Затвердити такі, що додаються:

Стратегію економічного розвитку Донецької та Луганської областей на період до 2030 року;

операційний план реалізації Стратегії економічного розвитку Донецької та Луганської областей на період до 2030 року.

Взяти до відома, що Стратегія та операційний план, затверджені цим розпорядженням, розроблені на основі секторального аналізу Донецької та Луганської областей та з урахуванням оцінювання ризиків за напрямами розвитку Донецької та Луганської областей, які додаються до оригіналу.

Відновлення територіальної цілісності країни, деокупація та реінтеграція тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях - одна з ключових стратегічних задач, що стоїть перед Україною.

Розбудова нової сучасної конкурентоспроможної економіки на сході країни є передумовою для поступової реінтеграції тимчасово окупованих територій. Основою безпечної реінтеграції повинні стати безпека та добробут кожної людини, що проживає в регіоні, створення умов з урахуванням гендерного аспекту, а також для розвитку економічної спроможності жінок та чоловіків, особливо таких, що проживають у сільській місцевості, що дасть змогу створити нові можливості для розвитку, комфортного та стабільного проживання в регіоні з високим рівнем освіти, соціального та медичного забезпечення тощо.

Донецька та Луганська області повинні стати територією для реалізації особливих економіко-правових умов з комплексного впровадження системи управління та організації економічних процесів, які у подальшому можуть бути масштабовані на всю територію України.

Запровадження особливих умов передбачатиме формування територій пріоритетного розвитку, державне стимулювання розроблення і впровадження нових моделей економічного розвитку, що слугуватимуть об’єднуючим механізмом, основою якого є проста і зрозуміла логіка - розвиток громад з метою створення комфортних умов для громадян та підвищення їх добробуту.

Основними підходами до економічного розвитку Донецької та Луганської областей є:

реалізація Концепції економічного розвитку Донецької та Луганської областей, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 р. № 1660, дія якої поширюється на території Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, з можливістю подальшого масштабування економічної системи на тимчасово окуповані території після їх повної реінтеграції;

врахування вимог міжнародних зобов’язань України, зокрема Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, інших нормативно-правових актів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі від 5 лютого 2008 р., угод про зону вільної торгівлі;

врахування вектору сталого розвитку Донецької та Луганської областей відповідно до Указу Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722 "Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року";

реалізація підходів, закріплених в Національній економічній стратегії на період до 2030 року, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 179 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 22, ст. 1015), а саме - впровадження пілотного режиму стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Здійснення витрат державного та місцевих бюджетів повинне враховувати обсяг надходжень та формуватися на реалістичних показниках економічного і соціального розвитку Донецької та Луганської областей. Запровадження спеціальних режимів на територіях пріоритетного розвитку повинне забезпечуватись одночасно із заходами збалансованості державного бюджету. Додаткові витрати на 2021-2024 роки, які не передбачені в бюджетній декларації у відповідних розпорядників бюджетних коштів, можуть бути профінансовані за рахунок коштів, які будуть стягнуті з Російської Федерації, на яку покладається відповідальність за матеріальну чи нематеріальну шкоду, заподіяну Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, відповідно до принципів та норм міжнародного права, а також коштів міжнародних партнерів, банківського сектору та залученого капіталу.

Зважаючи на ключову роль виробництва у генеруванні попиту на інновації, акцент на виробничій сфері матиме вирішальне значення у відновленні економіки Донецької та Луганської областей, в яких будуть сформовані території пріоритетного розвитку, промислові, агровиробничі, інфраструктурні та туристичні кластери, інноваційні центри. Пріоритетним стане широке використання ідеології партнерства держави та бізнесу як організаційно-економічної рамкової основи побудови інвестиційної моделі взаємовідносин держави, органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання.

Для цього в найкоротший строк буде сформовано пул промислових, будівельних, логістичних, транспортних, інжинірингових, фінансових пропозицій, що можуть слугувати підґрунтям для прийняття комплексного рішення для відновлення і модернізації Донецької та Луганської областей. У багатьох випадках будуть залучені виробничі потужності підприємств Дніпропетровської, Запорізької, Харківської та інших областей України.

Донецька та Луганська області - складний промисловий регіон, що потребує негайної трансформації, але є одним з найбільш консервативних в Україні. Світ стрімко розвивався, але інерційність як країни загалом, так і регіону зокрема залишала його із традиційними галузями та продуктами.

Коли внаслідок збройної агресії Російської Федерації виробники Донеччини та Луганщини були відрізані від звичних ринків збуту пострадянських країн, зокрема Росії, вони не змогли одразу переорієнтуватися на нові ринки та нових партнерів. Крім того, регіон дуже сильно постраждав від впливу територій, які перебувають під тимчасовою окупацією. Лінія розмежування пройшла через внутрішні українські торговельні та логістичні ланцюги, розрізала електричні та комунальні мережі, внаслідок чого в Луганській області залишилася відокремлена ділянка залізничної гілки, а Маріуполь і прилеглі райони стали залежними від постачання питної води з тимчасово окупованої території. Так званий "Керченський міст" закрив вхід до Азовського моря великим суднам класу PANAMAX, більшість страхових компаній та великих перевізників мігрували до інших портів.

Водночас у травні 2020 р. завершилося будівництво підстанції "Кремінська", а 14 травня 2020 р. обладнання підстанції було включено під навантаження. Після успішного завершення випробувань під навантаженням підстанція працює у штатному режимі у складі об’єднаної енергосистеми України. Відтоді регіон отримує додаткові 500 МВт потужності.

Через ризик нової ескалації збройної агресії Російської Федерації у регіон не надходять приватні іноземні інвестиції. Українські банки відмовляються брати під заставу активи та видавати кредити на цих територіях так, як це роблять на Полтавщині чи у Чернівцях. Молодь їде навчатися за кордон і потім не повертається, залишившись там, де є робота, комфортний життєвий простір та безпека.

Ситуація потребує комплексного і потужного реагування: на сході країни необхідно розбудувати нову сучасну конкурентоспроможну економіку, надавши додаткового поштовху для розвитку Донецької та Луганської областей.

Трансформація регіону не може і не буде мати на меті відновити все, як було. Але у такій трансформації у областей є підґрунтя: потужна, хоча і розірвана інфраструктурна мережа, кваліфіковані та працьовиті люди, природні ресурси, родючі землі та вихід до моря. Ця Стратегія передбачає врахувати ці сильні сторони та забезпечити на їх основі побудову сучасної економіки.

Мета Стратегії - забезпечення відновлення територіальної цілісності України, економічної потужності цілого регіону та гідного рівня життя людей, що мешкають на території двох областей. Цей документ - відповідь на питання, як протягом 10 років забезпечити розвиток виробництва, торгівлі, гуманітарної сфери і зробити так, щоб у регіон прагнули інвестувати, вести тут бізнес, жити та працювати. Стратегія передбачає створити чітку та зрозумілу рамку для економічної активності в регіоні, чітко визначити роль держави в цій рамці та забезпечити чітке розуміння основних напрямів розвитку громад.

Збройна агресія Російської Федерації проти України призвела до тимчасової окупації близько 3 відсотків її територій, що розташовані в Донецькій та Луганській областях, на яких проживало близько 4 млн осіб. Загальна чисельність населення на території Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, сьогодні важко піддається оцінці через об’єктивні причини. За оцінками обласних держадміністрацій, на початку 2019 року на територіях сукупно проживало 2,6 млн. осіб. За даними цифрового перепису населення, який проводив Кабінет Міністрів України, станом на 1 грудня 2019 р. на території Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, проживало 3,1 млн. українців.

Наслідки збройної агресії Російської Федерації відобразилися, зокрема, на реальному секторі економіки, а саме на розташованих у східних регіонах підприємствах вугільної, металургійної, машинобудівної, хімічної промисловості, що забезпечували значну частину внутрішнього промислового виробництва та експорту. Понад 40 відсотків негативного внеску в динаміку валового внутрішнього продукту у 2014-2015 роках спричинено збройною агресією Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. Так, валовий внутрішній продукт країни знизився приблизно на 10 відсотків порівняно з 2013 роком.

У Донецькій та Луганській областях був сформований індустріально-аграрний господарський комплекс, в якому перевага надавалася розвитку важкої промисловості. Регіони площею 8,8 відсотка території країни виробляли 25 відсотків промислової і 8 відсотків сільськогосподарської продукції. Підприємства були розташовані кластерами (вугільний, металургійний, важкого машинобудування, енергетичний, хімічний), більшість галузей спеціалізації мали міжрегіональне та міжнародне значення. На Донецьку та Луганську області за різними оцінками припадало чверть загального експорту України.

За даними Держстату, у 2013 році зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами 153 країн світу, а продукція підприємств Донецької та Луганської областей експортувалась до 141 країни світу. Частка країн СНД в загальному обсязі експорту Донецької та Луганської областей становила 32,8 відсотка, Азії - 26,9 відсотка, Європи - 26,2 відсотка, Африки - 9,6 відсотка та Америки - 4,2 відсотка. Питома вага країн ЄС становила 25,7 відсотка.

Регіональна економіка та ринок праці були переважно орієнтовані саме на Російську Федерацію і великі підприємства не модернізували виробництво у зв’язку з наявністю традиційного ринку збуту. Обсяги експортних поставок до Російської Федерації становили 19,7 відсотка загального обсягу експорту.

Експорт товарів і послуг Донецької та Луганської областей у 2019 році порівняно з 2013 роком зменшився на 71 відсоток і становив 4905,6 млн. доларів США, імпорт - на 74 відсотки і становив 2670,8 млн. доларів США. З початком збройної агресії Російської Федерації проти України багато українських промислових підприємств на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей припинили провадження своєї діяльності, а великі підприємства на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, втратили свій найбільший ринок збуту і суттєво зменшили свої прибутки.

Сьогодні немає остаточних кількісних оцінок шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії Російської Федерації природі. Однак якісні оцінки цієї шкоди дають змогу припустити, що вона є значною. Найбільше джерело екологічної небезпеки - затоплення шахт, розташованих на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, яке призводить до забруднення підземних вод (як наслідок, погіршується якість питної води) та може призвести до просідання ґрунтів і забруднення вод. За даними Міненерго, станом на 2019 рік в Україні налічується 148 вугільних шахт усіх форм власності, з яких 95 перебувають на тимчасово окупованих територіях. До сфери управління Міненерго належать 102 шахти (з них 67 шахт розташовані на тимчасово окупованих територіях).

Ще одне завдання - розмінування території, яке потребує десятки років. Україна - третя країна у світі за рівнем забруднення території мінами.

Російська окупація частини території Донецької та Луганської областей призвела також до різкого погіршення демографічної ситуації на всій території цих областей, особливо на тимчасово окупованих територіях. Негативні тенденції спостерігаються за всіма трьома основними факторами, які визначають динаміку чисельності населення: міграція, народжуваність, смертність. Внутрішньо переміщені особи, яких в Україні налічується понад 1,4 млн осіб, через два роки після переміщення мають на 14-23 відсотки нижчу імовірність знайти роботу.

Зважаючи на масштабне руйнування економіки Донецької та Луганської областей, значні людські втрати, проросійську пропаганду та небезпеку негативного впливу збройної агресії Російської Федерації, ефективного та швидкого розв’язання потребують такі проблеми:

відсутність сталого розвитку підприємництва та інвестицій внаслідок відсутності стратегічного підходу щодо підтримки та розвитку бізнесу на територіях, що постраждали від збройної агресії Російської Федерації проти України, встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів у зв’язку із запровадженням обмежувальних протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARSCoV2;

втрата трудового та інтелектуального потенціалу внаслідок трудової і освітньої міграції, високі темпи депопуляції та старіння населення Донецької та Луганської областей. Значна частина активних, креативних і самодостатніх громадян працездатного віку виїхала з території Донецької та Луганської областей;

історично сформована пасивна експлуатація наявного ресурсного потенціалу: природного, трудового, соціального, економічного тощо;

традиційна залежність від ринку товарів Російської Федерації, послуг та робочої сили, обмеженість ринків збуту для продукції експортоорієнтованих галузей Донецької та Луганської областей;

застаріла матеріально-технічна база та структурна розбалансованість промислового комплексу з домінуванням галузей із слабкою інноваційною сприйнятливістю;

порушення інфраструктурних та логістичних зв’язків через воєнні дії, що обмежує можливості руху людей, капіталів, продукції та інформації;

виснаження природних ресурсів та критична екологічна ситуація;

високі воєнні ризики для ведення бізнесу на території Донецької та Луганської областей;

відсутність сучасних фінансових, правових та страхових інструментів на інвестиційному ринку України;

фактори, які стримують розвиток підприємництва та інвестицій і притаманні всій території України: недовіра до судової системи, складність адміністрування, корупція;

відсутність заінтересованості інвесторів у вкладенні коштів у розвиток Донецької та Луганської областей та, як наслідок, брак фінансових, інвестиційних та матеріально-технічних ресурсів, що спрямовуються на розвиток цього регіону;

стагнація міжрегіональних коопераційних зв’язків великого, середнього і малого бізнесу, нерозвинутість міжрегіональної консолідації та зосередженість регіонів лише на проблемах їх власного розвитку;

низький рівень залучення населення до культурних практик та змістовного дозвілля, що сприяє деградації людського капіталу, активному виїзду людей на інші території, послабленню української національної ідентичності;

загроза збереженню об’єктів культурної спадщини та державної частини Музейного фонду України, що залишилися на тимчасово окупованій території.

Для розв’язання зазначених проблем та надання адекватних ефективних відповідей на виклики передбачається після відповідного економічного обґрунтування застосування спеціальних інструментів економічного, правового та організаційного характеру, зокрема:

у стратегічному напрямі удосконалення інституційно-фінансових інструментів та регуляторної політики:

- створення територій пріоритетного розвитку з трьома рівнями спеціальних режимів на території громад, прилеглих до лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями, на всій території Донецької та Луганської областей, на території окремих виробничих та рекреаційних кластерів, зокрема інноваційних та індустріальних, що передбачатиме створення стимулюючих умов для кожного окремого типу рівня;

- запровадження нових інструментів захисту інвестицій, зокрема відкриття філіалів міжнародних комерційних арбітражів з розповсюдженням їх юрисдикцій на захист інвестицій, зроблених у рамках територій пріоритетного розвитку Донецької та Луганської областей;

- створення системи страхування від воєнних та політичних ризиків;

- сприяння законодавчому закріпленню незмінності умов оподаткування господарської діяльності інвесторів, що будуть впроваджені в рамках реалізації Стратегії;

- запровадження на територіях пріоритетного розвитку експерименту із створення можливостей для зміни системи контролю з боку державних органів на функцію добровільного страхування відповідальності власників бізнесу;

- усунення надмірного регулювання господарської діяльності шляхом зменшення кількості документів дозвільного характеру, дозвільно-погоджувальних процедур, обов’язкової звітності, спрощення процесу їх адміністрування;

- забезпечення ефективної координації залучення фінансових ресурсів, у тому числі коштів міжнародних партнерів, на виконання завдань розвитку Донецької та Луганської областей, запровадження проектного менеджменту на рівні громад, а також реалізації угод соціального партнерства з бізнесом;

- ініціювання утворення Фонду консорціумного фінансування для інвестування проектів, визначених як пріоритетні;

- створення можливостей фінансування стартапів на територіях пріоритетного розвитку Донецької та Луганської областей або застосування інших форм підтримки нових бізнес-проектів;

- розроблення правових норм щодо можливості перерозподілу частки податкових надходжень між державним та місцевими бюджетами на територіях пріоритетного розвитку, встановлення особливих умов оподаткування з одночасним забезпеченням принципу збалансованості бюджету, зокрема можливості спрямування частини прибутку підприємств на реінвестування у власний капітал;

- перегляд нормативних підходів до видачі та виконання технічних умов для інженерних мереж;

- удосконалення регуляторно-податкового законодавства, насамперед для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва, що мотивуватиме місцеве населення до розвитку підприємницької діяльності, самозайнятості та створення робочих місць з конкурентним рівнем заробітної плати;

- розвиток міжрегіональної галузевої виробничої кооперації;

у стратегічному напрямі реального сектору економіки, індустріалізації та інноваційного розвитку:

- запровадження проектів приєднання до високотехнологічних європейських та світових кластерів;

- підтримка виробництв продукції з високою доданою вартістю та формування технологічних ланцюгів переробних виробництв у різних секторах економіки;

