1. Схвалити Стратегію відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва на період до 2027 року (далі - Стратегія), що додається.

2. Затвердити операційний план заходів з реалізації у 2024-2027 роках Стратегії відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва на період до 2027 року (далі - операційний план), що додається.

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям (військовим адміністраціям) забезпечити:

своєчасне виконання завдань і здійснення заходів, передбачених операційним планом, за рахунок і в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік, а також інших джерел, не заборонених законодавством, зокрема коштів міжнародної технічної допомоги;

подання щороку до 1 грудня та до 1 червня Міністерству економіки інформації про стан реалізації Стратегії та виконання операційного плану.

4. Міністерству економіки забезпечити:

подання двічі на рік - до 1 січня та до 1 липня Кабінетові Міністрів України звіту про стан реалізації Стратегії та виконання операційного плану;

проведення моніторингу за станом виконання операційного плану.

Мале і середнє підприємництво - основа української економіки, що забезпечує дві третини доданої вартості і більше ніж 80 відсотків робочих місць. Розвиток малого і середнього підприємництва стимулює конкуренцію на ринку і відповідне зростання конкурентоспроможності та інноваційного потенціалу економіки, сприяє зміцненню середнього класу в суспільстві.

Важливість малого і середнього підприємництва для розвитку української економіки, підвищення рівня життя людей, забезпечення стійкості та обороноздатності держави, а також виклики, з якими мале і середнє підприємництво стикається внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України та у зв’язку з процесом інтеграції до ЄС, обумовлюють потребу у створенні стратегічного документа щодо державної підтримки малого і середнього підприємництва.

До початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України було завершено реалізацію Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 р. № 504 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 63, ст. 1913). Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну значною мірою вплинуло на бізнес-середовище: завдало істотної шкоди майну, спричинило дефіцит робочої сили, призвело до порушення логістики та несхильності до ризику фінансових ринків, що характеризуються високими відсотковими ставками.

Станом на вересень 2023 р., за результатами опитування громадської організації "Інститут економічних досліджень та політичних консультацій", 2 відсотки підприємств не відновили свою діяльність після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, 90 відсотків - обмежили свою діяльність. Крім того, у бізнес-середовищі в Україні зберігаються проблеми, пов’язані з корупцією, обтяжливою податковою системою, слабкою судовою системою та недостатнім захистом майнових прав. Недостатньо сприятливе бізнес-середовище негативно впливає на інтерес іноземних інвесторів і приплив приватного капіталу.

До переваг розвитку малого і середнього підприємництва належать:

стійкість малого і середнього підприємництва, поступове економічне відновлення та відбудова;

часткове відновлення попиту на товари і послуги;

збереження загальної макрофінансової стабільності;

наявність розгалуженої інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва;

доступність державних програм підтримки, що спрямовані на задоволення потреб малого і середнього підприємництва у фінансуванні ("Доступні кредити 5-7-9 % ", "єРобота");

доступ до міжнародної допомоги та підтримки, доповнення державної підтримки за рахунок грантів та інших програм від партнерів з розвитку та фінансових інституцій;

готовність споживачів підтримати бізнес в умовах повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України.

Слабкими сторонами розвитку малого і середнього підприємництва є:

тривалий вплив повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, яка залишається серйозним викликом, що призводить до перебоїв у ланцюгах постачання та енергопостачанні;

обмежений доступ до робочої сили у зв’язку з вимушеним переміщенням населення внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України;

фінансові обмеження, високі ринкові відсоткові ставки, жорсткі умови кредитування та загальний рівень ризиків, що не дає змоги малому і середньому підприємництву залучити фінансування для власного розвитку;

існування недобросовісної конкуренції, пов’язаної із зменшенням собівартості продукції або кількістю послуг окремими суб’єктами господарювання внаслідок уникнення виконання обов’язків, передбачених законодавством, щодо належного оформлення трудових відносин і створення здорових і безпечних умов праці;

надмірний тиск державних, зокрема правоохоронних органів.

