1. Схвалити Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року (далі - Стратегія), що додається.

2. Затвердити операційний план заходів на 2022-2024 роки з реалізації Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року, що додається.

3. Міністерству освіти і науки забезпечити подання Кабінету Міністрів України:

щороку до 1 квітня починаючи з 2023 року інформації про стан реалізації Стратегії та виконання операційного плану заходів з її реалізації;

до 1 грудня 2024 р. проекту операційного плану заходів на 2025-2027 роки з реалізації Стратегії та до 1 грудня 2027 р. проекту операційного плану заходів на 2028-2030 роки з реалізації Стратегії.

Ця Стратегія визначає базові принципи, цільові групи, стратегічні цілі та завдання щодо реалізації державної політики щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти.

Ця Стратегія ґрунтується на таких принципах:

змістових - дотримання демократичних цінностей і свобод, рівності, справедливості, демократії, верховенства права, егалітарності (рівності прав і можливостей), поваги до людської гідності, доступності, недискримінації;

функціональних - системність, інклюзивність та широке, активне і значуще залучення жінок і чоловіків та всіх заінтересованих сторін до реалізації цієї Стратегії, проведення моніторингу та оцінки прогресу її реалізації, відкритість і прозорість, інноваційність, інтерсекційність та врахування потреб різних груп залежно від можливих додаткових підстав для дискримінації (раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак);

організаційних - об’єктивність та обґрунтованість визначення проблем у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, проведення оцінки їх масштабу, відповідність міжнародним нормам та зобов’язанням, оптимальність варіантів розв’язання проблем, орієнтація на кращі міжнародні стандарти та практики у сфері освіти, відкритість процесу реалізації положень цієї Стратегії та надійний механізм підзвітності, включаючи конкретність, досяжність цілей та вимірюваність очікуваних результатів її реалізації.

Реалізація цієї Стратегії спрямована насамперед на такі цільові групи:

здобувачки і здобувачі освіти - вихованки/вихованці, учениці/учні, студентки/студенти, курсантки/курсанти, слухачки/слухачі, стажистки/стажисти, аспірантки/аспіранти (ад’юнктки/ад’юнкти), інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою її здобуття;

управлінський, педагогічний та науково-педагогічний персонал у сфері освіти, який забезпечує ефективність та якість її функціонування, від чиїх уявлень, поглядів, ідеалів, оцінок та переконань значною мірою залежить світогляд майбутніх поколінь;

батьки та законні представники здобувачок і здобувачів освіти, які здійснюють виховання дітей та молоді, формують їх уявлення про світ та є взірцем поведінки;

персонал органів управління освітою, який приймає управлінські та кадрові рішення, визначає умови для роботи закладів освіти, зокрема реалізує державну політику щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти.

Упровадження принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти повинно здійснюватися згідно з концепціями, програмами, планами, розробленими центральними органами виконавчої влади, із залученням провідних вчених, незалежних експерток і експертів з урахуванням міжнародного досвіду.

Інтеграція до європейського співтовариства потребує істотної перебудови усіх соціальних інституцій та процесів на нових, демократичних принципах, вільних від будь-якої форми дискримінації, зокрема за ознакою статі. Такою є політика держав - членів Європейського Союзу, які проголосили одним з основних засобів демократизації суспільства політику гендерного мейнстримінгу (gender mainstreaming policy) як системну стратегію створення рівних можливостей для жінок і чоловіків, подолання асиметрії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та дискримінації за ознакою статі в усіх сферах життєдіяльності суспільства. Саме тому в контексті європейського спрямування розвитку українського суспільства особливої значущості набуває впровадження у сфері освіти принципів забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Світовим товариством проблема забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти розглядається у контексті прав людини. Міжнародні організації визнають вирішальне значення освіти для розвитку особистості, суспільства, держави.

