Відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"

1. Затвердити Державні санітарні правила і норми "Папір і картон на основі макулатури, призначені для пакування сухих харчових продуктів. Гігієнічні вимоги, критерії оцінки якості і безпечності, методи визначення" (додаються).

2. Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду (Пономаренко А.М.):

2.1. Забезпечити державну реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України.

2.2. Довести цей наказ до відома керівників міністерств, центральних органів виконавчої влади, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, наукових установ для використання в роботі під час здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

3. Скасувати "Санітарні правила і норми "Папір і картон на основі макулатури, призначені для пакування сухих харчових продуктів. Гігієнічні вимоги, критерії оцінки якості, методи визначення", затверджені заступником головного державного санітарного лікаря України від 2 березня 1994 року за N 17/04-06/213.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на директора Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Пономаренка А.М.

1.1. Державні санітарні правила і норми "Папір і картон на основі макулатури, призначені для пакування сухих харчових продуктів. Гігієнічні вимоги, критерії оцінки якості і безпечності, методи визначення" (далі - ДСанПіН) містять обов'язкові для виконання підприємствами всіх форм власності санітарно-гігієнічні вимоги, критерії оцінки якості паперу і картону на основі макулатури, які призначені для пакування сухих харчових продуктів з вологістю не більше 15,0%, та методи визначення санітарно-гігієнічних показників.

1.2. Для виготовлення паперу (картону) дозволяється використовувати волокнисті композиції, які містять первинне волокно (целюлозу різних видів, деревну масу) і вторинне волокно - макулатуру згідно з ДСТУ 3500-97 "Макулатура паперова і картонна. Технічні умови" (далі - ДСТУ 3500) марок МС-1А, МС-2А, МС-3А, МС-4А, МС-5Б, МС-6Б, МС-7Б, МС-8В, МС-9В, МС-10В, МС-13В різних світлих тонів (біла, сіра, жовта та інші). Вхідний контроль макулатури здійснюється згідно з вимогами ДСТУ 3500.

1.3. У процесі технологічного виготовлення паперу (картону) розпущення волокнистого напівфабрикату на волокна, очищення і сортування волокнистої маси, розмелювання і фібрилювання волокна проходять у водному середовищі.

1.4. У волокнистій масі в процесі її технологічного приготування за наявності води, повітря, органічних речовин та температури 15 - 40 град. С відбувається інтенсивне розмноження мікроорганізмів, вихідна сировина та добавки можуть уміщувати катіони важких металів. Ці фактори можуть призвести до забруднення волокнистої маси, з якої виготовляється продукція.

1.5. Зневоднення в процесі формування полотна на сітці папероробної машини, що сприяє видаленню катіонів важких металів, та термічне оброблення паперу (картону) у сушильній частині за температури 80 - 130 град. С забезпечують хімічну та мікробіологічну чистоту продукції на рівні вимог до пакувальних матеріалів, призначених для пакування сухих харчових продуктів.

1.6. Папір (картон) на основі макулатури, призначений для виготовлення пакувальних засобів з метою пакування сухих харчових продуктів, повинен проходити вихідний контроль за санітарно-гігієнічними показниками якості та безпечності згідно з вимогами цих ДСанПіН.

1.7. Вихідний контроль санітарно-гігієнічних та мікробіологічних показників повинен проводитись з кожної партії продукції лабораторіями, у т.ч. підприємств-виробників, акредитованих на цей вид діяльності згідно з чинним законодавством. Органолептичні дослідження проводяться на вимогу споживачів.

1.8. Державний контроль якості та безпечності паперу (картону) здійснюється установами санітарно-епідеміологічної служби не рідше одного разу на шість місяців за умов незмінності технології виробництва. Під час освоєння нових технологій або їх зміни нормативна документація (далі - НД). на виготовлення паперу (картону) повинна бути погоджена і зареєстрована згідно з установленим порядком.

