1. Схвалити Концепцію Державної цільової екологічної програми зняття з експлуатації уранового об’єкта на 2023-2027 роки, що додається.

Визначити Міністерство енергетики державним замовником Програми.

2. Міністерству енергетики разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити і подати у чотиримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової екологічної програми зняття з експлуатації уранового об’єкта на 2023-2027 роки.

У період 1946 і 1947 років у Криворізькому залізорудному районі були відкриті Первомайське і Жовторіченське залізорудні родовища, що містять уран, на базі яких у 1951 році був утворений комбінат № 9 (на сьогодні державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - комбінат).

До складу комбінату входять три шахти - Інгульська, Смолінська і Новокостянтинівська. У 1959 році для переробки уранової руди у м. Жовтих Водах був запущений гідрометалургійний завод комбінату. На даний час випуск уранового оксидного концентрату здійснюється з руди, яка видобувається на уранових шахтах Кіровоградської області.

Починаючи з 1969 року Інгульська шахта відпрацьовує Мічурінське та Центральне родовища, з 1972 року Смолінська шахта відпрацьовує Ватутінське родовище та з 2011 року здійснюється дослідно-промислова експлуатація Новокостянтинівською шахтою Новокостянтинівського родовища. Слід зазначити, що за часів СРСР були відпрацьовані найкращі за якісними показниками запаси Ватутінського і Мічурінського родовищ.

Запаси уранової руди Ватутінського родовища практично відпрацьовані. За попередніми розрахунками, відпрацювання запасів уранових руд Ватутінського родовища буде завершено до 2023 року. Підготовчі заходи до припинення діяльності Смолінської шахти необхідно розпочати у 2023 році.

На території промислового майданчика Смолінської шахти значення потужності еквівалентної дози становлять 0,35-1,75 мкЗв за годину, порівняно з природним фоном для цієї місцевості - 0,11-0,17 мкЗв за годину, що свідчить про необхідність здійснення відповідних ліквідаційних заходів та заходів з рекультивації порушених земель.

На промисловому майданчику Смолінської шахти, на якому розміщені стовбури "Головний" і "Допоміжний", радіометрична збагачувальна фабрика, склад товарної руди і відвали порожніх і забалансових руд, штабель купчастого вилуговування, тимчасові спорудження колишньої розвідницької шахти та стовбур шахти "Вентиляційна", рівень потужності еквівалентної дози гамма-випромінювання визначається в діапазоні 0,8-5,75 мкЗв за годину. При цьому коливання природного радіаційного фону Кіровоградської області становить 0,11-0,17 мкЗв за годину, у межах санітарно-захисної зони шахти зазначений показник змінюється в діапазоні 0,1-0,3 мкЗв за годину. На території зони спостереження, у смт Смоліному і с. Березівка рівень потужності еквівалентної дози гамма-випромінювання відповідає природному радіаційному фону місцевості.

За даними досліджень поверхневого шару землі, значення сумарної альфа-активності ґрунтів на більшій частині території промислового майданчика становить у середньому 2577 Бк у кілограмі за норми 1258 Бк у кілограмі (фонове значення в смт Смоліному). Питома радіоактивність ґрунтів щодо урану на досліджуваній території коливається в межах 29-917 Бк у кілограмі за норми 70,4 Бк у кілограмі (фонове значення в Новоукраїнському районі), за торієм - від 32 до 165 Бк у кілограмі за норми 35,11 Бк у кілограмі і за радієм - від 35,63 до 779 Бк у кілограмі за норми 22,32 Бк у кілограмі (фонові значення в смт Смоліному).

У процесі підземного видобування уранової руди утворилися 544 тис. куб. метрів гірничих виробок та депресія підземних вод, які після припинення діяльності шахти можуть спровокувати просідання об’єктів денної поверхні, підтоплення територій житлової забудови та сільськогосподарських угідь підземними водами.

Відповідно до актів на право постійного користування землею загальна площа земельного відводу становить 378,34 гектара, у тому числі:

для розміщення гірничовидобувного комплексу шахти - 292,77 гектара;

для об’єктів допоміжного призначення - 85,57 гектара.

Екологічні наслідки діяльності шахти спостерігаються на площі 89,05 гектара, яка забруднена радіонуклідами природного походження і потребує вжиття заходів з рекультивації.

Зняття з експлуатації шахти призведе до негативних соціальних та економічних наслідків, оскільки Смолінська шахта є бюджетоутворювальним підприємством в смт Смоліному і Новоукраїнському районі Кіровоградської області. Комбінатом за результатами роботи Смолінської шахти сплачено податків за 2018 рік до державного бюджету в сумі 78,808 млн. гривень, до обласного бюджету - 13,245 млн. і до бюджету громади смт Смоліного - 23,276 млн. гривень; за 2019 рік відповідно - 68,048 млн. гривень, 12,272 млн. і 22,156 млн. гривень.

