- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Розпорядження
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 2 квітня 2009 р. N 331-р Київ |
Про схвалення Концепції Державної цільової науково-технічної програми "Нанотехнології та наноматеріали" на 2010-2014 роки
1. Схвалити Концепцію Державної цільової науково-технічної програми "Нанотехнології та наноматеріали" на 2010-2014 роки, що додається.
Визначити МОН (координатор) та Національну академію наук державними замовниками Програми.
2. МОН разом з Національною академією наук, заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової науково-технічної програми "Нанотехнології та наноматеріали" на 2010-2014 роки.
Прем'єр-міністр України | Ю.ТИМОШЕНКО |
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 2 квітня 2009 р. N 331-р
КОНЦЕПЦІЯ
Державної цільової науково-технічної програми "Нанотехнології та наноматеріали" на 2010-2014 роки
Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма
Нанотехнології - міждисциплінарні технології, які розроблені для об'єктів розмірами менш як один мікрон і дають змогу проводити дослідження, маніпуляції та обробку речовин у діапазоні розмірів від 0,1 до 100 нанометрів (1 нанометр - одна мільярдна метра).
Доцільність використання наноматеріалів, які виготовляються із застосуванням нанотехнологій, зумовлена тим, що у таких розмірах об'єктів речовина має властивості, які не притаманні її макрокількості.
У найближчі десять років саме розвиток нанотехнологій та виготовлення нових наноматеріалів стане одним з основних рушіїв стимулювання істотних змін у таких галузях промисловості, як машинобудування, оптоелектроніка, мікроелектроніка, автомобільна промисловість, а також сільське господарство, медицина та екологія.
У розвинутих країнах світу з метою координації науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, здобуття передових позицій на світовому ринку високотехнологічної продукції, а також забезпечення конкурентоспроможності та безпеки країни захист і розвиток найбільш перспективних, пріоритетних, так званих критично важливих технологій, до яких належать нанотехнології та виготовлення нових наноматеріалів, виділяються в окремий напрям. За аналітичними прогнозами інноваційний розвиток і рівень економіки у XXI столітті визначатимуть саме нанотехнології, що викличе істотні зміни в усіх сферах діяльності.
У Сполучених Штатах Америки бюджетне фінансування розвитку нанотехнологій та виготовлення нових наноматеріалів становить більш як 1 млрд. доларів США на рік. В Японії на розроблення у цій галузі у 2005-2008 роках було виділено 3 млрд. доларів США. Відповідно до 6-ї Рамкової програми ЄС (2002-2006 роки) на фінансування досліджень і розроблень у галузі нанотехнологій та виготовлення нових наноматеріалів протягом п'яти років витрачено 1,3 млрд. євро. У 7-й Рамковій програмі ЄС (2007-2013 роки) на фінансування цього напряму передбачено вже 3,5 млрд. євро. Загальний обсяг бюджетних витрат у рамках виконання федеральної програми розвитку наноіндустрії у Російській Федерації до 2006 року становив близько 6 млрд. рублів. Для сприяння реалізації державної політики у цій сфері створена Російська корпорація нанотехнологій "Роснанотех", яка у 2007 році отримала з федерального бюджету близько 1 млрд. доларів США. Основна частина інформації, що накопичується під час виконання цих програм, є комерційною таємницею компаній, за рахунок яких фінансуються дослідження, і лише деякі дані та загальні відомості про такі дослідження відкриті для широкого кола громадськості.
Головною проблемою, яку необхідно розв'язати, є визнання стратегічного значення розроблення та впровадження нанотехнологій та наноматеріалів на державному рівні і подолання відставання України у здійсненні наукового та методичного забезпечення координації досліджень і розроблень, формуванні та розвитку технологічної бази, задоволенні потреби у спеціально підготовлених кадрах з наданням для цього відповідної фінансової підтримки.
Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв'язання програмним методом
Фундаментальні та прикладні дослідження, спрямовані на створення нанотехнологій і виготовлення нових наноматеріалів, проводяться в рамках галузевих програм установами Національної академії наук, провідними вищими навчальними закладами, науково-виробничими об'єднаннями Мінпромполітики. Науковий рівень вітчизняних розроблень у цій галузі в основному відповідає світовому. Однак на цей час спостерігається недостатня координація робіт, пов'язаних із створенням нанотехнологій, низька готовність промисловості до впровадження розроблень, істотне перевищення потреби вітчизняного ринку в нанотехнологічній продукції у багатьох соціально значущих сферах (медицина, енергетика, екологія) порівняно з обсягами її реального виробництва.
На сьогодні збереглася необхідна науково-дослідницька і виробнича інфраструктура та відповідний кадровий потенціал науковців, що вже мають досвід у проведенні міждисциплінарних досліджень, який може поповнюватися талановитою молоддю з числа випускників вищих навчальних закладів.
Для успішного подолання відставання України у сфері розвитку нанотехнологій та виготовлення нових наноматеріалів необхідно поєднати зусилля для координації робіт, пов'язаних з проведенням фундаментальних і прикладних досліджень та підготовкою підприємств до впровадження нанотехнологій, а також забезпечити належне фінансування цього процесу, що можливо лише шляхом прийняття державної цільової науково-технічної програми.
Мета та завдання Програми
Метою Програми є створення сучасної національної наноіндустрії.
Основними завданнями Програми є:
формування інфраструктури для проведення ефективних фундаментальних досліджень у галузі нанотехнологій;
координація робіт із створення і застосування нанотехнологій та наноматеріалів;
розроблення нових підходів до підготовки кваліфікованих спеціалістів з питань розв'язання наукових, технологічних і виробничих проблем розвитку нанотехнологій і виготовлення нових наноматеріалів шляхом лібералізації податкової політики, оптимізації фінансової політики і системи захисту прав інтелектуальної власності.
................Перейти до повного тексту