2.1. Папір (картон) за показниками якості повинен відповідати вимогам чинної нормативної документації.

2.2. Використання паперу (картону) для пакування сухих харчових продуктів дозволяється за умов відповідності вимогам і нормам цих ДСанПіН.

2.2.1. За органолептичними показниками папір (картон) повинен мати:

- поверхню чисту, рівну, гладку;

- колір білий, світло-сірий, світло-жовтий та інших світлих тонів;

- інтенсивність запаху (водної витяжки) не більше одного балу.

2.2.2. За мікробіологічними показниками:

- кількість мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів (далі - МАФАМ) в 1 г паперу (картону) не більше 3 х 103 колонієутворювальних одиниць (далі - КУО);

- відсутність лактозопозитивних кишкових паличок - загальних коліформ в 5,0 г паперу (картону);

- відсутність патогенних мікроорганізмів, у т.ч. сальмонел у 10,0 г паперу (картону).

2.2.3. За санітарно-хімічними показниками:

допустимі кількості міграції (далі - ДКМ) катіонів важких металів з паперу (картону) у водній витяжці, мг/куб.дм:

- цинку - 1,0;

- свинцю - 0,03;

- кадмію - 0,001.

2.3. Забороняється використовувати для пакування харчових продуктів папір (картон), якість якого не відповідає вимогам і нормам цього документа хоча б за одним з показників.

2.4. Періодичність випробування паперу (картону):

2.4.1. За органолептичними показниками - один раз на шість місяців.

2.4.2. За мікробіологічними показниками:

- МАФАМ, загальні коліформи - щодоби;

- сальмонели - один раз на тиждень (за умови виробництва одного виду продукції і незмінності режимів і нормативів технологічного регламенту).

2.4.3. За санітарно-хімічними показниками (ДКМ):

- цинку, свинцю - щодоби;

- кадмію - один раз на тиждень.

3.1. Відбір зразків

Після зняття тамбура (рулону) паперу (картону) з паперо-картоноробної машини відбирають два-три зразки розміром 20,0 +- 0,2 х 10,0 +- 0,2 см або інших розмірів із загальною площею поверхні 400 +- 12 кв.см (площа визначається з обох боків паперу (картону).

Протокол відбирання проб повинен містити таку інформацію:

- найменування підприємства-виробника;

- найменування продукції;

- позначення НД;

- номер партії;

- номер зразка;

- місце відбирання;

- дата і час відбирання зразка;

- посада і прізвище особи, що здійснює відбирання зразка;

- вид санітарно-мікробіологічних досліджень, які потрібно виконати.

3.2. Підготування зразка

3.2.1. Кожен дослідний зразок подрібнюють і вміщують в окрему скляну колбу з пробкою, заливають 400 куб.см дистильованої води з температурою 20 +- 1 град. С і витримують 6 +- 0,2 годин. Відношення площі поверхні зразка (S) у квадратних сантиметрах (ураховуються обидва боки) до об'єму води (V) у кубічних сантиметрах повинно дорівнювати:

3.2.2. Контрольною пробою повинна бути дистильована вода в колбі місткістю 400 куб.см, яка витримана в аналогічних умовах.

Через 6 годин водну витяжку із досліджуваних зразків паперу (картону) переливають у чисту скляну ємність, з якої беруть необхідну кількість для проведення органолептичних і санітарно-хімічних досліджень.

3.3. Органолептичні випробування

3.3.1. Випробування починається з візуального огляду сухих зразків паперу (картону), відібраних згідно з пунктом 3.1, оцінюють стан поверхні, її колір.

3.3.2. Для визначення запаху використовують водні витяжки з паперу (картону), підготовлені згідно з пунктом 3.2, готують три ємності (50-100) куб.см. У дві ємності поміщають дистильовану воду (контрольні проби), а в третю - водну витяжку з досліджуваного зразка.