- стимулювання розвитку нових високотехнологічних виробництв, зокрема галузі інформаційних технологій (виробництво електроніки, комп’ютерної, офісної техніки, телекомунікаційного обладнання та створення програмного забезпечення); галузі виробництва медичної, високоточної та оптичної техніки; галузі машинобудування; фармацевтичної галузі;

- підтримка розвитку існуючих промислових підприємств, зокрема державних, шляхом залучення державних інвестицій, насамперед державного оборонного замовлення;

- сприяння залученню інвестицій через зменшення частки державної та комунальної власності шляхом продажу об’єктів приватизації ефективному приватному власнику;

- сприяння розташуванню виробничих потужностей іноземних компаній для насичення продукцією внутрішнього ринку та експорту до США, країн - членів ЄС та інших країн у зв’язку із зміною світового розподілу виробничих зв’язків;

- розвиток агропромислового комплексу, насамперед для формування сегмента тваринництва, зрошувального землеробства тощо;

- поглиблення ступеня переробки сільськогосподарської продукції, зокрема розвиток власного виробництва біодизелю та біоетанолу на сільськогосподарських підприємствах безпосередньо в зоні виробництва біоенергетичної сировини;

- розвиток агрокластерів та агрологістичних центрів, зокрема реалізація проектів з будівництва нових та розширення існуючих потужностей діючих елеваторів, лабораторій, селекційно-насінницьких центрів;

- підтримка проектів з будівництва комплексів гідротехнічних споруд, зокрема встановлення мобільних зрошувальних систем та установок;

- стимулювання розвитку галузей, продукція яких безпосередньо спрямована на задоволення потреб місцевого населення: виробництва будівельних матеріалів, харчової та легкої промисловості, виробництва високотехнологічної та екологічної упаковки, сфери послуг, передусім орієнтованої на поліпшення торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування;

- трансформація вугільної галузі Донецької та Луганської областей, що сприятиме диверсифікації економіки шахтарських монофункціональних міст, та заходи щодо пом’якшення негативних соціально-економічних наслідків у разі закриття вугледобувних та вуглепереробних підприємств, зокрема шляхом створення енергетичних індустріальних парків на базі окремих державних вугільних шахт;

- технічне переоснащення та модернізація шахт, зокрема систем вентиляції і дегазації шахт, для забезпечення безпеки працівників гірничих професій;

- впровадження інноваційних рішень у сфері видобутку вугілля на перспективних шахтах, використання супутніх ресурсів, зокрема газу (метану) вугільних родовищ, шахтних вод, технології підземної газифікації вугілля;

- залучення інвестицій для впровадження альтернативних джерел енергії, зокрема будівництво об’єктів відновлюваної електроенергетики та об’єктів у сфері теплопостачання, що використовують альтернативні джерела енергії, на територіях Донецької та Луганської областей;

- сприяння впровадженню низьковуглецевої економіки та водневої енергетики;

- залучення інвестицій для розвитку потенціалу зеленої економіки та запровадження програми сталого розвитку територій басейну р. Сіверський Донець;

у стратегічному напрямі розбудови критичної інфраструктури та логістики:

- створення транспортно-логістичних кластерів та базових логістичних центрів складування, переробки та сортування вантажів з урахуванням переорієнтації транспортних потоків;

- модернізація залізничної магістралі та її інфраструктури, насамперед залізничних шляхів Попасна - Сватове - Куп’янськ та Новозолотарівка - Лиман, збільшення пропускної спроможності перегону Запоріжжя - Комиш-Зоря - Волноваха та будівництво залізничної лінії, яка з’єднає ділянку залізничної лінії Лантратівка-Кіндрашівська - Нова із залізничною мережею України;

- запровадження інноваційних технологій та інформаційних систем для управління транспортною системою;

- диверсифікація джерел постачання сировини та товарів для виробничих потужностей базових галузей Донецької та Луганської областей у разі їх блокування;

- підвищення якості транспортного сполучення між північною та південною частинами Донецької та Луганської областей шляхом капітального ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення;

- проведення робіт з гідроізоляції русла каналу Сіверський Донець - Донбас, капітальний ремонт та реконструкція другого Донецького водоводу, реконструкція системи водопостачання м. Маріуполя та Попаснянського водоканалу;

- запровадження ефективної системи управління інженерною інфраструктурою меліоративних систем та утримання їх в належному стані, зокрема проведення дослідження стану каналів, дамб, споруд;

- відновлення енергетичної та газопостачальної інфраструктури у населених пунктах, розташованих вздовж лінії розмежування;

- розвиток та технічна модернізація припортової інфраструктури Маріупольського морського торгового порту (залізничних підходів, автомобільних доріг тощо) для відновлення його пропускної спроможності;

- відновлення транспортного пасажирського та вантажного повітряного сполучення;

- зниження рівня забруднення атмосферного повітря підприємствами гірничо-металургійного комплексу та тепловими електростанціями;

- формування в суспільстві екологічних цінностей та засад сталого споживання і виробництва;

- розвиток регіональних автоматизованих систем моніторингу довкілля;

- збільшення частки використання альтернативних видів палива на транспорті та промисловості (електромобілі, біопаливо, CNG, LNG) та розвиток нової гнучкої інфраструктури (системи зарядних станцій електромобілів, систем зрідження, регазифікації, зберігання палива тощо);

у стратегічному напрямі формування регіонального ринку праці та захисту довкілля:

- підвищення якості життя населення на територіях Донецької та Луганської областей та запобігання відпливу з регіону трудових ресурсів;

- зростання кількості нових робочих місць, зниження безробіття, зменшення професійно-кваліфікаційних дисбалансів та підвищення гнучкості ринку праці, зменшення кваліфікаційного розриву між потребами ринку праці та можливостями шукачів роботи;

- створення правових умов для більш гнучкого офіційного працевлаштування та зменшення частки осіб, неформально зайнятих в економіці регіону;

- виконання програм перепідготовки та підвищення рівня кваліфікації фахівців відповідно до потреб ринку праці на засадах партнерства держави та бізнесу, зокрема перекваліфікація та навчання працівників містоутворюючих підприємств у монофункціональних містах;

- збільшення мотивації та фінансової спроможності для навчання у дорослому віці, підвищення трудової мобільності та дистанційної зайнятості;

- підтримка переміщених закладів вищої освіти, відновлення "прикладних" ланцюгів циклу "освіта-дослідження-виробництво" в промисловості, охороні здоров’я та освіті, зокрема формування університетських центрів інноваційного розвитку та наукових досліджень;

- проведення заходів освітньої та інформаційно-консультаційної спрямованості для суб’єктів малого та середнього підприємництва;

у стратегічному напрямі налагодження комунікацій:

- сприяння підвищенню довіри до влади у всій країні щодо процесів реінтеграції Донецької та Луганської областей;

- протистояння російській пропаганді та дезінформації шляхом формування нових наративів, надання об’єктивної інформації через усі доступні комунікаційні канали;

- просування ідей Стратегії;

- сприяння збільшенню частки медіапроектів, спрямованих на соціальну згуртованість суспільства та зниження соціального напруження;

- формування привабливого інвестиційного іміджу Донецькоії та Луганськоії областей для диверсифікації виробництва підприємств з іноземних країн та ініціювання проектів державно-приватного партнерства на територіях (згідно із Законом України "Про державно-приватне партнерство"), що зазнали негативного впливу внаслідок збройної агресії Російської Федерації;

- залучення потенціалу економічної дипломатії для просування товарів та послуг Донецької та Луганської областей на міжнародні ринки та для диверсифікації географічної структури зовнішньої торгівлі з мінімізацією критичної залежності від окремих держав та ринків збуту;

- розширення механізмів використання загальнодержавних інструментів підприємствами малого та середнього підприємництва для промоції внутрішнього економічного потенціалу Донецької та Луганської областей під час проведення міжнародних комунікативних заходів;

- розширення механізмів залучення соціально відповідального бізнесу, зокрема до відбудови зруйнованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації соціальної інфраструктури та житла.

У рамках реалізації цієї Стратегії запроваджується моніторинг виконання завдань та заходів шляхом порівняння фактично отриманих значень індикаторів з їх прогнозними значеннями, який проводиться щороку Мінреінтеграції на постійній основі шляхом узагальнення інформації про хід імплементації Стратегії і аналізу ступеня досягнення визначених цільових індикаторів у звітному періоді, результати яких Міністерство подає на розгляд Кабінету Міністрів України. Результати моніторингу враховуватимуться під час актуалізації дій щодо виконання визначених Стратегією заходів і відповідних завдань.

Оцінка досягнення цілей цієї Стратегії проводиться за результатами виконання завдань щороку Мінреінтеграції через один квартал після завершення відповідного року.

Узагальнена оцінка результативності цієї Стратегії проводиться через рік після закінчення строку її дії та подається на розгляд Кабінету Міністрів України.

Показники моніторингу Стратегії та досягнення її цілей наведені у таблицях індикаторів до кожного заходу.

Збір даних для моніторингу показників досягнення гендерної рівності здійснюється відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 р. № 1517 "Питання збору даних для моніторингу гендерної рівності".

Найбільше прямих іноземних інвестицій за останнє десятиріччя залучили торгівля та промисловість, хоча для України перспективними є також сектор транспорту та логістики, агросектор та переробка сільськогосподарської продукції.

Перевага України - у наявності великої регіональної економіки. Україна має порівняно велике населення: у 3,5 раза більше, ніж медіанне значення серед таких країн, як Чехія, Казахстан, Литва, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Туніс та Туреччина. Попри потенційно великий внутрішній ринок купівельна спроможність українського населення є низькою. Старіння населення, низький рівень природного відтворення, високі показники міграції разом з низьким рівнем доступу до якісної медицини створюють ризик депопуляції та відповідного зменшення цієї переваги.

Привабливість щодо обсягу ринку України може забезпечити доступ до зовнішнього ринку завдяки регіональним торговельним угодам та підписаній Угоді про асоціацію з ЄС. Інші переваги України - відносно розвинута, хоча і зношена транспортна інфраструктура, висока частка людей, які мають вищу освіту, доволі низькі витрати на оплату праці та комунальні послуги. Проте труднощі починаються вже на етапі підключення до електропостачання, отримання документів дозвільного характеру, здійснення заходів державного нагляду/контролю. Витрати на оренду складів є вищими, ніж у середньому в порівнюваних країнах, проте це можна розглядати як додаткову опцію для інвестицій.

Рис. 1. Позиція України порівняно з медіанним значенням показників серед таких країн, як Чехія, Казахстан, Литва, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Туніс, Туреччина та Ірландія

Державне управління важко назвати ефективним, що впливає на бізнес-клімат у країні та бажання інвестувати. Занадто велике адміністративне та податкове регулювання водночас із недовірою інвесторів до можливостей держави тривалий час дотримуватися правил та обіцянок негативно впливають на сприйняття України.

Банківське кредитування, процент за яким є частиною операційних витрат бізнесу, є дуже дорогим через високі макроризики та низький кредитний рейтинг країни, а банки перевантажені проблемними позиками, що також свідчить про наявність макроризиків. Ризик інвестування можна оцінити, зважаючи на ставки єврооблігацій, що є найвищими серед порівнюваних країн, крім Тунісу.

Ставки податків можна порівняти з європейськими, проте самі процедури із сплати та обліку є доволі ресурсозатратними та ризикованими щодо корупції. Це одна з основних проблем, на якій наголошують інвестори, що хотіли б вкладати кошти в український бізнес.

Збройна агресія Російської Федерації, крім посилення загальноукраїнських проблем, гальмує економічний розвиток регіону через політичні обмеження. Вони ускладнюють життя людей та роботу підприємств і потребують спеціального управління ризиками. Умовно можна визначити такі проблеми.

Регіон частково вилучений із загальноукраїнського політичного, соціального та культурного поля. На певній території не відбуваються вибори, населення маломобільне через низький рівень життя, мешканці, особливо молодь, мігрують з територій, частина населення регіону не має доступу до культурного продукту (прокату сучасного кіно, художніх виставок, театральних вистав, концертів популярних виконавців, творчого самовираження тощо), а також до українських медіа (кодування супутникового сигналу від січня 2020 р., недостатнє покриття українським телерадіомовленням у населених пунктах вздовж лінії розмежування). Мешканці деяких населених пунктів, наближених до лінії розмежування та російсько-українського кордону, продовжують споживати лише російський інформаційний продукт, який здійснює негативний інформаційний вплив, поширюючи дезінформацію та антиукраїнські наративи, підриваючи тим самим довіру населення до влади України та її Збройних Сил.

Імідж регіону залишається таким, що пов’язаний із бойовими діями. Система блокпостів та контрольних пунктів в’їзду-виїзду на території Луганської та Донецької областей і візуально значна присутність у мирних населених пунктах військових і представників Національної гвардії, Національної поліції, їх можливість обмежувати в’їзд до регіону з міркувань безпеки без додаткових пояснень, широкі повноваження правоохоронців під час перевірки транспортних засобів і осіб, які перебувають на території регіону, зруйновані та невідновлені адміністративні будівлі у населених пунктах (наприклад, міська рада Торецька, Маріуполя, суд та міграційна служба Станиці Луганської, вулиця Москва-Донбас, будинки навколо контрольного пункту в’їзду-виїзду Станиця Луганська) створюють атмосферу небезпеки і близькості війни навіть там, де обстрілів не чули вже давно. Багато активного населення виїхало з регіону. У таких умовах дуже важко створити сучасну інноваційну екосистему та залучити інвесторів і кваліфіковані кадри.

Система військово-цивільних адміністрацій на рівні областей (Донецька обласна військово-цивільна адміністрація, Луганська обласна військово-цивільна адміністрація) функціонує за іншими правилами, ніж адміністрації інших регіонів України. Таким чином, бізнесу і потенційним інвесторам необхідно додатково інвестувати зусилля та ресурси для того, щоб розібратися в окремих правилах та регулюванні в регіоні. До того ж ці правила можуть швидко, радикально і непередбачувано змінюватися. Для середньо- та довгострокових проектів це є суттєвою особливістю.

Інвестори, які втратили майно та активи на тимчасово окупованій території та біля лінії розмежування (зруйноване внаслідок бойових дій, націоналізоване незаконними формуваннями на території окремих районів Донецької та Луганської областей, розграбоване та покинуте, перебуває під фортифікаційними спорудами тощо), не розуміють державної політики щодо фіксації збитків і можливості приєднатися до консолідованої претензії до Російської Федерації. Негативний досвід та відсутність будь-яких гарантій на майбутнє є серйозною перепоною для ухвалення рішення про інвестування у регіон чи навіть надання банківських кредитів.

Істотно впливають на життя регіону контрольні пункти в’їзду-виїзду. Згідно з інформацією Держприкордонслужби, щомісяця до початку обмежень, пов’язаних із пандемією, через п’ять контрольних пунктів в’їзду-виїзду (чотири у Донецькій області і один у Луганській) здійснювали перетин понад 1 млн. людей. Незважаючи на відкриття нових сервісних зон на контрольних пунктах в’їзду-виїзду Щастя та Новотроїцьке, питання щодо їх рівня облаштування потребує вирішення.

Стереотипні уявлення про регіон призводять до поширення необґрунтованого негативного ставлення до його мешканців, у тому числі внутрішньо переміщених осіб, знижують інвестиційну привабливість та мотивації до бізнесових проектів в Донецькій та Луганській областях. Незважаючи на роботу органів влади та міжнародних партнерів з розбудови міжрегіонального діалогу, насторожене ставлення до населення Донецької та Луганської областей досі є суттєвою перепоною в розвитку регіону.

Значна частина соціальної інфраструктури залишилася на тимчасово окупованих територіях. Там залишилися найбільші заклади освіти та медицини. Переміщені навчальні заклади відновлюють свою діяльність, проте їх матеріально-технічна база майже повністю втрачена, до вищих навчальних закладів вступають лише місцеві жителі та молодь з тимчасово окупованих територій. Для отримання кваліфікованої медичної допомоги та діагностики мешканці територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, іноді вимушені їздити в інші області України або на тимчасово окуповану територію. З огляду на це залучення робочої сили до регіону - дуже складне завдання, адже розвинута соціальна інфраструктура та безпечне середовище - важливий чинник в ухваленні рішення про переїзд. З метою забезпечення здійснення повноважень органами місцевого самоврядування у населених пунктах, які потерпали від активних бойових дій, 3 лютого 2015 р. Верховна Рада України прийняла Закон України "Про військово-цивільні адміністрації". Місцеві вибори після завершення першого етапу реформи децентралізації не відбулися 25 жовтня 2020 р. на тимчасово окупованих територіях і на частині територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. На території Донецької та Луганської областей, на якій органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, зберігається система військово-цивільних адміністрацій, які виконують завдання звичайного централізованого та військового управління.

