1. Схвалити Концепцію Державної цільової програми матеріально-технічного переоснащення національної гідрометеорологічної служби на період 2022-2024 років, що додається.

Визначити Державну службу з надзвичайних ситуацій державним замовником Державної цільової програми матеріально-технічного переоснащення національної гідрометеорологічної служби на період 2022-2024 років.

2. Державній службі з надзвичайних ситуацій разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати в установленому порядку у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової програми матеріально-технічного переоснащення національної гідрометеорологічної служби на період 2022-2024 років.

Необхідними умовами для надійного функціонування системи гідрометеорологічних спостережень і спостережень за станом забруднення навколишнього природного середовища, для забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування достовірною та своєчасною інформацією про гідрометеорологічні умови, стан забруднення довкілля та надання їм гідрометеорологічних прогнозів є оснащення національної гідрометеорологічної служби сучасними засобами вимірювальної техніки, застосування новітніх технологій, розвиток науково-методичної бази для проведення спостережень і прогнозування.

Підприємствами, установами та організаціями національної гідрометеорологічної служби використовується близько 19,5 тисяч одиниць приладів і гідрометеорологічного обладнання різного призначення. Більшість технічних систем, приладів і обладнання гідрометеорологічного та аналітичного призначення вже морально застаріли. Понад 80 відсотків із них працюють із вичерпаним технічним ресурсом експлуатації, а близько 50 відсотків потребують негайної заміни. Рівень покриття території України радіолокаційною інформацією становить лише 15 відсотків. Наявна мережа радіолокаційних спостережень також практично вичерпала свій технічний ресурс, на сьогодні функціонує лише один сучасний доплерівський метеорологічний радіолокатор.

В Україні немає ефективної радіолокаційної системи, систематичні спостереження за гідрометеорологічними умовами, станом атмосфери, забрудненням навколишнього природного середовища не автоматизовані, що унеможливлює своєчасне виявлення, ідентифікацію небезпечних і стихійних гідрометеорологічних явищ, завчасне попередження про ймовірність їх виникнення.

Не відповідає сучасним вимогам і рівень технічного оснащення мережі спостережень за станом забруднення навколишнього природного середовища, що значною мірою унеможливлює виконання завдань, покладених на національну гідрометеорологічну службу як одного з основних суб’єктів державної системи моніторингу стану довкілля. Зазначену мережу було оснащено понад 40 років тому, а отже, її технічні можливості сьогодні вкрай обмежені. Зокрема прилади і обладнання, що використовується для моніторингу стану забруднення водних ресурсів та атмосферного повітря, не відповідають стандартам ЄС щодо технології проведення моніторингу та інформування споживачів про стан довкілля і потребують негайної модернізації та заміни.

Не відповідає сучасним вимогам рівень технічного оснащення мережі радіаційного моніторингу гідрометеорологічної служби, яка має необхідний потенціал для проведення радіаційного моніторингу навколишнього природного середовища і може забезпечити інформаційну підтримку виконання завдань та прийняття рішень в умовах радіаційних аварій.

Таким чином, проблема, яка потребує розв’язання, полягає в тому, що на сьогодні у сфері гідрометеорологічної діяльності немає сучасних автоматизованих дистанційних комплексів для проведення гідрометеорологічних спостережень і спостережень за станом забруднення навколишнього природного середовища, не використовуються передові технології гідрометеорологічного прогнозування, немає змоги на європейському рівні забезпечувати гідрометеорологічною інформацією суб’єктів галузей економіки та населення, у багатьох випадках не є можливим завчасне прогнозування таких стихійних гідрометеорологічних явищ, як катастрофічні зливи, шквали, смерчі, швидкоплинні паводки на гірських річках у Карпатах, та запобігання їх виникненню.

Основні причини виникнення проблеми, що знижує ефективність роботи підприємств, установ та організацій національної гідрометеорологічної служби та негативно позначається на якості гідрометеорологічного забезпечення, мають технічний і фінансовий характер.

Причинами технічного характеру є:

моральна застарілість і фізична зношеність засобів вимірювальної техніки, які використовують підприємства, установи та організації сфери управління ДСНС, що провадять гідрометеорологічну діяльність (значна частина засобів вимірювальної техніки не відповідає міжнародним стандартам, зокрема вимогам Всесвітньої метеорологічної організації, Міжнародної організації цивільної авіації та стандартам ЄС);

практична відсутність сучасних автоматизованих технологій і систем проведення спостережень;

відсутність в Україні до 2000 року галузі гідрометеорологічного приладобудування, а надалі - державної підтримки вітчизняного виробника гідрометеорологічного обладнання.

Серед причин фінансового характеру можна назвати такі.

За результатами аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, які спрямовані на гідрометеорологічну діяльність, проведеного в 2018 році Рахунковою палатою, було встановлено, що видатки на придбання приладів і обладнання в 2017 році забезпечено на рівні 7,5 відсотка потреби, а в 2006-2015 роках (10 років) кошти взагалі не виділялися.

Не вдалося модернізувати національну гідрометеорологічну службу в межах виконання Загальнодержавної цільової програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2013-2017 роки, затвердженої Законом України "Про Загальнодержавну цільову програму захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2013-2017 роки", строк дії якої закінчився і яку не було продовжено.

Коштів державного бюджету, виділених у 2020 році за бюджетною програмою "Гідрометеорологічна діяльність", вистачає лише для підтримки функціонування підприємств, установ та організацій національної гідрометеорологічної служби.

У зв’язку із загальнодержавним значенням гідрометеорологічних спостережень та відповідністю пріоритетам державної політики у сфері гідрометеорології, необхідністю розв’язання проблеми щодо підвищення рівня забезпечення гідрометеорологічною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, Збройних Сил, галузей економіки та населення, необхідністю виконання Угоди про асоціацію в частині моніторингу стану навколишнього природного середовища, а також неможливістю розв’язання зазначеної проблеми засобами галузевого управління виникла потреба у розробленні Державної цільової програми матеріально-технічного переоснащення національної гідрометеорологічної служби на період 2022-2024 років.