1. Схвалити Стратегію запровадження підприємствами звітності із сталого розвитку (далі - Стратегія), що додається.

2. Затвердити операційний план реалізації у 2024-2026 роках Стратегії запровадження підприємствами звітності із сталого розвитку (далі - операційний план), що додається.

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади та державним органам, залученим до реалізації Стратегії, забезпечити:

своєчасне виконання операційного плану;

подання щороку до 1 березня Міністерству фінансів інформації про виконання операційного плану для її узагальнення.

4. Міністерству фінансів забезпечити:

проведення моніторингу виконання операційного плану;

разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та державними органами, залученими до реалізації Стратегії, розроблення та подання до 1 грудня 2026 р. Кабінетові Міністрів України проекту операційного плану заходів з реалізації Стратегії у 2027-2030 роках;

подання щороку до 1 квітня Кабінетові Міністрів України звіту про хід реалізації Стратегії.

Ця Стратегія визначає напрями формування та реалізації державної політики у сфері звітування із сталого розвитку підприємств на основі єдиних методологічних засад, прийнятих у державах - членах ЄС.

Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Україною взято зобов’язання в частині гармонізації національного законодавства з вимогами європейського законодавства, зокрема у сферах бухгалтерського обліку та аудиту.

Оскільки Україна набула статусу кандидата на членство в ЄС, приведення законодавства України у відповідність з вимогами європейського законодавства стає надважливим.

У ЄС питання звітування із сталого розвитку врегульовано шляхом прийняття Європейським Парламентом і Радою Директиви (ЄС) 2022/2464 про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 537/2014, Директиви 2004/109/ЄС, Директиви 2006/43/ЄС і Директиви 2013/34/ЄС щодо корпоративної звітності із сталого розвитку (далі - Директива (ЄС) 2022/2464) та Делегованого Регламенту Комісії (ЄС) 2023/2772, що доповнює Директиву 2013/34/ЄС Європейського Парламенту і Ради щодо стандартів звітності із сталого розвитку. Зокрема, зазначеним Регламентом затверджено Європейські стандарти звітності із сталого розвитку (ESRS), які підприємства повинні використовувати для звітування із сталого розвитку відповідно до статей 19a і 29a Директиви 2013/34/ЄС.

Необхідність впровадження Директиви (ЄС) 2022/2464 в Україні зазначено у Звіті Європейської Комісії щодо України за 2023 рік до Повідомлення про політику розширення Європейського Союзу 2023 року.

Директива (ЄС) 2022/2464 та Директива 2013/34/ЄС вимагають від великих, малих та середніх підприємств, а також материнських підприємств великих груп включити в окремий розділ свого звіту про управління інформацію, необхідну для розуміння впливу підприємств на фактори сталого розвитку, а також інформацію, необхідну для розуміння того, як питання сталого розвитку впливають на розвиток, ефективність і становище підприємств.

Зазначену інформацію згідно з Директивою (ЄС) 2022/2464 необхідно розкривати відповідно до Європейських стандартів звітності із сталого розвитку (ESRS), прийнятих Делегованим Регламентом Європейської Комісії (ЄС) 2023/2772 від 31 липня 2023 р., які визначають зміст і структуру цієї інформації.

На даний час в Україні не імплементовано відповідні акти ЄС щодо звітування із сталого розвитку, що перешкоджає виконанню зобов’язань України для набуття повноправного членства в ЄС.

Доступ до нефінансової інформації підприємства є одним з ключових факторів забезпечення сталого розвитку підприємства, підвищення його інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності, а думка аудитора, викладена у звіті, надає впевненість у достовірності інформації, наведеної у такій звітності.

Відсутність звітності із сталого розвитку разом з наявною фінансовою звітністю не дає змоги заінтересованим особам отримувати дані про соціальні та екологічні аспекти діяльності підприємства разом з інформацією про економічні результати його діяльності.

Ця Стратегія ґрунтується на таких документах:

Підсумковий документ Саміту ООН із сталого розвитку, проведеного в рамках 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, "Перетворення нашого світу: порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року";

Указ Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722 "Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року";

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";

Закон України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність";

Директива (ЄС) 2022/2464;

Делегований Регламент Комісії (ЄС) 2023/2772, що доповнює Директиву 2013/34/ЄС Європейського Парламенту і Ради щодо стандартів звітності із сталого розвитку;

Директива 2013/34/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 червня 2013 р. про річну фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність та пов’язану звітність певних типів підприємств;

Директива 2006/43/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 17 травня 2006 р. про обов’язковий аудит річної звітності та консолідованої звітності, що вносить зміни до Директив Ради 78/660/ЄЕС та 83/349/ЄЕС і припиняє дію Директиви Ради 84/253/ЄЕС;

Регламент (ЄС) 537/2014 Європейського Парламенту та Ради від 16 квітня 2014 р. про конкретні вимоги стосовно обов’язкового аудиту суспільно значимих суб’єктів господарювання, який припиняє дію Рішення Європейської Комісії 2005/909/ЄС;

постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419 "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності" (Офіційний вісник України, 2000 р., № 9, ст. 344);

наказ Мінфіну від 7 грудня 2018 р. № 982 "Про затвердження Методичних рекомендацій зі складання звіту про управління".

