, а тому для виготовлення відкріпних посвідчень для інших виборів не може застосовуватися.

Водночас відповідно до частини восьмої статті 42 Закону України "Про вибори народних депутатів України" окружна виборча комісія передає разом зі списками виборців бланки відкріпних посвідчень не пізніш як за 32 дні до дня виборів. Натомість згідно з частиною дев'ятою статті 102 Закону окружні виборчі комісії передають по одному примірнику списку виборців відповідним дільничним виборчим комісіям не пізніш як за десять днів до дня виборів. Із вищезазначеного зрозуміло, що зазначені положення Закону не узгоджуються між собою в частині строку передачі відкріпних посвідчень дільничним виборчим комісіям.