Схвалити Концепцію розвитку системи державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій на ринку комунальних послуг, що додається.

Суб'єкти природних монополій, що надають послуги з централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення (далі - суб'єкти природних монополій), мають значні матеріальні та фінансові ресурси, гарантований монопольний ринок збуту і, відповідно, не вживають заходів до зниження втрат ресурсів та витрат, які є складовими тарифів на комунальні послуги. Споживач послуг, в свою чергу, не має вибору у придбанні аналогічних послуг в іншого суб'єкта господарювання і на інших умовах.

На сучасному етапі розвитку системи державного регулювання слід забезпечити створення умов, що сприятимуть розвитку ринкових відносин у конкурентних секторах комунального господарства, впровадженню механізму, що стимулюватиме відновлення та розвиток інфраструктури у сфері водо-, теплопостачання і водовідведення, підвищенню рівня соціального захисту населення.

Як свідчить досвід країн з розвинутою ринковою економікою, регулювати діяльність суб'єктів природних монополій можна із застосуванням двох основних моделей:

регуляторні функції покладаються на спеціально утворений орган. Застосовується у Великобританії (де приватизовано підприємства водопостачання та водовідведення), країнах Балтії та Південної Америки, Аргентині, Венесуелі, Перу, Чилі;

регуляторні функції виконують центральний орган виконавчої влади та органи місцевого самоврядування або спеціально утворені регіональні та місцеві органи. Застосовується у країнах Євросоюзу, СНД та Близького Сходу як у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, так і у сфері теплопостачання. У США друга модель поширена, зокрема, у сфері водопостачання та водовідведення, хоча у сфері теплопостачання регулювання здійснюють регіональні агентства центрального органу.

Отже, основним завданням державного регуляторного органу у житлово-комунальній сфері є збалансування інтересів суспільства та держави, суб'єктів природних монополій та споживачів. На органи державного регулювання природних монополій законодавчо покладаються функції із захисту інтересів споживачів щодо надання їм комунальних послуг належної якості, створення умов для ефективного функціонування суб'єктів природних монополій, залучення інвестицій у розвиток житлово-комунального господарства.

Системи державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у різних країнах мають певні відмінності, проте в основу визначення загального принципу їх створення та діяльності покладено єдиний (стандартний) підхід.

Для регулювання діяльності суб'єктів природних монополій утворюються органи державного регулювання за окремими напрямами - централізоване водопостачання та водовідведення, централізоване теплопостачання, електроенергетика. Регуляторних органів у кожній сфері може бути кілька, наприклад у сфері водопостачання та водовідведення: з питань якості питної води - інспекція, з питань захисту навколишнього середовища - агентство, з питань регулювання економічної діяльності водопостачальних підприємств - комісія.

Система державного регулювання в цілому та орган регулювання зокрема повинні відповідати таким міжнародно визнаним принципам:

цілісність - із створенням єдиної системи органів, на які покладаються повноваження з регулювання діяльності суб'єктів господарювання природних монополій, функції яких чітко координуються;

ефективність - з досягненням максимально можливих позитивних результатів як для держави, так і споживачів послуг мінімальним витрачанням ресурсів;

адекватність - із забезпеченням відповідності форм та методів державного регулювання господарських відносин ринковим вимогам та потребі у розв'язанні проблем сфери комунальних послуг;

незалежність - із створенням умов для фінансової та економічної незалежності регуляторного органу в процесі прийняття рішень;

відповідальність - з визначенням процедури звітування та оскарження рішень регуляторного органу, межі відповідальності за прийняті рішення;

прозорість - з одержанням відповідної інформації про перелік, вартість, норми споживання, порядок надання комунальних послуг споживачами (їх об'єднаннями або уповноваженими особами) та доведення прийнятих рішень до відома всіх заінтересованих осіб;

урахування громадської думки - з проведенням у формі відкритих слухань засідань регуляторного органу з питань прийняття рішень щодо встановлення тарифів, у яких можуть брати участь представники суб'єктів природних монополій, а також суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, об'єднань споживачів і громадськості, обов'язковим розглядом ініціатив, зауважень і пропозицій, внесених в установленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями;

передбачуваність - із забезпеченням послідовності дій регуляторного органу, відповідністю їх цілям державної політики, що дає змогу суб'єктам господарювання планувати свою діяльність.

Таким чином, завданнями органів, що здійснюють регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, є:

сприяння ефективному функціонуванню ринку комунальних послуг;

формування цінової та тарифної політики з використанням таких методів стимулювання, як встановлення граничного рівня рентабельності або норми прибутку, граничного рівня ціни, граничного рівня доходу; часткове коригування витрат; цільове заохочення тощо;

установлення дієвого контролю за господарською діяльністю суб'єктів природних монополій.

Діяльність суб'єктів природних монополій базується на нормах Господарського кодексу України, Законів України "Про природні монополії", "Про житлово-комунальні послуги", "Про теплопостачання" і "Про ціни і ціноутворення", Указів Президента України від 19 серпня 1997 р. N 853 "Про заходи щодо реалізації державної політики у сфері природних монополій", від 27 вересня 2007 р. N 921 "Про Концепцію вдосконалення державного регулювання природних монополій" і від 28 грудня 2007 р. N 1324 "Про Концепцію ціноутворення у сфері житлово-комунальних послуг".