Україна, як і інші держави - члени ООН, приєдналася до глобального процесу забезпечення сталого розвитку після прийняття у вересні 2015 р. на Саміті ООН із сталого розвитку, проведеному в рамках 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у м. Нью-Йорку, підсумкового документа "Перетворення нашого світу: порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року", яким затверджено 17 цілей сталого розвитку та 169 завдань до 2030 року.

З метою забезпечення сталого розвитку економіки, громадянського суспільства і держави для підвищення рівня та якості життя населення, додержання конституційних прав і свобод людини і громадянина Указом Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722 "Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року" визначено Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року, які є орієнтирами для розроблення проектів прогнозних і програмних документів, проектів нормативно-правових актів для забезпечення збалансованості економічного, соціального та екологічного аспектів сталого розвитку України.

Міжнародний досвід вказує на наявність одночасно з обов’язковим складенням нефінансової звітності також практики добровільного звітування з питань корпоративної соціальної відповідальності в контексті сталого розвитку (звітність із сталого розвитку). В Україні подібна практика також існує та є характерною для великих підприємств або підприємств, які входять до складу міжнародних груп компаній. Глобальні тренди щодо нефінансового звітування вказують на те, що на сьогодні урядами країн світу спрямовано зусилля на уніфікацію звітності із сталого розвитку.

З метою імплементації норм Директиви 2013/34/ЄС внесено зміни до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", якими розширено перелік підприємств, що застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності для ведення бухгалтерського обліку та складення фінансової звітності; запроваджено подання фінансової звітності за таксономією фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності в єдиному електронному форматі; удосконалено порядок подання фінансової звітності, а також форми та порядок складення спрощеної фінансової звітності для малих підприємств, мікропідприємств, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, непідприємницьких товариств; приведено національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку у відповідність з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності; запроваджено категорії груп материнського та дочірніх підприємств, а також звільнено від обов’язкового складення і подання консолідованої фінансової звітності малі та середні підприємства.

Актуальним завданням є виконання вимог Директиви 2013/34/ЄС щодо розкриття підприємством інформації про сталий розвиток шляхом звітування відповідно до Європейських стандартів звітності із сталого розвитку (ESRS).

Європейські стандарти звітності із сталого розвитку (ESRS) визначають інформацію, яку підприємство повинне розкривати про свій суттєвий вплив на екологічні та соціальні фактори, про стійкість управління, а також про вплив екологічних і соціальних факторів на діяльність підприємства та пов’язані з цим ризики і можливості. Інформація, оприлюднена відповідно до Європейських стандартів звітності із сталого розвитку (ESRS), дає змогу користувачам звітності із сталого розвитку зрозуміти суттєвий вплив підприємства на людей і навколишнє природне середовище, а також суттєвий вплив сталого розвитку на розвиток, ефективність і становище підприємства.

Європейськими стандартами звітності із сталого розвитку (ESRS) визначається порядок розкриття інформації за такими напрямами:

щодо екології - пом’якшення наслідків зміни клімату; адаптація до зміни клімату; водні та морські ресурси; використання ресурсів та економіка замкненого циклу; забруднення; біорізноманіття та екосистеми;

щодо соціального середовища - рівні можливості для всіх; умови праці; повага до прав людини;

щодо управління - роль органів управління та нагляду на підприємстві; ділова етика та корпоративна культура; управління та якість відносин із діловими партнерами; системи внутрішнього контролю та управління ризиками.

Відповідно до Директиви (ЄС) 2022/2464 обов’язковим є запровадження подання корпоративної звітності із сталого розвитку:

з 1 січня 2024 р. - для підприємств, на які поширюється дія Директиви про нефінансову звітність 2014/95/ЄС (вносить зміни до Директиви 2013/34/ЄС);

з 1 січня 2025 р. - для великих підприємств;

з 1 січня 2026 р. - для зареєстрованих малих та середніх підприємств;

з 1 січня 2028 р. - для підприємств за межами ЄС, які мають філії/дочірні підприємства.

Підприємства, на яких поширюються вимоги Директиви 2013/34/ЄС в частині нефінансового звітування, повинні готувати нефінансові звіти та звіти про сталий розвиток в електронній формі.

Для забезпечення прозорості та доступності громадськості звітність із сталого розвитку повинна публікуватися у державних або комерційних реєстрах або на веб-сайтах підприємств разом із відповідним звітом аудитора з метою надання впевненості у звітності із сталого розвитку, якості та надійності інформації, наведеної у цій звітності.

У частині гармонізації національного законодавства з вимогами європейського законодавства у сфері аудиту прийнято Закон України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність". Реальними заходами щодо виконання вимог даного Закону та Директиви 2006/43/ЄС стало запровадження системи суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, реалізація ряду урядових ініціатив, зокрема щодо створення електронного Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, здійснення контролю за якістю аудиторських послуг, професійної відповідальності аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, створення умов для залучення до професії молоді та досвідчених фахівців.

