1. Схвалити Концепцію Державної цільової економічної програми енергетичної модернізації підприємств - виробників теплової енергії, що перебувають у державній або комунальній власності, на період до 2030 року, що додається.

Визначити Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури державним замовником Державної цільової економічної програми енергетичної модернізації підприємств - виробників теплової енергії.

2. Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади у тримісячний строк розробити і подати Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової економічної програми енергетичної модернізації підприємств - виробників теплової енергії, що перебувають у державній або комунальній власності, на період до 2030 року.

Системи централізованого теплопостачання в Україні щороку забезпечують 5,3 млн. домогосподарств тепловою енергією в обсязі, що становить близько 24 млн. Гкал. Таку потребу в тепловій енергії неможливо компенсувати в результаті переходу на індивідуальне теплопостачання. Крім того, системи централізованого теплопостачання є практично безальтернативними для життєзабезпечення мешканців найбільших населених пунктів країни з найвищим рівнем економічної активності.

Водночас системи централізованого теплопостачання мають найвищий потенціал до забезпечення надійного теплопостачання і ощадливого споживання паливно-енергетичних ресурсів, що є важливим в умовах загрози національній безпеці і в контексті прискорення європейської інтеграції.

У зв’язку з тим, що централізоване теплопостачання є значною складовою енергетичної системи України, системи централізованого теплопостачання забезпечують життєдіяльність найбільших економічних центрів країни, а розвиток таких систем потребує значних фінансових ресурсів, питання модернізації систем централізованого теплопостачання необхідно вирішувати на державному рівні, зокрема з використанням засобів державної підтримки і стимулювання.

На сьогодні однією з основних проблем систем централізованого теплопостачання в Україні є їх низька ефективність. Споживання паливно-енергетичних ресурсів має значно вищий рівень, ніж той, якого можна досягти, здійснюючи відповідні енергоефективні заходи.

Про надмірне використання паливно-енергетичних ресурсів свідчить порівняння фактичних і цільових усереднених показників роботи систем централізованого теплопостачання в Україні. На сьогодні ключові показники становлять:

питомі витрати умовного палива під час виробництва теплової енергії котельнями - 165 кг у.п./Гкал;

частка втрат у тепломережах - 20 відсотків;

частка природного газу в структурі споживання палива джерелами теплової енергії систем централізованого теплопостачання - 90 відсотків.

Відповідні показники іноземних держав є співставними. Ефективність виробництва теплової енергії на традиційних джерелах для централізованого теплопостачання в Європі становила 85 відсотків, що відповідає 168 кг у.п./Гкал. Рівень втрат у теплових мережах залежно від системи коливається від 10 відсотків до 30 відсотків, а близько 90 відсотків теплової енергії у світі виробляється з викопного палива.

Концепція реалізації державної політики у сфері теплопостачання, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 р. № 569 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 70, ст. 2127), передбачає досягнення таких показників:

питомі витрати умовного палива під час виробництва теплової енергії котельнями - 155 кг у.п./Гкал на першому етапі реалізації;

частка втрат у тепломережах - 12 відсотків на першому і 10 відсотків на третьому етапі реалізації;

збільшення частки використання альтернативних джерел енергії у виробництві теплової енергії - до 30 відсотків на другому і 40 відсотків на третьому етапі реалізації.

Порівняння фактичних і цільових показників роботи систем централізованого теплопостачання, визначених зазначеною Концепцією, свідчить про недостатній рівень ефективності існуючих систем і високий потенціал до скорочення використання в них паливно-енергетичних ресурсів.

Системи централізованого теплопостачання в Україні є фізично зношеними і технологічно відсталими. Разом із розповсюдженим в Україні індивідуальним опаленням вони не можуть забезпечити громадян безперервним, безпечним, доступним і якісним опаленням.

Такі системи опалення вразливі до зупинок газопостачання, а витрати на опалення значно збільшуються у разі різкого зростання ринкової вартості газу. Зазначені недоліки особливо відчутні в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України і різкого скорочення фінансових ресурсів.

Сучасні ефективні системи централізованого теплопостачання здатні забезпечувати високий рівень надійності і помірну вартість опалення в результаті диверсифікації джерел енергії, використання альтернативних видів палива і скидного тепла.

У зв’язку із зазначеним невідкладними завданнями органів влади всіх рівнів є модернізація систем централізованого теплопостачання, пристосування їх до роботи в умовах загрози безпеці населених пунктів, створення сприятливих умов для збереження існуючих і підключення нових споживачів. Вирішення таких завдань можливо забезпечити шляхом виконання Державної цільової економічної програми енергетичної модернізації підприємств - виробників теплової енергії, що перебувають у державній або комунальній власності, на період до 2030 року (далі - Програма).

Розв’язання проблеми низької ефективності систем централізованого теплопостачання відповідає пріоритетам державної політики, визначеним у положеннях окремих нормативно-правових актів і стратегічних документів, зокрема:

Закону України "Про теплопостачання";

Закону України "Про енергетичну ефективність";

Концепції реалізації державної політики у сфері теплопостачання, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 р. № 569;

Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695;

Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року, визначених Указом Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722;

Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 471 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 50, ст. 1571).

Крім того, пунктом 4 статті 21 Закону України "Про енергетичну ефективність" передбачено, що Кабінетом Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності зазначеним Законом буде розроблено і затверджено Державну цільову програму енергетичної модернізації підприємств - виробників теплової енергії, що перебувають у державній або комунальній власності.

