1. Схвалити Концепцію Державної цільової науково-технічної програми з використання технологій штучного інтелекту в пріоритетних галузях економіки на період до 2026 року, що додається.

Визначити Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості державним замовником Програми.

2. Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади у шестимісячний строк розробити і подати Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової науково-технічної програми з використання технологій штучного інтелекту в пріоритетних галузях економіки на період до 2026 року.

Стрімкий розвиток цифрових технологій створює підґрунтя для переходу пріоритетних галузей економіки до технологічного підходу "Індустрія 4.0", зокрема використання концепції "розумного виробництва", де головну роль відіграють великі дані, хмарні обчислення, машинне навчання, штучний інтелект тощо.

Штучний інтелект - організована сукупність інформаційних технологій, із застосуванням якої можливо виконувати складні комплексні завдання шляхом використання системи наукових методів досліджень і алгоритмів обробки інформації, отриманої або самостійно створеної під час роботи, а також створювати та використовувати власні бази знань, моделі прийняття рішень, алгоритми роботи з інформацією та визначати способи досягнення поставлених завдань.

Отже, використання технологій штучного інтелекту в пріоритетних галузях економіки як важливої складової технологічного підходу "Індустрія 4.0" дасть змогу підвищити ефективність прийняття рішень шляхом автоматизованої обробки різноманітної інформації та виявлення нових інформаційних шаблонів і тенденцій.

Концепцією розвитку штучного інтелекту в Україні, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 р. № 1556, визначаються мета, принципи та завдання розвитку технологій штучного інтелекту в Україні як одного з пріоритетних напрямів у сфері науково-технологічних досліджень.

Пріоритетними сферами, в яких виконуються завдання державної політики щодо розвитку галузі штучного інтелекту, є освіта та професійне навчання, наука, економіка, кібербезпека, інформаційна безпека, оборона, публічне управління, правове регулювання та етика, правосуддя.

Пріоритетними галузями економіки, в яких використовуються технології штучного інтелекту, є:

машинобудівна галузь;

хімічна та нафто-хімічна галузь;

вугільна промисловість;

оборонна промисловість;

ядерна промисловість;

наукова та науково-технічна діяльність;

сільське господарство;

охорона здоров’я.

Використання технологій штучного інтелекту в пріоритетних галузях економіки пов’язане з необхідністю зміни виробничих процесів, насамперед процесу ухвалення рішень на різних рівнях державного управління.

Результати аналізу європейського досвіду використання технологій штучного інтелекту, зокрема повідомлення Комісії до Європейського Парламенту, Ради, Європейського економічного та соціального комітету та Комітету регіонів про сприяння європейському підходу до штучного інтелекту, свідчать про наявність комплексу проблем, які вимагають розв’язання на державному рівні.

Основними проблемами використання технологій штучного інтелекту в пріоритетних галузях економіки є:

недосконалість ідентифікації технологій штучного інтелекту з урахуванням потреб і вимог пріоритетних галузей економіки;

відсутність критеріїв проведення оцінки результатів і загроз використання технологій штучного інтелекту в пріоритетних галузях економіки;

відсутність стандартизації вимог до технологій штучного інтелекту, що використовуються в пріоритетних галузях економіки;

недосконалість розподілу обов’язків користувачів технологій штучного інтелекту в пріоритетних галузях економіки;

недосконалість критеріїв попередньої перевірки відповідності технологій штучного інтелекту вимогам до послуг, які повинні надаватися штучним інтелектом в пріоритетних галузях економіки;

недосконалість механізму здійснення контролю за використанням технологій штучного інтелекту;

відсутність концептуальних засад реалізації державної політики щодо розвитку галузі штучного інтелекту в пріоритетних галузях економіки.

Про низький рівень використання технологій штучного інтелекту свідчать, зокрема, дані державної статистики. Так, станом на 2021 рік лише 4,2 відсотка підприємств використовували метод проведення аналізу великих даних (1,6 відсотка - машинне навчання, 0,4 відсотка - методи обробки або генерації природної мови, 2,5 відсотка - інші методи обробки великих даних). Згідно з даними європейської статистики, станом на квітень 2022 р. 8 відсотків європейських компаній використовували технології штучного інтелекту.

Державна підтримка використання технологій штучного інтелекту в пріоритетних галузях економіки потребує збалансування джерел фінансування з державного бюджету і коштів інвестиційних та інноваційних фондів, а також власних коштів підприємств для належного фінансування інноваційної складової в пріоритетних галузях економіки, проведення досліджень щодо формування переліків технологій штучного інтелекту, які можуть використовуватися з мінімальною адаптацією, регулювання суспільних відносин, що виникають під час використання технологій штучного інтелекту. Отже, існує проблема забезпечення збалансованої державної підтримки використання технологій штучного інтелекту в пріоритетних галузях економіки, зокрема розподілу наявних ресурсів для використання технологій штучного інтелекту на засадах прозорості та рівного доступу з урахуванням викликів, що постають перед державою. Розв’язання зазначеної проблеми дасть змогу прискорити розвиток виробничих потужностей, забезпечити ефективність ухвалення рішень, підвищити конкурентоспроможність підприємств пріоритетних галузей економіки.

Основними причинами виникнення проблеми є:

відсутність єдиної державної політики щодо розвитку галузі штучного інтелекту з урахуванням потенційних загроз, економічних, соціальних і екологічних результатів впровадження технологій штучного інтелекту;

наявність неадаптованих моделей та алгоритмів штучного інтелекту, які не враховують конкретних вимог і особливостей кожної окремої галузі економіки;

недосконалість заходів із забезпечення безпеки інформаційної інфраструктури у разі застосування технологій штучного інтелекту внаслідок виникнення потенційних загроз від дій кіберзловмисників і кібератак;

низький рівень вимог до професійних компетентностей, переліків компетентностей та освітніх програм щодо розроблення, тестування, впровадження та використання технологій штучного інтелекту;

відсутність локальної інформаційної інфраструктури, що сприяє впровадженню технологій штучного інтелекту;

відсутність нормативно-правової бази, що регулює суспільні відносини, які виникають під час використання технологій штучного інтелекту, та сприяє використанню таких технологій в пріоритетних галузях економіки.

Зазначені причини виникнення проблеми мають системний характер і для її розв’язання необхідно здійснити комплекс заходів щодо координації науково-дослідної, освітньої, нормативно-правової і науково-технічної діяльності у межах програмно-цільового підходу для розроблення державних програм, зокрема Державної цільової науково-технічної програми з використання технологій штучного інтелекту в пріоритетних галузях економіки до 2026 року (далі - Програма).

Метою Програми є визначення напрямів і завдань розвитку технологій штучного інтелекту та впровадження механізмів державної підтримки, спрямованої на створення сприятливих умов для розвитку інноваційних технологій з використанням технологій штучного інтелекту в пріоритетних галузях економіки, що сприятиме підвищенню економічного потенціалу України та зміцненню позицій держави на світовому ринку.

Для розв’язання проблеми існує три варіанти.

Перший варіант передбачає розв’язання визначеної проблеми послідовно окремими центральними органами виконавчої влади відповідно до компетенції та розподілу повноважень щодо забезпечення, формування та реалізації державної політики щодо розвитку галузі штучного інтелекту.