1. Схвалити такі, що додаються:

Стратегію розвитку гідрометеорологічної діяльності в Україні на період до 2030 року (далі - Стратегія);

операційний план реалізації у 2022-2024 роках Стратегії розвитку гідрометеорологічної діяльності в Україні на період до 2030 року.

2. Міністерству внутрішніх справ подати Кабінетові Міністрів України до 1 серпня 2024 р. проект операційного плану реалізації Стратегії на 2025-2027 роки та до 1 серпня 2027 р. проект операційного плану реалізації Стратегії на 2028-2030 роки.

3. Державній службі з надзвичайних ситуацій подавати щороку до 10 лютого Кабінетові Міністрів України звіт про хід виконання Стратегії.

Проблеми у сфері гідрометеорологічної діяльності насамперед полягають у досягненні якісного оперативного забезпечення та обслуговування користувачів гідрометеорологічною продукцією.

Відсутність сучасних автоматизованих дистанційних комплексів проведення гідрометеорологічних спостережень і спостережень за станом забруднення навколишнього природного середовища, передових технологій гідрометеорологічного прогнозування не дає змоги на європейському рівні забезпечувати гідрометеорологічною інформацією галузі національної економіки та населення. У багатьох випадках унеможливлюється завчасне прогнозування, попередження, а також запобігання виникненню таких стихійних гідрометеорологічних явищ, як катастрофічні зливи, шквали, смерчі, паводки на гірських річках Українських Карпат і Криму.

Через застарілі комплекси оброблення, архівації та збереження матеріалів гідрометеорологічних спостережень і спостережень за станом забруднення навколишнього природного середовища не виконуються завдання щодо збирання, передавання, оброблення та узагальнення інформації, забезпечення автоматизованого доступу до неї користувачів відповідно до вимог Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО).

Потребують розвитку кліматичні дослідження, оскільки наслідки зміни клімату на планеті вже відчуваються і посилюватимуться в майбутньому. У зв’язку з цим постають питання координації планів наукових досліджень, прогнозування загроз національній безпеці, сталому соціально-економічному розвитку, погодозалежним галузям, а також розроблення ефективних рекомендацій щодо адаптації суб’єктів господарювання та суспільства до регіональної та глобальної зміни клімату.

Незадовільний стан матеріально-технічного та кадрового забезпечення не дає можливості розв’язати проблему підвищення ефективності всіх технологічно поєднаних ланок діяльності - від первинних вимірювань до надання користувачам кінцевого продукту, а саме: інформації, прогнозів і попереджень про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища. Також потребує удосконалення нормативно-правова база та комплексні гідрометеорологічні наукові дослідження.

Вирішення питань удосконалення державної системи гідрометеорологічних спостережень та її мережі, підвищення ефективності гідрометеорологічної діяльності відповідає пріоритетам державної політики у сфері національної безпеки, економічного зростання, захисту населення, територій, навколишнього природного середовища і майна та окреслене актами законодавства, зокрема:

Водним кодексом України, Повітряним кодексом України, Законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про гідрометеорологічну діяльність", "Про ратифікацію Рамкової конвенції ООН про зміну клімату";

Указом Президента України від 23 березня 2021 р. № 111 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 березня 2021 року "Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації";

постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. № 862 "Про створення галузевого державного архіву матеріалів гідрометеорологічних спостережень Державної служби з надзвичайних ситуацій" (Офіційний вісник України, 2015 р., № 88, ст. 2939);

постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 758 "Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод" (Офіційний вісник України, 2018 р., № 76, ст. 2537);

постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. № 827 "Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 70, ст. 2451);

постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2021 р. № 465 "Про затвердження Державної цільової екологічної програми матеріально-технічного переоснащення національної гідрометеорологічної служби на 2022-2024 роки" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 40, ст. 2378).

Світова практика свідчить про щораз вищу роль гідрометеорологічної інформації та прогнозів у сучасному суспільстві. За оцінкою експертів ВМО, переважну більшість матеріальних і людських втрат на земній кулі від стихійного лиха спричинено небезпечними та стихійними гідрометеорологічними явищами, зумовленими метеорологічними та гідрологічними чинниками.