Системи централізованого теплопостачання мають низьку ефективність внаслідок:

незадовільного технічного стану об’єктів централізованого теплопостачання, близько половини з яких відпрацювали нормативний строк експлуатації;

застосування застарілих технологій виробництва, транспортування і постачання теплової енергії, зокрема недостатньої оснащеності систем централізованого теплопостачання контрольно-вимірювальними приладами і автоматикою, низької частки попередньо ізольованих трубопроводів із системами аварійної сигналізації та моніторингу пошкоджень, нерегульованих теплових вводів споживачів;

гідравлічної розбалансованості систем централізованого теплопостачання, які характеризуються надлишковою потужністю джерел теплової енергії, відсутністю схем теплопостачання або їх застарілістю, непристосованістю до застосування низькопотенційних джерел теплової енергії.

Основна причина такого стану систем централізованого теплопостачання полягає у критично низьких темпах їх модернізації внаслідок систематичної нестачі коштів для здійснення необхідних заходів.

Модернізація систем централізованого теплопостачання за рахунок коштів підприємств неможлива у зв’язку з низьким рівнем тарифів.

Регулювання сфери теплопостачання не повною мірою відповідає умовам, в яких працюють підприємства, і окремі потреби підприємств відобразити в тарифах вчасно і повною мірою неможливо.

Рішення органів влади, уповноважених на встановлення тарифів, часто спрямовані на зниження розміру тарифів з міркувань політичної доцільності.

Фінансово нестійка модель сфери теплопостачання не дає можливості підприємствам залучати кредитні кошти у необхідній кількості.

Водночас низькі тарифи призводять до заборгованості підприємств перед постачальниками енергоносіїв і значні обсяги коштів з державного і місцевих бюджетів витрачаються саме на покриття боргових зобов’язань теплопостачальних підприємств. Але такі витрати жодним чином не стимулюють розвиток систем централізованого теплопостачання і не сприяють проведенню їх модернізації, зокрема скороченню споживання в них паливно-енергетичних ресурсів.

Додатковим фактором низьких темпів модернізації систем централізованого теплопостачання і, як наслідок, їх низької ефективності, є монопольне становище підприємств і відсутність конкурентних відносин у сфері теплопостачання, що значно обмежує стимули до розвитку галузі.

Політика місцевих і державних органів влади з питань розвитку систем централізованого теплопостачання є непослідовною і незбалансованою. Останню цільову програму модернізації комунальної теплоенергетики було припинено ще у 2011 році.

Отже, основною перешкодою на шляху подолання проблеми низької ефективності систем централізованого теплопостачання є відсутність коштів для здійснення необхідних заходів. Проблема не може бути вирішена в межах компетенції окремими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Комплексне розв’язання проблеми потребує координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування.

З урахуванням викладеного в рамках Програми пропонується забезпечити здійснення заходів з вирішення таких завдань:

сприяння розробленню і оновленню схем теплопостачання населених пунктів;

забезпечення впровадження 100 відсотків комерційного обліку теплової енергії;

стимулювання модернізації теплових вводів споживачів;

сприяння капітальному ремонту і реконструкції об’єктів сфери теплопостачання в системах централізованого теплопостачання;

стимулювання підвищення ефективності і надійності систем централізованого теплопостачання;

сприяння скороченню споживання і заміщенню природного газу в процесах виробництва теплової енергії;

підтримання розвитку диспетчеризації і запровадження енергетичного менеджменту в системах централізованого теплопостачання.

Метою Програми є підвищення ефективності функціонування систем централізованого теплопостачання населених пунктів, що характеризуватиметься зниженням питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів і зростанням частки використання в системах централізованого теплопостачання відновлюваної енергії, скидної теплової енергії, а також теплової енергії, виробленої у процесі когенерації, що сприятиме енергетичній безпеці України і підвищенню спроможності підприємств теплопостачання забезпечувати споживачів безперервним, безпечним, доступним і якісним опаленням.

Розв’язання проблеми можливе за трьома варіантами.

Перший варіант - покласти вирішення питання розвитку систем централізованого теплопостачання та їх модернізації виключно на підприємства - виробники теплової енергії, що перебувають у державній або комунальній власності. Такий варіант має очевидні негативні наслідки: поступове зростання видатків на субсидії і поглиблення газової залежності. В умовах збройної агресії Російської Федерації проти України це може мати негативний вплив на національну безпеку вже найближчим часом.

У середньостроковій перспективі такий варіант призведе до відмови від використання систем централізованого теплопостачання, збільшення залежності економіки України від викопного палива, зростання впливу викидів парникових газів і порушення Україною міжнародних зобов’язань з досягнення глобальних кліматичних цілей.

Другий варіант передбачає вдосконалення нормативного регулювання питань функціонування галузі, що дасть змогу подолати причини виникнення проблем у системах централізованого теплопостачання і гарантуватиме їх сталий розвиток у майбутньому, проте це не забезпечить розв’язання проблеми незадовільного технічного стану систем. Без належного рівня фінансової підтримки модернізації систем централізованого теплопостачання зміна правил регулювання питань функціонування галузі призведе до зростання вартості послуг і ліквідації окремих систем централізованого теплопостачання, що не зможуть адаптуватися до змін.