В Україні реалізація державної політики та провадження просвітницької діяльності щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків здійснюються відповідно до Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" і спрямовані на:

утвердження гендерної рівності; недопущення дискримінації за ознакою статі;

застосування позитивних дій;

запобігання та протидію насильству за ознакою статі, у тому числі всім проявам насильства стосовно жінок;

забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у прийнятті суспільно важливих рішень;

забезпечення рівних можливостей жінок і чоловіків щодо поєднання професійних та сімейних обов’язків;

підтримку сім’ї, формування відповідального материнства і батьківства;

виховання і пропаганду серед населення України культури гендерної рівності, поширення просвітницької діяльності у сфері освіти;

захист суспільства від інформації, спрямованої на дискримінацію за ознакою статі.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1578 "Про затвердження плану заходів з реалізації зобов’язань Уряду України, взятих в рамках міжнародної ініціативи "Партнерство Біарріц" з утвердження гендерної рівності" Україна взяла на себе такі зобов’язання:

розвиток інклюзивного та гендерно чутливого публічного простору, дружнього до сімей з дітьми та маломобільних груп населення;

забезпечення наскрізності принципів гендерної рівності в освіті;

протидія домашньому та гендерно обумовленому насильству;

зменшення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків;

удосконалення законодавства у сфері соціальних відпусток, пов’язаних із народженням дитини та доглядом за нею.

Згідно з планом заходів з реалізації зобов’язань Уряду України, взятих в рамках міжнародної ініціативи "Партнерство Біарріц" з утвердження гендерної рівності, забезпечення наскрізності принципів забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти передбачає:

розроблення та затвердження цієї Стратегії;

затвердження плану заходів з реалізації цієї Стратегії;

запровадження проведення обов’язкової антидискримінаційної експертизи всього освітнього контенту;

проведення гендерного аудиту закладів освіти.

Ухвалені документи створили нормативне підґрунтя для розв’язання проблем нерівності та дискримінації за ознакою статі в українському суспільстві. Проте вітчизняна освіта як соціальний інститут залишається недостатньо чутливою до проблем гендерної рівності, інклюзивності, попередження та протидії дискримінації за будь-якою ознакою.

Наявна в суспільстві гендерна диспропорція, нерівність, сегрегація та стереотипізація відображають внутрішні організаційні практики закладів освіти; стратифікацію педагогічної діяльності; асиметрію викладацького, педагогічного, науково-педагогічного складу.

Дані статистики та досліджень засвідчують значну фемінізацію сфери освіти (представленість жінок становить близько 78,3 відсотка), проте кількість жінок і чоловіків відрізняється на різних ланках освітньої ієрархії та на різних рівнях освіти. Якщо у закладах дошкільної освіти 98,3 відсотка педагогічних працівників становлять жінки, у закладах вищої освіти чоловіки становлять практично половину викладацького складу.

Стереотипи за ознакою статі в кадровому та освітньому менеджменті є перешкодою для кар’єрного та професійного зростання працівниць/ працівників і призводять до прийняття управлінських рішень.

Зафіксована тенденція зменшення частки жінок у сфері освіти із кар’єрним зростанням. Жінки займають посади виховательок, учительок, викладачок, серед директорів закладів загальної середньої освіти чоловіків майже 40 відсотків, серед ректорів закладів вищої освіти - 90 відсотків, серед міністрів освіти за роки незалежності України - 83,3 відсотка.

Наявні "приховані" та "відкриті" елементи дискримінації за ознакою статі. Йдеться як про зміст навчальних предметів та його відображення в навчально-методичній літературі, взаємини в педагогічному, дитячому, учнівському, студентському колективах, стиль викладання та педагогічного спілкування, упередженість в оцінюванні навчальних та професійних результатів суб’єктів освітнього процесу, так і про наявність окремих програм/блоків для дівчат і хлопців.

Недосконала статистика у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків не дає змоги провести моніторинг рівності у доступі до якісної освіти, у можливості особистісного розвитку, професійного самовизначення та кар’єрного зростання.

