Схвалити інноваційну програму наукового парку "Київська політехніка" на 2007-2011 роки, що додається.

Комплексний розвиток вітчизняної енергетики повинен відповідати принципам побудови енергетичних мереж згідно з прийнятою у 2005 році стратегією розвитку енергетики країн ЄС. Передбачається реабілітація та реконструкція діючих генеруючих потужностей на об'єктах енергетики (зокрема, в рамках програми реконструкції діючих енергоблоків теплових електростанцій та гідроелектростанцій), а також будівництво нових гідроакумулюючих електростанцій.

Питання розвитку енергетики повинне вирішуватися одночасно за кількома напрямами. При цьому передбачається реалізація проектів, спрямованих на:

удосконалення традиційної централізованої енергетики, включаючи створення і введення в експлуатацію додаткових генеруючих потужностей в енергосистемі;

пошук нових джерел енергії з використанням органічного палива (мала енергетика);

розвиток відновлюваних джерел енергії;

ефективне енергоспоживання, включаючи розроблення і впровадження механізму програмованого електричного навантаження споживачів;

удосконалення екологічно ефективних технологій очищення води, що застосовуються в енергетичних системах.

Під час створення нових генеруючих потужностей в енергосистемі будуть застосовані механізми децентралізованої генерації, в тому числі підключення когенераційних установок, використання нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії.

Результатом виконання цієї програми стане істотне підвищення рівня розвитку вітчизняної енергетики, зменшення витрат природного газу і мазуту до 28 відсотків, практичне освоєння відновлюваних джерел енергії різних типів.

У рамках виконання завдань, що випливають з цього розділу, передбачено реалізацію таких проектів:

Розвиток інноваційних складових інформаційного суспільства значною мірою сприятиме формуванню цілісного інформаційного простору України відповідно до стандартів і характеристик європейського інформаційного простору та інтеграції до нього.

У рамках цього розділу вирішуються такі завдання:

розвиток Української науково-освітньої телекомунікаційної мережі УРАН та її підключення до європейської науково-освітньої мережі GEANT2;

створення сегмента національної GRID-інфраструктури (суперкомп'ютерний центр, центр даних, високошвидкісна національна система передачі даних на основі мережі УРАН) для майбутнього GRID-проекту для забезпечення проведення масштабних наукових розрахунків і досліджень;

розроблення проектів інформатизації органів державного управління та місцевого самоврядування;

розроблення комплексу засобів обчислювальної техніки із захистом від електромагнітного впливу та убезпеченням користувача від побічного електромагнітного випромінювання;

створення елементів телекомунікаційних мереж на інноваційних засадах;

утворення Національного центру сертифікації електронних ключів для забезпечення електронного документообігу в Україні.

Вирішення зазначених завдань дасть змогу:

створити якісно нову науково-освітню інформаційну і телекомунікаційну мережу національного масштабу у сфері освіти і науки з підключенням її до європейської науково-освітньої мережі GEANT2;

створити сегмент національної GRID-інфраструктури для забезпечення проведення наукових досліджень, що сприятиме підвищенню ефективності та об'єднанню обчислювальних потужностей на національному і регіональному рівні;

забезпечити комплексну інформатизацію органів державного управління та місцевого самоврядування на основі впровадження типових системних рішень, що сприятиме запровадженню нових підходів в управлінні та організації їх роботи, підвищенню оперативності і якості надання суспільних та громадських послуг;

забезпечити доступ населення до інформаційних ресурсів, зокрема цифрового телебачення, в сільській місцевості і важкодоступних районах;

забезпечити ефективне функціонування національної інфраструктури цифрового підпису, розвиток галузей електронного урядування та електронних послуг і удосконалення системи електронного документообігу.

У рамках виконання завдань, що випливають з цього розділу, передбачено реалізацію таких проектів:

Комплексний аналіз і стратегічне планування розвитку систем життєзабезпечення великих міст та регіонів потребує здійснення комплексу заходів з технологічного передбачення для визначення пріоритетів розвитку окремих галузей промисловості, стратегічно важливих компаній та економіки в цілому. За результатами технологічного передбачення розробляються стратегічні плани і програми короткострокового, середньострокового та довгострокового розвитку.

Для підвищення якості державного управління на всіх рівнях передбачається створення системи ситуаційних центрів, які повинні забезпечити надходження найбільш точної інформації, прогнозування, розроблення і надання рекомендацій щодо сценаріїв розвитку майбутніх подій керівникам усіх рівнів для прийняття управлінських рішень з урахуванням багатофакторних ризиків, невизначеності інформації та суперечності цілей окремих підсистем управління.