Серед можливостей для розвитку малого і середнього підприємництва слід зазначити:

залучення фінансування в результаті отримання доступу до європейських програм розвитку малого і середнього підприємництва, інновацій, сталого розвитку та цифрової трансформації;

здатність впливати на політику ЄС щодо малого і середнього підприємництва і в результаті на хід перемовин про вступ України до ЄС;

зменшення обмежень на експорт до держав - членів ЄС у результаті процесу інтеграції України до ЄС;

відновлення та відбудова, що передбачають залучення малого і середнього підприємництва до заходів із відновлення та подолання наслідків повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України вже зараз;

створення додаткових можливостей для малого і середнього підприємництва у системі публічних закупівель, застосування передбачуваних для малого і середнього підприємництва практик публічних закупівель;

використання потенціалу певних категорій населення, що потребують додаткових заходів з інклюзії (жінок-підприємців, молодих підприємців, людей, старших за 50 років, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни, людей з інвалідністю).

Загрозами для розвитку малого і середнього підприємництва є:

складність у плануванні господарської діяльності в умовах повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України;

економічна нестабільність, зокрема коливання в економіці під впливом повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України та глобальних економічних тенденцій;

проблеми на ринку праці. Ринок праці залишається нестабільним у зв’язку з міграцією, мобілізацією та дефіцитом кваліфікованих кадрів, що може призвести до труднощів із наймом та утриманням кваліфікованого персоналу, дотриманням гендерного балансу, захисту окремих груп населення;

енергетична нестабільність і витрати. Ціни на енергоносії та їх доступність залишаються предметом занепокоєння, особливо з огляду на більш широку глобальну енергетичну ситуацію, що може призвести до зростання операційних витрат і труднощів, пов’язаних із плануванням;

виклики, пов’язані із цифровою трансформацією. Потреба в цифровій трансформації стане більш відчутною, однак обмеженість ресурсів і навичок може створити проблеми для малого і середнього підприємництва щодо ефективного впровадження цифрових технологій;

кліматичні зміни, необхідність перебудовувати бізнес-процеси з метою зменшення шкоди для навколишнього природного середовища;

необхідність у майбутньому конкурувати із європейськими виробниками в умовах внутрішнього ринку ЄС;

необхідність адаптуватися до вимог законодавства ЄС.

Іншим важливим процесом, що фундаментально впливає на розвиток малого і середнього підприємництва, є інтеграція України до ЄС. Ця Стратегія буде реалізуватися одночасно із зазначеним процесом інтеграції.

Крім того, Європейська Комісія запропонувала новий механізм фінансової допомоги Україні від ЄС "Ukraine Facility" для надання послідовної підтримки Україні з 2024 по 2027 рік. З метою реалізації ініціативи ЄС "Ukraine Facility" розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 32, ст. 2035) схвалено План України.

Стратегія узгоджена із Планом України та доповнює його. План України враховує потребу у створенні складних ланцюгів доданої вартості та переробці сировини в Україні, розвитку промисловості. Саме тому наголошується на необхідності залучення інвестицій і підтримки розвитку переробної промисловості. Стратегія дає змогу деталізувати напрями розвитку української економіки, визначені у Плані України, додати до них заходи з підтримки малого і середнього підприємництва.

Стратегія також відповідає змісту Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони", узгоджується із національними стратегічними документами, зокрема із Національною економічною стратегією на період до 2030 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 179 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 22, ст. 1015), Національною стратегією доходів до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 р. № 1218 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 11, ст. 722), Стратегією людського розвитку, затвердженою Указом Президента України від 2 червня 2021 р. № 225, Державною стратегією забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2022 р. № 752 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 70, ст. 4248), Національною стратегією із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 36, ст. 2154), Національним планом дій з охорони навколишнього природного середовища на період до 2025 року, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2021 р. № 443 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 42, ст. 2557).

Стратегія спрямована на ефективне розв’язання проблем, з якими стикається малий і середній бізнес в Україні, шляхом впровадження рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку (далі - ОЕСР), особливо в умовах воєнного стану та очікувань щодо післявоєнної відбудови. Ця Стратегія тісно пов’язана з останніми дослідженнями ОЕСР щодо малого і середнього бізнесу, зокрема з рекомендацією щодо розширення доступу до різноманітних інструментів фінансування.