Політичне життя у регіоні неактивне. Не всі парламентські партії представлені своїми осередками у регіоні. У Донецькій та Луганській областях присутня ностальгія за "довоєнним часом", яка тісно пов’язана з опозиційними проросійськими політичними силами.

Донецька та Луганська області були одними з найбільш економічно спроможних регіонів в Україні, проте збройна агресія Російської Федерації призвела до припинення діяльності багатьох підприємств та до міграції населення. З роками у регіоні скоротилися валовий продукт, експорт та інвестиції, підвищився рівень безробіття, що негативно позначилося на добробуті населення та спроможності місцевих бюджетів виконувати соціально та економічно важливі функції (при цьому валовий регіональний продукт 2018 року у Донецькій області міг би становити 252 млрд. гривень або бути у 2,3 раза більшим, а в Луганській області - 113 млрд. гривень або у 4,2 раза більшим. У доларовому еквіваленті різниця могла б становити 9,3 та 4,2 млрд. доларів США.

Протягом 2004-2013 років питома вага Донецької області у валовому внутрішньому продукті України у середньому становила приблизно 12 відсотків (друге місце в Україні після Києва), а Луганської - 4 відсотки (шосте місце). Збройна агресія Російської Федерації та торговельні обмеження змінили ситуацію: протягом 2014-2018 років Донецька область виробляла у середньому 6 відсотків валового внутрішнього продукту, не надто змінивши свої позиції стосовно інших регіонів. Для Луганської області зміни були радикальнішими: в області тепер виробляється лише 1 відсоток валового внутрішнього продукту. Область стала аутсайдером - передостаннє місце перед Чернівецькою областю. Якщо зважити на кількість населення у регіоні, Донецька область опустилася з третього на двадцять перше місце, а Луганська - з десятого на останнє (це сталося через те, що найбільш економічно активними були саме ті території, які тимчасово не контролює Україна).

Рис. 2. Роль Донецької та Луганської областей в Україні за основними економічними показниками, відсотків рівня по Україні за останніми даними

Примітка: для валового регіонального продукту - 2018 рік, експорт - 2019 рік, кількість підприємств - 2019 рік, капітальні інвестиції- 2019 рік, населення - 2020 рік, власні доходи місцевих бюджетів - 2020 рік.

Промисловість забезпечує найбільшу частку доданої вартості в регіоні (48 відсотків у Донецькій області та 9 відсотків у Луганській станом на 2018 рік). Ситуація була кардинально іншою для Луганської області до тимчасової втрати частини територій, адже у 2013 році там теж превалювала промисловість (34 відсотки усієї валової доданої вартості). Проте приблизно три чверті промислових активів області залишилися на тимчасово окупованій території. До збройної агресії Російської Федерації і розриву торговельних зв’язків із Росією регіон також багато заробляв за рахунок гуртової та роздрібної торгівлі: у 2013 році частка регіону в Україні становила 13 відсотків, у 2018 році- лише 3 відсотки.

У Луганській області після втрати промислових територій одним із перспективних напрямів розвитку став агропромисловий комплекс (рис. 3). Площа сільськогосподарських угідь, що розташовані на території Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, становить 1,4 млн. гектарів або 73 відсотки загальної площі області.

Після захоплення територій та згортання економічної діяльності у мирній місцевості регіону кількість суб’єктів господарювання від 2013 до 2019 року скоротилася у Донецькій області на 55 відсотків і на сьогодні становить лише 3 відсотки загальної кількості суб’єктів господарювання по Україні; у Луганській області підприємств стало менше на 70 відсотків, їх частка сьогодні - лише 1 відсоток.

У структурі земельного фонду Донецької області (2,65 млн. гектарів) переважають сільськогосподарські угіддя, на територію регіону (разом із тимчасово окупованою територією) припадає 2 млн. гектарів сільськогосподарських угідь (майже 5 відсотків сільськогосподарських угідь України), з яких 91 відсоток - це високородючі ґрунти. Майже такі самі показники має і Луганська область, при цьому більшість земель (73,3 відсотка) використовується у сільськогосподарському виробництві.

Територія Донецької та Луганської областей має значні поклади природних ресурсів, що сприяли зародженню та швидкому розвитку промисловості в регіоні. За обліком запасів корисних копалин Донеччини, майже 49 відсотків становить паливно-енергетична сировина (кам’яне вугілля, газ (метан) вугільних родовищ, газ вільний). Друге місце належить неметалічним корисним копалинам, що використовуються як сировина, зокрема у будівельній, гірничо-хімічній промисловості, в металургії.

В експорті Донецької області переважну більшість становлять чорні метали (75 відсотків усього експорту 2019 року), мінеральні продукти (7 відсотків), машини та обладнання (6 відсотків). Луганська область у 2019 році експортувала переважно папір та картон (28 відсотків), хімічну продукцію (19 відсотків), текстильні вироби (10 відсотків) та олію (9 відсотків).

У 2014-2015 роках капітальні інвестиції в регіоні згорнулися: лише за ці роки зниження у Луганській області становило 90 відсотків, у Донецькій - 82 відсотки. У 2019 році в регіоні обсяг капітальних інвестицій в активи підприємств у реальному вимірі досі не піднявся до рівня 2013 року. У 2019 році на регіон припадало лише 5,4 відсотка усіх капітальних інвестицій в Україні, тоді як у 2013 році - 15,7 відсотка.

За такої негативної динаміки підприємства фінансують інвестиції власним коштом (81 відсоток у Донецькій області та 57 відсотків у Луганській у 2019 році). Крім того, криза та збройна агресія Російської Федерації призвели також до збільшення ролі держави в розвитку підприємств: з 2013 до 2019 року частка державних коштів у капітальних інвестиціях зросла з 6 до 17 відсотків у Донецькій області, а в Луганській області з 8 аж до 40 відсотків.

Рис. 3. Розподіл валової доданої вартості за видами економічної діяльності у Донецькій та Луганській областях у 2018 році

На території Донецької та Луганської областей до початку збройної агресії Російської Федерації проживало майже 6,5 млн. людей (66 відсотків у Донецькій області, 34 відсотки - у Луганській). Згідно з оцінками Держстату, це приблизно 14 відсотків усього населення України. Станом на сьогодні кількість людей, що мешкають у цьому регіоні на територіях, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, скоротилася до 1,5 млн. осіб у Донецькій області (65 відсотків) та до 0,7 млн. осіб у Луганській (70 відсотків).

На зменшення населення продовжує впливати природне скорочення та масова міграція з регіону. Станом на 2021 рік в Україні зареєстровано майже 1,5 млн. внутрішньо переміщених осіб, переважна більшість з яких переїхала до прилеглих територій: 35 відсотків - до інших населених пунктів Донецької області та 19 відсотків - до Луганської області.

Доходи місцевих бюджетів Донецької та Луганської областей істотно знизилися після втрати територій та початку кризи, яка змусила значну кількість людей залишити мирні населені пункти, а деякі підприємства закритися. На цей час доходи в областях зменшилися у 2-3 рази порівняно з докризовим періодом, попри реформу децентралізації, що дає змогу більшій кількості доходів залишатися на місцях.

Донецька область історично була більш фіскально спроможною та мала у 2,5 раза більше доходів, ніж Луганщина. До початку збройної агресії Російської Федерації у 2012 і 2013 роках Донецька область мала приблизно 12 відсотків усіх місцевих бюджетів, а Луганська - майже 5 відсотків. Починаючи з 2014 року цей показник почав зменшуватися і 2020 року становив 5 відсотків для Донецької області та лише 1 відсоток для Луганської. Попри втрати Донецька область навіть після 2014 року дотувала інші місцеві бюджети, тобто в області реверсна дотація була більшою за базову дотацію (з 2015 до 2017 років).

Рис. 4. Індекси капітальних інвестицій, відсотків показника за відповідний період попереднього року

Уже з 2018 року ситуація в Донецькій області змінилася, вона стала менш фіскально спроможною. Луганська область була історично дотаційною - а у 2019 році досягла піку за період з початку реформи децентралізації, коли дотація з державного бюджету становила 17,9 відсотка власних надходжень місцевих бюджетів області.

Через збройну агресію Російської Федерації і розірвання торговельних зв’язків із Росією більшість підприємств були змушені згорнути діяльність, що призвело до падіння попиту на робочу силу. У 2019 році, за даними Держстату, 7 відсотків усієї робочої сили України було у Донецькій та Луганській областях. Рівень безробіття у регіоні значно зріс від 2013 до 2019 року - з 8,2 до 13,6 відсотка у Донецькій області та з 6,7 до 13,7 відсотка у Луганській. Більшість населення працює в історично найбільшому секторі регіону - промисловості (30 відсотків зайнятого населення у Донецькій області та 24 відсотки - у Луганській області), на другому місці - торгівля (25 відсотків - у Донецькій та 28 відсотків у - Луганській області).

Рис. 5. Власні доходи місцевих бюджетів Донецької та Луганської областей, відсотків валового внутрішнього продукту України

Примітка: Починаючи з 2014 року не враховані тимчасово окуповані території.

Рис. 6. Базова (додатне значення) та реверсна дотації (від’ємне значення), відсотків власних доходів місцевих бюджетів

Рівень освіченості населення Донецької та Луганської областей близький до середнього по Україні: 30 відсотків усього зайнятого населення мають повну вищу освіту, 31-35 відсотків - професійно-технічну освіту.

Ґендерна рівність

У регіоні спостерігаються такі самі проблеми, що і в Україні загалом, щодо зайнятості та оплати праці жінок: жінки менше залучені до ринку праці через брак відповідних робочих місць або через відсутність потреби працювати, а якщо працюють, то переважно у низькооплачуваних секторах та/або на посадах - через горизонтальну та вертикальну професійну сегрегацію. У Донецькій області зазначені проблеми ще вагоміші через традиційну модель розподілу ролей у домогосподарстві та індустріальну спеціалізацію області. Рівень участі жінок у робочій силі та рівень зайнятості жінок набагато менший, ніж в Україні, а гендерний розрив у середньомісячній зарплаті штатних працівників майже у два рази вищий. У Луганській області рівень безробіття серед жінок значно вищий, ніж чоловіків та жінок в Україні загалом, що свідчить про значні труднощі жінок під час пошуку роботи.

Особливої уваги і підтримки потребують внутрішньо переміщені особи. За даними національної моніторингової системи, серед внутрішньо переміщених осіб - високий рівень безробіття, у них низькі доходи порівняно з фактичним прожитковим мінімумом.

Заходи з економічного розвитку регіону повинні бути спрямовані на збільшення економічної активності жінок шляхом створення відповідних робочих місць для найманих працівниць або залучення жінок до самозайнятості. Важливим є подолання бар’єрів для залучення жінок до ринку праці, зокрема надання доступних і високоякісних послуг з догляду за дітьми у закладах дошкільної освіти та боротьба з проявами гендерної дискримінації.

Найпроблемнішими питаннями для внутрішньо переміщених осіб є брак власного житла (про що у вересні 2019 р. повідомили 37 відсотків респондентів), відсутність можливості повернутися до місця свого постійного проживання (13 відсотків) та оплата комунальних послуг (9 відсотків). Хоча більшість опитаних внутрішньо переміщених осіб задоволені доступністю до всіх базових соціальних послуг, найменше опитані у вересні 2019 р. внутрішньо переміщені особи були задоволені доступністю до медичних послуг (77 відсотків) та можливістю працевлаштування (73 відсотки). Водночас основними умовами успішної інтеграції внутрішньо переміщених осіб у місцевих громадах залишаються житло, постійний дохід і зайнятість.

З огляду на ключову спрямованість Стратегії на підвищення добробуту та безпеки людей і розвиток громад її візією є "Донеччина та Луганщина - регіони з комфортними та безпечними умовами життя та розвитку людей. Прогресивний, заможний та привабливий край, що спирається на потужний та інноваційний промисловий та аграрний комплекси на засадах ефективного управління, збалансованого природокористування та безпечної реінтеграції. Спільнота вмотивованих людей, ефективного партнерства та нових можливостей".

Заходи, запропоновані у Стратегії, відповідають на виклики та сприяють вирішенню проблем, окреслених в аналітичній частині. Місією впровадження Стратегії є створення в регіоні середовища, сприятливого для економічного зростання та підвищення добробуту мешканців, відновлення територіальної цілісності країни та безпечна реінтеграція тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

Виклики мають комплексний характер. Заходи, передбачені в цій Стратегії, сприятимуть розв’язанню відразу кількох проблем регіону. Тому розподіл заходів на сектори може не збігатися із секторальною класифікацією проблем, а покликаний визначити основні напрями подальшого впровадження.

Мета трансформації регіону в широкому розумінні - розбудова нової сучасної конкурентоспроможної економіки на сході країни та створення додаткового поштовху для розвитку Донецької та Луганської областей.

При цьому загальнодержавні ініціативи (спрощення регулювання, макростійкість, судова реформа тощо) не повинні дублюватися суто регіональними ініціативами, але регіональні ініціативи можуть передбачати пілотні проекти, особливі умови або зняття певних обмежень, що дискримінують суб’єктів областей. Зважаючи на діагностовані проблеми та виклики, стратегічними цілями є:

підвищення якості життя населення на територіях Донецької та Луганської областей;

створення в регіоні сприятливого бізнес-клімату, який стимулюватиме інвестиції та розвиток малого та середнього підприємництва;

розвиток ланцюгів доданої вартості, міжнародної торгівлі, виробництва та експорту;

розвиток сучасного сільського господарства та переробної промисловості;

забезпечення енергетичних ресурсів, необхідних для розвитку регіону;

забезпечення транспортної інфраструктурної мережі, необхідної для розвитку регіону;

зниження безробіття та підвищення гнучкості ринку праці;

збереження довкілля, відновлення та стале використання природних ресурсів, запобігання екологічним катастрофам та покращення екологічної ситуації в регіоні.

Кожна із зазначених цілей включає конкретні заходи, що базуються на розв’язанні проблем регіону, а також на використанні його сильних сторін. Зазначені у цій Стратегії заходи мають територіальний принцип і можуть стосуватися громад, прилеглих до лінії розмежування, територій індустріальних (промислових) парків або ж всієї території Донецької та Луганської областей.

Цінності, на основі яких побудована Стратегія:

безпека;

стабільність;

перспектива;

добробут людей.

Очікуваними результатами реалізації Стратегії є:

підвищення рівня доходів населення, насамперед працівників базових галузей промисловості Донецької та Луганської областей;

істотне збільшення надходжень до місцевих бюджетів Донецької та Луганської областей, що створить передумови для сталого розвитку територіальних громад;

створення умов для послідовного формування нової структури економіки Донецької та Луганської областей на основі нової інклюзивної конкурентоспроможної економічної моделі, підвищення ресурсоефективності індустріальних галузей, їх інтеграції у виробничі ланцюги з високою доданою вартістю;

модернізація на інноваційній основі промислового виробництва Донецької та Луганської областей та збільшення частки інноваційно активних підприємств з V-VI технологічними укладами у виробничих процесах реального сектору економіки;

нарощення експортного потенціалу Донецької та Луганської областей завдяки зростанню частки продукції високого ступеня переробки;

подолання логістичних обмежень, які лімітують завантаження виробничих потужностей базових галузей Донецької та Луганської областей, що забезпечить поступове нарощування транзитного потенціалу зазначеного регіону;

створення нових робочих місць та підвищення попиту на висококваліфікованих робітників і наукові кадри вищої кваліфікації, а також розширення можливостей для професійної самореалізації;

розвиток ініціативності молодого покоління, його участі у вирішенні проблемних питань Донецької та Луганської областей, а також залучення до розвитку економіки зазначеного регіону;

покращення стану довкілля, забезпечення екологічної безпеки, сталого використання природних ресурсів, збереження та відновлення екосистем.