На шахті працює понад 800 осіб і в селищі проживає близько 9000 осіб. Функціонування інфраструктури смт Смоліного (енергоносії, інженерні комунікації, соціальна інфраструктура тощо) суттєво залежить від діяльності шахти. З метою мінімізації негативних наслідків зняття з експлуатації уранового об’єкта - Смолінської шахти необхідно прийняти відповідну державну програму.

Як свідчить міжнародний досвід щодо зняття з експлуатації об’єкта з видобування та переробки уранових руд, після відпрацювання запасів припинення його діяльності здійснюється в два основних етапи.

Перший етап передбачає ліквідацію об’єкта з видобування та переробки уранових руд, рекультивацію порушених земель та створення умов розвитку місцевості.

На другому етапі здійснюється очищення шахтних вод перед скиданням у водний об’єкт та проводиться радіоекологічний моніторинг навколишнього природного середовища. Фінансування відповідних заходів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Так, під час ліквідації об’єктів радянсько-німецького спільного підприємства "Вісмут" у Німецькій Демократичній Республіці на рівні держави і територіальних округів в рамках відповідних проектів виконувалися завдання з приведення в безпечний стан місць складування відходів видобування та переробки уранових руд, закриття старих шахт і очищення територій, а також проводилася повна рекультивація порушених земель. Перший етап програми, що розпочався у 1990 році, практично завершений. За офіційними даними підприємства "Вісмут", у реалізацію проектів з відновлення навколишнього природного середовища та здійснення соціальних виплат вкладено приблизно 7 млрд. євро. Другий етап триватиме протягом 20 років.

В Україні відсутній досвід зняття з експлуатації шахт з видобування уранових руд, на законодавчому рівні не визначені критерії досягнення кінцевої мети реабілітації порушених земель, зайнятих об’єктами з видобування і переробки уранових руд, також відсутній порядок формування та використання коштів, необхідних для припинення діяльності таких об’єктів. Здійснення заходів з припинення діяльності уранового об’єкта потребує державної підтримки, координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в рамках відповідної державної цільової екологічної програми.

Для забезпечення розв’язання проблем технологічного, екологічного і соціального характеру, а також запобігання забрудненню радіонуклідами природного походження територій населених пунктів та атмосферного повітря питання припинення діяльності уранового об’єкта повинно вирішуватися за державної підтримки в два етапи.

Перший етап передбачає зняття з експлуатації Смолінської шахти шляхом її ліквідації, рекультивацію порушених земель, очищення шахтних вод перед їх скиданням у водний об’єкт відповідно до встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднювальних речовин з використанням наявної системи шахтного водовідливу - стаціонарних насосних станцій, розташованих на горизонтах –640 і –460 метрів, та створення умов для розвитку місцевості.

Другий етап передбачає очищення шахтних вод перед скиданням у водний об’єм з використанням свердловини, спеціально спорудженої для планового затоплення гірничих виробок до досягнення природного рівня підземних вод до початку розробки родовища, у тому числі горизонтів, на яких розташовані стаціонарні насосні станції системи шахтного водовідливу, а також проведення радіоекологічного моніторингу навколишнього природного середовища. Такий підхід дасть змогу здійснити комплекс заходів з охорони навколишнього природного середовища, захисту населення від радіаційного впливу та економічного розвитку місцевості.

Для ефективного здійснення комплексу заходів необхідно забезпечити:

належне фінансування з використанням коштів державного бюджету;

участь центральних та місцевих органів виконавчої влади;

розроблення нормативно-правових актів щодо визначення критеріїв кінцевого стану уранового об’єкта;

підготовку спеціалістів із зняття уранових об’єктів з експлуатації в рамках проектів технічної допомоги Європейського Союзу та Міжнародного агентства з атомної енергії.

Метою Програми є забезпечення безпечного зняття з експлуатації Смолінської шахти шляхом здійснення заходів з її ліквідації, забезпечення екологічної безпеки і зниження рівня забруднення радіонуклідами природного походження до рівня, що не впливає на здоров’я людини та навколишнє природне середовище.

Статтею 12 Закону України "Про видобування та переробку уранових руд" передбачено три варіанти розв’язання проблеми:

ліквідація уранового об’єкта;

перепрофілювання уранового об’єкта, спрямоване на використання гірничих виробок та споруд для випуску іншої продукції;

тимчасове зупинення (консервація) уранового об’єкта.

Ліквідація уранового об’єкта передбачає такі заходи:

повна ліквідація поверхневого комплексу шахти шляхом демонтажу основних промислових виробництв та допоміжних об’єктів;

дезактивація технологічного обладнання поверхневого і підземного комплексів шахти, забруднених радіонуклідами природного походження;

ліквідація підземного комплексу шляхом заповнення гірничих виробок спеціальною сумішшю;