Дерегуляційний підхід Стратегії відповідає меті ЄС щодо спрощення регуляторного середовища, що сприяє діяльності та зростанню малого і середнього підприємництва в рамках єдиного ринку, принципу пріоритетного врахування потреб малого і середнього підприємництва ("Think small first"), аналізу впливу регулювання на діяльність малого і середнього підприємництва.

Стратегія узгоджується з орієнтацією ЄС на сталий розвиток і допомогу із прийняттям малим і середнім підприємництвом "зелених практик". Також Стратегія визначає мету, цілі та завдання для якнайшвидшого досягнення Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року, визначених Указом Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722.

Мале і середнє підприємництво в Україні характеризується значною диспропорцією між суб’єктами малого і середнього підприємництва, які існують як юридичні особи - підприємства та як фізичні особи - підприємці.

За даними Держстату, у 2022 році кількість підприємств (юридичних осіб) становила 262 тис., що на 30 відсотків менше порівняно із 2020 роком - 374 тис., із них 494 - великі підприємства, решта - малі та середні підприємства (із них 14,8 тисячі - середні підприємства, 40,4 тисячі - малі підприємства (крім мікропідприємств) і 206 тисяч - мікропідприємства).

Поточний стан розвитку малого і середнього підприємництва значною мірою визначається наслідками повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України. Зокрема, 7800 суб’єктів малого і середнього підприємництва були вимушені змінити своє місце реєстрації станом на листопад 2023 року.

Кількість фізичних осіб - підприємців, за даними Держстату, у 2022 році становила 1,5 млн., що на 7 відсотків менше порівняно із 2020 роком - 1,6 млн., із них 254 - суб’єкти середнього підприємництва, 5 тис. - суб’єкти малого підприємництва і 1465 тис. - суб’єкти мікропідприємництва.

Найбільшу частку в обсязі реалізованої продукції (товарів, послуг) суб’єктів підприємництва у 2022 році, за даними Держстату, становлять суб’єкти середнього підприємництва (44,4 відсотка загального обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) суб’єктів підприємництва), частка суб’єктів малого підприємництва і мікропідприємництва становить 19,4 відсотка і 6,3 відсотка відповідно.

Внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України обсяг реалізованої продукції фізичними особами - підприємцями сектору малого і середнього підприємництва у 2022 році становив 87 млрд. гривень, що в 12 разів менше порівняно із 2020 роком.

Станом на 2022 рік обсяги капітальних інвестицій серед малих і середніх підприємств зменшилися, за даними Держстату, на третину порівняно із 2021 роком, тоді як мікропідприємства зуміли відновити попередній рівень інвестицій після безпрецедентного падіння у 2020 році.

Підприємства у секторі "переробна промисловість" найбільше витрачають на інноваційну діяльність, наукові дослідження та науково-технічні (експериментальні) розробки. За даними Держстату, їх витрати становлять 57 відсотків загальних витрат серед юридичних осіб із середньою кількістю працівників 10 осіб і більше.

Станом на 2022 рік, за даними Держстату, частка зареєстрованих юридичних осіб, керівниками яких є жінки, становила 29 відсотків, частка зареєстрованих фізичних осіб - підприємців, керівниками яких є жінки, - 47 відсотків, загалом - 38 відсотків. У 2023 році, за даними Opendatabot, спостерігалося зростання жіночого підприємництва: восени 2023 року жінки становили близько 60 відсотків загальної кількості нових фізичних осіб - підприємців. Це зростання, ймовірно, пов’язане з реаліями повномасштабного вторгнення і вимагає відповідної адаптації державної політики для підтримки жіночого підприємництва.

Індекс політик щодо малого і середнього підприємництва країн Східного партнерства 2024 року свідчить про покращення в різних сферах державної політики, зокрема щодо створення інституційної бази, доступу до фінансування та підтримки інновацій. Україна посідає перше місце за кількістю вимірів покращення політики. Найбільший прогрес відзначено в операційному середовищі для малого і середнього підприємництва, підприємницькій освіті/жіночому підприємництві та підприємницьких навичках. Основними напрямами для покращення залишаються регулювання банкрутства, "зелена економіка" та підтримка інновацій. Ця Стратегія враховує рекомендації зазначеного дослідження та містить заходи з їх реалізації.

