1. Схвалити Концепцію Програми розвитку виробництва дизельного біопалива на період до 2010 року, що додається.

Визначити Мінагрополітики замовником Програми.

2. Мінагрополітики розробити з урахуванням положень Концепції, схваленої цим розпорядженням, проект Програми розвитку виробництва дизельного біопалива на період до 2010 року та подати його до 25 березня 2006 р. на розгляд Кабінету Міністрів України.

Програма розвитку виробництва дизельного біопалива в Україні на період до 2010 року (далі - Програма) розробляється у зв'язку з необхідністю створення джерел забезпечення сільськогосподарських товаровиробників пальним за стабільними цінами, гарантованого ринку збуту ними рослинної сировини, зменшення імпорту енергоносіїв.

Причинами виникнення проблеми забезпечення сільськогосподарських товаровиробників пальним є істотна залежність держави від імпорту енергоносіїв та цінової ситуації на світовому ринку нафти, а також зменшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, а отже, відповідне зменшення надходжень до державного бюджету.

Згідно з вимогами Європейського Союзу щодо використання біологічного та інших видів палива з відновлювальних ресурсів, їх частка в структурі енергоспоживання країн - членів ЄС становитиме 2 відсотки до кінця 2005 року та 5,7 відсотка - до кінця 2010 року. Таким чином, Україна, проголосивши свій політичний вибір щодо вступу до ЄС, повинна виробляти та споживати у 2010 році понад 520 тис. тонн біопалива.

Мета Програми полягає у підвищенні рівня еколого-енергетичної безпеки України і зменшенні залежності національної економіки від імпорту нафтопродуктів, забезпеченні аграрного сектору економіки та транспорту біопаливом власного виробництва.

Основними завданнями Програми є:

сприяння будівництву заводів, які вироблятимуть дизельне біопаливо;

створення зон концентрованого вирощування ріпаку з використанням сучасних технологій;

забезпечення гарантованого збуту сільськогосподарськими товаровиробниками ріпаку, необхідного для виробництва біопалива;

створення системи державних стандартів у сфері виробництва та використання альтернативних видів палива;

використання у сфері виробництва та споживання дизельного біопалива економічних важелів і стимулів згідно із законодавством;

удосконалення структури земель сільськогосподарського призначення, зокрема:

- оптимізація площ сільськогосподарських угідь, зайнятих під ріпаком;

- запровадження ґрунтозахисної системи землеробства;

- дотримання науково обґрунтованої сівозміни;

виконання Україною міжнародних зобов'язань у сфері охорони навколишнього природного середовища та дотримання вимог, передбачених Кіотським протоколом до Рамкової Конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату.

Для гарантованого забезпечення проведення сільськогосподарських робіт в агропромисловому комплексі за технологічними нормами щороку необхідно близько 1870 тис. тонн дизельного палива і 620 тис. тонн бензину. Для виробництва такої кількості пального використовується майже 4,5 млн. тонн нафти, що переважно імпортується. Постійне зростання її вартості призводить до підвищення вартості нафтопродуктів, а отже, і сільськогосподарської продукції. Тому традиційний варіант задоволення потреб сільськогосподарського виробництва за рахунок тільки нафтопродуктів малоперспективний.