Під час випробування дегустатор відкрито ознайомлюється із запахом контрольної проби однієї ємності, а потім - закрито з двома іншими пробами методом легкого вдихання повітря з них, попередньо збовтуючи (струшуючи) уміст кожної ємності.

Інтенсивність запахів оцінюють згідно з нормами:

4.1. Підготування водної витяжки до випробувань

200 куб.см водної витяжки з паперу (картону), підготовленої за пунктом 3.2.1, поміщають у порцелянову випарну чашу місткістю 500 куб.см і додають 5 куб.см 1М азотної кислоти. Випаровують уміст чаші на електричній плитці, не допускаючи розбризкування, до об'єму приблизно 30 - 40 куб.см. Охолоджують чашу та кількісно переносять її вміст у мірну колбу місткістю 50 куб.см. Ополіскують чашу невеликими порціями дистильованої води, які також додають до розчину в мірній колбі. Доводять об'єм до мітки.

4.2. Визначення масової концентрації іонів цинку, свинцю та кадмію атомно-абсорбційним методом

Виконання вимірювань масової концентрації іонів цинку, свинцю та кадмію провадять атомно-абсорбційним методом згідно з ГОСТ 30178-96 "Сырье и продукты пищевые. Атомно-абсорбционный метод определения токсичных элементов" (далі - ГОСТ 30178).

4.3. Оброблення результатів вимірювання

Для визначення масової концентрації катіонів важких металів у водній витяжці з паперу (картону) значення масової концентрації іонів металів, одержане за пунктом 7.1. ГОСТ 30178, ділять на коефіцієнт k, що чисельно дорівнює 4 (фактор концентрування об'єму водної витяжки 200 куб.см до об'єму 50 куб.см).

5.1 Відбирання проб

Зразки паперу (картону) однієї партії відбирають один раз на добу через дві-три години після початку зміни. З рулону на накаті паперо-картоноробної машини вирізають чотири - п'ять шарів паперу (картону) масою не менше 50,0 г. Пробу загортають в аркуш паперу тієї самої продукції, пакують у поліетиленовий пакет і в такому вигляді доставляють до лабораторії для випробування. Відбирання зразків, транспортування, підготування до випробування проби повинні проводитися з додержанням вимог стерильності, які виключають вторинну бактеріальну контамінацію продукції.

Пробу забезпечують супроводжувальним документом, у якому наведені дані згідно з пунктом 3.1.

5.2. Основне обладнання:

- прилад для подрібнення (дезінтеграції) матеріалів з металевими або скляними посудинами ємністю 500 мл з кришками, який оснащений високошвидкісною мішалкою або іншим відповідним засобом для подрібнення паперу (картону). Перед стерилізацією на кришку кожної посудини розміщують ковпачок з паперу або алюмінієвої фольги;

- дезінтегратор іншої конструкції типу "Stomacher" або ін.;

- прилад для струшування;

- термостат, що забезпечує регулювання температури від 25 до 55 град. С і градієнт температури в камері +- 1 град. С;

водяна баня чи термостат, що здатні підтримувати температуру 45 - 50 град. С (для поживних середовищ);

- дистилятор, що забезпечує якість дистильованої води згідно з чинною НД, або прилад для отримання води аналітичної якості;

- ваги лабораторні загального призначення 4-го класу точності з найбільшою межею зважування 200 г та допустимою похибкою не більше 0,02 г;

- ваги лабораторні загального призначення 4-го класу точності з найбільшою межею зважування 1000 г та допустимою похибкою не більше 0,1 г;

- рН-метр з похибкою вимірювання до 0,01;

- стерилізатор паровий з режимами стерилізації від температури +100 град. С (текучою парою) до 126 град. С (під тиском);

- шафа сушильна стерилізаційна, яка забезпечує температуру +100 - + 200 град. С;

- магнітні мішалки з підігрівом до 30 град. С для приготування середовищ;

- дозатори для розливу поживних середовищ;

- дозатори піпеточні для використання в аналізі;

- холодильники лабораторні або побутові;

- мікроскоп біологічний;

- прилад для підрахунку колоній бактерій;

- освітлювач ОИ-19.