Важливим елементом реалізації цієї Стратегії є забезпечення інклюзивного розвитку малого і середнього підприємництва.

В умовах колосальних економічних втрат внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України підтримка окремих категорій, що традиційно були менше задіяні в економічній діяльності, дасть змогу надати новий імпульс економічному зростанню за рахунок ще не використаного потенціалу окремих категорій населення.

Ця Стратегія передбачає заходи для забезпечення рівних можливостей, підтримки окремих категорій населення, таких як осіб з інвалідністю, ветеранів війни, внутрішньо переміщених осіб, а також за такими категоріями інклюзії, як гендерна, за віком, за етнічною ознакою (зокрема іммігрантів).

Існує ряд труднощів, пов’язаних із доступом до інвестиційних та кредитних коштів для окремих груп населення. Основними перешкодами є, зокрема, складність отримання кредиту для започаткування першого бізнесу у зв’язку з політикою банків не надавати кредити клієнтам із відсутньою підприємницькою історією, упередженим ставленням до окремих груп населення під час ухвалення рішення про видачу або відмову у видачі кредиту банківськими фахівцями, низьким рівнем довіри до держави та її грантових програм. Крім того, частка категорій населення потребує спеціалізованої підтримки з питань щодо цифрової грамотності, цифровізації бізнес-процесів. Стратегія передбачає системні заходи від розвитку STEM-освіти в школах, її популяризації серед дівчат, подолання гендерних стереотипів у частині застосування технологій і до запровадження спеціальних програм допомоги з цифровізацією бізнес-процесів для малого і середнього підприємництва. Окремі таргетовані елементи програм допомоги з цифровізацією необхідно запровадити для підприємців старше 50 років.

Стратегія передбачає системний підхід до залучення осіб з інвалідністю до ринку праці, зокрема малого і середнього підприємництва. Передбачається активне залучення держави та партнерів з розвитку до розроблення та виконання стандартних тренувальних програм, спеціально адаптованих до потреб осіб з інвалідністю. Водночас такі проекти мають бути пов’язаними із конкретними домовленостями із бізнес-асоціаціями про працевлаштування учасників проектів, професійні навички яких будуть сертифіковані в рамках зазначених програм. Окремі програми підтримки мають допомагати роботодавцеві обладнати робоче місце під потреби особи з інвалідністю.

Передбачається надання окремої підтримки молодим громадянам, що здобувають освіту. Заохочення молоді, що здобуває освіту, до підприємництва дасть змогу збільшити інноваційність підприємств, зміцнити їх співпрацю із закладами вищої освіти та науковими установами, зменшить безробіття серед молоді.

Мета Стратегії полягає в удосконаленні державної політики у сфері розвитку та підтримки малого і середнього підприємництва як ключового сектору вітчизняної економіки в умовах повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України шляхом створення умов для сталого розвитку, створення доданої вартості та цифрової трансформації, полегшення доступу до фінансування, підтримки зростання суб’єктів малого і середнього підприємництва на внутрішньому та зовнішньому ринку, особливо на внутрішньому ринку ЄС.

Стратегія містить чотири стратегічних цілі:

відновлення та полегшення процесу ведення бізнесу;

сприяння інноваційному розвитку, цифровій трансформації та "зеленому переходу";

розвиток людського капіталу та культури підприємництва;

посилення конкурентоспроможності та збільшення експорту.

Показником реалізації Стратегії, що стосується одразу кількох стратегічних цілей, буде досягнення таких результатів до 2027 року:

частка суб’єктів малого і середнього підприємництва в загальному обсязі доданої вартості за витратами виробництва суб’єктів господарювання становить 74 відсотки (66,1 відсотка у 2021 році, 72,4 відсотка у 2022 році);

обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) суб’єктів малого і середнього підприємництва становить 10,65 трлн. гривень (9,8 трлн. гривень у 2021 році та 7,1 трлн. гривень у 2022 році).