Індикаторами, які планується досягти до 2030 року, є:

зростання капітальних інвестицій (відсотків до валового регіонального продукту): Донецька область - 25 відсотків, Луганська область- 25 відсотків;

зростання частки товарів з високою доданою вартістю у реалізації переробної промисловості: Донецька область - 17 відсотків, Луганська область - 20 відсотків;

збільшення індексу сільськогосподарської продукції: Донецька область - на 3 відсотки, Луганська область - на 3 відсотки;

середня тривалість перерв в електропостачанні (Індекс середньої тривалості переривання в роботі системи (System Average Interruption Duration Index)): Донецька область - 600 хвилин, Луганська область - 600 хвилин;

вантажообіг автомобільного та залізничного транспорту: Донецька область - 3000 тонн на кілометр і більше, Луганська область - 1000 тонн на кілометр і більше;

зниження рівня безробіття населення у віці 15-70 років: Донецька область - 8 відсотків, Луганська область - 8 відсотків;

зростання рівня зайнятості населення у віці 15-70 років: Донецька область - 56 відсотків, Луганська область - 60 відсотків;

скорочення строку середньої тривалості пошуку нової роботи: Донецька область - 3 місяці, Луганська область - 3 місяці.

Водночас під час реалізації операційного плану будуть опрацьовані та визначені додаткові індикатори у сфері захисту довкілля, включаючи такі індикатори:

площа лісів та лісистість території;

площа орних земель (ріллі) та їх частка у загальній площі території;

площа сільськогосподарських угідь екстенсивного використання (сіножатей та пасовищ) та їх частка у загальній площі території;

вміст органічного вуглецю (гумусу) у ґрунтах сільськогосподарських угідь;

площа відновлених земель та екосистем, площа рекультивованих земель та земель, на яких проводяться заходи з консервації;

площа територій екологічної мережі;

кількість територій та об’єктів природно-заповідного фонду, площа земель територій та об’єктів природно-заповідного фонду та їх частка у загальній площі території.

1. Стратегічний напрям - удосконалення інституційно-фінансових інструментів та регуляторної політики.

Завдання напряму - створення в регіоні сприятливого бізнес-клімату, який стимулюватиме інвестиції та розвиток підприємництва.

Показники:

1.1. Ініціатива - створення сприятливого бізнес-клімату

1.1.1. Захід - запуск системи страхування військово-політичних ризиків в регіоні

Завдання заходу - зниження військово-політичних ризиків ведення бізнесу в регіоні, які сьогодні є однією з основних перешкод для економічного розвитку.

Показники:

Рівень безпеки безпосередньо поблизу лінії розмежування істотно відрізняється від його рівня по країні. Створення системи страхування військово-політичних ризиків дасть змогу підвищити рівень безпеки в регіоні.

Вже сьогодні є можливість створити специфічні для регіону програми страхування експортних контрактів з боку Експортно-кредитного агентства та Укрексімбанку. Але комплексне вирішення питання потребуватиме більш масштабного підходу. Прикладом може слугувати державна програма страхування ризиків в Державі Ізраїль.

Ініціативу можна реалізувати за такими варіантами:

співпраця з міжнародними організаціями, що забезпечують страхування військово-політичних ризиків;

пряме залучення приватної міжнародної страхової компанії шляхом проведення тендеру;

страхування в українських компаніях та перестрахування в закордонній страховій компанії.

Кожен із зазначених варіантів повинен передбачати створення системи державної компенсації страхових платежів інвесторам за страхуванням від військово-політичних ризиків.

У перспективі можливе таке страхування від ризиків, пов’язаних із бойовими діями:

страхування фінансових ризиків під час виконання експортних та логістичних контрактів;

страхування сільськогосподарської продукції під час вирощування, збирання врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень, вирощування (розведення), відгодівлі (утримання) сільськогосподарських тварин, добування (вилову) риби та інших водних живих ресурсів;

страхування майна під час володіння, користування і розпорядження ним, в тому числі такого, яке є предметом застави за кредитами, наданими банками;

страхування інвестицій під час інвестиційної діяльності (основні засоби, що створюються чи придбаваються резидентами територій пріоритетного розвитку в рамках реалізації інвестиційних проектів, або товари, вироблені в рамках таких інвестиційних проектів).

Для зниження вартості страхування слід визначити оперативні заходи, необхідні для зменшення рівня ризикованості (фізична безпека застрахованих об’єктів), розглянути можливість часткового співфінансування страхових платежів і франшизи власником майна.

Вартість страхування військово-політичних ризиків (страхові платежі) повинна компенсуватись за участю держави, наприклад із Фонду консорціумного фінансування. Прямі виплати від цього фонду на користь страхових компаній вбачаються більш прозорими та простішими в адмініструванні.

Захід здійснюватиметься в громадах поблизу лінії розмежування, на територіях індустріальних (промислових) парків та за пріоритетними напрямами, визначеними Стратегією, а також на всій території Донецької та Луганської областей, на якій органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Захід щодо системи страхування військово-політичних ризиків сприятиме зменшенню ризиків безпеки в усіх секторах промисловості, сільського господарства, торгівлі, енергетики, транспорту та комунікаційних мереж; покращенню доступу бізнесу регіону до банківського кредитування та зниженню вартості кредитів. Очікуваний ефект від ініціативи - збільшення частки інвестицій до валового регіонального продукту - залежатиме від того, наскільки повним буде охоплення в максимальному варіанті (застраховане все майно та всі інші ризики). На основі сценарного моделювання вплив оцінюється як додаткові 3-4 відсотки приросту капітальних інвестицій відносно валового регіонального продукту, що відповідає в середньому додатковим 0,2 відсотка щорічного приросту валового регіонального продукту в Донецькій та Луганській областях за перші три роки, з подальшим збільшенням цієї суми через мультиплікативний ефект.

Вартість страхування визначатиметься фінальним форматом договору із страховиками та строком його дії. Для попередніх оцінок можна розглянути можливість використання ренкінгу (рейтингового списку) ризику для цілей страхування експортних контрактів за шкалою ОЕСР (шостий, передостанній), ставка за страхуванням експортних кредитів може становити 1,8-2,2 відсотка страхового покриття. Якщо орієнтуватися на верхню межу діапазону вартості, то річний страховий платіж із фонду консорціумного фінансування на суму 100 млн. гривень може дати змогу залучити до 5 млрд. гривень кредитних або інвестиційних ресурсів. Але якщо враховувати близькість до лінії розмежування та специфічний характер ризиків, вартість страхування може бути суттєво більшою. Вона також залежатиме від того, чи буде залучений до ініціативи Світовий банк - вартість страхування через Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (Multilateral Investment Guarantee Agency) може враховувати міжнародні домовленості та бути меншою у зв’язку з політичним характером ініціативи. Знизити вартість страхування може також здійснення безпекових заходів.

Важливим елементом запровадження системи страхування військово-політичних ризиків є довіра до довгострокового характеру такої програми. Можливе фінансування страхових платежів через Фонд консорціумного фінансування, зобов’язання якого в разі участі міжнародного менеджменту із високою репутацією інвестори сприйматимуть як більш надійні.

Джерела фінансування: Фонд консорціумного фінансування, державний бюджет, кошти страхових компаній.

1.1.2. Захід - розвиток інфраструктури підтримки підприємництва.

Завдання заходу - сприяння зростанню малого та середнього підприємництва, розвитку інвестицій та торгівлі.

Показники:

Органічне зростання малого підприємництва, перетворення його на середнє та велике потребує додаткових заходів державної політики. Основною метою створення інфраструктури підтримки підприємництва та бізнес-середовища (зокрема центрів підтримки бізнесу) має стати надання інформації, навчання основ підприємництва, юридична підтримка та консультування щодо державних програм підтримки, допомога в отриманні кредитних, в тому числі міжнародних, грантових та інвестиційних ресурсів, допомога в участі у публічних закупівлях та приватизації, в експорті, створення постійно діючої платформи взаємодії місцевої влади із підприємцями тощо.

Захід здійснюється в громадах, територія яких прилягає до лінії розмежування, та у містах, у яких здійснюється трансформація вугільної галузі. Положення Стратегії також можуть реалізувати підприємства, розташовані на решті території, на якій органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Здійснення заходу дасть змогу покращити доступ мешканців регіону до інформації, активізувати підприємницьку діяльність малого бізнесу, прискорити введення нових виробничих потужностей чи розширення діючих та сприяти створенню нових суб’єктів підприємництва. Зростання та перетворення локального мікропідприємництва, малого та середнього підприємництва у регіональних та національних лідерів сприятиме диверсифікації можливостей зайнятості в регіоні та появі нових виробничих кластерів і продуктів із потенційним успіхом.

Джерела фінансування: в рамках існуючих програм державного бюджету, місцевих бюджетів, обласних бюджетів, небюджетні кошти.

1.1.3. Захід - забезпечення доступу до програм фінансування, зокрема міжнародних.

Завдання заходу - забезпечення доступу до програм фінансування, що дасть змогу розширити інвестиційні можливості підприємств та покрити потребу в обіговому капіталі.

Показники:

Підприємства регіону, насамперед у зв’язку з безпековими ризиками, мають дуже обмежений доступ до кредитних ресурсів. Покращення доступу до кредитів передбачається здійснювати шляхом виконання загальнодержавних програм підтримки кредитування. Крім того, українські банки реалізуватимуть кредитні програми в регіоні з урахуванням запровадження системи страхування від військово-політичних ризиків.

У рамках Фонду розвитку підприємництва передбачається продовжити роботу програми FinancEast або запровадити аналогічну програму в рамках Фонду консорціумного фінансування для проектів із значними інвестиціями, за якими надавалася компенсація частини суми основного зобов’язання за наданими кредитами (до 50 відсотків) для підприємств Донецької і Луганської області. Фінансування надавалося ЄС через Кредитну установу для відбудови (КfW), яка діє на підставі повноважень від Уряду Федеративної Республіки Німеччина у рамках реалізації компонента 2.2 "Економічне відновлення та розвиток мікро-, малого та середнього підприємництва. Доступ до фінансування мікро-, малого та середнього підприємництва" Угоди "Підтримка Європейського Союзу для Сходу України" між Урядом України та Європейським Союзом від 8 грудня 2017 року.

Додаткові програми компенсації тіла кредиту або відсоткової ставки для інших проектів можуть бути створені на місцевому рівні, для чого передбачається розробити пакет документації. Відповідні програми реалізуються у мм. Маріуполі, Тернополі, Києві. Для громад, територія яких прилягає до лінії розмежування, та міст, у яких здійснюється трансформація вугільної галузі, витрати на компенсацію відсотків чи основного зобов’язання за наданими кредитами можуть бути компенсовані за рахунок Фонду консорціумного фінансування чи державного бюджету.

Надання мікрогрантів на створення бізнесу (у негрошовій формі) для юридичних та фізичних осіб після відповідного навчання в Центрі підтримки підприємництва чи на інших обраних курсах підприємництва та після представлення бізнес-плану. Додатково передбачається залучати проекти технічної допомоги, що надають грантову допомогу бізнесу (Агентство США з міжнародного розвитку (United States Agency for International Development), Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй та інші). Підтримка через мікрогранти має бути спрямована на вразливі групи населення та громади, територія яких прилягає до лінії розмежування, монофункціональні міста, жіноче підприємництво, соціальне підприємництво, на залучення учасників бойових дій до підприємницької діяльності тощо.

Передбачається здійснювати:

залучення інвестицій у малі підприємства регіону шляхом виділення спеціальної щорічної регіональної програми у державних розвиткових агенціях, зокрема Фонді розвитку інновацій;

залучення установ, які орієнтовані на підтримку окремих галузей, зокрема Українського культурного фонду;

створення факторингової платформи та розвитку факторингу. Факторинг дає змогу зафіксувати строк перенесення платежів під час закупівель. Надання кредитних лімітів місцевим державним підприємствам, що є замовниками у публічних закупівлях, банками, які провадять активну діяльність у регіоні, може підвищити доступність цього інструменту для малого і середнього бізнесу;

підтримку створення регіональних кредитних спілок, які створюються асоціаціями підприємців, або окремими підприємствами.

Захід здійснюється в громадах, територія яких прилягає до лінії розмежування, та у містах, у яких здійснюється трансформація вугільної галузі. Положення Стратегії також можуть реалізувати підприємства, розташовані на решті території, на якій органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Кращий доступ до кредитних ресурсів сприятиме розширенню інвестиційних можливостей та спрощенню операційної діяльності підприємств регіону. Розширення програм кредитування мікропідприємництва, малого та середнього підприємництва (за умови зниження безпекових ризиків у результаті запровадження страхування) до обсягу кредитного портфеля на рівні 5 відсотків та 10 відсотків валового регіонального продукту у Луганській та Донецькій областях відповідно може призвести до приросту капітальних інвестицій на 2-4 відсоткових пункти відносно валового регіонального продукту.

Джерела фінансування: державний бюджет, Фонд консорціумного фінансування, місцеві бюджети, обласні бюджети, позабюджетні кошти.

1.1.4. Захід - адаптація програми державної підтримки інвестиційних проектів із значними інвестиціями до умов регіону.

Завдання заходу - стимулювання реалізації проектів із значним обсягом інвестицій.

Показники:

Передбачається внесення змін до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні" з урахуванням умов розвитку регіону, зокрема щодо зниження вимог до інвестиційних проектів, для реалізації яких може надаватися державна підтримка, до 5 млн. євро інвестицій та створення не менше 20 нових робочих місць.

Створення системи підтримки бізнесу в Донецькій та Луганській областях здійснюватиметься шляхом створення центрів регіональної компетенції в основних державних структурах, діяльність яких спрямована на підтримку бізнесу (Рада бізнес-омбудсмена, державна установа "Юкрейнінвест", державна установа "Офіс з розвитку підприємництва та експорту", державна організація "Агенція з питань державно-приватного партнерства"). У межах реалізації заходу можливо створення обласних (регіональних) центрів у вигляді об’єднаних представництв зазначених організацій або їх окремих підрозділів у складі центральних офісів структур, що відповідатимуть за захист інтересів Донецької та Луганської областей. За рахунок Фонду консорціумного фінансування можливо створення для інвестицій обсягом від 100 тис. євро спеціальної служби інвестора, яка забезпечуватиме супроводження інвестиційних проектів, з метою покращення взаємодії інвесторів в частині отримання адміністративних послуг.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Реалізація заходу є одним з елементів покращення бізнес-клімату та стимулювання інвестиційного попиту. Впровадження додаткової державної послуги, яка сприятиме інвестиційній діяльності на території регіону, разом з іншими заходами, які зменшують перешкоди для ведення бізнесу, матиме позитивний вплив на темпи залучення приватних інвестицій у регіон, збільшення зайнятості та приросту валового регіонального продукту. Такий інструмент регіональної інвестиційної політики може активно використовуватися для облаштування індустріальних (промислових) парків та залучення до них інвесторів органами місцевого самоврядування. У разі реалізації запропонованих змін до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні" обсяг підтримки може становити до 30 відсотків обсягу фінансування інвестиційного проекту (максимальні витрати на залучення 5 млн. євро інвестицій становитимуть 1,5 млн. євро). Сукупні витрати на реалізацію ініціативи та джерела фінансування залежатимуть від кількості проектів та обсягів залучених інвестицій. У разі реалізації 10 значних інвестиційних проектів протягом п’яти років за умови зниження військово-політичних ризиків приріст капітальних інвестицій може становити 1,7 відсотка загального обсягу капіталовкладень у двох областях регіону (в цінах 2019 року).

1.1.5. Захід - прискорення підключення до інженерних мереж та зниження вартості такого підключення.

Завдання заходу - спрощення підключення до інженерних мереж та зниження його вартості з метою усунення перешкод для інвестування.

Показники:

Ключовим фактором спрощення процесу є швидке та своєчасне вирішення питання виділення земель для приєднання до інженерних мереж. Крім того, комплексне вирішення питання може бути забезпечено шляхом здійснення таких заходів:

визначення питань виділення земельних ділянок для потреб розподілення електричної енергії такими, що повинні розглядатися в максимально швидкий спосіб та за спрощеною процедурою;

створення карт інженерних мереж;

запровадження збору інформації щодо можливості приєднання до інженерних мереж, а також вартості та тривалості такого приєднання;

визначення можливості запровадження для проектів із значним обсягом інвестицій безоплатного приєднання до електричних мереж чи часткової компенсації витрат на таке приєднання;

визначення можливості спрямування частини місцевих бюджетів розвитку на часткову компенсацію або безоплатне приєднання до електричних мереж малих та середніх підприємств, створених у шахтарських громадах;

створення або облаштування індустріальних (промислових) парків за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку або інших бюджетних програм;

стандартизація процедур приєднання до інших мереж (газопостачання, водопостачання та водовідведення).