Примітка. Допускається використання інших засобів вимірювальної техніки, допоміжного обладнання, які за технічними характеристиками не поступаються зазначеним вище.

5.3. Допоміжне обладнання і витратні матеріали:

- пальники газові або спиртові;

- анатомічні пінцети;

- бактеріологічні петлі;

- вата гігроскопічна медична;

- годинник піщаний на 1, 2, 5 хвилин або таймер;

- індикаторні смужки для визначення рН у діапазоні 6 - 8 з інтервалом 0,2;

- колби конічні об'ємом по 250, 500, 1000 куб.см;

- лабораторний посуд скляний або одноразового використання;

- лейкопластир;

- лійки скляні;

- марля медична, бинти;

- мензурки місткістю 100, 250, 500 куб.см;

- олівці чи фломастери по склу;

- папір фільтрувальний;

- пенали металеві для піпеток;

- пінцети з тупими кінцями;

- піпетки місткістю 1,0; 2,0; 5,0; 10,0 куб.см;

- піпетки Мора на 50 і 100 куб.см;

- поплавки для пробірок і флаконів;

- пробірки бактеріологічні;

- скельця предметні для мікроскопії;

- стакани лабораторні;

- флакони скляні об'ємом 250, 500 куб.см;

- фольга алюмінієва, ковпачки силіконові, металеві;

- циліндри місткістю 100, 250, 500 куб.см;

- чашки бактеріологічні (Петрі);

- штативи для пробірок.

5.4. Хімічні реактиви:

Усі хімічні реактиви повинні відповідати кваліфікації не нижче ч.д.а. (чистий для аналізу):

- альфа - нафтол(*);

- амоній-залізо (II) сульфат;

- бромтимоловий синій;

- генціан фіолетовий (генціанвіолет)(*);

- глюкоза;

- діамантовий зелений;

- йод кристалічний;

- йодистий калій;

- калію дигідрофосфат;

- кислота соляна;

- лактоза;

- магнію хлорид;

- натрій сірчистокислий (сульфіт натрію);

- натрій хлористий;

- натрію гідроксид;

- натрію гідроселеніт;

- натрію гідрофосфат безводний;

- натрію дигідрофосфат безводний;

- натрію тіосульфат;

- сахароза;

- сечовина;

- спирт етиловий ректифікований 96%, медичний;

- феноловий червоний; - фуксин основний;

- фенілендіамінові сполуки(*) (тетраметил-п-фенілендіамін гідрохлорид, диметил-п-фенілендіамін солянокислий, диметил-п-фенілендіамін, дифеніл-п-фенілендіамін та ін.).

5.5. Поживні середовища промислового виготовлення:

- агар сухий поживний;

- агар Ендо сухий;

- агар мікробіологічний;

- агар-агар;

- вісмут-сульфіт агар;

- дріжджовий діалізат;

- жовч великої рогатої худоби;

- магнієве середовище;

- пептон сухий ферментативний для бактеріологічних досліджень;

- селенітове середовище;

- середовище Гіса з лактозою;

- середовище Кеслера;

- середовище Плоскірєва;

- сухий поживний бульйон.

5.6. Тест-штами мікроорганізмів

Штами E. coli М17-02, Pseudomonas fluorescens використовують для перевірки реактивів для постановки оксидазного тесту. Їх отримують у музеї патогенних мікроорганізмів Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України.

5.7. Приготування поживних середовищ і реактивів

Усі сухі поживні середовища і реактиви повинні бути дозволені до використання в Україні і мати сертифікат якості (паспорт) відділу контролю організації-виробника та інструкцію з використання.

Варто використовувати стандартизовані сухі поживні середовища промислового виробництва. У цьому разі слід дотримуватися способу приготування, використання, умов та терміну зберігання, указаних на етикетці.

