1. Схвалити Концепцію Державної цільової соціальної програми профілактики травматизму невиробничого характеру на період до 2015 року, що додається.

Визначити Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи державним замовником Програми.

2. Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи разом із заінтересованими центральними і місцевими органами виконавчої влади розробити та подати у шестимісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової соціальної програми профілактики травматизму невиробничого характеру на період до 2015 року.

За даними ВООЗ, у світі 9 відсотків усіх випадків смертності та 16 - інвалідності настають внаслідок травматизму. Екзогенний ризик смертності становить понад 83 випадки на 100 тис. населення світу. Щорічні економічні збитки, пов'язані з виплатою компенсацій, втратою робочого часу, перервами у виробничій сфері, видатками на медичне обслуговування та іншими витратами, становлять 1,25 трлн. доларів США (4 відсотки світового валового внутрішнього продукту).

Щороку в Україні кількість травмованих і загиблих внаслідок нещасних випадків невиробничого характеру людей в розрахунку на 100 тис. населення у три рази більше, ніж в інших європейських країнах. З 1991 року загинуло понад 1 млн. осіб, що становить 99 відсотків усіх загиблих від впливу небезпечних факторів середовища життєдіяльності людини, і травмовано понад 44 млн. громадян України переважно працездатного віку. Травмованих і загиблих у сфері, не пов'язаній з виробництвом, у 70 разів більше, ніж на виробництві, та у 200 разів більше, ніж у надзвичайних ситуаціях природного та техногенного характеру.

Щорічні втрати економіки, за оцінкою фахівців Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук, тільки внаслідок травмування та загибелі громадян у сфері, не пов'язаній з виробництвом, перевищують 10 млрд. гривень, зокрема внаслідок загибелі - 9,2 млрд., травмування, що призвело до тимчасової непрацездатності, - 1,12 млрд. гривень, що становить близько 2,5 відсотка валового внутрішнього продукту України.

Високий рівень смертності внаслідок нещасних випадків невиробничого характеру в Україні становить загрозу для національної безпеки в соціальній і економічній сферах, призводячи до поглиблення демографічної кризи.

На даний час низький рівень державного регулювання у сфері профілактики травматизму невиробничого характеру внаслідок довготривалої структурної перебудови економіки та адміністративної реформи, розпорошення між різними органами виконавчої влади функцій, пов'язаних з профілактикою травматизму невиробничого характеру, призвели до зниження ефективності управління діяльністю із створення безпечного і сприятливого для здоров'я середовища життєдіяльності людини, фінансування відповідних заходів за залишковим принципом.

Основними причинами виникнення проблеми є:

неврегульованість суспільних відносин у сфері профілактики травматизму невиробничого характеру;

відсутність цілісної системи державного управління у зазначеній сфері, чіткого розподілу повноважень центральних та місцевих органів виконавчої влади;

недосконалість нормативно-правового, організаційного, фінансового, кадрового та інформаційного забезпечення системи профілактики травматизму невиробничого характеру;

здійснення на неналежному рівні або зволікання із здійсненням комплексних запобіжних заходів, спрямованих на усунення існуючих та потенційних джерел небезпеки середовища життєдіяльності людини;

припинення здійснення заходів, передбачених галузевими державними програмами, щодо запобігання виникненню нещасних випадків невиробничого характеру через недостатнє їх фінансування;

низький рівень культури безпеки, обізнаності населення з питань безпеки життєдіяльності, формування відповідального ставлення громадян до особистої безпеки людини та безпеки оточуючих у сфері, не пов'язаній з виробництвом.

Зміна адміністративних і соціально-економічних відносин, поглиблення кризових демографічних і фінансових процесів, значна кількість випадків не усунення джерел небезпеки середовища життєдіяльності людини спричиняють необхідність формування принципово нового підходу до розв'язання проблем у сфері профілактики травматизму невиробничого характеру.

Комплексне розв'язання проблеми можливе шляхом розроблення, затвердження та виконання Державної цільової соціальної програми профілактики травматизму невиробничого характеру на період до 2015 року.

Метою Програми є здійснення комплексних заходів на національному та місцевому рівні із створення безпечного і сприятливого для здоров'я середовища життєдіяльності людини, формування ефективної системи профілактики травматизму невиробничого характеру для підвищення рівня безпеки життя людини, зниження рівня і мінімізації соціальних, економічних та демографічних наслідків травматизму невиробничого характеру.

Знизити рівень травматизму невиробничого характеру можливо шляхом підвищення ефективності системи управління ризиками у сфері, не пов'язаній з виробництвом, впровадження в практику наукових досягнень у цій сфері, розроблення нових методів, систем і засобів оцінки стану безпеки середовища життєдіяльності людини, підвищення рівня організації і здійснення заходів з профілактики травматизму невиробничого характеру, культури безпеки, обізнаності населення з питань забезпечення особистої безпеки людини та безпеки оточуючих у сфері, не пов'язаній з виробництвом.