Захід реалізується на території індустріальних (промислових) парків, громад, прилеглих до лінії розмежування, та громад, задіяних у трансформації вугільної галузі, а також на решті території, на якій органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Разом з іншими заходами, спрямованими на поліпшення бізнес-клімату в регіоні, підключення до електричних мереж та вирішення інших питань з облаштування бізнес-майданчиків сприятиме залученню інвестицій у регіон. Успішна реалізація цієї ініціативи дасть змогу скоротити строки підключення до електричних мереж із 50-60 днів до 30 днів та тривалість виділення ділянок із 80-100 днів до 30 днів. Таким чином, зменшиться обсяг витрат, пов’язаних із створенням нового бізнесу чи розширенням діючого.

1.1.6. Захід - дерегуляція та оптимізація інспекційної діяльності.

Завдання заходу - спростити ведення бізнесу та знизити ризик корупційних правопорушень під час інспекційних перевірок.

Показники:

В Україні понад 80 сфер, де здійснюються заходи нагляду (контролю), кожна з них має свою специфіку. Захід спрямовуватиметься на визначення можливості скасування, переведення на страхування та незалежний консалтинг або зміни формату перевірок.

Пропонується використати такі підходи:

скасування планових перевірок інспекціями для підприємств (передусім новостворених) із малим і середнім рівнем ризику в перші три роки після створення;

запровадження дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності як альтернативи системи контролю з боку державних органів;

створення умов для здійснення незалежного консалтингу та приватного страхування ризиків, пов’язаних із професійними захворюваннями, травмами на виробництві, крім категорій робіт із важкими та шкідливими умовами праці.

Передбачається сприяти внесенню змін до Земельного кодексу України та Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" з метою мінімізації корупційних ризиків шляхом зменшення тривалості процедур та уникнення зайвого адміністративного впливу під час проведення процедур землевідведення.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Зниження регуляторного тиску на бізнес та пожвавлення ділової активності за умови збереження параметрів безпеки для населення та працівників позитивно вплине на легкість ведення бізнесу та економічне зростання регіону. При цьому бюджетні витрати зберігатимуться в рамках бюджету органів державного нагляду (контролю).

1.1.7. Захід - формування позитивного іміджу Донецької та Луганської областей.

Ключові завдання заходу - створення дієвих інструментів для комунікації з потенційними інвесторами, громадськістю та іншими сторонами, заінтересованими в економічній інтеграції, з метою створення позитивного іміджу регіону.

Показники:

Одна з основних проблем Донецької та Луганської областей - первинна репутація (імідж) та низька впізнаваність регіонів у частині економічного потенціалу та стабільності для потенціальних інвесторів. В областях не розроблено маркетингову стратегію та не створено імідж із необхідними ціннісними характеристиками. Для такого розроблення необхідно провести комплексні галузеві дослідження, що дадуть змогу визначити шляхи ефективної адаптованої диверсифікації економіки регіону та її маркетингової і репутаційної складових. Одним із завдань є створення дієвих інструментів для комунікації з потенційними інвесторами, громадськістю та іншими сторонами, заінтересованими в економічній інтеграції. Такими інструментами, зокрема, повинні стати:

розроблення бренду та маркетингової стратегії Донецької та Луганської областей з метою популяризації в Україні та світі, забезпечення впізнаваності регіону, просування його позитивного іміджу, формування іміджу мирних областей, привабливості регіону для жителів, кваліфікованих кадрів та туристів;

проведення регіональних галузевих досліджень, які сприятимуть визначенню шляхів ефективної та соціально-адаптованої диверсифікації економіки регіону, переходу від моно- до мультигалузевої економіки;

участь представників підприємницьких кіл Донецької та Луганської областей у міжнародних виставкових заходах з метою поширення інформації про інвестиційний потенціал регіону;

проведення ряду зустрічей у містах регіону для представників іноземних дипломатичних представництв, підприємців, потенційних інвесторів, представників засобів масової інформації з метою поширення знань про економічний та інвестиційний потенціал Донецької і Луганської областей;

створення інвестиційних порталів Донецької та Луганської областей та розміщення на них презентаційних матеріалів про потенціал регіону для налагодження партнерських відносин і залучення інвестицій.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Збільшення впізнаваності регіону та зміна його сприйняття за чітко встановленими репутаційними характеристиками позитивно вплине на економічне зростання регіону, а затверджена Стратегія забезпечить системний підхід для стабільного підвищення зазначених у ній показників.

Джерела фінансування: Фонд консорціумного фінансування, державний бюджет, бюджети органів місцевого самоврядування, залучені кошти партнерів з розвитку.

1.2. Ініціатива - фінансування та податкове стимулювання.

1.2.1. Захід - створення Фонду консорціумного фінансування.

Завдання заходу - створення єдиного фонду для забезпечення функціонування системи страхування військово-політичних ризиків та інвестування в проекти розбудови інфраструктури Донецької та Луганської областей, що допоможе залучити іноземних партнерів з розвитку та забезпечити централізованість і ефективність розподілу коштів.

Показники:

Фонд консорціумного фінансування можливо створити з використанням досвіду створення The Eastern Europe Energy Efficiency and Environmental Partnership (E5P). Фінансування проектів за цим партнерством проводиться за рахунок трастового фонду Eastern Partnership Technical Assistance Trust Fund (EPTATF), що утворений та управляється Європейським інвестиційним банком (EIB). Модель трастового фонду під управлінням великої міжнародної організації є виправданою, оскільки це підвищує довіру партнерів з розвитку, дає змогу залучити значний обсяг коштів на фінансування великих інфраструктурних проектів та запровадити нові фінансові інструменти (страхування).

Передбачається, що в такому фонді може бути два напрями залучення фінансування: донорський та кредитний. Кошти грантових проектів використовуватимуться на соціальні ініціативи (медична, освітня галузь, доступ до питної води, будівництво доріг, освітлення та безпека в містах тощо) та такі ініціативи, які матимуть великий вплив, але не можуть бути профінансовані суб’єктами господарювання у зв’язку із значною їх вартістю (наприклад, системи зрошення). Кошти кредитного напряму використовуватимуться на поліпшення доступу до фінансування в регіоні та великі інфраструктурні проекти, що забезпечать зростання валового регіонального продукту та надходжень до бюджетів.

Модель нового Фонду консорціумного фінансування спрямовуватиметься на страхування військово-політичних ризиків. Вона повинна включати внески з Державного бюджету України. Загальний розмір фонду буде залежати від величини внеску України із державного бюджету, що має бути не менше 5 відсотків загального обсягу всіх надходжень фонду (сума, достатня для покриття на першому етапі адміністративних витрат та відсоткових платежів). Розмір внеску визначатиметься у розмірі не більше ніж 25 відсотків обсягу надходжень від податку на доходи фізичних осіб за минулий бюджетний рік, що сплачується на території обох областей разом. Станом на 2020 рік у Донецькій та Луганській областях сплачено 16,7 млрд. гривень (499 млн. євро) податку на доходи фізичних осіб.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Реалізація цього заходу сприятиме захисту інвестицій на території Донецької та Луганської областей, а також залученню додаткових інвестицій на суму орієнтовно 35 млрд. гривень.

Джерело фінансування - Державний бюджет України.

1.2.2. Захід - збільшення фінансування бюджетів громад вздовж лінії розмежування.

Завдання заходу - підвищення власних доходів місцевих бюджетів (покращення їх фіскальної спроможності).

Показники:

Для стимулювання підприємницької діяльності та зайнятості на особливо вразливих територіях вздовж лінії розмежування буде створено необхідні умови для мотивації місцевих територіальних громад. З цією метою передбачається введення спеціальної дотації з державного бюджету для місцевих бюджетів у розмірі податку на доходи фізичних осіб, який надійшов до державного бюджету від перерозподілу податку на доходи фізичних осіб, сплаченого в територіальних громадах вздовж лінії розмежування в минулому році, помноженого на індекс зростання мінімальної заробітної плати. При цьому 80 відсотків обсягу такої дотації спрямовуватиметься в бюджети громад, а 20 відсотків такої дотації - в обласний бюджет. Водночас така дотація не повинна братися до уваги під час розрахунку горизонтального вирівнювання.

На території Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, утворено 72 територіальні громади, з них 15 розташовані на лінії розмежування хоча б частково (п’ять - в Луганській області та десять - в Донецькій). Майже всі громади, що розташовані на лінії розмежування, зараз є дотаційними (надходження податку на доходи фізичних осіб на одну людину становить менше 90 відсотків середнього рівня в Україні, громади отримують базову дотацію з державного бюджету в рамках горизонтального вирівнювання). Дві громади в Донецькій області (Вугледарська та Авдіївська) та одна громада в Луганській (Попаснянська) у 2021 році не будуть отримувати базову дотацію, оскільки мають доходи від податку на доходи фізичних осіб на середньому рівні в Україні.

Передбачається врегулювання на законодавчому рівні питання зарахування податку на доходи фізичних осіб за фактичним місцем провадження діяльності юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, виробничих структурних та функціональних структурних підрозділів, а також особливостей виробничої діяльності гірничих підприємств з видобування корисних копалин.

Захід реалізується на територіях поблизу лінії розмежування - у п’яти територіальних громадах в Луганській та десяти територіальних громадах в Донецькій області.

Місцеві бюджети матимуть більше власних доходів, що мотивуватиме їх до стимулювання та підтримки господарської діяльності в регіоні, що сприятиме створенню нових робочих місць.

Більшість проаналізованих досліджень, які відзначають позитивний ефект економічного розвитку регіону, свідчать про такий зв’язок: менше 0,1 відсоткового пункту росту валового регіонального продукту при зростанні фіскальної незалежності на 10 відсотків.

1.2.3. Захід - введення прискореної амортизації як податкового стимулювання інвестицій.

Завдання заходу - стимулювання нових інвестицій в результаті зменшення витрат підприємства в перші роки після його створення.

Показники:

Передбачається внести зміни до Податкового кодексу України щодо розрахунку амортизаційних нарахувань, дозволивши відносити значно більшу частину вартості основних засобів на амортизаційні витрати у перші два - три роки після створення підприємства.

Податковим кодексом України передбачено, що амортизація визначається прямолінійним методом нарахування, при цьому в Податковому кодексі України визначено мінімальний строк корисного використання основних засобів, протягом якого розподіляється їх вартість.

Під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств протягом строку дії спеціального режиму господарської діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій та Луганській областях платники податку на прибуток, які є керуючими компаніями, учасниками індустріальних парків у Донецькій і Луганській областях, або ті, що мають місцезнаходження на території окремих територіальних громад Донецької області (Світлодарська, Торецька, Авдіївська, Мар’їнська, Вугледарська, Волноваська міські територіальні громади, Очеретинська, Ольгинська, Мирненська, Сартанська селищні територіальні громада) та Луганської області (Щастинська, Гірська, Попаснянська міські територіальні громади, Станично-Луганська селищна територіальна громада та Нижньотеплівська сільська територіальна громада) матимуть право під час розрахунку амортизації основних засобів використовувати мінімально допустимі строки амортизації.

Пропоновані мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації):

Основні засоби мають бути введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів протягом строку дії спеціального режиму господарської діяльності на територіях пріоритетного розвитку та не були у використанні або щодо об’єкта основних засобів платник податку після запровадження спеціального режиму господарської діяльності на територіях пріоритетного розвитку здійснив витрати, пов’язані із поліпшенням такого об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція) в сумі, що перевищує 50 відсотків балансової вартості відповідного об’єкта на початок звітного податкового року.

При цьому такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності виключно в межах індустріального парку або виключно в межах території громад на лінії розмежування та не можуть бути відчужені у будь-який спосіб або надані в користування іншим особам до закінчення періоду нарахування амортизації, крім випадків примусового відчуження чи іншого припинення права власності на такі основні засоби поза волею їх власника.

Положення пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу України не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та методів її нарахування.

Цей підхід не поширюється на платників податку, які провадять діяльність з виробництва та торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Економія може досягати 7,5 відсотка інвестицій залежно від групи основних засобів (середнє значення становить 5,4 відсотка). Слід зауважити, що економія припиниться після закінчення строку повної амортизації, після чого підприємство сплачуватиме податок на прибуток у повному обсязі. Це може створити додатковий позитивний ефект в частині стимулювання реінвестування отриманого прибутку в подальший розвиток підприємства.

Захід планується реалізувати як пілотний проект виключно для індустріальних (промислових) парків та територіальних громад вздовж лінії розмежування. Якщо зміни засвідчать позитивні результати, ініціативу планується поширити на решту підприємств, розташованих на території Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Маючи можливість прискореної амортизації, підприємство сплачує менше податку на прибуток в перші роки після створення (у разі придбання основних засобів) та може залучити/профінансувати більше капітальних інвестицій.

Якщо зекономлені кошти на виплату податку на виведений капітал зможуть принести хоча б 3 відсотки додаткового реального зростання капітальних інвестицій, то додатковий реальний валовий регіональний продукт становитиме близько 0,42 відсотка на рік для Донецької області та 0,27 відсотка для Луганської області. Імовірно, прямого впливу на залучення робочої сили існуючі підприємства не відчують, оскільки вони будуть переважно використовувати зекономлені кошти на оновлення необоротних активів. Вплив може бути опосередкованим.

1.2.4. Захід - стимулювання територіальних громад Донецької та Луганської областей до запровадження та збільшення бюджетів участі.

Завдання заходу - активізувати участь територіальних громад у розпорядженні коштами місцевих бюджетів шляхом стимулювання збільшення суми та кількості бюджетів участі.

Показники:

В Україні відсутнє централізоване управління чи унормування громадських бюджетів у частині їх величини. Місцеві органи самоврядування самостійно вирішують, яку частку видатків місцевого бюджету формувати за рішенням місцевих жителів через голосування на веб-сайтах таких бюджетів участі. Населення розпоряджається через такі бюджети близько 0,1-1 відсотка коштів місцевого бюджету (обсяг бюджету участі залежить від спроможності бюджету територіальної громади). Пропонується створити законодавчі передумови запровадження механізмів заохочення до поширення бюджетів участі в Донецькій та Луганській областях та передбачити систему додаткового (консолідованого) їх фінансування за рахунок державного бюджету або Фонду консорціумного фінансування. Крім того, передбачається запровадити періодичні публікації звітів про виконання проектів бюджетів участі, які були б доступні для всієї територіальної громади та дали б змогу слідкувати за правомірністю використання бюджетних коштів та станом реалізації проектів, формували б інститут репутації їх виконавців.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Дослідження свідчать, що прямого ефекту на економічне зростання в регіоні від бюджетів участі немає. Вплив може бути опосередкованим в результаті інвестування в проекти у сфері благоустрою, охорони здоров’я, освіти, культури публічного простору та інші. Такі інвестиції можуть збільшити задоволення територіальної громади життям в обраному регіоні та в цілому сприяти розвитку територій. Позитивний ефект від бюджетів участі можна оцінити на рівні до 0,2 відсотка додаткового зростання валового регіонального продукту щороку, зважаючи на невелику частку таких бюджетів у загальних видатках місцевих бюджетів. Запровадження таких бюджетів не потребує додаткових витрат, а передбачає перерозподіл частини видатків. Навчання з адміністрування можуть проводити уже існуючі організації в Україні за підтримки міжнародних партнерів з розвитку.

2. Стратегічний напрям - розвиток реального сектору економіки, індустріалізація та інноваційний розвиток

Завдання - розвиток ланцюгів доданої вартості, міжнародної торгівлі, виробництва та експорту, сучасного сільського господарства та переробки сільськогосподарської продукції.

Показники:

2.1. Ініціатива - розвиток ланцюгів доданої вартості у промисловому виробництві.

2.1.1. Захід - адаптування загальнодержавних та місцевих інструментів підтримки для створення та відновлення ланцюгів доданої вартості.

Завдання заходу - відновлення старих та створення нових ланцюгів доданої вартості для підвищення технологічності виробництва в регіоні.

Показники:

Передбачається більш ефективно використовувати з урахуванням особливостей регіону загальнодержавну підтримку виробництва, яка допоможе створити інвестиційну привабливість, включаючи фінансове стимулювання для розвитку бізнесу, зокрема:

державну підтримку проектів із значними інвестиціями;

індустріальні (промислові) парки;

стимулювання експорту товарів українського походження за сприянням ПрАТ "Експортно-кредитне агентство";

підтримку фінансування суб’єктів малого та середнього підприємництва за рахунок коштів Фонду розвитку підприємництва та Фонду розвитку інновацій.