В Україні небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища щороку спричиняють економіці та населенню значні негативні наслідки. Весняні повені, дощові паводки, штормовий вітер, засухи, ожеледі, сильні зливи з грозами, шторми в акваторії Азовського і Чорного морів - ось далеко не повний перелік небезпечних і стихійних гідрометеорологічних явищ, від яких потерпають національна економіка і населення та які, на жаль, нерідко супроводжуються людськими жертвами.

Сільське, водне, лісове господарство, енергетика, всі види транспорту, будівництво, комунальне господарство, агропромисловий комплекс, рекреаційна та туристична індустрії, установи природно-заповідного фонду, системи зв’язку та Збройні Сили не можуть нормально функціонувати без своєчасної якісної гідрометеорологічної інформації.

Важливе значення для сталого розвитку України має також інформація про забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, поверхневих вод суші та моря базової мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища.

Гідрометеорологічні організації, підприємства та установи виконують різнопланові функції, зокрема:

забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, Збройних Сил, населення прогнозами погоди, попередженнями про небезпечні гідрометеорологічні явища, іншими видами гідрометеорологічної інформації та продукції;

прогнозування метеорологічних умов погоди, гідрологічного режиму річок і водосховищ, агрометеорологічних умов вегетації та врожайності сільськогосподарських культур, складення попереджень про небезпечні та стихійні явища, різку зміну гідрометеорологічних умов;

забезпечення функціювання загальнодержавної системи гідрометеорологічних спостережень і спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища;

ведення Державного водного кадастру та обліку поверхневих вод;

авіаметеорологічне обслуговування польотів цивільної авіації та органів управління повітряним рухом;

здійснення базового моніторингу природного середовища та на його основі оцінювання стану навколишнього природного середовища в Україні;

проведення досліджень, пов’язаних з глобальними кліматичними змінами та їх регіональними проявами в Україні.

У рамках виконання зобов’язань України щодо участі в міжнародних організаціях і договорах 114 станцій включено до каталогу станцій метеорологічних спостережень ВМО. При цьому синоптична інформація з 36 станцій та аерологічна інформація із семи станцій через глобальну систему телезв’язку ВМО надається для глобального світового обміну. Кліматичні дані з 31 метеорологічної станції України, що входить до регіональної кліматичної мережі ВМО, надходять до Світового центру даних із метеорології. Інформація України, що надсилається до міжнародних банків даних, високої якості та надходить своєчасно.

Для підвищення ефективності взаємодії між вітчизняними постачальниками гідрометеорологічної інформації та користувачами зазначених послуг необхідно:

посилити відповідальність органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо своєчасного доведення та ефективного використання отриманої інформації, перш за все оперативної інформації про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища;

підвищити рівень знань і розуміння населенням і суб’єктами господарювання важливості та ефективності правильного реагування на отриману інформацію про фактичний та прогнозований стан погодних умов у різних сферах економічної та суспільної діяльності;

взаємодіяти з медіа в частині ідентифікації поширюваної гідрометеорологічної інформації з метою отримання довіри населення до офіційно доведених гідрометеорологічних прогнозів та інших результатів гідрометеорологічної діяльності.

В умовах виконання поставлених державою завдань гідрометеорологічна діяльність потребує раціонального розв’язання виявлених проблем, що безперечно сприятиме зменшенню збитків, завданих економіці та населенню небезпечними і стихійними гідрометеорологічними явищами, несприятливими погодними умовами.

Метою Стратегії є підвищення ефективності гідрометеорологічної діяльності, розроблення моделей регіонального клімату з урахуванням глобальної зміни клімату, рекомендацій щодо очікуваних наслідків, вразливості та ризиків, пов’язаних з цією зміною в короткостроковій, середньостроковій і довгостроковій перспективі для основних соціально-економічних галузей.

Розв’язання визначених проблем планується забезпечити шляхом реалізації таких стратегічних цілей:

розвиток системи спостережень;

розвиток технологій збирання, оброблення і розповсюдження даних гідрометеорологічних спостережень, прогнозування та гідрометеорологічного забезпечення;

модернізація системи зберігання архівних матеріалів гідрометеорологічних спостережень;

розвиток наукових досліджень і науково-методичного забезпечення;

гідрометеорологічне обслуговування та забезпечення на базі нових технологій;

розвиток і впровадження методів оцінювання економічного ефекту від гідрометеорологічної діяльності;

взаємодія між суб’єктами відносин у сфері гідрометеорологічної діяльності;

забезпечення виконання міжнародних зобов’язань і міжнародного співробітництва.

