1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 5 квітня 2006 р. N 447
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 416 від 27.05.2020 )
Про затвердження Порядку організації та фінансування стратегічного планування у сфері оборони і військового будівництва
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 297 від 22.04.2013 )
Кабінет Міністрів України
постановляє:
Затвердити Порядок організації та фінансування стратегічного планування у сфері оборони і військового будівництва, що додається.
Прем'єр-міністр України Ю.ЄХАНУРОВ
Інд. 29
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 5 квітня 2006 р. N 447
ПОРЯДОК
організації та фінансування стратегічного планування у сфері оборони і військового будівництва
I. Загальна частина
1. Цей Порядок визначає організацію стратегічного, у тому числі оборонного, планування, яке провадять центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво Збройними Силами та іншими військовими формуваннями, Генеральний штаб Збройних Сил, місцеві держадміністрації та органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, визначені законодавством (далі - суб'єкти планування), а також механізм та методологію бюджетного фінансування такого планування.
2. Стратегічне планування передбачає підготовку обґрунтування та проведення розрахунків забезпечення матеріальними, фінансовими і людськими ресурсами заходів щодо утримання та розвитку Збройних Сил, інших військових формувань (включаючи розвідувальні органи), правоохоронних органів, органів та підрозділів цивільного захисту, що беруть участь в обороні держави (далі - формування).
3. Стратегічне планування як функція державного управління визначає мету, завдання, пріоритети та комплекс заходів щодо реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення протидії реальним та потенційним загрозам у воєнній сфері, і здійснюється в інтересах формувань, а також органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, діяльність яких пов'язана із забезпеченням обороноздатності держави.
4. У ході стратегічного планування розробляються стратегії, концепції, доктрини, державні програми та закони у сфері оборони і військового будівництва, інші нормативно-правові акти, що визначають завдання, структуру, механізм взаємодії формувань, а також плани їх утримання та розвитку, прогнозні показники зведеного бюджету за основними видами доходів, видатків і фінансування на довгострокову перспективу, проект Державного бюджету України на відповідний рік у частині визначення видатків на оборону.
У разі потреби до перелічених документів вносяться зміни в установленому порядку.
5. Суб'єкти планування в межах наданих їм повноважень організовують роботу із стратегічного планування та безпосередньо беруть участь у її виконанні.
II. Організація роботи із стратегічного планування
6. Стратегічне планування передбачає:
1) визначення:
засад державної політики у сфері оборони і військового будівництва;
напрямів розвитку Воєнної організації держави та правоохоронних органів, що беруть участь в обороні держави;
переліку органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, діяльність яких пов'язана із забезпеченням обороноздатності держави;
обсягу і механізму фінансування заходів з реалізації державної політики у сфері оборони і військового будівництва;
2) розроблення заходів з реалізації державної політики у сфері оборони і військового будівництва.
7. Здійснення заходів стратегічного планування повинне забезпечувати:
адекватне реагування на реальні та потенційні загрози у воєнній сфері;
інтеграцію України до систем міжнародної та регіональної безпеки;
готовність формувань до виконання покладених на них функцій і завдань;
міжнародне військове співробітництво та участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.
( Абзац п'ятий пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 297 від 22.04.2013 )
8. Основними даними для здійснення стратегічного планування є:
результати аналізу стану та визначення тенденцій розвитку воєнно-політичної, воєнно-стратегічної і соціально-економічної обстановки у державі та світі, стану і тенденцій розвитку формувань;
функції і завдання формувань у мирний час та особливий період;
прогнозні показники видатків на оборону зведеного бюджету України;
інші дані.
III. Організація роботи з оборонного планування
9. Оборонне планування як складова частина системи стратегічного планування здійснюється як довгострокове, середньострокове та короткострокове.
10. Фінансування оборонного планування здійснюється за рахунок та в межах призначень, передбачених у Державному бюджеті України його суб'єктам на відповідний рік.
11. Під час формування бюджетного запиту суб'єкти планування враховують видатки, необхідні для проведення оборонного планування.
Довгострокове оборонне планування
12. Довгострокове оборонне планування передбачає:
1) проведення аналізу стану та визначення тенденцій розвитку воєнно-політичної, воєнно-стратегічної і соціально-економічної обстановки у державі та світі, характеру, форм та способів ведення збройної боротьби;
2) визначення (уточнення) засад державної політики у сфері оборони і військового будівництва;
3) створення нормативно-правової бази для середньострокового і короткострокового оборонного планування;
4) визначення:
пропозицій до прогнозних показників видатків зведеного бюджету на оборону;
мети, завдань, напрямів, пріоритетів та етапів розвитку формувань;
5) розроблення (уточнення) на основі Стратегії національної безпеки України, визначеної Президентом України, довгострокових програмних документів у сфері оборони і військового будівництва - Стратегічного оборонного бюлетеня, Стратегії воєнної безпеки, Воєнної доктрини України, Концепції розвитку Воєнної організації держави та Державної програми розвитку Воєнної організації держави.
13. Основними даними для здійснення довгострокового оборонного планування є:
1) результати аналізу:
стану та визначення тенденцій розвитку воєнно-політичної, воєнно-стратегічної і соціально-економічної обстановки у державі та світі;
розвитку воєнних організацій провідних держав світу;
сучасних збройних конфліктів;
реальних та потенційних загроз національній безпеці України у воєнній сфері;
2) характеристики формувань, які визначають їх готовність до виконання визначених функцій і завдань;
3) вимоги нормативно-правових актів стосовно підстав і повноважень та способів, згідно з якими повинні діяти суб'єкти і об'єкти планування, у тому числі щодо строків дії нормативно-правових актів з питань довгострокового оборонного планування, строків та порядку розроблення державних програм розвитку формувань і планів їх утримання та розвитку;
4) проблеми у сфері оборони і військового будівництва, шляхи їх розв'язання;
5) результати виконання державних програм розвитку формувань і планів їх утримання та розвитку;
6) матеріальні, фінансові і людські ресурси, що виділяються для розвитку формувань;
7) прогнозні показники видатків зведеного бюджету на оборону.
14. У ході довгострокового оборонного планування суб'єкти планування:
беруть участь у розробленні (уточненні) Стратегії воєнної безпеки, Воєнної доктрини України, Концепції розвитку Воєнної організації держави та Державної програми розвитку Воєнної організації держави, законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері оборони і військового будівництва;
здійснюють оборонний огляд, за результатами якого розробляють пропозиції до Стратегічного оборонного бюлетеня;
вносять за підпорядкованістю пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері оборони і військового будівництва;
подають Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо визначення матеріальних, фінансових і людських ресурсів для гарантованого забезпечення потреб оборони;
організовують роботу з довгострокового оборонного планування та взаємодію із заінтересованими органами виконавчої влади;
беруть разом з розвідувальними органами участь у проведенні аналізу воєнно-політичної, воєнно-стратегічної та соціально-економічної обстановки, визначенні рівня реальних та потенційних загроз національній безпеці України у воєнній сфері;
беруть участь у визначенні прогнозних фінансово-економічних показників на довгострокову перспективу;
організовують та координують у межах своїх повноважень проведення комплексних досліджень з питань довгострокового оборонного планування, визначають завдання наукових і науково-дослідних установ щодо прогнозу та перспектив розвитку формувань.
Середньострокове оборонне планування
15. Середньострокове оборонне планування передбачає:
1) уточнення:
функцій і завдань суб'єктів планування у мирний та воєнний час у сфері оборони;
прогнозних показників видатків державного бюджету на оборону з урахуванням орієнтовних показників державного оборонного замовлення;

................
Перейти до повного тексту