Інструментами технічної підтримки є, зокрема:

допомога у залученні інвесторів (державна установа "Юкрейнінвест");

допомога у зовнішньоекономічній діяльності (державна установа "Офіс з розвитку підприємництва та експорту", Мінекономіки);

консультаційна підтримка (регіональний підрозділ Ради бізнес-омбудсмена).

Адаптувати інструменти слід з урахуванням пріоритетних секторів із потенціалом зростання доданої вартості та смарт-спеціалізації регіону, а також наявності сировинної бази, можливостей виробництва та логістики.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Здійснення заходу дасть змогу диверсифікувати економіку регіону та збільшити частку переробки сировини, яка видобувається в регіоні, на місцевому рівні. Таким чином, економіка регіону поступово переорієнтовуватиметься на виробництво товарів кінцевого споживання.

2.1.2. Захід - технічна підтримка зовнішньоекономічної діяльності.

Завдання заходу - збільшення та диверсифікація експорту продукції регіону.

Показники:

Комплекс технічних заходів з підтримки бізнесу у провадженні зовнішньоекономічної діяльності:

пріоритетна робота державної установи "Офіс з розвитку підприємництва та експорту" з Донецькою та Луганською областями у сферах, в яких спеціалізується регіон, крім великих галузей (металургії, вирощування зернових та виробництва олії), - за всіма напрямами роботи зазначеного Офісу, але насамперед робота з пошуку партнерів;

пріоритизація регіональних ланцюгів доданої вартості під час підготовки умов нових чи перегляду міжнародних торговельних угод, зокрема під час переговорів про торгові квоти;

інформаційна, юридична та консультативна підтримка щодо виконання вимог технічного регулювання інших держав, зокрема, держав - членів ЄС, та роз’яснення переваг для українських виробників від нових торговельних угод (із Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, Державою Ізраїль, Канадою тощо);

гранти та інша фінансова допомога в сертифікації, участі в міжнародних заходах тощо, зокрема через інструмент ваучерів центрів підтримки підприємництва;

популяризація страхових продуктів ПрАТ "Експортно-кредитної агенції" у програмах підтримки експортерів регіону. Необхідно розглянути можливість відкриття центрів навчання та сертифікації за стандартами ISO з метою стимулювання експорту.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Технічна підтримка експортерів дасть змогу збільшити експортну активність мікро-, малого та середнього підприємництва регіону та в середньостроковій перспективі поступово наростити обсяги експорту, заміщуючи втрачені традиційні ринки та диверсифікувати його у галузевому та географічному розрізах.

Джерела фінансування - державний бюджет, Фонд консорціумного фінансування, приватні кошти підприємств.

2.1.3. Захід - розвиток індустріальних (промислових) парків.

Завдання заходу - стимулювання залучення нових інвестиційних проектів у регіон насамперед шляхом зниження первинних витрат для інвестора.

Показники:

З метою стимулювання залучення нових інвестиційних проектів передбачається:

лібералізувати регулювання індустріальних (промислових) парків, спростивши вимоги до керуючої компанії.

На цей час на керуючу компанію покладено всі функції (сплата оренди, пошук інвесторів тощо) та ризики. Необхідний баланс розподілу ризиків та обов’язків між керуючою компанією та ініціатором створення парку;

розвивати індустріальні (промислові) парки в регіоні:

розпочати/прискорити бюджетне фінансування розвитку інфраструктури ключових парків (зокрема через фінансування технічної підтримки партнерами з розвитку, подання проектів до Державного фонду регіонального розвитку для наявних індустріальних (промислових) парків або за рахунок коштів бюджетів різних рівнів та Фонду консорціумного фінансування);

вирішити наявні проблеми із землевідведенням (сприяти приватизації непрацюючих державних підприємств разом із земельними ділянками, дати змогу місцевим органам влади надавати керуючим компаніям парків принаймні тимчасові пільги з орендної плати тощо);

розширити перелік інфраструктури, яка буде створена на території наявних та нових парків за рахунок статутних джерел фінансування (зокрема додати захисні споруди цивільного захисту, системи оповіщення, енергогенеруючі підприємства, створені в межах індустріального (промислового) парку, та іншу інфраструктуру безпеки (у разі потреби в конкретній локації поблизу лінії розмежування), телекомунікації тощо);

надавати резидентам індустріальних (промислових) парків інформаційну та консультаційну підтримку щодо експорту та сертифікації продукції, пошуку іноземних інвесторів тощо;

запровадити цільове бюджетне фінансування чи залучити партнерів з розвитку до фінансування окремих видів витрат (навчання персоналу, сертифікація продукції для експорту тощо);

розпочати створення нових індустріальних (промислових) парків у сферах, які не охоплені діяльністю наявних чи запланованих до створення індустріальних (промислових) парків, або розширити сфери діяльності для існуючих. Сфери обирати, виходячи з таких критеріїв:

- заміщення постачальників та покупців з Російської Федерації;

- імпортозаміщення у галузях, перспективних з точки зору розвитку ланцюгів доданої вартості;

- використання альтернативних джерел енергії;

- створення еко-індустріальних та агро-індустріальних парків;

- обирати майданчики для створення нових індустріальних (промислових) парків, виходячи з таких критеріїв:

- існуючі майданчики з наявною інфраструктурою (зокрема непрацюючі державні підприємства);

- вуглевидобувні підприємства, які будуть реструктуризовані чи вже включені до програми реструктуризації;

- нові майданчики з простим доступом до транспортної та енергетичної інфраструктури для здешевлення логістики і постачання електричної енергії;

- нові майданчики до яких безпосередньо примикають сільськогосподарські угіддя, які залучаються до ланцюгів переробної промисловості в індустріальних (промислових) парках, та вирощування енергетичних культур.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, у межах існуючих або нових індустріальних (промислових) парків.

Індустріальні (промислові) парки стимулюватимуть створення нових підприємств переробної промисловості, збільшення капітальних інвестицій та появу нових робочих місць. Заплановані витрати на розвиток вже зареєстрованих чотирьох індустріальних (промислових) парків становлять близько 146 млн. гривень (36,5 млн. гривень на один індустріальний (промисловий) парк), з яких за рахунок державного, обласних та міських бюджетів - близько 70 млн. гривень, або майже половина загальної суми. Причому на державний бюджет припадає найбільша частина цієї суми - 48,5 млн. гривень. Фінансування подібних проектів передбачено Державним фондом регіонального розвитку. На цей час фінансування індустріальних (промислових) парків у регіоні становить близько 4 млн. гривень, тобто тільки з бюджетів різних рівнів потрібно ще 66 млн. гривень.

Якщо припустити, що до 2030 року кількість резидентів індустріальних (промислових) парків Донецької та Луганської областей у сукупності досягне 140 інвесторів та за умов залучення в середньому 150 млн. гривень інвестицій одним резидентом індустріального (промислового) парку, то додатковий приріст валового регіонального продукту Донецької та Луганської областей за інших рівних умов може скласти близько 0,2-0,5 відсоткових пункта до 2030 року, а зайнятість у промисловості - зрости на 1,5-2 відсотки порівняно з 2020 роком. Таке розширення діяльності індустріальних (промислових) парків до 2030 року може спричинити зростання зайнятості у промисловості на 6-6,5 відсотка порівняно з рівнем 2020 року.

2.2. Ініціатива - розвиток сучасного сільського господарства.

2.2.1. Захід - відновлення та розбудова системи зрошення та меліоративних каналів.

Завдання заходу - підвищити родючість ґрунтів та продуктивність сільського господарства через забезпечення достатнього рівня зрошення.

Показники:

Відновлення водогосподарської та меліоративної інфраструктури на території Донецької та Луганської областей (за винятком визначених Міноборони територій, потрібних для військових цілей, або територій із підвищеною небезпекою) передбачає такі кроки:

1) створення агрохімічних паспортів ґрунтів;

2) інвентаризація інженерної інфраструктури зрошення та меліорації, визначення ефективності її використання за цільовим призначенням, формування переліку пріоритетних ділянок відновлення відповідних систем;

3) хімічний аналіз шахтних вод регіону на предмет можливості їх використання для зрошення сільськогосподарських угідь, аналіз економічної доцільності такого використання;

4) створення Фонду консорціумного фінансування за участю міжнародних партнерів з розвитку;

5) розроблення проекту співпраці в рамках державно-приватного партнерства (концесії);

6) врахування в програмах підтримки агропромислового комплексу потреби у виділенні коштів на фінансування меліоративних каналів.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Відновлення іригаційних систем на зрошуваних землях регіону та застосування сучасних агротехнологій дасть змогу сільгоспвиробникам отримувати більш ніж удвічі вищу урожайність зернових та технічних культур. За даними Держводагентства, площа зрошуваних земель у Донецькій та Луганській областях становить 122 тис. гектарів та 54 тис. гектарів, але фактично у 2019 році зрошувалося лише 5 тис. гектарів у Донецькій області (угіддя Луганської області не зрошувалися взагалі).

Модернізація споруд та відновлення каналів водопостачання на 50 відсотків зрошуваних земель дасть змогу щороку отримувати на 6 відсотків та 3,6 відсотка більше валового збору сільськогосподарських культур у Донецькій та Луганській областях за рахунок вищої врожайності на политих землях. Модернізація іригаційних систем може забезпечити середньорічне зростання валового регіонального продукту обох областей на 2-2,6 відсоткових пункта, а також сприяти зростанню експортного потенціалу регіону.

Витрати на модернізацію інженерної інфраструктури зрошення на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, оцінюються на рівні від 215 млн. доларів США у разі відновлення іригаційної інфраструктури зрошуваних площ на 50 відсотків та до 430 млн. доларів США за умови відновлення зрошуваних площ на 100 відсотків. Проекти з відновлення та розвитку іригаційних систем є інвестиційно привабливими у зв’язку з коротким строком їх окупності, тому за умови зниження військово-політичних ризиків у регіоні можливе залучення фінансування приватних інвесторів. Також відновлення потенціалу зрошувальних та дренажних систем передбачено Стратегією зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. № 688 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 70, ст. 2473).

Джерела фінансування - державний бюджет, кошти приватних підприємств, міжнародна технічна допомога.

2.2.2. Захід - розмінування територій та вирішення питання із правовим статусом ділянок під фортифікаційними спорудами для військових цілей.

Завдання заходу - повернення площ, які зараз є мінно забрудненими, до сільськогосподарського обороту, вирішення питань щодо правового статусу та компенсацій за земельні ділянки під фортифікаційними спорудами, а також щодо податку на землю за такі ділянки.

Показники:

Для вирішення проблем, пов’язаних із мінним забрудненням, передбачається здійснення таких заходів:

обстеження сільськогосподарських угідь Донецької та Луганської областей, що були виведені з обігу у зв’язку з мінним забрудненням і зведення фортифікаційних споруд, та складання переліку сільськогосподарських ділянок, де діяльність із розмінування є доцільною та забезпечить повернення угідь до сільськогосподарського обігу;

здійснення комплексу заходів для проведення інвентаризації земельних ділянок, топографо-геодезичних робіт, а також опрацювання питання щодо викупу чи обміну земельних ділянок, зайнятих підрозділами Міноборони, МВС та СБУ;

опрацювання міжвідомчою групою за участю Мінекономіки, Мінфіну, Міноборони, МВС, Мінреінтеграції, Мінагрополітики, ДСНС, Держгеокадастру та представників Донецької та Луганської облдержадміністрацій шляхів врегулювання питання щодо вилучених земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

врегулювання правової бази для участі міжнародних організацій у розмінуванні відповідно до стандартів International Mine Action Standards (IMAS - Міжнародні стандарти протимінної діяльності);

обмін сільськогосподарських ділянок приватної форми власності під фортифікаційними спорудами Донецької та Луганської областей на аналогічні за площею, родючістю та розташуванням ділянки комунальної форми власності громад; за відсутності еквівалентних ділянок - їх викуп для суспільних потреб (у державну або комунальну власність) або суборенда на період проведення операції Об’єднаних сил;

врегулювання за участю органів місцевого самоврядування питань щодо оподаткування сільськогосподарських земель, що були виведені з обігу у зв’язку з мінним забрудненням та зведенням фортифікаційних споруд, та врегулювання податкового боргу, який з’явився внаслідок оподаткування земель сільськогосподарського призначення, які не можливо використовувати за призначенням, що розташовані на лінії розмежування, у зв’язку з розміщенням на них фортифікаційних споруд для оборони держави або які мінно забруднені;

забезпечити компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів від звільнення таких земель від плати за землю за рахунок цільових субвенцій з державного бюджету;

забезпечити врегулювання податкового боргу за такими об’єктами;

посилення інформаційної програми - ознайомлення населення на лінії розмежування з правилами мінної безпеки.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, але більшість таких територій буде розташована в громадах, прилеглих до лінії розмежування.

Розмінування всіх територій сільськогосподарського призначення Донецької та Луганської областей може мати значний вплив на показники економічного розвитку. Повернення 1 гектара земель до сільськогосподарського обігу забезпечить виробництво сільськогосподарської продукції в обсязі близько 18,862 тис. гривень на гектар (у постійних цінах; без урахування додаткового позитивного ефекту від відновлення іригаційних систем на території Донецької та Луганської областей та інших заходів підтримки сільського господарства регіону). У цінах 2020 року це орієнтовно складає 23-25 тис. гривень на гектар.

Проте процес розмінування та рекультивація земель потребує тривалого часу та фінансового забезпечення. На цей час є необхідність в уточненні площі під таким забрудненням та можливостей і доцільності розмінування з огляду на потреби проведення операції Об’єднаних сил. Повернення значної частини земель до сільськогосподарського обігу дасть змогу відчутно збільшити посівні площі та розраховувати на пропорційний приріст обсягів виробництва сільськогосподарської продукції.

Враховуючи складний процес очищення земель від мінного забруднення, навіть за умови належного фінансування та прискорення цього процесу вдвічі, до 2030 року потенційно можна повернути в сільськогосподарський обіг близько 110 тис. гектарів в обох областях, тобто приблизно 4 відсотки посівних площ сільськогосподарських культур по Україні у 2020 році. Таке розширення дасть змогу виробляти близько 5 відсотків валового виробництва сільськогосподарських культур у регіоні.

Сукупні витрати на програму можуть бути прораховані за умови уточнення площ угідь, які можуть потребувати розмінування. Відповідно до оцінок Кабінету Міністрів України комплексне розмінування всіх забруднених площ на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, вимагатиме близько 650 млн. євро інвестицій (близько 930 євро, або 31 тис. гривень за 1 гектар) та десятки років. Таким чином, розмінування 110 тис. гектарів сільськогосподарських угідь до 2030 року потребуватиме 2,2 млрд. гривень. Фінансування розмінування здійснюється за рахунок партнерів з розвитку, коштів державного бюджету та приватних компаній (послуги з розмінування на платній основі).

Джерела фінансування - державний бюджет, кошти партнерів з розвитку.

2.2.3. Захід - розширення програми державної підтримки розвитку сільського господарства та переробної промисловості.

Завдання заходу - стимулювання інвестицій у сільське господарство та переробну промисловість Донецької та Луганської областей шляхом їх часткового відшкодування.

Показники:

Захід реалізується переважно в рамках загального підходу Стратегії із адаптації існуючих загальнодержавних програм до потреб регіону. Державні програми підтримки сільського господарства та переробної промисловості України передбачають реалізацію, серед іншого, таких пріоритетних напрямів: підтримка тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції; підтримка фермерських господарств і садівництва; стимулювання вирощування енергетичних культур; розвиток дорадчих служб та сприяння сільськогосподарській кооперації.

Підтримка тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції. Відповідно до Порядку використання бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 107 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 22, ст. 729; 2021 р., № 43, ст. 2624), з метою державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції передбачена підтримка за такими напрямами: дотація за бджолосім’ї (за наявні від 10 до 300 бджолосімей у розмірі 200 гривень за бджолосім’ю); відшкодування вартості закуплених племінних тварин, бджіл, сперми та ембріонів (до 50 відсотків вартості); відшкодування вартості тваринницьких об’єктів (до 30 відсотків вартості); відшкодування вартості об’єктів із зберігання та переробки зерна (до 30 відсотків вартості). Загальна сума фінансування за зазначеною програмою у 2020 році становила 1 млрд. гривень.

