Схвалити звернення Уряду України до Уряду Італійської Республіки щодо недопущення порушення прав та інтересів тимчасово переміщених (евакуйованих) дітей - громадян України, що додається.

Міністерству закордонних справ забезпечити надсилання до Уряду Італійської Республіки зазначеного звернення.

Вже третій рік триває протистояння Українського народу повномасштабній збройній агресії Російської Федерації.

Мільйони громадян України, у тому числі діти, рятуючи своє життя та життя своїх близьких, були вимушені залишити небезпечні регіони та перетнути державний кордон України.

Україна постійно вживає всіх максимально можливих заходів для здійснення контролю за дотриманням прав та інтересів українських дітей за кордоном і якнайшвидшого повернення їх на Батьківщину. Особливу увагу Уряд України приділяє дітям, евакуйованим за межі України у складі закладів інституційного догляду та виховання дітей, а також сімейних форм виховання.

Ми високо цінуємо зусилля Уряду Італійської Республіки, спрямовані на надання допомоги Україні у різних сферах життя, та висловлюємо щиру вдячність за надання прихистку українським дітям, що виїхали до Італійської Республіки, рятуючись від російської агресії.

Уряд України на постійній основі забезпечує інформування Уряду Італійської Республіки стосовно норм законодавства України щодо українських дітей (особливо дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування), тимчасово переміщених (евакуйованих) на її територію, в тому числі щодо неприпустимості роз’єднання дітей з їх законними представниками (призначеними відповідно до законодавства України) та супроводжуючими особами (за наявності підтвердних документів, зокрема про родинні зв’язки).

Цінуючи турботу Уряду Італійської Республіки та італійських громадян про українських дітей та створення їм комфортного середовища для перебування, Уряд України водночас хотів би звернути увагу на нижченаведене:

відповідно до статті 16 Конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей 1996 року набуття або припинення батьківської відповідальності в силу закону, без втручання судового або адміністративного органу, визначається правом держави звичайного місця проживання дитини. Батьківська відповідальність, яка існує згідно з правом держави звичайного місця проживання дитини, визнається навіть після зміни цього звичайного місця проживання на іншу державу. При цьому Українська Сторона наголошує, що переміщення дітей на території інших держав є тимчасовим вимушеним заходом та не може розглядатися як зміна держави звичайного місця проживання дитини;

за загальним правилом, наведеним устатті 5 Конвенції 1996 року, судові або адміністративні органи Договірної Держави звичайного місця проживання дитини, тобто саме компетентні органи Української Сторони, мають юрисдикцію вживати заходів, спрямованих на захист особи чи майна дитини;

у разі, коли компетентні органи держави перебування дитини мають намір вжити заходів захисту дитини, яка прибула з України, вони, керуючись статтею 9 Конвенції 1996 року, повинні повідомити компетентним органам України про намір здійснити свою юрисдикцію вживати заходів захисту дитини, які вважають за необхідне, або звернутися з проханням про дозвіл здійснити юрисдикцію вжити заходів захисту;