Сухі поживні середовища зберігають у сухих темних приміщеннях за кімнатної температури. Відкриті упаковки щільно закривають. Середовища із зміненою консистенцією (ущільнені, з грудками) або зміненим кольором не використовують.

Приготовлення поживних середовищ проводиться згідно з ГОСТ 10444.1-84 "Консервы. Приготовление растворов реактивов, красок, индикаторов и питательных сред, применяемых в микробиологическом анализе".

Усі виготовлені поживні середовища маркують із зазначенням назви середовища, дати виготовлення та терміну придатності.

Дату приготування та результати контролю якості поживних середовищ реєструють у Журналі приготування та контролю поживних середовищ (форма N 256/о, затверджена наказом МОЗ України від 4 січня 2001 року N 1).

Для приготування розчинів, реактивів і поживних середовищ використовують воду дистильовану за ГОСТ 6709-72 "Вода дистилированная. Технические условия" або очищену. Готують у посуді з інертного матеріалу.

Всі середовища, які стерилізують за температури 112 +- 2 град. С, готують у стерильному посуді і розливають у стерильні пробірки.

Ураховуючи можливу зміну рН поживних середовищ після кип'ятіння та стерилізації, при приготуванні середовищ установлюють рН на 0,2 вище вказаного, що визначають дослідним шляхом для кожного середовища. Остаточний контроль рН проводять у готовому середовищі з використанням рН-метра (рідкі середовища) або паперових індикаторів з шагом діапазону не більше 0,2 (агаризовані середовища). Визначення проводять згідно з інструкцією з використання приладу або індикаторної системи.

Після стерилізації поживні середовища охолоджують за кімнатної температури, після чого поміщують у холодильник за температури 6 +- 2 град. С, якщо в Інструкції щодо застосування конкретного препарату не вказано інші умови зберігання.

Готові розлиті в пробірки напіврідкі поживні середовища та середовища з поплавками зберігають при кімнатній температурі не більше 7 діб.

Температуру середовищ, що зберігалися у холодильнику, перед посівом необхідно довести до кімнатної.

Температура середовища під час розливання її у чашки Петрі повинна бути 50-60 град. С.

На поверхні розлитого в чашки Петрі середовища не повинно бути слідів вологи. У разі наявності на поверхні середовища слідів вологи чашки перед використанням підсушують у термостаті.

5.7.1. Фосфатно-буферний розчин

За відсутності препарату промислового виготовлення середовище готують за таким прописом:

калію фосфат однозаміщений - 3,63 г;

натрію фосфат двозаміщений - 7,13 г;

вода дистильована - до 1000 куб.см.

Наважки солей розчиняють у 1 куб.дм дистильованої води, розливають у флакони по 100 куб.см або більше, закривають пробками і стерилізують в автоклаві за температури 121 +- 1 град. С та тиску 110 кПа протягом 20 хвилин.

5.7.2. Фізіологічний розчин 0,9%-ний

9 г NaCl розчиняють у 1 куб.дм дистильованої води, розливають у пробірки по 10 куб.см або у флакони по 100 куб.см або більше, закривають пробками і стерилізують в автоклаві за температури 121 +- 1 град. С та тиску 110 кПа протягом 20 хв. Термін зберігання не більше двох тижнів.

Фізіологічний розчин, який готують для розведень, доцільно стерилізувати у флаконах по 90 куб.см та в пробірках по 9 куб.см.

5.7.3. Поживні середовища промислового виробництва готують з сухого препарату за способом, указаним на етикетці.

5.7.4. Середовище Кеслера з лактозою

За відсутності препарату промислового виготовлення середовище готують за таким прописом:

пептон ферментативний - 20,0 г;

жовч великої рогатої худоби - 100,0 куб.см;

лактоза - 5,0 г;

водний розчин кристалічного фіолетового 1% - 8,0 куб.см;