Стратегічна ціль 1. Відновлення та полегшення процесу ведення бізнесу

Операційна ціль 1.1. Полегшення доступу до капіталу та ресурсів

Ця операційна ціль передбачає:

подальше впровадження програми кредитування "Доступні кредити 5-7-9 %", яка є одним із основних джерел кредитування на внутрішньому ринку. Обсяг коштів, наданих у кредит у рамках зазначеної програми, становить 13 відсотків усього ринку кредитування. За зазначеною програмою було видано кредити на суму 62 млрд. гривень у 2021 році, 72 млрд. гривень - у 2022 році, 98 млрд. гривень - у 2023 році. Таке зростання свідчить про підвищення популярності та дедалі більший попит на кредитування за зазначеною програмою серед підприємців. Компенсація відсоткових ставок за кредитами здійснюється Фондом розвитку підприємництва для підприємств, що займаються сільським господарством і торгівлею, промисловістю. Для сприяння створенню вищої частки доданої вартості малого і середнього підприємництва буде переглянуто принципи розподілу фондів з метою підвищення ефективності програми за рахунок збільшення фінансування виробничих галузей і сектору послуг включно із креативними індустріями та логістикою;

сприяння більш успішному отриманню кредитування шляхом вжиття державою заходів до стимулювання підприємницької діяльності, зокрема через впровадження уніфікованих форматів бізнес-планів, інструментів їх створення, моніторингу, аналізу та оцінки;

забезпечення розширення та функціонування програм грантової підтримки бізнесу шляхом впровадження грантової програми "єРобота", згідно з якою підприємцям надається грантова допомога чи співфінансування для започаткування бізнесу, створення або розширення виробництва, збільшення виробництва готової продукції з високою доданою вартістю, яка б спрямовувалася як на внутрішнє споживання, так і на експорт;

створення системи страхування воєнних ризиків в умовах повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, що є критично важливим для економіки країни, особливо в контексті забезпечення стабільності та передбачуваності для малого і середнього підприємництва. Створення в Україні системи страхування воєнних ризиків передбачено в концептуальній записці, погодженій в лютому 2024 року Радою фінансової стабільності;

запровадження додаткових джерел фінансування для малого і середнього підприємництва в результаті розроблення нової нормативно-правової бази для сприяння залученню фінансування малого і середнього підприємництва за рахунок небанківських фінансових інструментів, зокрема таких, як краудфандинг, факторинг, лізинг, які на сьогодні недостатньо використовуються в Україні. Такі інструменти сприяють інклюзивному економічному зростанню;

удосконалення системи публічних закупівель в частині врахування потреб малого і середнього підприємництва шляхом створення додаткового попиту на його товари та послуги. Стратегія враховує та узгоджується із змістом Стратегії реформування системи публічних закупівель на 2024-2026 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2024 р. № 76 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 18, ст. 1185);

спрощення доступу до ринків капіталу в результаті розроблення нормативно-правових актів, що спрощують процедуру емісії цінних паперів для малого і середнього підприємництва. Це сприятиме спрощенню процесу залучення інвестицій через публічну пропозицію та підвищить доступність фінансових інструментів для малого і середнього підприємництва;

залучення підтримки малого і середнього підприємництва у сфері креативних індустрій шляхом формування регуляторних умов для інвестування у креативні індустрії;

відшкодування шкоди, завданої внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, яка, за даними дослідження "Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA3)", у сфері торгівлі та промисловості становить 68 млрд. доларів. Важливим кроком за напрямом відшкодування шкоди бізнесу є створення Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України. Започаткування процесу прийняття доказів щодо збитків включатиме і можливість подання доказів бізнесом. Усі заяви будуть подаватися в електронному вигляді засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема із використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія);

забезпечення доступності для бізнесу послуг із гуманітарного розмінування шляхом пошуку додаткових ресурсів та їх спрямування на гуманітарне розмінування, а також забезпечення належного інформаційного супроводу такої програми. Здійснюватиметься вдосконалення підходів до сертифікації операторів протимінної діяльності та оптимізація механізмів фінансування;

забезпечення переміщення підприємств у безпечні регіони для відновлення їх повноцінної роботи шляхом посилення заходів з популяризації програми переміщення, що передбачає державну допомогу (пошук нової локації, перевезення, адаптація на новому місці); розширення переліку областей, до яких можливе переміщення, зокрема включення до переліку центральних регіонів України; поєднання підтримки щодо переміщення з наданням грантів для покриття частини витрат, пов’язаних із початком роботи на новому місці; залучення до фінансування програми переміщення допомоги партнерів з розвитку.

