1. Схвалити Концепцію Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2020 роки, що додається.

Визначити Міністерство освіти і науки державним замовником Програми.

2. Міністерству освіти і науки разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити і подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2020 роки.

Розроблення Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2020 роки (далі - Програма) викликане необхідністю виконання міжнародних зобов'язань, що випливають з участі України в Договорі про Антарктику, проведення наукових досліджень в Антарктиці, що сприятиме зміцненню національної безпеки України, забезпеченню захисту її політичних, соціально-економічних та екологічних інтересів.

Глобальне потепління і пов'язані з ним ризики, вичерпання наявних ресурсів вуглеводнів, мінеральної сировини, прісної води - це проблеми, які вимагають постійної координації зусиль центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук та інших установ і організацій, зокрема до розроблення та виконання державних програм проведення досліджень в Антарктиці, з метою одержання політичних, соціально-економічних та екологічних результатів такої діяльності.

Відповідно до Договору про Антарктику кожна Сторона має право вирішального голосу під час вирішення всіх питань науково-дослідної діяльності в Антарктиці протягом того часу, поки вона заінтересована у провадженні в Антарктиці такої діяльності, створенні наукових станцій та відрядженні наукових експедицій.

У зв'язку з тим, що строк дії Державної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2002-2010 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2001 р. N 422, закінчується 31 грудня 2010 р., виникла потреба у розробленні нової програми на 2011-2020 роки.

Метою Програми є забезпечення проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень в Антарктиці, ефективного функціонування антарктичної станції "Академік Вернадський", виконання Україною міжнародних зобов'язань відповідно до Договору про Антарктику та науково обґрунтованої оцінки перспектив освоєння біологічного та мінерально-ресурсного потенціалу регіону.

Можливі два варіанти розв'язання проблеми.

Перший варіант - проведення наукових досліджень в Антарктиці окремими науково-дослідними установами. Проте такий підхід ускладнюватиме проведення комплексних досліджень, потребуватиме збільшення витрат коштів державного бюджету на відрядження і перебування на антарктичній станції "Академік Вернадський" працівників кожної науково-дослідної установи. Крім того, відсутність власних науково-дослідних суден ускладнює організацію доставки на антарктичну станцію працівників, матеріалів, палива, продовольства, наукового та технічного обладнання кожною науково-дослідною установою.

Другий варіант - покладення на Національний антарктичний науковий центр завдання з організації та проведення наукових досліджень, експедицій, утримання антарктичної станції "Академік Вернадський", як це передбачено у Державній програмі проведення досліджень в Антарктиці на 2002-2010 роки.

За час виконання зазначеної Програми:

створено систематизований каталог первинних зразків, картографічних матеріалів та схем розрізів (профілів) геолого-геофізичного змісту з використанням супутникових даних, розроблений метод гравіметричної томографії, який дав змогу відобразити внутрішню структуру земних надр і виявити перспективні нафтогазові родовища (розрахункові запаси нафти в Антарктиці становлять 107 млрд. тонн, природного газу - 15 трлн. куб. метрів);

проведено біоресурсні та океанографічні роботи під час морських експедицій на науково-дослідному судні "Ернст Кренкель", які сприяли поглибленню уявлення про морські екосистеми регіону і підтвердили перспективність атлантичної частини Антарктики для промислу криля і риби;