Впровадження принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти в Україні пов’язане з необхідністю подолання стереотипів за ознакою статі під час формування політики у сфері освіти, адже однакове, на перший погляд, ставлення до осіб різної статі в умовах наявної гендерної стереотипізації насправді не надає рівних можливостей, а закріплює та відтворює нерівності. Нехтування відмінностями в умовах структурної нерівності призводить до невидимості дискримінації та неможливості розв’язання проблеми дискримінованих груп. Водночас забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків повинно сприяти забезпеченню всім учасницям/учасникам освітнього процесу в Україні рівних можливостей доступу до освіти і науки незалежно від їх статі або інших ознак.

Важливим аспектом принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків є також створення і розвиток в Україні сучасної системи освіти впродовж життя (освіта дорослих) із забезпеченням рівного доступу до неї жінок і чоловіків будь-якого віку.

Стратегія удосконалення освіти в контексті врахування принципів забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під час формування та реалізації політики у сфері освіти передбачає визначення ряду базових принципів, які сприятимуть прийняттю організаційних, управлінських та педагогічних рішень під час практичного застосування принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти.

Метою цієї Стратегії є забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидія будь-якій дискримінації у сфері освіти, для всіх учасниць/учасників освітнього процесу, на всіх рівнях освіти шляхом запровадження змін у структурно-організаційному та змістовно-процесуальному аспекті.

Реалізація цієї Стратегії сприятиме досягненню таких стратегічних цілей:

комплексне впровадження принципів, політики і заходів щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, поваги до людської гідності та недискримінації у нормативно-правових документах у сфері освіти як одне з ключових питань фундаментальних прав і пріоритетів у контексті євроінтеграції;

посилення ролі закладів освіти у координації дій суб’єктів реалізації державної політики щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти, запобігання та протидії насильству і дискримінації та вдосконалення освітнього процесу на засадах рівності прав та можливостей жінок і чоловіків, поваги до людської гідності, недискримінації, інклюзивності та протидії насильству, зокрема за ознакою статі;

посилення компетенції і можливості професійної спільноти фахівчинь і фахівців з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, розширення міжнародного співробітництва у напрямі забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;

забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидія будь-якій дискримінації, впровадження практик інклюзивності у сфері освіти як основи для подолання наслідків військових дій і післявоєнної відбудови України.

Стратегічна ціль 1. Комплексне впровадження принципів, політики і заходів щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, поваги до людської гідності та недискримінації у нормативно-правових документах у сфері освіти як одне з ключових питань фундаментальних прав і пріоритетів у контексті євроінтеграції

На сьогодні в Україні створено нормативно-правову базу з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Проте частина ухвалених документів різного рівня має декларативний характер та не містить норм прямої дії, що створює певну правову прогалину, яка дає змогу уникнути вирішення питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у разі прийняття нових нормативно-правових актів.

Необхідно забезпечити дотримання принципів забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під час розроблення нормативно-правових актів у сфері освіти, зокрема включення такого принципу до переліку пріоритетних напрямів діяльності та розвитку закладів освіти.

Завданнями, спрямованими на досягнення стратегічної цілі, є:

внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти та діяльність органів управління освітою;

проведення гендерно-правової експертизи нормативної бази у сфері дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти та органів управління освітою, а саме:

- нормативно-правових актів, що регламентують діяльність у сфері дошкільної освіти ( Закон України "Про дошкільну освіту");

- нормативно-правових актів, що регламентують діяльність у сфері повної загальної середньої освіти ( Закон України "Про повну загальну середню освіту" тощо);

- нормативно-правових актів, що регламентують діяльність у сфері позашкільної освіти ( Закон України "Про позашкільну освіту", постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. № 1133 "Про затвердження переліку позашкільних навчальних закладів з позашкільної роботи з дітьми, а також закладів та заходів у галузі освіти, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету" (Офіційний вісник України, 2002 р., № 34, ст. 1573) та від 6 травня 2001 р. № 433 "Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад" (Офіційний вісник України, 2001 р., № 20, ст. 847);