Суб’єкти аудиторської діяльності зобов’язані надати аудиторський звіт про відповідність звітності із сталого розвитку вимогам Європейських стандартів звітності із сталого розвитку (ESRS) та статті 8 Регламенту (ЄС) 2020/852 Європейського Парламенту і Ради про встановлення основ посилення сталого інвестування та внесення змін до Регламенту (ЄС) 2019/2088 до розкриття інформації у звітності.

Надання суб’єктами аудиторської діяльності впевненості щодо звітності із сталого розвитку підприємств допоможе забезпечити узгодженість і послідовність фінансової звітності та звітності із сталого розвитку, що особливо важливо для користувачів такої звітності.

Водночас для забезпечення належного звітування із сталого розвитку працівники підприємств, відповідальні за формування показників такої звітності, та аудитори, які будуть надавати аудиторські послуги щодо звітності із сталого розвитку, зобов’язані мати достатній рівень професійної компетентності, теоретичних знань щодо складення та проведення аудиту звітності із сталого розвитку та уміння застосовувати такі знання на практиці.

Для започаткування та створення сприятливих організаційно-правових умов для належного звітування із сталого розвитку підприємствами необхідно створити законодавчі заходи для формування та реалізації політики у сфері звітування із сталого розвитку підприємств, які регулюватимуть питання звітування, аудиту, розробити та затвердити відповідні нормативно-правові акти.

Метою цієї Стратегії є запровадження подання звітності із сталого розвитку в Україні до 2030 року, що забезпечить адаптацію національного законодавства до законодавства ЄС, сприятиме доступу українських підприємств до міжнародних ринків капіталу та залученню іноземних інвестицій.

Реалізація цієї Стратегії здійснюється шляхом досягнення двох стратегічних цілей в частині звітування підприємств із сталого розвитку та аудиту такої звітності.

Стратегічна ціль 1. Запровадження в Україні складення згідно з Європейськими стандартами звітності із сталого розвитку (ESRS), подання та оприлюднення підприємствами звітності із сталого розвитку

Результативними показниками досягнення стратегічної цілі є:

створення нормативно-правової бази для складення, подання та оприлюднення підприємствами звітності із сталого розвитку, що відповідає принципам ЄС;

отримання діловими партнерами, інвесторами, клієнтами підприємств, які відповідно до вимог законодавства зобов’язані складати та подавати звітність із сталого розвитку, інформації для проведення оцінки своїх ризиків у сфері сталого розвитку в процесі діяльності;

забезпечення доступу органів державної влади до інформації щодо сталого розвитку підприємств для проведення моніторингу навколишнього природного середовища, енергозбереження, суспільних тенденцій;

сприяння зростанню кількості інвестиційних продуктів у 100 підприємств, що становлять суспільний інтерес;

збільшення до 2030 року частки українських підприємств, які стали учасниками міжнародних ринків капіталу, на 50 відсотків.

Досягнення стратегічної цілі передбачається шляхом виконання таких завдань:

імплементація вимог європейського законодавства щодо звітування із сталого розвитку;

застосування підприємствами Європейських стандартів звітності із сталого розвитку (ESRS);

запровадження єдиного електронного формату звітності із сталого розвитку, складеної згідно з Європейськими стандартами звітності із сталого розвитку (ESRS);

розроблення порядку подання та оприлюднення звітності із сталого розвитку;

визначення механізму та способів комунікації органів державної влади та інших розпорядників адміністративних даних із підприємствами для надання у межах повноважень роз’яснень і консультацій з питань звітування із сталого розвитку.

Стратегічна ціль 2. Запровадження в Україні процедур проведення аудиту звітності підприємств із сталого розвитку та ефективного механізму здійснення контролю за якістю надання аудиторських послуг

Результативними показниками досягнення стратегічної цілі є:

підготовка щонайменше 100 аудиторів для надання аудиторських послуг щодо звітності із сталого розвитку;

допущення до надання аудиторських послуг із звітності із сталого розвитку щонайменше 20 суб’єктів аудиторської діяльності;

надання до 2030 року аудиторських послуг із звітності із сталого розвитку 100 відсоткам підприємств, які подають відповідно до законодавства звітність із сталого розвитку.

Досягнення стратегічної цілі передбачається шляхом виконання таких завдань:

правове врегулювання питання запровадження стандартів з надання впевненості із звітності із сталого розвитку для використання їх суб’єктами аудиторської діяльності під час виконання відповідних завдань;

удосконалення вимог щодо регулювання аудиторської діяльності для забезпечення якісного надання аудиторських послуг із звітності із сталого розвитку відповідно до встановлених міжнародних стандартів;

здійснення організаційних заходів щодо забезпечення підготовки фахівців з проведення аудиту звітності із сталого розвитку та підвищення їх кваліфікації.