1. Схвалити Концепцію проекту Закону України "Про адміністративні послуги", що додається.

2. Мін'юсту разом з Мінекономіки, Мінфіном та Головдержслужбою розробити з урахуванням положень Концепції, схваленої цим розпорядженням, і подати до 15 вересня 2009 р. у встановленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проект Закону України "Про адміністративні послуги".

Відповідно до Конституції України повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування можуть визначатися лише законами, тому питання надання ними адміністративних послуг має регулюватися на законодавчому рівні із застосуванням єдиного підходу.

На сьогодні відсутність правового розмежування функцій і владних повноважень, здійснення яких є безпосереднім обов'язком органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, зокрема пов'язаних з наданням ними платних послуг, є однією з причин, що впливають на комерціалізацію їх діяльності. Недосконалість та неузгодженість актів законодавства різної юридичної сили та безперервне запровадження нових платних послуг призвели до зростання корупції у відповідній сфері державного управління і невиправданого стягнення коштів з фізичних та юридичних осіб.

Використовуючи правову невизначеність у сфері надання послуг та своє право утворювати суб'єкти господарювання, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування утворюють посередницькі структури, які займають монопольне становище у різних сферах діяльності та надають послуги, отримання яких є обов'язковим для забезпечення конституційних прав і свобод та задоволення законних інтересів людини та громадянина.

Основними недоліками системи надання послуг органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери їх управління, є:

невизначеність критеріїв, за якими відповідна діяльність може бути віднесена до адміністративних послуг;

необґрунтоване впровадження нових видів послуг;

неналежне законодавче регулювання процедури надання послуг;

відсутність критеріїв, за якими послуги поділяються на платні та безоплатні, а також встановлюється вартість послуг;

невиправданий поділ (подрібнення) однієї послуги на кілька платних послуг;

необґрунтована вимога до фізичних та юридичних осіб отримувати супутні платні послуги;

перекладення обов'язків із збирання довідок та інших документів або з їх погодження на фізичних та юридичних осіб;

вимагання від фізичних та юридичних осіб довідок та інших документів, подання яких не передбачено нормативно-правовими актами, або у формі, яка не встановлена законодавством;

відсутність графіка надання послуг у зручний для фізичних та юридичних осіб час;

необґрунтовано тривалий або невизначений строк надання окремих послуг;

обмеженість доступу до інформації, необхідної для отримання послуг;

віднесення до повноважень одного і того самого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування надання відповідних послуг і здійснення контролю за їх наданням;

відсутність стандартів і регламентів надання послуг;