Основні завдання для реалізації цієї операційної цілі:

аналіз програми "Доступні кредити 5-7-9 %" з метою оцінки її ефективності, виявлення проблемних аспектів та ініціювання внесення відповідних змін для покращення функціонування програми;

забезпечення функціонування та розширення програми "Доступні кредити 5-7-9 %";

забезпечення розширення та функціонування програм грантової підтримки бізнесу, зокрема грантової програми "єРобота", для надання безповоротної фінансової підтримки для створення нового бізнесу або розвитку бізнесу (мікрогрантів), зокрема переробних підприємств, а також створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, тепличного господарства;

врегулювання використання уніфікованого формату та набору даних для бізнес-планів, що подаються для участі в державних програмах фінансової підтримки;

розробка інструментів цифрового моніторингу та автоматичної оцінки бізнес-планів підприємців;

розробка та популяризація онлайн-інструменту для створення бізнес-плану для підприємців-початківців і вдосконалення наявних бізнес-планів для підприємств, що вже працюють;

забезпечення можливості подання підприємцями заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, за всіма категоріями;

розроблення та удосконалення нормативно-правової бази, популяризація використання таких альтернативних джерел фінансування, як краудфандинг, факторинг, лізинг;

створення та забезпечення функціонування національної цифрової платформи факторингу;

спрощення процедури емісії, публічної пропозиції та допуску до торгів на організованих ринках капіталу для цінних паперів малого і середнього підприємництва;

запровадження та розвиток ринку зелених облігацій у сфері відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів газового палива;

законодавче регулювання системи страхування воєнних ризиків;

розроблення та затвердження типової загальної професійної (сертифікатної) програми підвищення кваліфікації державних службовців, які відповідають за проведення публічних закупівель, щодо найкращих практик підтримки та врахування особливостей малого і середнього підприємництва у сфері публічних закупівель, забезпечення навчання за такою програмою;

приєднання України до програми Європейського інвестиційного фонду щодо гарантійного механізму для культурних і креативних секторів (CCS GF);

удосконалення механізмів фінансування заходів із гуманітарного розмінування, сертифікації операторів протимінної діяльності та засобів механізованого розмінування;

організація для представників малого і середнього підприємництва інформаційно-просвітницьких кампаній щодо небезпеки від вибухонебезпечних предметів, щодо права на компенсацію витрат з гуманітарного розмінування земель сільськогосподарського призначення, порядку сертифікації оператора протимінної діяльності;

удосконалення програми переміщення підприємств, розширення переліку регіонів, доступних для переміщення, залучення партнерів з розвитку до надання грантів у разі переміщення.

Очікуваним результатом цієї операційної цілі є розширення та диверсифікація фінансових можливостей для малого і середнього підприємництва, підтримка як нових, так і досвідчених компаній. Зазначені заходи дадуть змогу вдвічі зменшити кількість непрацюючих кредитів малого і середнього підприємництва.

Ключовим показником успішного виконання операційної цілі "Полегшення доступу до капіталу та ресурсів" буде досягнення таких цілей до 2027 року:

частка малого і середнього підприємництва, для якого нестача капіталу є серйозною перешкодою для відновлення та розвитку бізнесу, становить 10 відсотків (30,7 відсотка у 2023 році);

частка непрацюючих кредитів, наданих малому і середньому підприємництву, - 28 відсотків (48 відсотків у 2021 році і 55 відсотків у 2022 році).