Підтримка фермерських господарств і садівництва. Державним бюджетом на 2020 рік передбачено 380 млн. гривень на державну підтримку фермерських господарств, включаючи бюджетну дотацію на утримання корів (5000 гривень, але не більше ніж 250000 гривень на фермерське господарство, у власності яких перебуває від 5 корів) та бюджетну субсидію на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) - для новостворених фермерських господарств (3000 гривень на 1 гектар, але не більше 60000 гривень на одне фермерське господарство). Окремо державною програмою фінансової підтримки розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства (передбачено 400 млн. гривень у Державному бюджеті України на 2020 рік) передбачається відшкодування придбання садивного матеріалу (після закладення насаджень) у розмірі до 80 відсотків вартості; встановлення систем краплинного зрошення у розмірі до 30 відсотків вартості (після завершення монтажних робіт); нового будівництва та реконструкції холодильників для зберігання плодів, ягід у розмірі до 30 відсотків вартості; придбання ліній товарної обробки плодів та ягід виробниками, які вирощують плоди та ягоди, у розмірі до 30 відсотків вартості; відшкодування придбання техніки та обладнання (зокрема іноземного виробництва, які не виробляються в Україні) для проведення технологічних операцій у виноградарстві, садівництві, хмелярстві згідно з визначеним Мінекономіки переліком, у розмірі до 30 відсотків вартості.

Стимулювання вирощування енергетичних культур. З метою стимулювання використання альтернативних джерел енергії пропонується розглянути можливість відшкодування витрат на посадковий матеріал енергетичних культур. Виробництво енергетичних культур з метою їх переробки на біодизель, біоетанол та пелети забезпечить ефективне використання земельного фонду Донецької та Луганської областей, а також поступову переорієнтацію регіону на використання відновлюваних джерел енергії. З огляду на зазначене пропонується створення програми бюджетної підтримки вирощування енергетичних культур шляхом відшкодування до 80 відсотків витрат на посадковий матеріал (після закладення насаджень; але не більше 1 млн. гривень на одне підприємство або фермерське господарство) із загальним фондом фінансування 30 млн. гривень. З метою реалізації програми Мінагрополітики пропонується затвердити перелік пріоритетних енергетичних культур регіону (наприклад ріпак, сорго цукрове, павловнія тощо).

Розвиток дорадчих служб та сприяння сільськогосподарській кооперації. З метою забезпечення ефективності використання коштів програми підтримки фермерства та садівництва Донецької та Луганської областей доцільним є розвиток менторських (дорадчих) центрів з метою поширення знань та успішної практики фермерства на прикладі фермерських господарств інших областей України, сприяння сільськогосподарській кооперації. У рамках менторських (дорадчих) центрів передбачено надання безкоштовних консультацій представниками Асоціацій фермерів України та Асоціації садівників України, інших асоціативних структур, проведення освітніх зустрічей та конференцій.

З огляду на пріоритетність розвитку Донецької та Луганської областей стимулювання розвитку ланцюгів створення доданої вартості та переробки сільськогосподарської сировини, а також сприяння самозайнятості населення Донецької та Луганської областей пропонується запровадження особливої підтримки розвитку тваринництва, переробної промисловості та фермерства шляхом внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки сільгосптоваровиробників.

Так, у рамках реалізації програм державної підтримки сільського господарства пропонується збільшити виплати для сільськогосподарських виробників, що провадять свою діяльність на території Донецької та Луганської областей, в обсягах, які мають бути визначені профільним міністерством після консультацій із сільгоспвиробниками та враховуючи поточну та потенційну спеціалізацію регіону.

Загальний бюджет програм підтримки сільського господарства Донецької та Луганської областей пропонується в розмірі 250 млн. гривень на рік, включаючи 150 млн. гривень у рамках програми розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції, 30 млн. гривень у рамках програми підтримки вирощування енергетичних культур та 70 млн. гривень у рамках програми підтримки фермерських господарств і садівництва. Фінансування програм може здійснюватися або за рахунок державного бюджету, в рамках існуючих програм державної підтримки напрямів (Фонд консорціумного фінансування), або за рахунок існуючих чи нових місцевих бюджетних програм.

Захід реалізується в громадах, прилеглих до лінії розмежування, а в подальшому реалізовуватиметься на всіх територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Розширення підтримки сільського господарства Донецької та Луганської областей сприятиме реалізації інвестиційних проектів у тваринництві та садівництві на суму до 300 млн. гривень на рік. За умови ефективного використання коштів бюджетної програми підтримки фермерства та садівництва обсяги капітальних інвестицій у сільськогосподарську галузь зростатимуть на 8-10 відсотків щороку. Це дасть змогу наростити поголів’я сільськогосподарської худоби та птиці в регіоні з метою забезпечення населення якісними продуктами харчування (згідно із Законом України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів"), а також залучатиме інвестиції у переробку сільськогосподарської продукції шляхом скорочення періоду їх окупності. У результаті приріст валового регіонального продукту регіону може досягти 0,1-0,2 відсоткових пункта.

Реалізація ініціатив з підтримки фермерства позитивно вплине на зайнятість у сільських регіонах завдяки створенню робочих місць у фермерських господарствах та садівництві. Збільшення виробництва аграрної сировини та енергетичних культур, зокрема, сприятиме підвищенню енергетичної незалежності регіону та зростанню частки енергозабезпечення з відновлюваних джерел.

2.2.4. Захід - відновлення сільськогосподарської інфраструктури.

Завдання заходу - забезпечення розвитку сільського господарства і переробної промисловості Донецької та Луганської областей за рахунок відновлення та розширення потужностей сільськогосподарської інфраструктури регіону.

Показники заходу:

Враховуючи, що сільськогосподарська інфраструктура - це переважно приватний сектор, держава може лише створити умови для того, щоб вона з’явилася в регіоні у обсязі, достатньому для покриття потреб сільського господарства. У процесі відновлення сільськогосподарської інфраструктури необхідно враховувати гендерні паспорти Донецької та Луганської областей. Для швидкого забезпечення потреб сільськогосподарських виробників у додаткових об’єктах зберігання сільськогосподарської сировини доцільним є спростити процедури виділення земельних ділянок та отримання дозволів на будівництво об’єктів сільськогосподарської інфраструктури та переробки агропромислової продукції, забезпечити підведення газу та електричної енергії для своєчасного підключення таких об’єктів до енергомереж. Необхідно забезпечити сприяння епідеміологічному та епізоотологічному благополуччю шляхом реконструкції та технологічного оснащення універсальної регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Донецькій та Луганській областях. Необхідно передбачити розвиток ветеринарної медицини та проаналізувати доцільність створення або реконструкції боєнь та забійно-санітарних пунктів у Донецькій та Луганській областях, які на цей час майже не розвинені; стимулювати створення та розвиток сільськогосподарської кооперації, а саме розбудову регіонального гуртового ринку сільськогосподарської продукції та логістичного центру з сучасними виробничими об’єктами, реалізація інвестиційних проектів з використанням наявного потенціалу розвитку кінного господарства Луганської області. Також необхідно вирішити питання щодо передачі земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності громад. Пріоритетні напрями щодо відновлення шляхів транспортування сільськогосподарської продукції зазначені у розділі "Транспортна інфраструктура".

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Забезпечення сільськогосподарських виробників потужностями із зберігання сільськогосподарської сировини дасть можливість реалізовувати продукцію, виходячи з потреб у поповненні оборотного капіталу, та відповідно планувати фінансовий цикл, а не вирішувати зазначені проблеми безпосередньо в період збору урожаю, за сезонно низькими цінами. Це збільшуватиме прибутковість та інвестиційні можливості сільськогосподарських підприємств регіону, а також сприятиме залученню інвестицій у переробні потужності. Враховуючи потенціал до збільшення урожайності завдяки відновленню іригаційних систем та розширенню посівних площ після розмінування, сільськогосподарська галузь регіону потребуватиме додаткових елеваторних потужностей - 360 та 550 тис. тон у Донецькій та Луганській областях відповідно. Виходячи з середньої потужності сучасного елеваторного комплексу на рівні 100 тис. тон, у середньостроковій перспективі потенційно необхідно буде побудувати 4 та 6 нових елеваторів у Донецькій та Луганській областях відповідно. Така кількість елеваторів забезпечить зберігання 70 відсотків валового врожаю зернових та олійних культур і потребуватиме інвестицій у розмірі 2,8 млрд. гривень та може створити близько 1000 додаткових робочих місць в обох областях.

Відновлення державної лабораторії дасть змогу забезпечити епідеміологічне та епізоотичне благополуччя Донецької та Луганської областей, оперативний контроль у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини і державного ветеринарно-санітарного контролю. Попередній бюджет ініціативи щодо відновлення спеціалізованих і багатопрофільних лабораторій та забійно-санітарних пунктів складає 1-1,2 млрд. гривень. Реалізація ініціативи сприятиме розвитку тваринництва та скоротить витрати виробників.

Джерела фінансування - державний бюджет, кредитні кошти міжнародних фінансових організацій, залучення приватних інвестицій.

3. Стратегічний напрям - розбудова критичної інфраструктури та логістики.

Завдання напряму - забезпечення енергетичних ресурсів, транспортної та енергетичної інфраструктурної мережі, необхідних для розвитку регіону та здешевлення і спрощення логістики.

Показники:

3.1. Ініціатива - відновлення та розвиток енергетики.

Захід - відновлення пошкодженого обладнання та ліквідація вузьких місць у передачі електричної енергії.

Завдання заходу - забезпечити надійне безперешкодне постачання електричної енергії споживачам, скоротити тривалість перерв електропостачання в системі до рівня медіанного по країні або менше.

Показники заходу:

Необхідно відновити пошкоджене обладнання ліній електропередач у Донецькій та Луганській областях та розбудувати інфраструктуру передачі електричної енергії з метою ліквідації вузьких місць енергетичної системи, які накладають обмеження на видачу потужності теплоелектростанцій регіону, та збільшити пропускну здатність електромереж. Враховуючи завдання зменшення тривалості перерв та вартості розподілу в регіоні, НКРЕКП разом з Міненерго та операторами мереж повинні визначити інвестиційні проекти, які потрібні передусім для виконання цього завдання, та розробити тарифну політику для їх здійснення. Приклади деяких проектів:

1) ПрАТ НЕК "Укренерго". Будівництво ПЛ 330 кВ Курахівська ТЕС;

2) ПрАТ НЕК "Укренерго". Реконструкція ПЛ 500 кВ Донська - Донбаська;

3) ПрАТ НЕК "Укренерго". Будівництво ПЛ 330 кВ Куп’янськ - Кремінська;

4) ПрАТ НЕК "Укренерго". Реконструкція ПС 750 кВ "Донбаська";

5) Інвестиційна програма ТОВ "Луганське енергетичне об’єднання";

6) Інвестиційна програма АТ "ДТЕК Донецькі електромережі".

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Відновлення мережевої інфраструктури та будівництво нових підстанцій дасть змогу розблокувати видачу потужності трьох теплоелектростанцій у регіоні, зменшити втрати електричної енергії на передачу, покращити надійність енергопостачання не тільки споживачів Донецької та Луганської областей, а і споживачів прилеглих регіонів.

Відновлення та розбудова системи розподілення електричної енергії дасть змогу поліпшити надійність електропостачання споживачів та знизити тривалість перерв в електропостачанні. Поява нових компаній-споживачів, своєю чергою, призведе до зниження витрат на розподіл електричної енергії, які зараз є одними з найвищих у країні.

Модернізація системи передачі може бути профінансована за рахунок інвестиційної програми Укренерго, кредитних коштів кредитної установи для відбудови (KfW), Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку і Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Модернізація системи розподілення фінансується за рахунок інвестиційної програми операторів.

Реалізація інвестиційних програм енергетичних компаній регіону у повному обсязі протягом 2021-2025 років дасть змогу усунути проблеми з електропостачанням споживачів. Потенційний ефект від будівництва нових та реконструкції наявних об’єктів енергетичної інфраструктури в заявлених учасниками ринку обсягах (еквівалентних 0,7-3,2 відсотка валового регіонального продукту обох областей) дасть змогу додати 0,1-0,2 відсотка приросту валового регіонального продукту з урахуванням мультиплікаційних ефектів. Це має позитивно вплинути на інвестиції компаній, вимогливих до якості та стабільності енергопостачання, особливо це стосується висококатегорійних промислових підприємств.

Джерела фінансування - Інвестиційна програма оператора систем розподілу.

3.1.1. Захід - стимулювання виробництва електричної енергії з відновлюваних джерел.

Завдання заходу - збільшення до 13 відсотків у 2030 році частки електричної енергії, що виробляється із відновлюваних джерел енергії.

Показники:

Збільшити частку відновлюваної енергетики Україна має з екологічних міркувань та згідно із міжнародними договорами. Рекомендований спосіб - шляхом надання негрошових преференцій на підтримку виробництва електричної енергії з відновлюваних джерел енергії, у тому числі на території Донецької та Луганської областей, шляхом пропонування річних квот підтримки.

Україна відмовилася від подальшої підтримки нових проектів відновлюваної енергетики за принципом фіксованого на законодавчому рівні тарифу та переходить до ринкових механізмів ціноутворення, що базуються на аукціонах, на яких держава виставляє лоти в межах визначеної річної квоти підтримки.

Водночас для забезпечення подальшого розвитку відновлюваних джерел енергії з непрогнозованим графіком виробництва електричної енергії необхідно впроваджувати заходи із підвищення гнучкості енергосистеми. Одним із рішень є будівництво нових високоманеврових потужностей, у тому числі із застосуванням конкурсних процедур. Необхідно розглянути можливість будівництва таких потужностей на території Донецької та Луганської областей, з урахуванням економічної доцільності та технічної спроможності усієї об’єднаної енергосистеми України.

Також виконання завдання заходу сприятиме:

встановленню на об’єктах бюджетної сфери відновлюваних джерел енергії для додаткового чи резервного живлення;

встановленню світлових або електричних об’єктів, що використовують відновлювані джерела енергії в населених пунктах, які розташовані на лінії розмежування та мають проблеми з електропостачанням.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Розвиток відновлюваної енергетики у регіоні матиме позитивний вплив на соціально-економічний розвиток у середньо- та довгостроковій перспективі завдяки збільшенню інвестицій та поліпшенню якості довкілля та якості життя людей. З метою досягнення цільового показника генерації електричної енергії з відновлюваних джерел на рівні 13 відсотків до 2030 року, потрібно проінвестувати у додаткові потужності 300-330 MВт, вартість яких оцінюється у 400 млн. доларів США. За умови щорічних капіталовкладень у будівництво вітрогенеруючих потужностей на рівні 40 млн. доларів США можна очікувати щорічний приріст капітальних інвестицій до 3 відсотків на етапі будівництва. Довгостроковий вплив збільшення частки виробництва відновлюваної електричної енергії на показники соціально-економічного розвитку регіону складно оцінити кількісно у зв’язку з недостатньою кількістю спостережень за діяльністю такого виробництва в умовах регіону.

Джерела фінансування - кошти партнерів з розвитку.

3.1.2. Захід - трансформація вугільних регіонів та пом’якшення її соціальних наслідків.

Завдання заходу - здійснення трансформації вугільних регіонів до 2030 року, забезпечивши модернізацію прибуткових шахт, приватизацію або екологічне закриття решти шахт та соціальну реконверсію монофункціональних міст.

Показники:

Визначенням пріоритетів трансформації вугільних регіонів займається Координаційний центр під головуванням Прем’єр-міністра України. Відповідний документ розробляє Мінрегіон, відповідно до моделі держав - членів ЄС "справедлива трансформація", яка за попередніми оцінками, триватиме до 2030 року.

Під час реалізації Стратегії необхідно керуватися принципами, спільними з іншими стратегічними документами держави, а саме:

декарбонізації економіки областей (підвищення енергоефективності, розвиток відновлюваних джерел енергії, розвиток циркулярної економіки та синхронізація із ініціативою "Європейський зелений курс");

справедливої трансформації областей, де зайнятість переважної чисельності населення пов’язана з підприємствами вугледобувної галузі, обов’язковим забезпеченням усіх соціальних гарантій працівникам зазначених підприємств;

заходами з перепрофілювання економіки шахтарських регіонів на інші галузі економіки (будівельна, переробна, виробництво будматеріалів, машинобудування тощо);

створення нових робочих місць та забезпечення робочими місцями населення, що вивільняється у зв’язку з ліквідацією глибоко збиткових вугледобувних підприємств.

Необхідно оцінити перспективи попиту на вугілля з урахуванням прогнозної частки теплової генерації та попиту із боку інших споживачів, провести фінансовий та технологічний аудит шахт, оцінити їх перспективність та класифікувати на такі, що підлягають закриттю, приватизації чи модернізації, та реалізувати обраний шлях для кожної шахти в рамках комплексного плану трансформації.