- нормативно-правових актів, що регламентують діяльність у сфері професійної (професійно-технічної) освіти ( Закон України "Про професійну (професійно-технічну) освіту", Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затверджене наказом МОН від 30 травня 2006 р. № 419, тощо);

- нормативно-правових актів, що регламентують діяльність у сфері вищої освіти ( Закон України "Про вищу освіту" тощо);

- нормативно-правових актів, що регламентують діяльність у сфері післядипломної освіти та освіти дорослих ( Закон України "Про професійний розвиток працівників" тощо);

- нормативно-правових актів, що регламентують діяльність органів управління освітою;

підготовка пропозицій щодо нормативно-правових актів у сфері освіти відповідно до висновків про проведення гендерно-правової експертизи;

перегляд, оновлення і розроблення стандартів для всіх рівнів освіти, відповідних професійних стандартів шляхом визначення ціннісних орієнтирів, ключових компетентностей, результатів навчання з урахуванням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;

проведення гендерно-правової експертизи нормативно-правових актів у сфері освіти, що регламентують освітню, організаційну, фінансово-господарську діяльність закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти;

дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під час розроблення нормативно-правових актів у сфері освіти ( у тому числі тих, що стосуються кодексу корпоративної культури закладів освіти різного рівня), зокрема включення такого принципу до переліку пріоритетних напрямів діяльності закладів освіти;

ведення документообігу з урахуванням принципів недискримінаційних мовлення/мови шляхом впровадження стратегій фемінізації, нейтралізації, уникнення андроцентризму та сексизму;

використання в діловодстві допустимих сучасними нормами української мови форм жіночого роду поряд із чоловічими відповідниками для позначення осіб різної статі;

проведення раз на три роки гендерного аудиту закладів освіти, розроблення методичних рекомендацій щодо його проведення;

забезпечення системного використання гендерно чутливого, недискримінаційних мовлення/мови під час ведення документообігу у сфері освіти.

Стратегічна ціль 2. Посилення ролі закладів освіти у координації дій суб’єктів реалізації державної політики щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти, запобігання та протидії насильству і дискримінації та вдосконалення освітнього процесу на засадах рівності прав та можливостей жінок і чоловіків, поваги до людської гідності, недискримінації, інклюзивності та протидії насильству, зокрема за ознакою статі

Реалізація цієї Стратегії можлива за умови провадження цілеспрямованої системної освітньої діяльності, орієнтованої на створення освітнього середовища з рівними можливостями для самореалізації особистості незалежно від її статі.

Діяльність із забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків повинна мати наскрізний характер, відтворюватися та поглиблюватися на кожному наступному рівні освіти через розроблення недискримінаційного та інклюзивного навчального та навчально-методичного забезпечення, впровадження предметно-дисциплінарного підходу до групування освітніх знань з гендерних досліджень/досліджень щодо соціальних нерівностей та проблем реалізації рівних прав та можливостей жінок і чоловіків з перспективою його доповнення інтегративно-курсовим, особистісно-орієнтованим, суб’єктно-діяльнісним, компетентнісним підходом; провадження виховної діяльності, спрямованої на виявлення і нейтралізацію стереотипів за ознакою статі, які призводять до недотримання паритетного становища жінок і чоловіків та дискримінації.