Операційна ціль 1.2. Сприятливе регуляторне середовище та дерегуляція

Ця операційна ціль передбачає:

створення сприятливого регуляторного середовища шляхом:

- проведення масштабного перегляду регуляторних інструментів з метою скасування обтяжливих норм, цифровізації та спрощення процедур;

- реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а також забезпечення прозорої кадрової політики БЕБ, ДПС та Держмитслужби;

- осучаснення положень Трудового кодексу України із запровадженням нових форм трудових відносин та наближенням регулювання трудових відносин до потреб малого і середнього підприємництва з урахуванням тенденцій розвитку ринку праці;

- спрощення адміністрування податкового навантаження та відповідної звітності, зокрема в частині зменшення відмінностей в адмініструванні податків за різними системами оподаткування;

- врегулювання діяльності (детінізації) самозайнятих осіб у частині спрощення та автоматизації обліку, запровадження сприятливого податкового режиму;

- підтримки суб’єктів малого і середнього підприємництва, що продовжують діяльність у регіонах, які найбільше потерпають від повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, постійних обстрілів і ракетних ударів;

- зміцнення спроможності Ради бізнес-омбудсмена для забезпечення більш ефективного захисту прав підприємців та подолання адміністративних бар’єрів, що перешкоджають розвитку бізнесу;

створення сприятливих умов для діяльності компаній - розробників штучного інтелекту (регуляторні "пісочниці" (платформи), які сприятимуть співпраці підприємців з органами влади, даючи змогу тестувати новітні продукти із мінімальними регуляторними вимогами;

запобігання банкрутству та спрощення його процедур, сприяння використанню підприємцями "другого шансу" для ведення господарської діяльності шляхом адаптації законодавства України до нормативно-правової бази ЄС з метою підвищення ефективності процедур банкрутства, відновлення платоспроможності боржників і створення умов для раннього запобігання неплатоспроможності. Також необхідно забезпечити доступність фінансових ресурсів для збанкрутілих підприємців через грантові програми та відновлення кредитування, особливо для підприємств на тимчасово окупованих територіях. Зупинення виконавчих проваджень і банкрутства для таких підприємств є актуальним завданням для запобігання поглибленню негативних наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України.

Основні завдання для реалізації цієї операційної цілі:

оновлення та виконання плану заходів із дерегуляції господарської діяльності та покращення бізнес-клімату, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1413, зокрема на підставі рішень Міжвідомчої робочої групи з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності, утвореної постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 р. № 44 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 11, ст. 718);

цифровізація адміністративних процедур за принципом "цифрове за замовчуванням";

приведення у відповідність з нормативно-правовою базою ЄС законодавчого визначення малого і середнього підприємництва;

просування та популяризація порталу "Дерегуляційна реформа" (deregulation.me.gov.ua), забезпечення сталого зворотного зв’язку із малим і середнім підприємництвом щодо бар’єрів і перешкод, що сприятиме їх стабільній діяльності;

встановлення прозорих і зрозумілих правил регуляторного оновлення шляхом запровадження правил щодо загальнообов’язкових дат набрання чинності новими нормативно-правовими актами, якими передбачено, що нові нормативні акти набирають чинності у визначені дати щороку (наприклад, двічі на рік);

забезпечення усунення регуляторних бар’єрів для зростання мікро-підприємництва та малого підприємництва, пов’язаних із їх набуттям статусу середнього підприємництва;

стандартизація та цифровізація бухгалтерських документів;

проведення дослідження щодо використання інструменту регуляторних "пісочниць" (платформ) та популяризація його використання;

забезпечення проведення щорічного дослідження щодо бюрократичного навантаження на мале і середнє підприємництво, зокрема у сферах податкового та митного адміністрування, а також надання практичних рекомендацій для зниження зазначеного навантаження;

забезпечення доступності експертних послуг із уникнення банкрутства та зменшення боргу на базі веб-сайту "Дія.Бізнес";

проведення комплексного дослідження з вивчення досвіду збанкрутілих підприємців та надання пропозицій щодо сприяння використанню підприємцями "другого шансу";

забезпечення можливості подання юридичними особами до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформації про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

Очікувані результати досягнення цієї операційної цілі:

створення спрощеного, більш прозорого та менш обтяжливого регуляторного середовища для малого і середнього підприємництва з акцентом на зниження регуляторного тиску та сприяння розробленню інновацій через інструмент регуляторних "пісочниць" (платформ), у результаті чого стане можливим визначення місця України у групі помірно вільних країн за рейтингом індексу економічної свободи;

зменшення часових та фінансових ресурсів, які мале і середнє підприємництво витрачає на здійснення бюрократичних процедур, необхідних для ведення господарської діяльності;

очікуване зменшення середньої тривалості процедури банкрутства малого і середнього підприємництва в результаті запровадження спрощеної процедури банкрутства - до одного року шести місяців (у 2019 році серед усіх суб’єктів господарювання в Україні - два роки одинадцять місяців, в ОЕСР - один рік вісім місяців);

очікувана частка підприємців, що почали новий бізнес після невдалої першої спроби, - 20 відсотків.

Ключовим показником успішного виконання операційної цілі "Сприятливе регуляторне середовище та дерегуляція" буде досягнення таких цілей до 2027 року:

кількість людино-годин на рік, які мале і середнє підприємництво у середньому витрачає на здійснення всіх бюрократичних процедур, - 250 годин (469 годин у 2018 році);

значення показника "Свобода ведення бізнесу" в Індексі економічної свободи - 75+/100 (63,5/100 у 2021 році і 61,1/100 у 2022 році).

Стратегічна ціль 2. Сприяння інноваційному розвитку, цифровій трансформації та "зеленому переходу"

Операційна ціль 2.1. Сприяння інноваційній діяльності

Ця операційна ціль передбачає:

встановлення фінансових стимулів для розвитку інновацій серед малого і середнього підприємництва. Доступність прямого державного фінансування відіграє ключову роль у стимулюванні наукової діяльності та інноваційного розвитку;

підтримку інноваційних підприємств із високими темпами зростання (стартапів). Важливим також є надання спеціалізованих послуг, відкритий доступ до інноваційної інфраструктури, співпраця з науковими установами та розвиток кластерів;

підтримку розвитку інновацій з боку ЄС шляхом участі у програмах ЄС із досліджень та інновацій, зокрема "Горизонт Європа" і "Цифрова Європа";

сприяння приватному фінансуванню інноваційної діяльності шляхом залучення приватного капіталу для розвитку перспективних проектів без безпосереднього фінансового навантаження на державу, ефективного функціонування неформальних інвесторів ("бізнес-ангелів") та венчурних фондів для підтримки інноваторів і стартапів, сприяння їх розвитку та інтеграції інновацій в економіку;

посилення захисту інтелектуальної власності, що створює додаткові стимули для інвестування в дослідження та розроблення нових продуктів та дає змогу максимально збільшити прибуток від створення інновацій;

підтримку у прийнятті регіональних стратегій смарт-спеціалізації, що передбачає забезпечення збалансованого та рівного розвитку регіонів шляхом визначення галузей, в яких регіони мають конкурентні переваги, сприяння розвитку інновацій у визначених галузях та покращення координації дій між органами державної влади, органами місцевого самоврядування та приватним сектором;

створення європейських хабів цифрових інновацій (EDIHs), єдиного вікна для компаній та організацій, що допомагає реагувати на цифрові виклики та підвищувати конкурентоспроможність.

Основні завдання для реалізації цієї операційної цілі:

запровадження програм грантової підтримки та кредитування для підтримки діяльності малого і середнього підприємництва з проведення досліджень і розробок у пріоритетних напрямах розвитку науки і техніки та стратегічних пріоритетних напрямах інноваційної діяльності, визначених Законом України "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки";

підтримка діяльності та створення нових галузевих кластерів і наукових парків, які сприятимуть співпраці між малим і середнім підприємництвом, науковими установами, закладами вищої освіти та лідерами певних галузей у пріоритетних напрямах розвитку науки і техніки та стратегічних пріоритетних напрямах інноваційної діяльності, визначених Законом України "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки";

розширення грантових програм для малого і середнього підприємництва, спрямованих на фінансування наукових (науково-технічних) робіт, юридичного та експертного супроводу з метою державної реєстрації об’єктів інтелектуальної власності, створених в результаті реалізації інноваційних проектів, зокрема за кордоном;