Показниками досягнення стратегічних цілей є:

забезпечення користувачів якісною гідрометеорологічною інформацією;

завчасне виявлення, ідентифікування небезпечних і стихійних метеорологічних явищ, підвищення справджуваності і збільшення завчасності попереджень про їх виникнення, мінімізація ризиків для навколишнього природного середовища та життєдіяльності населення, що виникають унаслідок гідрометеорологічних процесів;

переоснащення, модернізація та автоматизація процесів гідрометеорологічних вимірювань (забезпечення мережі метеорологічних станцій автоматизованими системами спостережень на 50 відсотків, гідрологічних - на 70 відсотків);

необхідний (стовідсотковий) рівень покриття території України радіолокаційною інформацією (у тому числі доплерівськими локаторами);

проведення регулярного дворазового радіозондування атмосфери та висоти зондування не нижче 25 кілометрів;

збереження агрометеорологічних спостережень та набору видів сільськогосподарських культур, за якими проводять спостереження;

відновлення та розширення спостережень за ультрафіолетовим випромінюванням;

використання супутникової інформації космічною системою спостережень;

досягнення 90 відсотків справджуваності штормових попереджень про небезпечні гідрометеорологічні явища із завчасністю понад 12 годин;

досягнення 97 відсотків попереджуваності про небезпечні гідрометеорологічні явища та 98 відсотків про стихійні гідрометеорологічні явища із завчасністю понад 12 годин;

досягнення 92 відсотків справджуваності прогнозів погоди на одну -три доби;

збільшення завчасності до шести діб середньострокових прогнозів погоди із справджуваністю 70 відсотків;

досягнення 92 відсотків справджуваності довгострокових і 96 відсотків короткострокових гідрологічних прогнозів за водними об’єктами суші;

досягнення 85 відсотків справджуваності довгострокових прогнозів припливу води у водосховища;

досягнення 93 відсотків справджуваності агрометеорологічних прогнозів;

досягнення 94 відсотків справджуваності прогнозів погоди за аеродромами із завчасністю 9 та 24 години;

збільшення завчасності до 18 годин попереджень про небезпечні і стихійні морські гідрометеорологічні явища;

досягнення 80 відсотків попереджень (прогнозів) про сходження снігових лавин шляхом проведення авіарозвідок та експедиційних обстежень;

приведення спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища у відповідність з вимогами Директив Європейського Союзу;

охоплення (стовідсоткове) системою спостережень за забрудненням атмосферного повітря міст із чисельністю понад 100 тис. осіб;

забезпечення на 60 відсотків водних об’єктів пунктами спостережень за хімічним забрудненням;

підвищення горизонтальної роздільної здатності (3 кілометри і менше) оперативної регіональної моделі прогнозу погоди;

розроблення локальних моделей для великих міст і густонаселених районів країни з метою прогнозування основних метеорологічних характеристик, небезпечних і стихійних гідрометеорологічних явищ;

розроблення методів прогнозування погоди в імовірнісній формі;

розвиток нових видів прогнозів для забезпечення ними соціально-економічних галузей;

розроблення методології та методів моделювання регіонального клімату і його мінливості;

розроблення методів і моделей прогнозування руслових деформацій і транспортування наносів;

розроблення методів оцінювання та прогнозування забруднення навколишнього природного середовища;

упровадження у виробничу діяльність еталонів і методик виконання вимірювань, визначень і калібрування засобів вимірювальної техніки для забезпечення єдності вимірювань у сфері гідрометеорологічної діяльності;

розроблення рекомендацій та оцінювання можливого негативного впливу зміни регіонального клімату на частоту прояву стихійних гідрометеорологічних явищ, кількісні та якісні показники водних ресурсів, стан навколишнього природного середовища;

створення уніфікованого електронного національного банку даних гідрометеорологічних спостережень;

збільшення на 50 відсотків кількості користувачів кліматичної інформації та державного фонду гідрометеорологічних даних загалом порівняно з 2020 роком;

автоматизоване ведення довідкових баз про склад і структуру даних, наявність інформаційних ресурсів для забезпечення віддаленого доступу користувачів;

оприлюднення та оперативне оновлення на інтернет-сторінках відомостей про інформаційний потенціал архівних матеріалів гідрометеорологічних спостережень;