Пом’якшення соціальних наслідків (соціальної реконверсії) в рамках проектів з трансформації вугільних монофункціональних міст слід забезпечити шляхом диверсифікації, у разі можливості, економік шахтарських міст або перегляду оптимального розміщення людських та виробничих ресурсів на територіях. Комплекс заходів з пом’якшення соціальних наслідків має бути поетапним, базуватися на широкому соціальному діалозі та включати синхронізацію закриття шахт із відкриттям індустріальних парків чи запуском видобутку природного газу на Юзівській ділянці, розроблення проектів видобутку газу (метану) з вугільних родовищ, де потенційно можуть бути створені робочі місця для колишніх шахтарів. Частина робочих місць залишиться на шахтах, оскільки їх необхідно підтримувати в екологічно безпечному стані.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Трансформація вугільної галузі на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, матиме значний економічний вплив та потребуватиме значних інвестиційних ресурсів, які мають бути передбачені в плані реалізації майбутньої концепції трансформації вугільних регіонів.

У довгостроковій перспективі реструктуризація вугільної галузі матиме відчутний фіскальний ефект, оскільки дасть змогу переорієнтувати вугільні дотації на більш нагальні потреби. Збитковість видобутку призводить до неможливості своєчасно розраховуватися з постачальниками, інвестувати в розвиток виробництва, а світова увага до декарбонізації економіки робить залучення зовнішніх інвестицій у вуглевидобування складним, якщо не неможливим. Трансформація вугільних регіонів дасть змогу знизити навантаження на бюджет, а також усуне хибні економічні сигнали, які дадуть можливість видобувати та використовувати вугілля для виробництва електричної енергії тільки за державної підтримки. Це дасть змогу поліпшити екологію регіону та збільшити частку альтернативної енергетики.

Синхронізація заходів трансформації вугільної галузі з іншими ініціативами, передбаченими цією Стратегією, дасть змогу пом’якшити соціальні наслідки закриття шахт та частково зняти соціальну напруженість у районах, на території яких розташовані державні шахти. На даний час на вугільних шахтах Донецької та Луганської областей працює 28 тис. працівників, тобто близько 3 відсотків всього зайнятого населення регіону.

Джерела фінансування: державний бюджет, кошти партнерів з розвитку.

3.1.3. Захід - здійснення пошуку, оцінки та видобутку вуглеводнів у Донецькій області, виконання інших робіт в межах ділянки Юзівська.

Завдання заходу - збільшити обсяги видобутку газу вугільних пластів, забезпечити видобуток газу центрально-басейнового типу (газу щільних порід).

Показники:

Юзівська ділянка є однією з найбільших нафтогазових ділянок в Україні, її площа становить 7886 кв. кілометрів. Розташована на території Донецької та Харківської областей. За оцінками "Надра України", потенціал ділянки перевищує 3 трлн. куб. метрів газу та передбачає видобуток від 10 до 20 млрд. куб. метрів на рік. У 2012 році право на розробку ділянки отримали Royal Dutch Shell та ТОВ "Надра Юзівська" на умовах Угоди про розподіл вуглеводнів, які будуть видобуватися в межах ділянки Юзівська (далі - Угода), але з початком збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях Royal Dutch Shell вийшов із зазначеної Угоди.

У січні 2021 р. НАК "Нафтогаз України" відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1574 "Деякі питання придбання акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" частки корпоративних прав" набула 100 відсотків частки у статутному капіталі ТОВ "Надра Юзівська" та здійснила усі необхідні заходи для відновлення ТОВ "Надра Юзівська" в 2021 році робіт за Угодою.

Додатково до розробки газу ущільнених пластів доцільним є також аналіз можливостей видобутку газу (метану) вугільних родовищ. Ресурси газу (метану) на вугільних родовищах становлять близько 500 млрд. куб. метрів, а у бокових породах - до 2 трлн. кубометрів. В Україні видобуток такого газу ускладнений високою щільністю та низькою пористістю вугільних пластів, що вимагає застосування сучасних технологій інтенсифікації видобутку.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Економічний ефект від реалізації ініціативи є потенційно значним не лише для розвитку регіону, а і для країни загалом, оскільки оціночні обсяги щорічного видобутку газу співставні із фактичним обсягом видобутку газу в масштабах країни. Кількісна оцінка впливу на показники економічного розвитку регіону потребує вартісних оцінок інвестицій у розробку покладів газу та інфраструктуру видобутку, зберігання та розподілу газу на території регіону. Ініціатива не потребує витрат державного чи місцевих бюджетів.

Джерела фінансування: власні інвестиційні кошти АТ "Укргазвидобування".

3.2. Ініціатива - створення сучасної транспортної інфраструктури.

3.2.1. Захід - відновлення автошляхів регіону, створення автомобільного коридору "Маріуполь - Сєвєродонецьк", ліквідація "вузьких місць" в аграрній логістиці.

Завдання заходу - забезпечення автомобільної мережі, необхідної для розвитку регіону, та здешевлення і спрощення логістики.

Показники:

Пріоритетними об’єктами дорожньої інфраструктури, що потребують будівництва/відновлення, є:

будівництво ділянок автомобільної дороги категорії 1Б у разі потреби (об’їзд населених пунктів; наявна інтенсивність руху) та підвищення категорії існуючих ділянок за напрямком Маріуполь - Сєвєродонецьк через Краматорськ, оновлення існуючих паралельних маршрутів (305 кілометрів через Курахове, 330 кілометрів через Великі Новосілки);

будівництво автомобільної дороги, що з’єднає Маріуполь з Бердянськом через Урзуф (близько 70 кілометрів);

капітальний ремонт найважливіших ділянок у найбільших агломераціях, наприклад капітальний ремонт ділянки автомобільної дороги Маріуполь - Сартана - Чермалик (близько 16 кілометрів);

оновлення 183 кілометрів автошляхів Луганської області за рахунок кредитної угоди "Східна Україна: возз’єднання, відновлення та відродження (Проект 3В)", зокрема, капітальний і поточний середній ремонт ділянок автошляхів: Чугуїв - Мілове, Демино - Олександрівка - Сватове - Лисичанськ - Луганськ, Танюшівка - Старобільськ - Бахмут тощо;

відновлення пошкоджених мостів та шляхопроводів - 56 споруд (13 відсотків).

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Відновлення дорожньої інфраструктури на території Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, є передумовою ефективної та дешевої логістики продукції сільського господарства, сільськогосподарської техніки та працівників під час польових робіт. З точки зору пасажирських перевезень відновлення автошляхів і створення автомобільного коридору з півночі на південь регіону сприятиме підвищенню мобільності робочої сили та збільшенню туристичного потенціалу. Загалом ініціатива сприятиме зменшенню витрат часових, фінансових і енергетичних ресурсів під час перевезень та відповідно вивільненню ресурсу на розвиток економіки регіону.

З урахуванням витрат на ремонт різної категорії доріг (за інформацією публічного модуля аналітики "Прозора інфраструктура") та припущень щодо локалізації закупівель і мультиплікаційних ефектів будівництва на суміжні галузі індикативний обсяг витрат на пріоритетні проекти автодорожньої інфраструктури регіону становить 19,2 млрд. гривень, що еквівалентно 7,4 відсотка сукупного валового регіонального продукту обох областей. Фінансування витрат на передбачені ініціативою проекти здійснюватиметься як за державний кошт, так і за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій та в рамках реалізації проектів державно-приватного партнерства (згідно із Законом України "Про державно-приватне партнерство"). На даний час Європейський інвестиційний банк затвердив виділення 100 млн. євро для модернізації 183 кілометрів автомобільних доріг у Луганській області.

Реалізація запропонованих інвестиційних проектів в автодорожню інфраструктуру регіону матиме значний економічний вплив як на етапі будівництва та ремонту, так і на етапі її експлуатації у довгостроковій перспективі. Виходячи із сукупної оціночної вартості запропонованих проектів та за припущення їх реалізації протягом трьох років і з локалізацією закупівель на рівні 35-50 відсотків, можна очікувати щорічний приріст валового регіонального продукту на рівні 0,15 відсотка у Луганській області та 0,4 відсотка у Донецькій області (за рахунок мультиплікаційного ефекту від будівництва на суміжні галузі). Поліпшення транспортної інфраструктури матиме позитивний вплив на економічний розвиток регіону у довгостроковій перспективі, але кількісна оцінка довгострокового ефекту від реалізації інфраструктурних інвестицій на даному етапі потребує більш глибокого аналізу.

Джерела фінансування: Дорожній фонд, кошти міжнародних фінансових організацій.

3.2.2. Захід - будівництво та модернізація залізничної інфраструктури у Донецькій та Луганській областях.

Завдання заходу - забезпечення модернізації залізничної мережі, необхідної для розвитку регіону, та здешевлення і спрощення логістики.

Показники:

У рамках цього заходу будуть виконані такі завдання (в порядку пріоритетності):

будівництво залізничної лінії, яка з’єднає ділянку Лантратівка - Кіндрашівська-Нова із залізничною мережею України.

До складу колії Кіндрашівська-Нова - Лантратівка входять залізничні станції Новий Айдар та Старобільськ з достатньо розвинутою інфраструктурою, придатні до стикування з новою гілкою. На колії Попасна - Сватове - Куп’янськ цим критеріям відповідають станції Рубіжне та Сватове.

Варіанти проходження гілки (за даними облдержадміністрації):

Новий Айдар - Рубіжне (близько 43 кілометрів);

Старобільськ - Сватове (близько 62 кілометрів);

Рубіжне - Старобільськ (близько 59 кілометрів);

Білокуракіне - Сватове (60 кілометрів).

Виконання зазначеного завдання дасть змогу отримати такі вигоди:

безперешкодна доставка вугілля залізницею на Луганську теплову електростанцію з території України, на якій органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, як наслідок - зменшення енергетичної залежності від Російської Федерації (для доставки 3 тис. тонн вугілля на добу необхідно завантажити 50 піввагонів);

зменшення обсягу споживання імпортованого природного газу та перспектива заміщення газу та антрациту вугіллям газової групи в обсязі до 1 Мт, що добувається в Україні;

підвищення надійності енергопостачання півдня Луганської області;

впровадження нових маршрутів, якими зможуть скористатися мешканці регіону, у тому числі внутрішньо переміщені особи та громадяни України на території Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження в повному обсязі;

зменшення транспортних витрат місцевих товаровиробників;

зниження навантаження на мережу автомобільних доріг загального користування;

відновлення транзитного потенціалу регіону і підвищення транзитного рейтингу держави;

поштовх для розвитку міст (зокрема, Старобільська як центру місцевого економічного розвитку в сільськогосподарському субрегіоні).

У довгостроковій перспективі можливе створення в регіоні "поясу урбанізації" у Слов’янському районі. У межах цієї зони може здійснюватися формування промислових вузлів, які продовжать Лисичансько-Рубіжанську агломерацію;

електрифікація і модернізація залізничної гілки Запоріжжя - Пологи - Комиш-Зоря - Волноваха.

Головний коридор, що пов’язує м. Маріуполь з рештою регіонів України, це Запоріжжя - Пологи - Комиш-Зоря - Волноваха - Маріуполь. Його довжина становить приблизно 320 кілометрів. Його ділянки перебувають у різному стані: електрифіковані і неелектрифіковані, одноколійні і двоколійні. За попередні роки Укрзалізниця поліпшила ситуацію: збудувала другу колію Волноваха - Комиш-Зоря і ввела в експлуатацію нову розв’язку ПК327 між Пологами і Комиш-Зорею. Стратегічний план АТ "Укрзалізниця" передбачав електрифікацію цього маршруту. Станом на 2020 рік пропускної спроможності лінії достатньо для наявного вантажопотоку (49 пар поїздів у 2019 році, з яких - 42 вантажних, 5 пасажирських, 2 приміських).

Неелектрифікованою залишається ділянка завдовжки близько 240 кілометрів. Тому на даний час через брак пропускної спроможності на одноколійних ділянках пасажирські поїзди далекого сполучення пускають в об’їзд, який на 27 кілометрів довший.

Згідно з попередніми розрахунками пропускної спроможності та електрифікації залізниці Запоріжжя - Маріуполь, витрати на електрифікацію та модернізацію становлять близько 380 млн. євро і включають такі компоненти: технічне переоснащення колії, додаткові роз’їзди, бетонні опори контактної мережі, під’єднання лініями високої напруги до енергосистеми; електрифікація залізничної лінії, встановлення підстанцій, контактної мережі тощо (відповідно до вимог Транс’європейського транспортного коридору).

З огляду на це виконання зазначеного завдання дасть змогу отримати такі вигоди:

скорочення часу для пасажирських залізничних перевезень на ділянці Запоріжжя - Маріуполь на 1,5 години;

зниження вартості вантажних перевезень ділянкою (через використання електровозної тяги замість тепловозної);

перспектива запуску високошвидкісного сполучення між Маріуполем і Запоріжжям;

приведення технічного стану у відповідність з високими стандартами у межах Транс’європейського транспортного коридору.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Запропоновані інвестиційні проекти у залізничну інфраструктуру є важливими елементами для економічного розвитку регіону. Їх реалізація матиме значний економічний вплив як на етапі будівництва, так і у довгостроковій перспективі - завдяки скороченню транспортних витрат підприємств, вищій мобільності населення. Наприклад, за відсутності залізничного сполучення у сільськогосподарських районах Луганської області додаткові витрати агровиробників становили близько 1,3 млрд. гривень у 2017 році, тобто приблизно третину річних матеріальних витрат агровиробників регіону.

Сукупна вартість запропонованих проектів становить 16,6 млрд. гривень, з яких 2,4 млрд. гривень припадає на будівництво залізничної гілки у Луганській області. За умови їх реалізації протягом трьох-п’яти років та із локалізацією закупівель на рівні не нижче 30-40 відсотків можна очікувати приросту валового регіонального продукту на рівні 0,12 відсотка у Луганській області та 0,1 відсотка у Донецькій області.

Джерела фінансування: Фонд консорціумного фінансування, кошти міжнародних фінансових організацій.

3.2.3. Захід - реформа системи приміського залізничного сполучення.

Завдання заходу - підвищення рівня мобільності населення населених пунктів, що мають залізничне сполучення з індустріальними центрами.

Показники:

Основним аспектом модернізації повинно стати виконання функції замовника на місцеві залізничні перевезення в регіоні (Донецька і Луганська області) органами місцевого самоврядування. Така практика відповідає європейській моделі організації залізничного транспорту. Подібний проект повинен бути запроваджений на Придніпровській залізниці за підтримки Європейського інвестиційного банку, але з 2017 року виконана лише частина заходів. Одним із завдань реформи є напрацювання механізму сплати органами місцевого самоврядування за надану залізницею послугу соціально важливих приміських перевезень, що включає акумуляцію коштів на обласному рівні та відповідну передачу джерел фінансування. Реформа повинна передбачати інші важливі елементи, зокрема створення регіональної залізничної пасажирської компанії з часткою в капіталі приватного капіталу, яка б за підтримки міжнародних фінансових організацій здійснила оновлення рухомого складу, строк експлуатації якого закінчується. Подібні елементи передбачені проектом модернізації регіональних пасажирських перевезень на Придніпровській залізниці за підтримки Європейського інвестиційного банку.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Апробація нової моделі організації приміських залізничних перевезень для подальшого поширення на всю територію України.

Визначення пріоритетних напрямів перевезень і створення цілісної моделі регіональної мобільності в приміському сполученні для досягнення їх беззбитковості за рахунок компенсації з місцевих бюджетів.

Оновлення рухомого складу приміських електропоїздів та підвищення екологічної та економічної ефективності перевезень.

На фазі ініціювання перебуває проект з фінансування аналогічного проекту на Придніпровській залізниці за рахунок позики Європейського інвестиційного банку. Обсяг інвестицій у проект у Дніпропетровській і Запорізькій областях становить 100 млн. євро (позика Європейського інвестиційного банку). Донецька залізниця має в 4 рази менший від Придніпровської пасажиропотік. Відповідно попередньо можна визначити витрати проекту у сумі близько 30 млн. євро.

Витрати на покриття різниці між вартістю перевезень і доходів від вартості квитків повинні перейти від АТ "Укрзалізниця" (крос-субсидіювання) і частково місцевих рад на рівень обласних бюджетів за наявності джерел відповідного фінансування, які повинні бути визначені у консультаціях із Мінфіном та обласними органами влади.