Завданнями, спрямованими на досягнення цілі, є:

формування недискримінаційного освітнього середовища у закладах дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти з урахуванням Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти "Нова українська школа" на період до 2029 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 1, ст. 22), створення безбар’єрного, інклюзивного середовища, дружнього до сімей з дітьми та маломобільних груп населення;

використання інноваційних педагогічних технологій, форм та методів навчання/виховання, що сприяють створенню та підтримці у навчанні/вихованні атмосфери взаємоповаги, взаємодії, колегіальності та інклюзивності, унеможливлюють дискримінаційне (несправедливе, упереджене) ставлення один до одного всіх суб’єктів освітнього процесу;

формування та розвиток в учнівства та студентства уявлення про рівні права та можливості жінок і чоловіків, неповторну індивідуальність кожної особи;

виховання з урахуванням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків як пріоритетного завдання виховної роботи закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної, спеціалізованої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти;

розроблення та впровадження програм підготовки фахівчинь і фахівців у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;

упровадження сертифікаційних тренінгових програм та програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників та перепідготовки кадрів з питань гендерної рівності і недискримінації;

запровадження гендерної складової у стандартах вищої освіти за всіма спеціальностями;

сприяння у закладах дошкільної освіти заохоченню хлопців і дівчат до спільної господарсько-побутової праці, спільних занять/ігор, спільного користування ігровим/навчальним інвентарем;

залучення (заохочення) у закладах загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти здобувачів освіти до організації та проведення спільних виховних заходів будь-якого рівня, що дасть змогу забезпечити рівні права та можливості жінок і чоловіків шляхом зміни стереотипних ролей за ознакою статі;

систематичне проведення у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти різноманітних заходів, що спрямовані на висвітлення питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, зокрема щодо рівності жінок і чоловіків та партнерства у сім’ї та суспільстві, безпеки та згоди у стосунках; нав’язування інформаційними джерелами стереотипів за ознакою статі, різноманітних стереотипів, що принижують гідність жінок і чоловіків;

здійснення у закладах позашкільної освіти заходів щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, формування у дітей, юнацтва і молоді особистісної і колективної культури щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, критичного і аналітичного мислення, навичок публічного виступу як важливого компонента самопрезентації та розвитку особистості та активізації молодіжної ініціативи із застосуванням недискримінаційної комунікації, заснованої на принципі забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків як основі для реалізації прав людини;

реалізація у закладах освіти спільних просвітницьких соціально-розвивальних проектних ініціатив, спрямованих на подолання стереотипів та дискримінації за ознакою статі;

усунення у закладах освіти упередженості за ознакою статі щодо здобувачок і здобувачів освіти (їх нахилів, здібностей та задатків, уподобань та можливостей у навчанні, рівня навчальних досягнень);

недискримінаційна комунікація у взаємодії учасниць і учасників освітнього процесу;

формування навичок безпечної взаємодії з інформаційно-комунікаційним середовищем, що надає доступ до принизливого контенту сексуального або насильницького характеру, який може бути шкідливим;

збалансування з урахуванням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків:

- у закладах дошкільної освіти - предметно-розвивального середовища, процесу добору іграшок, облаштування осередків діяльності (ігрових зон), доступу дітей до обладнання з урахуванням їх інтересів, без закріплення за статевою ознакою та із забезпеченням однакових можливостей у доступі до різних іграшок, спортивного інвентарю тощо;

- у закладах загальної середньої, спеціалізованої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти - візуальної та навчальної складових з урахуванням інтересів, можливостей та здобутків всього учнівства/студентства із забезпеченням однакового доступу до навчального приладдя, спортивного інвентарю тощо;

сприяння участі членів родини здобувачів освіти у просвітницьких заходах щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (привернення уваги до нав’язування стереотипів за ознакою статі через інформаційне оточення, дитячу літературу, марковані за ознакою статі іграшки та одяг; ознайомлення із різноманітними проявами сексизму тощо);

створення у закладах загальної середньої освіти умов для забезпечення використання однакових за змістом освітніх програм з усіх предметів для дівчат і хлопців, запровадження навчальних курсів за вибором, включення питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків до освітніх програм та факультативів;

включення до навчальних планів закладів професійної (професійно-технічної) освіти курсів/дисциплін з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та тематичних розділів до планів дисциплін для студенток/студентів всіх спеціальностей, забезпечення гендерної чутливості програмно-методичного матеріалу, який використовується у закладах освіти;