1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Розпорядження


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 23 лютого 2022 р. № 175-р
Київ
Про схвалення Концепції запровадження та розвитку ринку зелених облігацій в Україні
Схвалити Концепціюзапровадження та розвитку ринку зелених облігацій в Україні, що додається.

Прем'єр-міністр України

Д.ШМИГАЛЬ

Інд. 67


СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 23 лютого 2022 р. № 175-р
КОНЦЕПЦІЯ
запровадження та розвитку ринку зелених облігацій в Україні
Загальні питання
Відповідно до Закону України від 19 червня 2020 р. № 738-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів" в Україні запроваджено новий вид фінансових інструментів - зелені облігації та встановлено правила для учасників відповідного ринку.
Законодавством встановлено, що зелені облігації - це облігації, проспект (рішення про емісію, а для державних облігацій України - умови розміщення) яких передбачає (передбачають) використання залучених коштів виключно на фінансування реалізації проекту екологічного спрямування або окремого його етапу. При цьому проектом екологічного спрямування є проект у сфері альтернативної енергетики, енергоефективності, мінімізації утворення, утилізації та переробки відходів, впровадження екологічно чистого транспорту, органічного землеробства, збереження флори і фауни, водних і земельних ресурсів, адаптації до змін клімату, інший проект, спрямований на захист навколишнього природного середовища, впровадження екологічних стандартів, скорочення викидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище.
Проблема, яка потребує розв’язання
Енергоємність національної економіки у два - три рази перевищує середнє значення цього показника в європейських державах. За останні 20 років європейські держави кардинально скоротили споживання енергетичних ресурсів. В Україні частка витрачання енергетичних ресурсів залишається значною через зношеність основних фондів, застаріле обладнання, втрати в електричних та теплових мережах. Високі витрати енергії призводять до надлишкового навантаження на підприємства та знижують їх конкурентоспроможність, а неенергоефективні технології спричиняють значні викиди СО2 в атмосферу.
Протягом тривалого часу економічний розвиток держави супроводжувався низькою пріоритетністю питань захисту довкілля та незбалансованою експлуатацією природних ресурсів, що унеможливлювало досягнення збалансованого (сталого) розвитку. Основними причинами виникнення зазначеної проблеми у державному секторі економіки є:
переважання ресурсо- та енергоємних галузей промисловості та галузей промисловості з негативним впливом на довкілля у структурі національної економіки;
фізичне та моральне зношення основних фондів у всіх галузях національної економіки;
неефективна система державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів;
незадовільний контроль за дотриманням природоохоронного законодавства;
неврахування під час розроблення проектів законодавчих та нормативно-правових актів органами виконавчої влади наслідків для довкілля;
недостатнє фінансування природоохоронних заходів з державного та місцевих бюджетів.
У приватному секторі економіки основною причиною виникнення зазначеної проблеми є недостатність фінансових ресурсів для здійснення інвестицій в екологічну модернізацію виробництва, неможливість залучення довгострокових фінансових ресурсів за прийнятною вартістю, відсутність небюджетних фінансових інструментів для фінансування реалізації екологічних проектів.
Прийняття Закону України від 19 червня 2020 р. № 738-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів" та встановлення правових засад для випуску та обігу зелених облігацій в Україні не є гарантією ефективного використання такого фінансового інструменту усіма категоріями емітентів.
Досвід держав світу з організації та розвитку ринку зелених облігацій свідчить, що їх ефективне застосування можливе тільки у разі вироблення та впровадження єдиної цілісної державної політики, гармонізованої з міжнародним законодавством, яка враховуватиме провідні світові практики та особливості національних умов, зокрема можливості, потреби і пріоритети. В більшості держав розроблено відповідні нормативно-правові акти, визначено механізми стимулювання розвитку ринку зелених облігацій, встановлено нові міжнародні стандарти інвестування.
Організація та розвиток ринку зелених облігацій - крос-секторальне завдання, що охоплює не тільки питання фондового ринку, цінних паперів та фінансів, а також енергетику, промисловість, транспорт, водне і житлово-комунальне господарство, агропромисловий комплекс і землекористування, збереження і відтворення екосистем. Політично та економічно обґрунтовані рішення з питань запровадження та розвитку ринку зелених облігацій повинні прийматися для багатьох секторів економіки та бути узгодженими з головними гравцями ринку. Уряди іноземних держав приймають відповідні плани заходів, які використовуються як орієнтир під час розроблення стратегій щодо організації відповідного ринку та залучення фінансування для реалізації проектів екологічного спрямування шляхом випуску зелених облігацій у різні сектори економіки.
Визначені Концепцією орієнтири дадуть змогу здійснити запровадження та розвиток ринку зелених облігацій.
Невідкладність прийняття цієї Концепції спричинена:
недостатньою обізнаністю органів державної влади з усіма аспектами запровадження та розвитку ринку зелених облігацій;
недостатньо чітким розподілом функцій, низьким рівнем координації дій та інституційної спроможності органів державної влади щодо планування і проведення дій у зазначеній сфері;
необхідністю удосконалення нормативної бази у цій сфері, проведення відповідних організаційних заходів.
Мета і строки реалізації Концепції
Метою Концепції є визначення напрямів і завдань запровадження ринку зелених облігацій, що дасть змогу залучати фінансування для реалізації проектів екологічного спрямування, створити передумови для розвитку такого ринку в Україні, підвищення його інвестиційної привабливості.

................
Перейти до повного тексту